Постанова
Іменем України
14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 361/3865/19
провадження № 61-11295св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне Товариство «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Оксі Банк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2020 року у складі судді Селезньової Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М.., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст заявлених вимог
У травні 2019 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулось до відповідачів з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позивач просив:
визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , спадкоємців ОСОБА_2 , такими, що набули статусу іпотекодавців за договором іпотеки від 11 квітня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1753;
в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 014/04-02/340 від 10 квітня 2007 року у сумі 337 687,14 дол. США, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, квартиру АДРЕСА_1 , шляхом реалізації на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну продажу встановити на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
У березні 2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» подало заяву про процесуальне правонаступництво.
Заява мотивована тим, що 23 грудня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Оксі Банк» (далі - ПАТ «Оксі Банк») укладений договір відступлення прав вимоги № 114/2-29, згідно з яким відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 014/04-02/340 від 10 квітня 2007 року.
26 грудня 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Оксі Банк» уклали договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки.
Відповідно до умов вищевказаних договорів, ПАТ «Оксі Банк» з 23 грудня 2019 року набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно ОСОБА_4 за кредитним договором № 014/04-02/340 від 10 квітня 2007 року, що є позичальником за ним, а також всіх договорів забезпечення даного кредитного зобов`язання.
Просили здійснити процесуальне правонаступництво, а саме, замінити вибулого позивача - АТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника ПАТ «Оксі Банк».
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2010 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року, замінено первісного позивача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на нового позивача (правонаступника) ПАТ «Оксі Банк».
Змінено статус первісного позивача АТ «Райффайзен Банк Аваль» з позивача на третю особу на стороні позивача.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вказані позивачем обставини є підставою для заміни первісного позивача на його правонаступника у зв`язку з зміною кредитора і іпотекодержателя в зобов`язанні, з якого виникла вимога.
Оскільки АТ «Райффайзен Банк Аваль» як юридична особа не припинений, і рішення у справі (наприклад у разі відмови у позові) може мати наслідком виникнення/зміну прав та обов`язків у правовідносинах між первісним і новим позивачами, суд першої інстанції зробив висновок, що вказаний учасник справи має бути залучений у якості третьої особи на стороні позивача.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду м. Києва від 19 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про заміну позивача на іншу особу, направити справу для розгляду до іншого суду за встановленою юрисдикцією та підсудністю, зупинити дію оскаржуваних судових рішень, винести окрему ухвалу з приводу ігнорування суддею Селезньовою Т. В. заяв відповідача про направлення матеріалів цієї справи до Господарського суду Харківської області, який розглядає справу про банкрутство ОСОБА_1 або про закриття провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до доказів, наданих позивачем, боржником є не відповідач, а третя особа - ОСОБА_4 , при цьому майновим поручителем (іпотекодателем) також є не відповідач, а померла особа - ОСОБА_2 . Жоден з відповідачів не є стороною боржника у розумінні норм ЦК України. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто більш ніж за 11 років до укладення позивачем договору з ПАТ «Оксі Банк» про відступлення права вимоги № 114/2-29 від 26 грудня 2019 року, за яким, зокрема, відступлено права вимоги за кредитним договором № 14/04-02/340 від 10 квітня 2007 року з третьою особою ОСОБА_4 та договір відступлення прав за договорами іпотеки, за якими, зокрема, були відступлені всі права іпотекодержателя за іпотечним договором від 11 квітня 2007 року. Судом порушено норми статей 516 518 ЦК України, якими чітко встановлений порядок зміни кредитора у зобов`язанні та умови, виконання яких є обов`язковими. Норма статті 55 ЦПК України для здійснення заміни сторони застосована судом неналежно. Боржник на момент звернення до нього помер. ЦПК України не передбачає заміну статусу позивача на третю особу. Судом порушено предметну та суб`єктну юрисдикцію. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11 липня 2019 року відкрито провадження у справі про банкрутство щодо відповідача ОСОБА_1 . Судом першої інстанції порушено статтю 7 Кодексу України з процедур банкрутства, якою вичерпно врегульовано питання про порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник (тобто ОСОБА_1 ). Вважає, що заявлений позов разом з усіма клопотаннями має розглядатися за правилами господарської юрисдикції. Суд першої інстанції ігнорує подані відповідачами заяви щодо направлення справи до Господарського суду Харківської області та закриття провадження у цій справі. Апеляційний суд повістку не надсилав.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У грудні 2020 року справа № 361/3865/19 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення дії ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року відмовлено, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року справу № 361/3865/19 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 березня 2021 року справу повернуто на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
Ухвала Великої Палати Верховного Суду мотивована тим, що ОСОБА_3 оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій з підстав порушення судами правил юрисдикції, не обґрунтував порушення цими судами правил юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову в подібних правовідносинах.
На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_3 посилається, зокрема, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, викладені в якій висновки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду може самостійно оцінити на предмет необхідності їх врахування у цій справі.
Отже, не було дотримано умов передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 10 листопада 2020 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного провадження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає доводи касаційної скарги з таких підстав.
Частиною третьою статті 368 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої-сьомої статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 березня 2020 року відкрито апеляційне провадження у цій справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2020 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 02 липня 2020 року о 15 год. 00 хв. з повідомленням учасників справи.
Учасникам справи надіслано судові повістки-повідомлення про розгляд справи 02 липня 2020 року о 15 год. 00 хв. (арк. спр. 96).
Судова повістка-повідомлення на ім`я ОСОБА_3 про розгляд справи 02 липня 2020 року була повернута «за закінченням терміну зберігання (арк. спр. 123).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18) зроблено висновок, що «приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду».
Таким чином, відсутні підстави вважати, що відповідач ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Відповідно до пункту 5 частини першої, частини четвертої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята без додержання норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасована постанова Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 рокувтрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук
М. Ю. Тітов