№ 360/529/23

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року

м. Київ

справа № 360/529/23

адміністративне провадження № К/990/43711/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження за матеріалами справи в електронній формі у касаційній інстанції адміністративну справу №360/529/23

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кириленка Андрія Володимировича

на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року (головуюча суддя: Басова Н.М.)

і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року (головуючий суддя: Сіваченко І.В., судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.).

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2023 року ОСОБА_1 пред`явив позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), у якому з урахуванням уточнених вимог просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з травня 2022 року по червень 2022 року та з вересня 2022 року по січень 2023 року з урахуванням фактично сплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати й виплатити йому збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з травня 2022 року по червень 2022 року та з вересня 2022 року по січень 2023 року з урахуванням фактично сплачених сум;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 3 вересня 2022 року №2744-ОС у частині позбавлення додаткової винагороди майстра-сержанта ОСОБА_1 у зв`язку з виявленням його на території військової частини в стані алкогольного сп`яніння;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати й виплатити йому додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 грн за серпень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що під час проходження служби в ІНФОРМАЦІЯ_6 (військовій частині НОМЕР_1 ) він брав участь бойових діях та здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Зокрема, відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року №165 (гриф) був направлений у службове відрядження до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ), де виконував бойові завдання на кордоні на підставі бойових наказів (розпоряджень) начальника ІНФОРМАЦІЯ_7.

На цій основі ОСОБА_1 стверджував, що він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 тис грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, яку відповідач йому протиправно не виплатив.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанції

3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Ухвалюючи ці рішення, суди першої й апеляційної інстанції виходили з того, що застосування до спірних правовідносин наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 31 березня 2022 року №164-АГ, від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ і від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ має юридичне підґрунтя та раціональне пояснення. Одночасно з цим, суди зазначили, що Інструкція №188 від 18 березня 2016 року до спірних правовідносин не може застосовуватися.

4.1. Стосовно суті спору, то суди дійшли висновку, що відповідач діяв правомірно, коли не виплатив позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168, за травень і червень 2022 року. Цей висновок суди мотивували тим, що у зазначених місяцях ОСОБА_1 відмовився виконувати бойові накази, а згідно з пунктом 9 наказу 164-АГ від 31 березня 2022 року такі військовослужбовці не включаються до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 тис грн або 30 тис грн за місяць, у якому здійснено подібне порушення.

4.2. Також суди дійшли висновку про правомірність наказу від 3 вересня 2022 року №2744-ОС в частині невиплати позивачу додаткової винагороди за серпень 2022 року. Суди виходили з того, що у серпні 2022 року ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення і за це був притягнутий судом до адміністративної відповідальності, а згідно з пунктом 8 наказу №392/0/81-22-АГ від 30 липня 2022 року начальник органу Держприкордонслужби позбавляє такого військовослужбовця виплати додаткової винагороди повністю за місяць, у якому здійснено подібне правопорушення.

Водночас суди виснували, що невиплата збільшеної до 100 тис грн додаткової винагороди не є видом дисциплінарного стягнення у розумінні Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, тому відсутнє подвійне притягнення за одне й теж порушення.

4.3. Крім того, суди дійшли висновку, що відповідач правомірно не виплатив позивачу додаткову винагороду, збільшену до 100 тис грн, за вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року. Цей висновок суди мотивували відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100000 грн відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 за спірні місяці.

У цьому контексті суди також зазначили, що з 2 до 31 грудня 2022 року позивач перебував на лікуванні в міській лікарні населеного пункту Городня Чернігівської області, а згідно з підпунктом 6 пункту 11 наказу №628/0/81-22-АГ від 9 грудня 2022 року за такий період додаткова винагорода не виплачується.

4.4. Зрештою суди дійшли висновку, що відповідач правомірно не виплатив позивачу додаткову винагороду, збільшену до 100 тис грн, за січень 2023 року. Цей висновок суди мотивували тим, що згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №26 від 2 лютого 2023 року Чернігівська область з 1 до 31 січня 2023 року не була включена до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій, тому підстави для виплати позивачу додаткової винагороди відсутні.

Короткий зміст касаційної скарги і відзиву

5. Представник ОСОБА_1 просить Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про задоволення позову.

6. В обґрунтування підстав касаційного оскарження представник позивача послався на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - «КАС України»).

7. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, за відсутності правової позиції Верховного Суду щодо питання застосування цих норм у подібних правовідносинах, а саме:

1) пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 та в цілому Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку з позбавленням таких військовослужбовців права на виплату їм додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постановою Кабінету Міністрів України №168;

2) пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 та в цілому Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом МВС України від 18 березня 2016 року №188, у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку із застосуванням положень зазначеної Інструкції для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168, а саме:

- визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;

- необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;

- порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває);

3) пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 та в цілому наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» і від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку із застосуванням положень зазначених наказів для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168.

Також представник позивача подав клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 346 КАС України.

8. Ухвалою від 9 січня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

9. Військова частина НОМЕР_1 у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. ОСОБА_1 з 13 березня 2020 року проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), військове звання: майстер-сержант.

11. 20 травня 2022 року о 19:32 год військовослужбовці відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у тому числі ОСОБА_1 , відмовилися виконувати бойовий наказ щодо вибуття до північно-східної околиці населеного пункту Лиман Донецької області з метою відсічі збройної агресій Російської Федерації на території України із завданням виставлення постів спостереження та ведення оборонних дій на визначених позиціях у разі нападу противника.

12. 22 травня 2022 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 видав наказ №864-АГ «Про призначення службового розслідування», яким призначив комісію для проведення службового розслідування з метою з`ясування причин та умов зазначеного факту.

13. 3 червня 2022 року був складений висновок службового розслідування №661 по факту відмови 20 травня 2022 року від виконання бойового розпорядження (наказу).

14. У результаті службового розслідування комісія встановила, що факт відмови 20 травня 2022 року від виконання бойового розпорядження (наказу) знайшов своє підтвердження.

Матеріали службового розслідування направлені на адресу Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил для долучення до матеріалів справи.

На час проведення службового розслідування були внесені відомості до ЄРДР за №42022052100000328 від 25 травня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 402 КК України.

15. 8 червня 2022 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 видав наказ №1148-ОС «Про виплату грошового забезпечення», яким наказав не виплачувати додаткову винагороду ОСОБА_1 за травень 2022 року (відмовився виконувати бойовий наказ, внесено відомості до ЄРДР).

16. 24 червня 2022 року у населеному пункті Слов`янськ під час постановки бойового наказу на висунення в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_9 із завдання зайняти визначений рубіж оброни з метою недопущення прориву противника в напрямку міста Лисичанськ військовослужбовці відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зокрема ОСОБА_1 , відмовились виконувати бойовий наказ.

17. 26 червня 2022 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 видав наказ №1557-АГ «Про призначення службового розслідування», яким призначив комісію для проведення службового розслідування з метою з`ясування причин та умов зазначеного факту.

18. 20 липня 2022 року був складений висновок службового розслідування №1507 по факту відмови військовослужбовцями відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від виконання бойового розпорядження (наказу).

19. У результаті службового розслідування комісія встановила, що факт відмови 24 червня 2022 року від виконання бойового розпорядження (наказу) знайшов своє підтвердження.

Матеріали службового розслідування направлені на адресу Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил для долучення до матеріалів справи.

20. 8 липня 2022 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 видав наказ №1832-ОС «Про виплату грошового забезпечення», яким наказав не виплачувати додаткову винагороду ОСОБА_1 за червень 2022 року (відмовився виконувати бойовий наказ, внесено відомості до ЄРДР).

21. Відповідно до бойового розпорядження №1672 гриф від 1 липня 2022 року, наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 3 липня 2022 року №1701-ВВ «Про особовий склад» військовослужбовці відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зокрема ОСОБА_1 , були відряджені до ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_1 ) на відновлення після перебування в межах Луганської та Донецької областей.

22. Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 10 серпня 2022 року №83дск «Про внесення зміни до штатів органів охорони державного кордону України» відділ прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » виключений в повному складі, замість цього введений відділ прикордонної служби №2. У зв`язку з цим ОСОБА_1 був виведений у розпорядження начальника загону.

23. 3 вересня 2022 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 видав наказ №2744-ОС «Про виплату додаткової винагороди», яким наказав не виплачувати додаткову винагороду ОСОБА_1 за серпень 2022 року (виявлений на території військової частини в стані алкогольного сп`яніння, складено протокол про адміністративне правопорушення частиною третьою статті 172-20 КУпАП).

24. 12 вересня 2022 року Голосіївський районний суд міста Києва прийняв постанову у справі №752/10638/22, якою визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3655 грн, оскільки 20 серпня 2022 року він перебував на території Головного військово-медичного центру ДПСУ на АДРЕСА_2 , у стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду (воєнного стану).

Указана постанова в апеляційному порядку не оскаржувалася.

25. Надалі ОСОБА_1 вибув в оперативне підпорядкування до ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_3 ) на ділянку українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області з метою проведення інженерних робіт.

26. До ІНФОРМАЦІЯ_8 від ІНФОРМАЦІЯ_7 надходили донесення від 2 листопада 2022 №22/4227-22-Вих, від 15 грудня 2022 року №22/5232-22-Вих, від 26 грудня 2022 року №22/5480-22-Вих (період жовтень - грудень 2022 року).

У цих донесеннях були рапорти безпосереднього командира про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, у розмірі 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання обов`язків військової служби, а саме:

у жовтні - за 21 день (з 1 до 17 жовтня, з 28 до 31 жовтня);

у листопаді - за 30 днів (з 1 до 30 листопада);

у грудні - за 1 день (1 грудня 2022 року).

Також у рапортах йшлося про те, що з 2 до 31 грудня 2022 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні у міській лікарні населеного пункту Городня Чернігівської області.

27. Згідно з відомостями з особистих карток на грошове забезпечення за 2022-2023 роки та архівних відомостей грошового забезпечення за 2022-2023 роки, ОСОБА_1 не було нараховано й не виплачено:

- додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 грн у травні, червні, серпні та вересні 2022 року;

- збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 грн у травні, червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2022 року, а також у січні 2023 року.

28. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 14 лютого 2023 року №72-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку з вибуттям для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_11.

29. Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_8 від 10 квітня 2023 року №12/885, ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року до 1 липня 2022 року безпосередньо брав участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні військової агресії російської федерації проти України в Донецькій та Луганській областях.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ

30. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 року №661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

31. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

32. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

33. У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

34. Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

35. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

36. У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки

і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

37. Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року №793 в абзаці першому пункту 1 постанови №168 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

38. У решті зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час спірних правовідносин (з травня 2022 року до 20 січня 2023 року) не змінювався.

39. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

40. Водночас реалізація зазначених приписів постанови Кабінету Міністрів України №168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558, не врегульовувала цих питань.

41. Про необхідність визначення керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №168, вказано і в пункті 2-1 цієї постанови, доповненому згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року №793.

42. 31 березня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», який був уведений в дію з 24 лютого 2022 року.

43. Абзац 8 пункту 9 наказу №164-АГ містив припис про те, що до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень не включати військовослужбовців, які відмовились виконувати бойові накази - за місяць, у якому здійснено таке порушення.

44. 30 липня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 2-1 постанови №168, видала наказ №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», який був уведений в дію з 1 серпня 2022 року.

45. Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю Держприкордонслужби право на збільшення додаткової винагороди до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі:

1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

46. У пункті 4 наказу №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на

підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

47. Згідно з пунктом 5 наказу №392-/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).

У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).

48. Підпункт 4 пункту 8 наказу №392-/0/81-22-АГ передбачав, що начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє виплати додаткової винагороди повністю, якщо військовослужбовець притягнутий судом до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення відповідно до рішення суду.

49. Відповідно до пункту 11 наказу №392-/0/81-22-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 наказу).

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 наказу).

50. Згідно з пунктом 12 наказу №392-/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

51. З 1 грудня 2022 року був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168».

52. Цей наказ дещо змінив перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

53. Згідно з пунктом 3 наказу №628/0/81-22-АГ документами, що підтверджують безпосередньою участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

1) бойовий наказ (бойове розпорядження);

2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал), журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;

3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.

54. Підпункт 2 пункту 9 наказу №628/0/81-22-АГ установлював, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, також включаються військовослужбовці, які вперше перебувають у зв`язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

55. Підпункт 6 пункту 11 наказу №628/0/81-22-АГ передбачав, що додаткова винагорода не виплачується військовослужбовцям, які перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров`я усіх форм власності (крім випадків, передбачених підпунктом 2 пункту 9 цього наказу, стаціонарного або амбулаторного лікування у закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби чи лікування за їх направленнями в інших закладах охорони здоров`я, а також проведення медичного огляду військово-лікарською комісією Держприкордонслужби) - за весь період перебування на лікуванні.

56. Відповідаючи на поставлені перед судом касаційної інстанції питання (пункти 2-3 аргументів касаційної скарги), колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23 сформував висновок щодо питання застосування наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ та Інструкції МВС від 18 березня 2016 року №188 у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року.

57. Як установили суди попередніх інстанцій, 20 травня 2022 року і 24 червня 2022 року позивач відмовився виконувати бойові накази.

58. За змістом пункту 9 наказу №164-АГ від 31 березня 2022 року до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень не включаються військовослужбовців, які відмовились виконувати бойові накази - за місяць, у якому здійснено таке порушення.

59. Виходячи з цього, суди першої й апеляційної інстанцій дійшли мотивованого висновку про те, що відповідач не допустив протиправної бездіяльності, коли не виплатив позивачу додаткову винагороду у збільшеному до 100 тис грн розмірі за травень і червень 2022 року.

60. Також суди першої й апеляційної інстанції установили, що 20 серпня 2022 року позивач учинив військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП, та у зв`язку з цим постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року у справі №752/10638/22 був притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу.

61. Приписи пункту 8 наказу №392-/0/81-22-АГ від 30 липня 2022 року установлювали, що начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє виплати додаткової винагороди повністю, якщо військовослужбовець притягнутий судом до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення відповідно до рішення суду.

62. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 №2744-ОС від 3 вересня 2022 року «Про виплату додаткової винагороди» вирішено не виплачувати додаткову винагороду ОСОБА_1 за серпень 2022 року у зв`язку з вчиненням 20 серпня 2022 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

63. За таких обставин справи колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо правомірності оскарженого наказу №2744-ОС від 3 вересня 2022 року в частині невиплати позивачу додаткової винагороди за серпень 2022 року та відсутності підстав для зобов`язання відповідача виплати позивачу цю винагороду за серпень 2022 року у збільшеному до 100 тис грн розмірі.

64. Згідно з пунктом 4 наказу №392-/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу №628/0/81-22-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.

65. У цьому контексті суди попередніх інстанцій мотивовано виходили з того, що в матеріалах справи, крім інформації про направлення позивача в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_7 на ділянку українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області для проведення інженерних робіт, немає жодних інших доказів, які би підтверджували його безпосередню участь у бойових діях і заходах, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, а також строку його участі у таких діях і заходах з вересня 2022 року по січень 2023 року.

66. Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач не надали таких доказів до суду першої інстанції і суд їх не отримав після витребування від 3 й 105 прикордонних загонів.

67. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недоведеність обставин безпосередньої участі позивача з вересня 2022 року по січень 2023 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що би давало підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 тис грн розмірі.

68. Отже, результат вирішення цієї справи, з яким погоджується колегія суддів, обумовлений встановленими судами фактичними обставинами справи щодо участі позивача у бойових діях і заходах, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168.

69. Стосовно пункту 1 аргументів касаційної скарги, то колегія суддів зауважує, що питання визначення територій ведення бойових дій згідно з Переліком, затвердженим наказом №309 від 22 грудня 2022 року, не було спірним під час розгляду цієї справи і не аналізувалося судами, що спростовує доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, які регулюють відповідні правовідносини, та необхідність формування Верховним Судом висновків щодо їх застосування у контексті визначених позивачем питань (пункт 1 аргументів касаційної скарги).

70. Щодо клопотання представника позивача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, то підстави для його задоволення відсутні.

71. Заявник мотивував клопотання посиланням на частину третю статті 346 КАС України. За приписами цієї норми суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

72. У цьому контексті колегія суддів зауважує, що клопотання скаржника не містить належного обґрунтування існування підстав для передачі справи на розгляд Великій Палаті Верховного Суду.

73. Скаржник не вказує, яка саме правова позиція іншого касаційного суду потребує перегляду.

74. Водночас посилання скаржника на необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23, за правилами частини третьої статті 346 КАС України не може бути підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

75. Зрештою заявлене клопотання не містить переконливих та обґрунтованих доводів необхідності відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у зазначеній постанові. Аргументи скаржника в цій частині фактично зводяться до незгоди із висновками суду касаційної інстанції у вказаній справі, що не може слугувати самостійним свідченням необхідності відступу від них.

76. Враховуючи ці обставини і міркування колегія суддів не вбачає процесуальних підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, тому у задоволенні клопотання належить відмовити.

77. За наведених обставин та з урахуванням приписів статті 350 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення належить залишити без змін.

78. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кириленка Андрія Володимировича про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кириленка Андрія Володимировича залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………….

……………………………….

……………………………..

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду