27.01.2023

№ 357/10988/19

Постанова

Іменем України

05 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 357/10988/19

провадження № 61-2841св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2020 року у складі судді Ярмола О. Я. та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Гуля В. В., Сушко Л. П.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» (далі - ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов мотивований тим, що 11 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - ТОВ «Укрпромбанк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» (далі - ПАТ «Дельта банк»), та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1277/ФКВ-07, згідно з умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 93 000 дол. США на строк до 10 жовтня 2022 року, зі сплатою за користування ним 14,5 % річних.

Для забезпечення зобов`язань за кредитним договором 11 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладений іпотечний договір № 1277/2фквіп-07, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І. В., зареєстрований в реєстрі за № 6720, згідно якого іпотекодавець передає банку в іпотеку нежиле приміщення в нежитловій будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 132,4 кв. м, яке належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

На підставі протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-01-28-000021-Ь 12 квітня 2019 року між банком та ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» укладені договори № 1286/К купівлі - продажу майнових прав за кредитним договором та відступлення права вимоги за іпотечним договором.

У зв`язку з уступкою права вимоги відбулась зміна кредитора за кредитними та похідними від них зобов`язаннями. Відповідачу направлено повідомлення про зміну кредитора за кредитним та іпотечним договорами. На момент придбання права вимоги за кредитним договором у відповідача була наявна заборгованість в розмірі 88 593,35 дол. США, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 52 699,74 дол. США, заборгованості за несплаченими процентами - 35 893,61 дол. США та цей борг ідентичний станом на 16 вересня 2019 року.

У зв`язку з чим, позивач направив відповідачу вимогу щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в разі незадоволення вимог кредитора, однак, зазначена вимога була проігнорована, зобов`язання за кредитним договором не виконані.

Оскільки відповідач не виконала взятих на себе зобов`язань щодо повернення сум кредиту та оплати процентів згідно кредитного договору на загальну суму 88 593,35 дол. США, позивач має право звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором і реалізувати його для погашення вказаних вище зобов`язань.

Позивач просив:

в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 1277/ФКВ-07 від 11 жовтня 2007 року в розмірі 88 593,35 дол. США звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору № 1277/2фквіп-07 від 11 жовтня 2007 року, укладеного між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 , шляхом продажу на публічних торгах за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

передати нежитлове приміщення в нежитловій будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 132,4 кв. м в м. Біла Церква, в управління ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» до його реалізації з правом його належного господарського використання згідно з цільовим призначенням, отримання доходу від здачі його в оренду, вчиняти будь-які дії, направлені на його збереження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2020 року у задоволенні позову ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов`язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя).Суд першої інстанції не погодився з позицією відповідача про відмову в даному позові саме з підстав не направлення, чи неналежного направлення позивачем їй письмової вимоги про усунення порушення.

Суд зробив висновок, що відповідачем в рахунок погашення основної суми заборгованості - 76 729,78 дол. США сплачено 62 788,22 дол. США, тобто сума основної заборгованості за кредитом склала 13 941,46 дол. США; розрахунок заборгованості здійснений без врахування норм чинного законодавства, в частині припинення права кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки врученням первісним кредитором ТОВ «Укрпромбанк» 07 травня 2010 року відповідачу досудової вимоги про дострокове повернення всього боргу за кредитним договором (банк вимагав достроково, через 30 днів із моменту одержання повідомлення, виконати всі боргові зобов`язання в повному обсязі) було змінено строк виконання основного зобов`язання, тому позивач має право лише на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, передбачених договором. Нарахування відсотків з 01 липня 2010 року до 12 квітня 2019 року, пені на тіло кредиту та відсотки з 13 квітня 2018 року по 12 квітня 2019 року на суму 560 813,81 грн перебуває поза межами строку кредитування, зміненого попереднім кредитором - ТОВ «Укрпромбанк» на підставі положень статті 1050 ЦК України, тому є безпідставним. Перевірити наданий розрахунок щодо штрафів, нарахованих банком на суму 49 906,44 грн, не вбачається можливим, оскільки розрахунок не містить жодного обґрунтування, не зазначено чим передбачено даний штраф, згідно якої формули, на яку суму здійснено нарахування.

У ПАТ «Дельта Банк» на момент укладення з позивачем договору купівлі-продажу прав вимоги до ОСОБА_1 в обсязі, відступленому банком (88 593,35 дол. США) не було, а обсяг прав вимоги, що були відступлені банком на користь позивача, не відповідав вимогам щодо наявності та дійсності обсягу прав, які можуть передаватися первісним кредитором новому кредитору, а відтак позивачем не доведений розмір заборгованості в сумі 88 593,35 дол. США, в рахунок якої останній просить звернути стягнення на іпотечне майно. Крім того, відповідно до положень пункту 4 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на момент початку ліквідації банку) ПАТ «Дельта Банк» не могло здійснюватися нарахування відсотків та пені на заборгованість ОСОБА_1 . Водночас оскільки законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно, питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості або звернення стягнення на майно. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позивача безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначений у оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.

ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. ГРУП», купуючи право вимоги до ОСОБА_1 , отримало той обсяг прав щодо спірного кредитного договору, який належав ПАТ «Дельта Банк» станом на дату купівлі-продажу прав вимоги. Позивач мав усвідомлювати та міг перевірити, що купує право вимоги за кредитом, нарахування по якому здійснено поза межами строку кредитування та з пропуском позовної давності. Крім того, попередній кредитор, ТОВ «Дельта Банк» зобов`язаний був повідомити, що в 2015 році вже звертався до суду з позовною вимогою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 нераціонально використовує предмет іпотеки, існують порушення з її боку щодо неналежного збереження майна. Крім того, суд враховує, що вимога про передачу в управління майна до його реалізації, є похідною від першої вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, для задоволення якої відсутні підстави, а тому позов не підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції також зробив висновок, що банк, пред`явивши 07 травня 2010 року боржнику ОСОБА_2 досудову вимогу про дострокове повернення всього боргу за кредитним договором, якою вимагав достроково, протягом 30 днів із моменту одержання повідомлення виконати всі боргові зобов`язання в повному обсязі, змінив строк виконання основного зобов`язання, тому ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» (як правонаступник первісного кредитора) пропустило позовну давність для звернення до суду із цим позовом, оскільки кредитор міг пред`явити позов до іпотекодавця, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання (тридцять перший день після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі - 07 червня 2010 року) протягом трьох років - до 07 червня 2013 року), проте, позивач звернувся до суду з позовом у вересні 2019 року, тобто зі спливом позовної давності. Стороною позивача не спростовано наданого відповідачем доказу про пред`явлення боржнику первісним кредитором ПАТ «Укрпромбанк» вимоги щодо дострокового повернення кредиту.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» залишено без задоволення, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач категорично заперечує отримання будь яких вимог та надає докази зазначеного. Кредитором підтверджено, що відповідачем було всього сплачено 24 030,04 дол. США за тілом кредиту та 38 758,18 дол. США за відсотками. Отже, відповідачем в рахунок погашення основної суми заборгованості - 76 729,78 дол. США сплачено 62 788,22 дол. США, тобто сума основної заборгованості за кредитом складала 13 941,46 дол. США.

В матеріалах справи міститься вимога ТОВ «Укрпромбанк» про дострокове повне виконання зобов`язань № 6051 від 07 травня 2010 року, якою банк вимагав від ОСОБА_1 достроково повернути весь борг за кредитним договором, сплатити проценти та пеню за несвоєчасне повернення кредиту протягом 30 днів із моменту одержання повідомлення, виконати всі боргові зобов`язання в повному обсязі та повідомлено відповідача, що у разі невиконання даної вимоги банк набуває право примусово стягнути всю заборгованість за договором.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ПАТ «Дельта банк» здійснено нарахування пені на тіло кредиту та відсотки з 13 квітня 2018 року по 12 квітня 2019 року на суму 560 813,81 грн. Щодо штрафів, нарахованих банком на суму 49 906,44 грн, перевірити наданий розрахунок не вбачається можливим, оскільки останній не містить жодного обґрунтування, не зазначено чим передбачений даний штраф, згідно якої формули, на яку суму здійснено нарахування.

Чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Банк, пред`явивши 07 травня 2010 року боржнику ОСОБА_2 досудову вимогу про дострокове повернення всього боргу за кредитним договором, якою вимагав достроково, протягом 30 днів із моменту одержання повідомлення, виконати всі боргові зобов`язання в повному обсязі, змінив строк виконання основного зобов`язання, тому ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» (як правонаступник первісного кредитора) пропустив позовну давність, оскільки кредитор міг пред`явити позов до іпотекодавця, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання (тридцять перший день після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі - 07 червня 2010 року) протягом трьох років - до 07 червня 2013 року), проте позивач звернувся до суду з позовом у вересні 2019 року.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У лютому 2022 року ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року в частині відмови ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» у задоволені позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на публічних торгах, ухвалити нове рішення у відповідній частині, задовольнивши позовні вимоги, а саме, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1277/ФКВ-07 від 11 жовтня 2007 року перед ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» в розмірі 88 593,35 дол. США, яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням - 52 699,74 дол. США, заборгованості за несплаченими процентами - 35 893,61 дол. США, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору № 1277/2фквіп-07 від 11 жовтня 2007 року, укладеному між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 , а саме, нежиле приміщення в нежитловій будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 132.4 кв. м, шляхом продажу на публічних торгах за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Касаційна скарга мотивована тим, що 11 лютого 2020 року судом першої інстанції закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. 01 липня 2020 року задоволене клопотання сторони відповідача та прийнята ухвала про повернення до стадії підготовчого судового засідання по справі. Жодною нормою ЦПК України не передбачена можливість повернення до стадії підготовчого судового засідання. При цьому судом було зазначено, що сторона відповідача не була належним чином повідомлена про судове засідання 11 лютого 2020 року. Судом першої інстанції не надано оцінки тому, що у процесуальних документах сторони відповідача зазначена адреса: АДРЕСА_3 , за якою була отримана повістка про засідання 11 лютого 2020 року. 26 серпня 2020 року судом першої інстанції протокольно вдруге закрите підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті. 16 листопада 2020 року судом першої інстанції втретє продовжено розгляд справи зі стадії підготовчого провадження, на якій долучено додаткові докази з боку відповідача, а саме, копію вимоги ТОВ «Укрпромбанк» про дострокове повне виконання зобов`язань № 6051 від 07 травня 2010 року. В порушення частин 8, 9 статті 83 ЦПК України стороною відповідача не було обґрунтування щодо неможливості подання даного доказу у встановлений строк та підтвердження направлення (надання) даного доказу позивачу. Приймаючи до уваги копію вимоги ТОВ «Укрпромбанк» про дострокове повне виконання зобов`язань № 6051 від 07 травня 2010 року, судом першої інстанції порушені частини З 4 8 9 ЦПК України та одна з основних засад (принципів) цивільного судочинства - рівності перед законом і судом, що передбачено статтею 6 ЦПК України. Отже, судом була надана можливість стороні відповідача вчиняти дії всупереч нормам цивільного судочинства, надаючи останньому більше процесуальних прав ніж передбачено ЦПК України, що надало стороні відповідача перевагу перед іншими учасникам по справі, оскільки останні вчиняли дії в межах процесуальних прав, передбачених ЦПК України. З розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором № 1277/ФКВ-07 від 11 жовтня 2007 року, який наданий суду позивачем, вбачається, що відповідач здійснювала платежі за кредитними зобов`язаннями до травня 2014 року. Як зазначає сторона відповідача, у 2015 році АТ «Дельта Банк» звертався з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності. АТ «Дельта Банк» відмовлено у задоволені позовних вимог, у зв`язку з тим, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності відноситься до позасудового задоволення вимог іпотекодержателя і не вирішується у судовому порядку. Згідно частин 2, 3 статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання до нового строку не зараховується. Таким чином, позовна давність щодо стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором № 1277/ФКВ-07 від 11 жовтня 2007 року була перервана з 2015 року по 18 квітня 2017 року (дата ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ).Вимога ТОВ «Укрпромбанк» є юридично значимим повідомленням. У зв`язку з чим, крім самої наявності або відсутності зазначеної вимоги, важливим є підтвердження її доставки (одержання). Дана правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі № 344/3627/16-ц (провадження № 61-21032св18). Стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження відправлення та отримання вимоги від ТОВ «Укрпромбанк», на яку вони посилаються. Під час дослідження доказів стороною позивача була висловлена вимога надати відповідачем оригіналу зазначеного документу, в свою чергу сторона відповідача повідомила, що в них відсутній оригінал, що в черговий раз ставить під сумнів факт направлення її та отримання. Додатковим підтвердженням того, що вимога ТОВ «Укрпромбанк» № 6051 від 07 травня 2010 року не направлялась в адрес відповідача, і, як наслідок, не була отримана останнім є відсутність на копії вимоги або будь - якому іншому документі (розписці, журналі про отримання документів тощо) відмітки про її отримання відповідачем; відсутність документів на підтвердження направлення вимоги в адресу відповідача; сплата відповідачем платежів за кредитом до травня 2014 року, тобто відповідач погашав заборгованість за кредитним договором майже рік після того, як на його думку сплила позовна давність (07 червня 2013 року). Дані дії відповідача підтверджують те, що вона не отримувала вимогу та не знала про її існування. В рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2016 року у справі № 357/13943/15 судом встановлено, що станом на 2014 рік відповідач жодних вимог від банку щодо дострокового погашення заборгованості за кредитним договором не отримувала, зокрема це підтверджується позицією відповідача по даній справі; відсутність інформації (відповіді) від ТОВ «Укрпромбанк» на підтвердження або спростування факту існування, направлення або отримання відповідачем вимоги з зазначенням дати її отримання. Також на стадії апеляційного розгляду стороною позивача були надані, а судом прийняті та долучені до матеріалів справи додаткові докази на підтвердження доводів про неотримання відповідачем вимоги ТОВ «Укрпромбанк» від 07 травня 2010 року, а саме, відповідь АТ «Дельта Банк» та відомості з внутрішньої документації останнього, шо відповідачу жодної вимоги не направлялось. При цьому судом апеляційною інстанції не надано жодної оцінки доводам сторони позивача, зазначеним у апеляційній скарзі, та взагалі не зазначено про нові докази, які були надані позивачем на стадії апеляційного розгляду справи. При цьому суд апеляційної інстанції надає оцінку обставинам, які взагалі не були предметом розгляду справи, а саме, нарахування пені та штрафів, що додаткове свідчить про формальне вивчення матеріалів справ та формальне копіювання мотивувальної частини рішення суду. З наведеного вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій визнали встановленими факт існування, направлення або отримання відповідачем вимоги, як підставу для застосування позовної давності, не зважаючи, що стороною відповідача це не доведено, а стороною позивача надано достатньо доводів та доказів на спростування цього.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року поновлено ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» строк на касаційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі № 357/10988/19, витребувано справу з суду першої інстанції.

У квітні 2022 року матеріали цивільної справи № 357/10988/19 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2022 року відзив представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 повернуто без розгляду, справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 23 лютого 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 911/2701/17, від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 128/3751/14-а, від 08 квітня 2020 року у справі № 520/2093/1, від 03 квітня 2020 року у справі № 1512/2-761/11, від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17, від 22 липня 2021 року у справі № 450/2666/16-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що 11 жовтня 2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1277/ФКВ-07, згідно з умовами розділу 1 якого відповідачу надано кредит на поточні потреби у розмірі 93 000 доларів США на строк 180 місяців з датою повернення кредиту до 10 жовтня 2022 року, з розрахунку 14,5 % річних за користування кредитом.

Позичальник зобов`язаний сплачувати платежі за цим договором у розмірі, порядку та строки, встановлені договором та графіком платежів щодо погашення суми кредиту, процентів за користування ним, комісій банку, сукупних послуг, які надаються позичальнику у зв`язку з укладенням цього договору, а також інших фінансових зобов`язань позичальника, які виникають у зв`язку з укладенням цього договору (пункт 1.11 кредитного договору).

Банк має право при настанні будь-якого із випадків передбачених пунктом 6.2 цього договору призупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів за фактичний період користування ним, комісій та штрафів та інших платежів позичальника за цим договором. У випадку невиконання позичальником вимоги банку про дострокове виконання зобов`язань у встановлений цим договором строк, банк має право стягнути примусово всю заборгованість за цим договором(пункт 4.3.4 кредитного договору).

Банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або його поручителем умов цього договору, а також договорів, укладених у забезпечення виконання позичальником зобов`язань, а позичальник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з дати отримання відповідної вимоги від банку повернути суму заборгованості по кредиту, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції (пункт 6.2 кредитного договору).

11 жовтня 2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 1277/Zфквіп-07 для забезпечення виконання зобов`язань іпотекодержателя за кредитним договором № 1277/ФКВ-07 від 11 жовтня 2007 року, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язана іпотекодержателю до 10 жовтня 2022 року повернути кредит у розмірі 93 000 дол. США, сплатити проценти за користування ним у розмірі 14,5 % річних та штрафні санкції у розмірі та у випадках передбачених кредитним договором, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І. В., зареєстрований в реєстрі за № 6720.

Згідно пункту 1.2 іпотечного договору іпотекодавець передає банку в іпотеку нежиле приміщення в нежитловій будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 132,4 кв. м, яке належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 31 травня 2007 року Білоцерківським управлінням житлово - комунального господарства, та зареєстрованого 31 травня 2007 року у Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 14747556, реєстраційний номер: 19056618, номер запису: 644, в книзі: 4. Сторони цього договору оцінюють предмет іпотеки у 558 025,00 грн (пункт 1.3 іпотечного договору).

Пунктом 4.1. іпотечного договору встановлено, що іпотекодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у наступних випадках, зокрема, якщо у момент настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу по кредиту) та/або несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки.

Пунктом 4.2 іпотечного договору у випадку порушення іпотекодавцем обов`язків за цим або кредитним договором іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушення зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Сторонами визначено, що на строк дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця (пункт 1.4 іпотечного договору).

Іпотекодавець має право володіти та користуватися предметом іпотеки протягом дії цього договору (пункт 3.2.1 іпотечного договору).

Іпотекодержатель має право у випадку порушення іпотекодавцем обов`язків щодо збереження або страхування предмета іпотеки вжити заходи щодо страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний рахунок (пункт 2.1.7 іпотечного договору).

Іпотекодержатель має право вимагати від іпотекодавця вжиття всіх необхідних заходів для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб, тощо (пункт 2.1.3 іпотечного договору).

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта банк», відповідно до якого передано право вимоги за кредитами, ПАТ «Дельта Банк» набуло статусу нового кредитора.

12 квітня 2019 року на підставі протоколу електронного аукціону № UА-ЕА-2019-01-28-000021-b 18 березня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» укладений договір № 1286/К купівлі-продажу майнових прав, згідно умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли або можуть виникнути у майбутньому та які включають, зокрема, право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у додатку № 1 до цього договору, зокрема, за кредитним договором 1277/ФКВ-07 від 11 жовтня 2007 року та 12 квітня 2019 року був також укладений договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 1277/Zфквіп-07 на підставі договору № 1286/К купівлі-продажу майнових прав та протоколу електронного аукціону № UА-ЕА-2019-01-28-000021-b від 18 березня 2019 року, боржником за якими є ОСОБА_1 .

У пункті 5.2 договору купівлі-продажу майнових прав № 1286/К від 12 квітня 2019 року, позивач підтвердив підписанням даного договору, що до моменту укладення цього договору ознайомився з фактичним станом майнових прав, усвідомлює та погоджується із обсягом та специфікою майнових прав, які ним набуваються і тим, що покупець може не отримати на підставі набутих за цим договором прав жодних коштів, майна або інших благ, які покупець очікував потенційно отримати, укладаючи цей договір.

Пунктом 2.3 договору купівлі-продажу майнових прав № 1286/К від 12 квітня 2019 року визначено, що покупець підписанням даного договору підтверджує, що він усвідомлює характер майнових прав, що переходять до покупця за цим договором, усвідомлює, погоджується та приймає усі ризики пов`язані із таким переходом, у тому числі ризики того, що покупець у майбутньому не зможе отримати жодних коштів або майна за майновими правами, в тому числі, за правами вимоги.

У зв`язку з уступкою права вимоги відбулась зміна кредитора за кредитними та похідними від них зобов`язаннями.

Позичальник ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконала та не погасила заборгованість по сплаті тіла кредиту і процентів, чим порушила підпункт 4.2.1 кредитного договору.

ПАТ «Дельта Банк» у 2015 році зверталося до Білоцерківського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2016 року у справі № 357/13943/15-ц, 2/357/164/16, у задоволенні позову ПАТ «Дельта банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено з підстав того, що 18 серпня 2015 року за вих. № 31.4-08/7041/15 ПАТ «Дельта Банк» направило відповідний лист-вимогу ОСОБА_1 , проте не надало суду підтвердження про отримання іпотекодавцем даної вимоги, а 26 серпня 2015 року в порушення вимог пункту 4.2 договору без дотримання вимог щодо надання строку для виконання цієї вимоги, направило позов до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки та позивач не надав доказів отримання згоди від Білоцерківської міської ради, оскільки згідно абзацу 3 пункту 1.2 іпотечного договору містить застереження про те, що земельна ділянка, на якій розташоване нежитлове приміщення, передана іпотекодавцю в безстрокове платне користування, згідно договору оренди землі, укладеного між Білоцерківською міською радою та ОСОБА_1 від 04 лютого 2005 року.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 травня 2016 року дане рішення залишено без змін та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 18 квітня 2017 року касаційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 травня 2016 року повернуто заявнику. Дане рішення набрало законної сили.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2016 року у справі № 357/13943/15-ц, 2/357/164/16 за позовом ПАТ «Дельта банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки не досліджувалося отримання вимог від ТОВ «УкрпромБанк», як і не встановлена відсутність вимоги ТОВ «Укрпромбанк» про дострокове повернення суми кредиту від 07 травня 2010 року.

Позивачем надано вимогу про усунення порушень та повернення заборгованості за кредитним договором з вимогою сплатити 88 593,35 дол. США та 610 720,25 грн, направлену на адресу АДРЕСА_3 , а не за адресою реєстрації місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 . Відповідач категорично заперечує отримання будь яких вимог банку.

Позивачем надано суду на виконання вимог ухвали про витребування доказів від 26 серпня 2020 року копію матеріалів кредитної справи, в якій міститься розрахунок суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1277/ФКВ-07, де визначена сума заборгованості станом на 12 квітня 2019 року у розмірі 2 987 805,55 грн, розрахунок боргу здійснений попереднім кредитором - ПАТ «Дельта Банк» за період з 01 липня 2010 по 12 квітня 2019 року.

Кредитором підтверджено, що відповідачем всього сплачено 62 788,22 дол. США (24 030,04 дол. США за тілом + 38 758,18 дол. США за відсотками). Отже, відповідачем в рахунок погашення основної суми заборгованості - 76 729,78 дол. США сплачено 62 788,22 дол. США, тобто сума основної заборгованості за кредитом складала 13 941,46 дол. США.

В 2014 року боржником не вчинялося дій на підтвердження визнання нею боргу в розмірі 88 593,35 дол. США.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно частини першої статті 12 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Частина перша статті 35 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2022 року у справі № 127/12470/21 (провадження № 61-5937св22) зазначено, що «у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Колегія суддів враховує, що право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти та штрафні санкції припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України і права та інтереси кредитора в таких правовідносинах забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

У справі, що переглядається:

суд апеляційної інстанції зробив висновок, що кредитором підтверджено, що відповідачем було всього сплачено 62 788,22 доларів США (24 030,04 дол. США за тілом та 758,18 дол. США за відсотками). Отже, відповідачем в рахунок погашення основної суми заборгованості - 76 729,78 дол. США, сплачено 62 788,22 дол. США, тобто сума основної заборгованості за кредитом склала 13 941,46 дол. США;

пунктом 6.2 кредитного договору, укладеного між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 передбачено, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або його поручителями умов цього договору та/або договорів, укладених у забезпечення виконання позичальником зобов`язань за цим договором, а позичальник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з дати отримання позичальником відповідної вимоги від банку(а у випадку, передбаченому пунктом 4.2.5 - непізніше наступного робочого дня) повернути всю суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі;

суди вважали встановленим, що 07 травня 2010 року ТОВ «Укрпромбанк» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою про дострокове повне виконання зобов`язань № 6051, у якій вимагало достроково повернути весь борг за кредитним договором, сплатити проценти та пеню за несвоєчасне повернення кредиту, протягом 30 днів із моменту одержання повідомлення, виконати всі боргові зобов`язання в повному обсязі та повідомлено відповідача, що у разі невиконання даної вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором, банк набуває право примусово стягнути всю заборгованість за договором;

відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що після вручення вимоги від 07 травня 2010 року банк змінив строк виконання основного зобов`язання, в зв`язку з чим втратив право на нарахування процентів та пені, тому розмір заборгованості є значно меншим ніж заявлений в позові та з цього часу почався перебіг позовної давності щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, який станом на час звернення з даним позовом пропущений;

представник позивача заперечував проти того, що зазначена вимога направлялась та була отримана відповідачем (т. 2 арк. спр.138), посилався на відсутність оригіналу даної вимоги.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для

суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Колегія суддів вважає помилковим висновок судів першої та апеляційної інстанції, про отримання відповідачем вимоги банку від 07 травня 2010 року.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга статті 95 ЦПК України).

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частини п`ята та шоста статті 95 ЦПК України).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2020 року задоволено клопотання відповідача про витребування в ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» належним чином завіреної копії повної кредитної справи ОСОБА_1 по кредитному договору №1277/ФКВ-07 від 11 жовтня 2007 року, розрахунок заборгованості за даним кредитом, вимогу ТОВ "Укрпромбанк" від 11 жовтня 2007 року.

12 листопада 2020 року на виконання ухвали ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» направило до суду матеріали кредитної справи ОСОБА_1 , розрахунок заборгованості за кредитним договором та повідомило, що у ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» відсутній оригінал вимоги, на яку посилається відповідач.

Водночас, суди не звернули уваги, що ПАТ «Дельта Банк» у 2015 році зверталося до Білоцерківського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, з цього часу настав строк виконання договору в повному обсязі, нарахування процентів та штрафних санкції припинилися.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Враховуючи, що перебіг позовної давності розпочався з 2015 року, коли ПАТ «Дельта Банк» звернулося до ОСОБА_1 з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, а з даним позовом позивач звернувся 30 вересня 2019 року, у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з пропуском позовної давності.

За таких обставин,суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, але помилились щодо мотивів такої відмови.

Висновки Верховного Суду

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З урахуванням висновку щодо застосування норм права викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2022 року у справі № 127/12470/21 (провадження № 61-5937св22) та меж касаційного оскарження, колегія суддів вважає, що касаційну скаргуналежить задовольнити частково, оскаржені судові рішення змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, в іншій частині - залишити без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про зміну судових рішень лише в частині мотивів їх прийняття, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400 409 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. М. Коротун

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук