№ 360/663/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 360/663/23

адміністративне провадження № К/990/10350/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 360/663/23

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року (суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г., судді: Компанієць І.Д., Геращенко І.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач; ВЧ НОМЕР_1 ), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (по тексту - Постанова № 168), у розмірі до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01 жовтня по 13 грудня 2022 року, з 19 грудня 2022 року по 20 січня 2023 року з урахуванням фактично сплачених сум;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01 жовтня по 13 грудня 2022 року, з 19 грудня 2022 року по 20 січня 2023 року з урахуванням фактично сплачених сум.

На обґрунтування позовних вимог позивач указує на те, що у період з 01 жовтня 2022 року по 20 січня 2023 року він перебував в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_8; ВЧ НОМЕР_3 ), під час проходження військової служби у якій брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і борони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області. У зв`язку з цим позивач уважає, що за цей період він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000,00 грн, відповідно до Постанови 168 (далі - Постанова № 168; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка відповідачем протиправно не виплачена.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 за період з 01 жовтня по 13 грудня 2022 року, з 19 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року. Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену до 10000,00 грн додаткову винагороду відповідно до пункту 1 Постанови № 168 за 31 добу жовтня, 30 діб листопада та 26 діб грудня 2022 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції зазначив, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ №628/0/81-22-АГ), не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, адже не пройшли державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України. Оцінка правомірності дій відповідача має бути надана, виходячи з аналізу пункту 1 Постанови № 168.

У цьому зв`язку суд зауважив, що зі змісту пункту 1 Постанови № 168 слідує, що умовами для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби України у розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць є: період дії воєнного стану; безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; безпосереднє перебування в районах у період здійснення зазначених заходів. Якщо перша з цих умов не потребує доказування через свій правовий характер, то наявність інших умов має встановлюватися судом на підставі зібраних у справі доказів.

Суд першої інстанції установив, що безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії протягом жовтня та листопада 2022 року підтверджена рапортами начальника відділу прикордонної служби № НОМЕР_4 ОСОБА_4 від 01 листопада та від 01 грудня 2022 року, які листами військової частини НОМЕР_3 від 08 листопада 2022 року № 22/4313-22-Вих та від 04 грудня 2022 року № 22/4933-22-Вих відповідно були скеровані відповідачу, тобто, у повній мірі. Окрім того, довідкою ВЧ НОМЕР_3 від 20 січня 2023 року № 4409 підтверджено, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, з 01 по 13 грудня 2022 року, з 19 по 31 грудня 2022 року, з 01 по 20 січня 2023 року, тобто протягом всього часу перебування в оперативному підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_3 .

Щодо безпосереднього перебування позивача в районах ведення воєнних (бойових) дій у період здійснення заходів, судом із заяв по суті справи та доказів установлено, що в період з 01 жовтня 2022 року по 20 січня 2023 року позивач перебував в оперативному підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_3 на території Чернігівської області. Враховуючи, що наказами Головнокомандувача Збройних Сил України територія всієї Чернігівської області по 31 грудня 2022 року включно була визначена територією ведення воєнних (бойових) дій, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань за період з 01 жовтня по 13 грудня 2022 року, з 19 грудня по 31 грудня 2022 року, а саме за 31 добу жовтня, 30 діб листопада та 26 діб грудня 2022 року.

На підставі таких мотивів суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в указаних вище частинах.

Водночас, суд відмовив у задоволенні вимог позивача щодо нарахування та виплати йому збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди за період з 01 по 20 січня 2023 року з тих підстав, що у вказаному періоді територія Чернігівської області за наказами Головнокомандувача Збройних Сил України не віднесена до території ведення воєнних (бойових) дій. Відповідно, судом встановлена відсутність такої умови для виплати позивачу збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди за січень 2023 року, як безпосереднє перебування в районах ведення воєнних (бойових дій) у період здійснення зазначених заходів.

Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 21 лютого 2024 року апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 задовольнив та скасував рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі № 360/663/23, прийняв нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи спір, апеляційний суд керувався тим, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України № 164-АГ, № 392-АГ, № 628-АГ підлягають застосуванню до правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин у зв`язку з їх використанням для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168, а отже, й до спірних відносин.

Суд апеляційної інстанції вказав, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях (виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах. Лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) у спірний період в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.

Суд апеляційної інстанції не прийняв як доказ довідку ВЧ 2253 від 20 січня 2023 року № 4409, оскільки вказана довідка не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168. Ця довідка видана не на підставі нормативно визначених документів, які підтверджують участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів безпосередньо в районах ведення бойових дій. При цьому, сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

18 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року, у якій скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою для касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, передбачених:

- пунктом 2-1 Постанови № 168;

- пунктом 3 Наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168;

- пунктами 4, 11 Наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (далі - Наказ № 392-АГ);

- пунктами 3, 7, 8 Наказу №628/0/81-22-АГ у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку із застосуванням положень Інструкції для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно пункту 2-1 Постанови № 168, а саме:

- визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;

- необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;

- порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).

Автор касаційної скарги вказує, що для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби України у розмірі 100000 грн достатньо встановлення наступних обставин: період дії воєнного стану; статус військовослужбовця; безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії; перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Водночас для виплати цієї додаткової грошової винагороди не є обов`язковою лише безпосередня участь у бойових діях, оскільки положення пункту 1 Постанови № 168 передбачають також здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, як підставу для такої виплати. Вважає, що накази Адміністрації Держприкордонслужби № 392-АГ, № 628-АГ не можуть вважатися такими, що набрали чинності та не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки не пройшли державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України.

Також зауважує, що ненарахування та невиплата додаткової винагороди з підстав, на які послалися суди попередніх інстанцій, є порушенням фундаментальних, конституційних принципів, якими встановлено, що права особи та їх об`єм визначаються виключно на підставі законів. Фактично позивач зі свого боку набув право та дотримався усіх необхідних умов для виплати йому додаткової винагороди, однак реалізація цього права обмежена діями відповідача та ВЧ НОМЕР_3 у частині дотримання формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату. Разом із тим, на позивача не може бути покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Держприкордонслужбою порядку, позаяк цим порушуватиметься суть гарантованого законом права на отримання належного грошового забезпечення у повному обсязі. Проблеми, які виникають в процесі створення та обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не можуть мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а саме впливати на його законні права.

Скаржник наполягає, що довідка ВЧ НОМЕР_3 від 20 січня 2023 року № 4409 є достовірним і належним доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з 01 жовтня по 13 грудня 2022 року, з 19 грудня 2022 року по 20 січня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому звертає увагу на те, що, по-перше, бойовий наказ Адміністрації Держприкордонслужби України від 16 вересня 2022 року №165 гриф, вказаний у довідці від 20 січня 2023 року № 4409, є організаційно-розпорядчим документом щодо дій органів (підрозділів) і не стосується безпосередньо позивача, свідчить про прибуття військовослужбовців, в тому числі позивача, на ділянку відповідальності 105 прикордонного загону; вказаний бойовий наказ не підтверджує участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

По-друге, Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 виснував, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби України, передбаченої Постановою №168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби № 392-АГ і № 628-АГ, які власне й визначають алгоритм дій органів Держприкордонслужби за відповідних обставин, зокрема: установлення факту безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій та періоду їх участі у здійсненні зазначених заходів; подання начальниками органів Держприкордонслужби до 5 числа щомісячно в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу документів, що підтверджують факт та період безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій; видання органом Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить службу відповідного наказу та виплата спірної винагороди. Тож у разі відрядження військовослужбовця органу Держприкордонслужби до інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, виплату грошової винагороди здійснює той орган, в якому відповідач проходить службу, за умови подання начальниками органів Держприкордонслужби списків за формою наведеною у Додатку 2 до наказів № 392-АГ і № 628-АГ.

По-третє, віднесення Чернігівської області до районів, в яких ведуться активні бойові дії, не свідчить про безумовну наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. Більше того, територія ІНФОРМАЦІЯ_3 віднесена до територій, на яких можливі активні бойові дії з 20 червня 2022 року, а решта території Чернігівської області вважається такою, на якій завершено активні бойові дії з 31 березня 2022 року, що вчергове підтверджує, що позивач не здійснював заходи, передбачені Постановою №168, якою передбачена додаткова винагорода.

На додаток відмічено, що наказами № 392-АГ і № 628-АГ передбачено, що підтверджуючими документами є рапорт, журнал бойових дій та бойовий наказ/розпорядження. Відтак, поданий рапорт начальника відділу прикордонної служби № 2 не є беззаперечним доказом прийняття участі у заходах, передбачених Постановою № 168. Як зазначає представник відповідача, за відсутності бойових розпоряджень неможливо встановити, які саме бойові завдання виконував позивач протягом періоду перебування в оперативному підпорядкуванні. Щодо журналу службово-бойових дій представник відповідача зазначає, що сам по собі облік бойових розпоряджень в розділі 1 Журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби № НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24 вересня 2022 року № 53-ДСК не створює обов`язку для відповідача нараховувати збільшену додаткову винагороду, оскільки первісною умовою ведення Журналу службово-бойових дій є саме фіксація бойових дій або вогневого ураження. Таким чином, недостатньо лише факту обліку в Журналі службово-бойових дій бойових розпоряджень, необхідний взаємозв`язок між виконаними бойовими завданнями позивачем на підставі бойових розпоряджень з подальшим фіксуванням в розділі 2 Журналу службово-бойових дій та, як наслідок, подання рапорту командиром підрозділу.

На основі вказаних аргументів ВЧ НОМЕР_1 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, позаяк уважає, що постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року є законною та обґрунтованою.

Ухвалою від 20 листопада 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 проходить службу в лавах Держприкордонслужби України, наказом начальника військової частини НОМЕР_1 від 16 травня 2023 № 243-ОС «Про особовий склад» призначений на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - навідником-оператора першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування, що підтверджено витягом із зазначеного наказу, службовим посвідченням від 17 вересня 2021 серії НОМЕР_5 .

Із заяв по суті справи встановлено, що старший сержант ОСОБА_1 у період з 01 жовтня 2022 року по 20 січня 2023 року перебував в оперативному підпорядкуванні (перебував у відрядженні) ВЧ НОМЕР_3 у складі відділу прикордонної служби № НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 на ділянці українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області, що не оспорюється сторонами.

Згідно з довідкою, виданою командиром ВЧ НОМЕР_3 від 20 січня 2023 року № 4409, старший сержант ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у такі періоди: з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року; з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року; з 01 грудня 2022 року по 13 грудня 2022 року; з 19 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року; з 01 січня 2023 року по 20 січня 2023 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 03 листопада 2022 року № 3632-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року включно військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1.

Відповідно до Списку військовослужбовців загону на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за жовтень 2022 року, який є додатком до наказу від 03 листопада 2022 року №3632-ОС, під порядковим номером 186 значиться старший сержант ОСОБА_1 , період проходження служби з 01 по 31 жовтня 2022 року, кількість діб - 31, сума - 30000,00 грн.

Начальник відділу прикордонної служби № 2 ОСОБА_6 рапортом від 01 листопада 2022 року відповідно до вимог Постанови № 168 та Наказу № 392-АГ, а також з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану, клопотав перед першим заступником начальника загону - комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн, пропорційно із розрахунку на місяць, особовому складу відділу прикордонної служби № 2 ВЧ НОМЕР_1 , за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій за період з 01 по 31 жовтня 2022 року, зокрема старшому сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 57) за період проходження служби з 01 по 31 жовтня 2022 року, кількість діб - 31, підстава - бойове розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 30 вересня 2022 року № 601-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 21 жовтня 2022 року № 668-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 26 жовтня 2022 року № 690-ДСК, розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 28 жовтня 2022 року № 699-ДСК, Журнал бойових дій № 53 дск ст.7-14, 52-62.

Зазначений рапорт за резолюцією коменданта ПКШР 24 направлений до ВЧ НОМЕР_3 , яка, в свою чергу, листом від 08 листопада 2022 року № 22/4313-22-Вих скерувала рапорт до ВЧ НОМЕР_1 . У листі також вказано, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 Наказу № 392-АГ відсутня.

Згідно з особистою карткою на грошове забезпечення за 2022 рік ОСОБА_1 та архівною відомістю № 1 за період з січня 2022 року по грудень 2022 року позивачу в листопаді 2022 року на підставі наказу від 03 листопада 2022 року № 3632-ОС виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн за 31 день жовтня 2022 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 03 грудня 2022 року № 4112-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року включно військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1.

Відповідно до Списку військовослужбовців загону на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за листопад 2022 року, який є додатком до наказу від 03 грудня 2022 року № 4112-ОС, під порядковим номером 162 значиться старший сержант ОСОБА_1 , період проходження служби з 01 по 30 листопада 2022 року, кількість діб - 30, сума - 30000,00 грн.

Начальник відділу прикордонної служби № 2 ОСОБА_6 рапортом від 01 грудня 2022 року відповідно до вимог Постанови № 168 та Наказу № 392-АГ, а також з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану, клопотав перед першим заступником начальника загону - комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн, пропорційно із розрахунку на місяць, особовому складу відділу прикордонної служби № 2 ВЧ НОМЕР_1 , за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій за період з 01 по 30 листопада 2022 року, зокрема старшому сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 58) за період проходження служби з 01 по 30 листопада 2022 року, кількість діб - 30, підстава - бойове розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 30 вересня 2022 року № 601-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 21 жовтня 2022 року № 668-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 26 жовтня 2022 року № 690-ДСК, розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 28 жовтня 2022 року № 699-ДСК, Журнал бойових дій № 53 дск ст.13-20, 62-67.

Зазначений рапорт за резолюцією коменданта ПКШР 24 направлений до військової частини НОМЕР_3 , яка, в свою чергу, листом від 04 грудня 2022 року № 22/4933-22-Вих скерувала рапорт до ВЧ НОМЕР_1 . У листі також вказано, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 Наказу № 392-АГ відсутня.

Згідно з особистою карткою на грошове забезпечення за 2022 рік ОСОБА_1 та архівною відомістю № 1 за період з січня 2022 року по грудень 2022 року позивачу в грудні 2022 року на підставі наказу від 03 грудня 2022 року № 4112-ОС виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 30000,00 грн за 30 днів листопада 2022 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 26 грудня 2022 року № 4613-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1.

Відповідно до Списку військовослужбовців загону на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за грудень 2022 року, який є додатком до наказу від 26 грудня 2022 року № 4613-ОС, під порядковим номером 171 значиться старший сержант ОСОБА_1 , період проходження служби з 01 по 13 грудня 2022 року, з 19 по 31 грудня 2022 року, кількість діб - 26, сума - 25161,29 грн.

Згідно з особистою карткою на грошове забезпечення за 2022 рік ОСОБА_1 та архівною відомістю № 1 за період з січня 2022 року по грудень 2022 року позивачу в грудні 2022 року на підставі наказу від 22 грудня 2022 року № 4490-ОС виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 25161,29 грн за 26 днів грудня 2022 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 03 лютого 2023 року № 56-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року включно військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1.

Відповідно до Списку військовослужбовців загону на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за січень 2023 року, який є Додатком 1 до наказу від 03 лютого 2023 року № 56-ОС, під порядковим номером 161 значиться старший сержант ОСОБА_1 , період проходження служби з 01 по 31 січня 2023 року, кількість діб - 31, сума - 30000,00 грн.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 08 лютого 2023 року № 64-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 70000,00 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за січень місяць 2023 року за період з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року включно військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1.

Відповідно до Списку військовослужбовців загону на виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн за січень 2023 року, який є Додатком 1 до наказу від 08 лютого 2023 року № 64-ОС, під порядковим номером 117 значиться старший сержант ОСОБА_1 , період проходження служби з 26 по 31 січня 2023 року, кількість діб - 6, сума - 13548,39 грн, підстава - БР ОТУ «Лиман» від 25 січня 2023 року № 344 (гриф), БР командира 54 ОМБр від 26 січня 2023 року № 73 (гриф), БР начальника 3 прикз від 26 січня 2023 року № БР188 (гриф), Журнал СБД 3 ПРИКЗ від 31 грудня 2023 року № 133 (гриф), Журнал СБД впс № 2 від 12 січня 2023 року № 38 (гриф), рапорт від 01 лютого 2023 року № ВХ1733Р.

Згідно з особистою карткою на грошове забезпечення за 2023 рік ОСОБА_1 та архівною відомістю № 1 за період з січня 2022 року по червень 2023 року позивачу в лютому 2023 року на підставі наказу від 03 лютого 2023 року № 56-ОС виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 30000,00 грн за 31 день січня 2023 року; на підставі наказу від 08 лютого 2023 року № 64-ОС виплачено додаткову винагороду 70000 грн у розмірі 13548,39 грн за 6 днів січня 2023 року.

До відповідача була направлена заява з проханням про виплату щомісячної доплати у вигляді підвищеної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за його безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з 01 жовтня 2022 року по 13 грудня 2022 року, з 19 грудня 2022 року по 20 січня 2023 року.

Відповідачем надано відповідь від 06 квітня 2023 року № 25/2500-23-вих, у якій зазначено, що збільшена додаткова винагорода позивачу не нараховувалась у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують час безпосередньої участі позивача у бойових діях.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

V. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою позивачу збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 жовтня по 13 грудня 2022 року, з 19 грудня 2022 року по 20 січня 2023 року з урахуванням фактично сплачених сум.

За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державну прикордонну службу України.

Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

За приписами частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання вказаних Указів № 64/2022 і № 69/2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

Так, відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 271, від 22 березня 2022 року № 350, від 01 квітня 2022 року № 400) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова № 793) до Постанови № 168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».

На підставі пункту 2-1 Постанови № 168 Адміністрація Держприкордонслужби видала Наказ №392/0/81-22-АГ, який був уведений в дію з 01 серпня 2022 року та діяв до набрання чинності 01 грудня 2022 року Наказу № 628/0/81-22-АГ.

Саме цими наказами на виконання положень Постанови № 168 визначено і порядок, і умови виплати відповідної винагороди, в тому числі визначено вичерпний перелік документів, необхідних для її нарахування та виплати.

У пункті 2 Наказу № 392/0/81-22-АГ конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:

бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

Пунктом 4 Наказу № 392/0/81-22-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

бойового наказу (бойового розпорядження);

журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 5 Наказу № 392/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

Відповідно до пункту 10 Наказу № 392/0/81-22-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

Згідно з пунктом 12 Наказу № 392/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 000 грн на місяць, в обов`язком порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

Аналогічного змісту положення містяться і в Наказі № 628/0/81-22-АГ, який дещо змінив перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

З аналізу наведених норм законодавства випливає, що військовослужбовцям Держприкордонслужби на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі, їхня безпосередня участь у бойових діях та заходах повинна бути підтвердженою документально, про що свідчить зміст Наказів № 392-/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ.

З наведеного можна виснувати, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою №168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин відповідними документами.

У світлі доводів касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, та з огляду на суперечливість висновків судів першої та апеляційної інстанцій з приводу того, чим визначається порядок та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою № 168, колегія суддів насамперед уважає за необхідне надати відповідь на це питання.

Питання щодо застосування Наказів № 392-/0/81-22-АГ, №628/0/81-22-АГ та Інструкції № 188 у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою №168, уже було предметом дослідження Верховним Судом.

Так, у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що Накази № 392-/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб, встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації, та підлягають обов`язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України. З огляду на що констатував недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби вимог законодавства при прийнятті зазначених наказів.

Водночас Верховний Суд зауважив, що у спірний період (який є аналогічним періоду, який є предметом розгляду у цій справі) виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби визначали механізм реалізації постанови Кабінету Міністрів України №168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану.

Також Верховний Суд указав, що ці накази Адміністрації Держприкордонслужби фактично виконувалися протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби, зокрема, в частині визначення переліку бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.

Виходячи з цього Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23 дійшов висновку, що Накази №392-/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ підлягають застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою № 168, у спірний період.

У постанові від 26 червня 2024 року у справі №200/216/23 Верховний Суд дещо розширив висновки щодо застосовності цих актів при визначенні порядку і умов виплати спірної додаткової винагороди.

Зокрема, у справі № 200/216/23 Верховний Суд зазначив, що належна реалізація приписів пункту 1 Постанови № 168 спонукала Уряд до «делегування» відповідним відомствам і керівникам державних органів унормувати умови і підстави виплати «своїм» категорія військовослужбовців додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн.

Адміністрація Держприкордонслужби, з уваги на приписи пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (у редакції, яка діяла протягом спірного періоду), а також пункту 2-1 Постанови № 168 зіткнулася з обставинами, які вимагали ухвалити рішення, яке б витікало із завдань та повноважень цього органу та заразом відповідало меті встановлення на час дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу (згідно з пунктом 1 Постанови № 168).

Цим рішенням (у широкому сенсі) стали згадувані Накази №392/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ, у яких виписані ті умови і порядок, які покликані були сприяти практичній реалізації приписів пункту 1 Постанови №168, аби, з одного боку, ті військовослужбовці, які залучені до виконання бойових завдань / заходів, отримали додаткову винагороду, що теж є однією з умов бойової і мобілізаційної готовності Держприкордонслужби, а з іншого - забезпечити ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

Тож з уваги на наведене Верховний Суд у справі № 200/216/23 уважав, що регламентація умов і порядку виплати додаткової винагороди (про необхідність якої [регламентації] зазначено в пункті 2-1 Постанови № 168) з боку Адміністрації Держприкордонслужби шляхом видання Наказів №392/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ не може інтерпретуватися як спосіб позбавлення чи обмеження права військовослужбовців Держприкордонслужби на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн.

Таким чином, позиція суду апеляційної інстанції про застосування до спірних правовідносин Наказів №392-/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ ґрунтується на правильному розумінні норм матеріального права. Натомість, висновок суду першої інстанції про незастосовність згаданих наказів є помилковою.

Також відмінним за своєю суттю є висновок судів першої та апеляційної інстанцій за наслідками оцінювання доказів стосовно безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у спірний період.

Зокрема, суд першої інстанції вважав, що безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, з 01 по 13 грудня 2022 року, з 19 по 31 грудня 2022 року, з 01 по 20 січня 2023 року, тобто протягом всього часу перебування в оперативному підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_3 , підтверджується рапортами начальника відділу прикордонної служби № 2 ОСОБА_4 від 01 листопада та від 01 грудня 2022 року, які листами військової частини НОМЕР_3 від 08 листопада 2022 року № 22/4313-22-Вих та від 04 грудня 2022 року № 22/4933-22-Вих відповідно були скеровані відповідачу, а також довідкою ВЧ НОМЕР_3 від 20 січня 2023 року № 4409.

Між тим, апеляційний суд не прийняв у якості доказу довідку ВЧ 2253 від 20 січня 2023 року №4409, оскільки вважав, що вона не підтверджує безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168. Зазначив, що рапорти, наявність бойових розпоряджень та облік в розділі 1 Журналу службово-бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 не підтверджують факт участі позивача у бойових діях або заходах. Лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) у спірний період в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.

Однак апеляційний суд не здійснив комплексної оцінки наявних у справі доказів. Зокрема, цей суд не розглянув доведеність участі позивача у бойових діях та заходах в окреслений ним період у сукупності з іншими доказами, наявними у справі.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до пункту 4 Наказу №392/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 Наказу № 628/0/81-22-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач є військовослужбовцем Держприкордонслужби та на підставі бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 16 вересня 2022 року № 165 гриф у складі ІНФОРМАЦІЯ_4 (ВЧ НОМЕР_1 ) у спірний період був направлений в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_6 (ВЧ НОМЕР_3 ).

Згідно з довідкою від 20 січня 2023 року № 4409, виданою командиром ВЧ НОМЕР_3 , старший сержант ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у такі періоди: з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року; з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року; з 01 грудня 2022 року по 13 грудня 2022 року; з 19 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року; з 01 січня 2023 року по 20 січня 2023 року.

Підставою для видачі цієї довідки слугувало бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України № 165 гриф від 16 вересня 2022 року.

Згідно з рапортом, зареєстрованим 01 листопада 2022 року за вх. № 1474, начальник відділу прикордонної служби №2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту ІНФОРМАЦІЯ_7 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн за період з 01 жовтня 2022 року до 31 жовтня 2022 року, зокрема, старшому сержанту ОСОБА_1 (номер за порядком 57) за 31 день. Підстава: бойове розпорядження Коменданта ПКШР 24 наказ № 601-(гриф) від 30 вересня 2022 року, бойове розпорядження Коменданта ПКШР 24 наказ № 668-(гриф) від 21 жовтня 2022 року, бойове розпорядження Коменданта ПКШР 24 наказ № 690-(гриф) від 26 жовтня 2022 року, розпорядження Коменданта ПКШР 24 наказ № 699-(гриф) від 28 жовтня 2022 року, журнал бойових дій № 53 (гриф) ст. 7-14, 52-62.

Листом від 08 листопада 2022 року № 22/4313-22-Вих начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 направив на адресу відповідача, зокрема, рапорт від 01 листопада 2022 року № 1474.

Відповідно до рапорту, зареєстрованого 01 грудня 2022 року за вх. № 1883, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн за період з 01 листопада 2022 року до 30 листопада 2022 року, зокрема, старшому сержанту ОСОБА_1 (номер за порядком 58) за 30 днів, який листом від 01 грудня 2022 року № 1885 адресований начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 . Підстава: бойове розпорядження Коменданта ПКШР 24 наказ № 601-(гриф) від 30 вересня 2022 року, бойове розпорядження Коменданта ПКШР 24 наказ № 668-(гриф) від 21 жовтня 2022 року, бойове розпорядження Коменданта ПКШР 24 наказ № 690-(гриф) від 26 жовтня 2022 року, розпорядження Коменданта ПКШР 24 наказ № 699-(гриф) від 28 жовтня 2022 року, журнал бойових дій № 53 (гриф) ст. 13-20, 62-67.

Листом від 04 грудня 2022 року № 22/4933-22-Вих начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 направив на адресу відповідача, зокрема, рапорт від 01 грудня 2022 року № 1883.

У вимірі спірних правовідносин суд першої інстанції обґрунтовано констатував, що сукупність таких документів, як бойове розпорядження, рапорти про виплату додаткової винагороди за жовтень від 01 листопада 2022 року та за листопад 2022 року від 01 грудня 2022 року, а також довідка ВЧ НОМЕР_3 від 20 січня 2023 року №4409, підтверджують безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії протягом періоду з 01 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року.

Суд нагадує, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій щодо забезпечення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не може свідчити про відсутність права військовослужбовця на отримання такої винагороди.

Водночас, попри той факт, що період участі позивача в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у грудні 2022 року також стосується предмету спору та був задоволений судом першої інстанції шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену до 10000,00 грн додаткову винагороду відповідно до пункту 1 Постанови № 168 за 26 діб грудня 2022 року, суд першої інстанції інстанцій не з`ясував обставин складання (нескладання) подібного рапорту про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн (з підставами його складання) щодо позивача під час його перебування у відрядженні в 105 прикордонному загоні протягом грудня 2022 року. Оцінка такого рапорту мала істотне значення для правильного вирішення цього спору в цій частині позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, в оскаржуваній постанові вказаним обставинам оцінку також не надав, обмежившись лише твердженням про те, що матеріали справи не містять належних доказів безпосередньої участі позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у спірний період.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції скасував законне рішення суду першої інстанції, який дійшов по суті правильного висновку про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у період з 01 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100000,00 грн розмірі.

Однак, суд першої інстанції помилково не врахував, що до правовідносин щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою №168, підлягають застосуванню накази Адміністрації Держприкордонслужби №392/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ. Також суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову за період з 01 по 13 грудня 2022 року, з 19 по 31 грудня 2022 року. Зокрема, суд першої інстанції не перевірив чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах вказаною довідкою ВЧ НОМЕР_3 від 20 січня 2023 року № 4409 за вказаний період у сукупності з іншими доказами у справі.

Щодо іншої частини позовних вимог за період з 01 по 20 січня 2023 року (щодо невиплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн), у задоволенні якої суд першої інстанції відмовив, колегія суддів зазначає, що ВЧ НОМЕР_1 не оскаржувала в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у цій частині, а навпаки, просила залишити без змін. Відповідно суд апеляційної інстанції не здійснював його перегляд. Зважаючи на це, суд касаційної інстанції не надає оцінку правильності висновкам суду першої інстанції у частині позовних вимог за період з 01 по 20 січня 2023 року.

Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

За таких обставин, Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Рішення суду першої інстанції в частині мотивів задоволення позову за період з 01 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року підлягає зміні в мотивувальній частині щодо питання застосування норм матеріального права, а саме наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ, шляхом викладання її в редакції цієї постанови.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 01 грудня 2022 року по 13 грудня 2022 року та з 19 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року підлягає скасуванню з направленням справи у відповідній частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам першої та апеляційної інстанцій необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини за грудень 2022 року з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

VІ. СУДОВІ ВИТРАТИ

З огляду на результат касаційного розгляду справи судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 351 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі №360/663/23 скасувати.

Змінити рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 01 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року та зобов`язання вчинити відповідні дії в частині мотивів задоволення позову, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 01 грудня 2022 року по 13 грудня 2022 року та з 19 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року та зобов`язання вчинити відповідні дії, а справу № 360/663/23 в цій частині направити на новий судовий розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк