ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ДОДАТКОВА)
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 359/240/21
провадження № 61-16327 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 и до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 12 жовтня 2022 рокупозов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 104 660,59 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави
в сумі 1 046,61 грн.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня
2023 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2022 року залишено без задоволення.
Додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 12 квітня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частину понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2022 року у частині вирішення вимог про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 12 квітня 2023 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким
у задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 10 січня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 рокуу частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів скасовано, заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2022 рокуу цій частині залишено у силі.
У січні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення,
в якій вона просила вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції. Копія заяви направлена ОСОБА_3 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 були понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 9 000 грн. Розмір вказаних витрат підтверджується копією ордера на надання правової допомоги в суді касаційної інстанції, копією договору на надання правової допомоги від 24 квітня 2020 року № 10/20, копією додаткової угоди від 17 жовтня 2023 року № 4, копією акту приймання-передачі правової допомоги від 15 січня 2024 року № 1. Заява була надіслана всім учасникам справи.
Вивчивши матеріали цивільної справи та вищевказану заяву представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , Верховний Суд дійшов таких висновків.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа,
а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник
(частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю
або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру
і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами
(стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат,
які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може,
за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження
№ 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження
№ 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження
№ 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Указана судова практика є незмінною.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року, якою касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментівскасовано, заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2022 рокуу цій частині залишено у силі.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджується копією ордеру на надання правової допомоги в суді касаційної інстанції, копією договору на надання правової допомоги від 24 квітня 2020 року № 10/20, копією додаткової угоди від 17 жовтня 2023 року № 4, копією акту приймання-передачі правової допомоги від 15 січня 2024 року. Заява була надіслана всім учасникам справи.
Згідно з копією акта приймання-передачі правової допомоги від 15 січня 2024 року за договором про надання правової допомоги вартість узгодженої сторонами та наданої адвокатом клієнту правової допомоги у суді касаційної інстанції
становить 9 000 грн.
Таким чином, заявником надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.
Заперечення заінтересованої особи щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до Верховного Суду в установленому законом порядку не надійшли, хоча копія заяви ОСОБА_1 була надіслана відповідачу, що підтверджується описом вкладень у цінний лист та накладною № 0411639320987.
Враховуючи, що за наслідками касаційного перегляду справи Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 та скасував постанову апеляційного суду у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2022 рокуу цій частині залишено у силі.
Таким чином, задоволено 50,85 % вимог ОСОБА_1 , оскільки вона просила
у касаційній скарзі у тому числі стягнути з ОСОБА_3 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 205 805,41 грн, проте судом касаційної інстанції у цій частині залишено у силі рішення районного суду, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивачки пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 104 660,59 грн.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення та про стягнення з ОСОБА_3 на користь
ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 4 576,50грн (9000 * 50,85 %), тобто у розмірі задоволених вимог.
Такі висновки узгоджуються з вищевказаною сталою судовою практикою Верховного Суду (див. додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду
від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65 цс 22)).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частини друга, третя статті 270 ЦПК України).
Керуючись статтями 137 141 270 271 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 576 грн (чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість) грн 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили
з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець