№ 363/1019/17

Постанова

Іменем України

15 червня 2022 року

м. Київ

справа № 363/1019/17

провадження № 61-20385св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,

відповідачі:Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області, Вишгородська районна державна адміністрація, товариство з обмеженою відповідальністю «Рондо-2005», садівницьке товариство «Любисток», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

треті особи: державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги представника ОСОБА_1 та ОСОБА_7 - ОСОБА_40 на постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 рокуу складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Ігнатченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року Перший заступник прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду із позовом до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Вишгородської районної державної адміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо-2005» (далі - ТОВ «Рондо-2005»), садівницького товариства «Любисток» (далі - СТ «Любисток»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ,

ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 ,

ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , про визнання недійсними рішення виконавчого комітету, розпоряджень районної державної адміністрації, договору оренди земельної ділянки, державних актів на право власності та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги Першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, мотивовані тим, що прокуратурою Київської області встановлено, що рішенням виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради «Про передачу земельних ділянок в землі запасу сільської ради» від 25 лютого 2005 року № 24 вилучено із земель Київської лісової науково-дослідної станції Першотравневого лісництва земельну ділянку площею 7 га, що знаходиться за межами населеного пункту, передано вказану земельну ділянку до земель запасу сільської ради. Окремим пунктом вказаного рішення виконавчого комітету вирішено затвердити останнє на сесії сільської ради.

Згідно інформації Новопетрівської сільської ради Вишгородського району від

27 жовтня 2016 року № 1383 будь-які рішення сільською радою щодо затвердження рішення виконавчого комітету сільської ради від 25 лютого

2005 року № 24 не приймалися.

В подальшому, розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 25 липня 2005 року № 409 «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «Рондо-2005» під розміщення садівницького товариства» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки

ТОВ «Рондо-2005», вилучено із земель запасу Новопетрівської сільської ради земельну ділянку площею 6,9870 га (ліси та інші лісовкриті площі) та надано її вказаному товариству в оренду терміном на 49 років під розміщення садівницького товариства на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту.

Після цього, між Вишгородською районною державною адміністрацією та

ТОВ «Рондо-2005» 29 липня 2005 року укладено договір оренди, згідно якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 6,9870 га становить 316 376,94 грн.

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 19 травня 2006 року № 282 «Про внесення доповнень до розпорядження голови адміністрації від 25 липня 2005 року № 409» доповнено пункт 2 розпорядження від 25 липня 2005 року № 409 словами «та змінити їх цільове призначення із земель лісового фонду на землі сільськогосподарського призначення».

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 16 лютого 2006 року № 83 «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» затверджено технічну документацію щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки членам СТ «Любисток» та передано у власність членам СТ «Любисток» земельні ділянки загальною площею 1,877 га, зокрема:

- ОСОБА_9 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0002 площею 0,1200 га;

- ОСОБА_10 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0003 площею 0,1178 га;

- ОСОБА_11 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0004 площею 0,1138 га;

- ОСОБА_12 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0005 площею 0,1118 га;

- ОСОБА_13 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0006 площею 0,1172 га;

- ОСОБА_14 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0007 площею 0,1168 га;

- ОСОБА_15 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0008 площею 0,1190 га;

- ОСОБА_16 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0009 площею 0,1200 га;

- ОСОБА_17 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0010 площею 0,1179 га;

- ОСОБА_18 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0011 площею 0,1200 га;

- ОСОБА_19 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0012 площею 0,1169 га;

- ОСОБА_20 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0013 площею 0,1194 га;

- ОСОБА_21 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0014 площею 0,1180 га;

- ОСОБА_22 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0015 площею 0,1158 га;

- ОСОБА_23 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0016 площею 0,1149 га;

- ОСОБА_8 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0017 площею 0,1177 га.

Після цього, розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 14 вересня 2006 року № 536 «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» затверджено технічну документацію щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки членам СТ «Любисток» та передано у власність членам

СТ «Любисток» земельні ділянки загальною площею 0,7666 га, зокрема:

- ОСОБА_31 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0051 площею 0,1 га;

- ОСОБА_32 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0026 площею 0,1187 га;

- ОСОБА_33 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0046 площею 0,0728 га;

- ОСОБА_34 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0034 площею 0,0829 га;

- ОСОБА_35 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0049 площею 0,1000 га;

- ОСОБА_36 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0044 площею 0,1000 га;

- ОСОБА_38 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0047 площею 0,0922 га;

- ОСОБА_37 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0053 площею 0,1000 га.

Також, після цього розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 22 грудня 2006 року № 769 «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» затверджено технічну документацію та передано у власність членам СТ «Любисток» земельні ділянки загальною площею 0,7163 га, зокрема:

- ОСОБА_24 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0033 площею 0,1122 га;

- ОСОБА_25 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0050 площею 0,1000 га;

- ОСОБА_26 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0052 площею 0,1000 га;

- ОСОБА_27 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0054 площею 0,1041 га;

- ОСОБА_28 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0048 площею 0,1000 га;

- ОСОБА_29 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0045 площею 0,1000 га;

- ОСОБА_30 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0043 площею 0,1000 га.

В подальшому, вказаними вище громадянами на підставі ряду цивільно-правових угод відчужено належні їм земельні ділянки на користь третіх осіб, у зв`язку з чим управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області та управлінням Держкомзему у Вишгородському районі Київської області видано державні акти на право власності на земельні ділянки, зокрема:

ОСОБА_1 видано державні акти:

- серії ЯЖ № 690734 на площу 0,1200 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0002, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200384;

- серії ЯЖ № 690735 на площу 0,1178 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0003, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200385;

- серії ЯЖ № 690737 на площу 0,1138 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0004, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200387;

- серії ЯЖ № 690736 на площу 0,1118 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0005, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200386.

ОСОБА_2 видано державні акти:

- серії ЯЕ № 107384 на площу 0,1172 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0006, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200082;

- серії ЯЕ № 107357 на площу 0,1168 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0007, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200054;

- серії ЯЕ № 107383 на площу 0,1190 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0008, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200080;

- серії ЯЕ № 107358 на площу 0,1200 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0009, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200055;

- серії ЯЕ № 107365 на площу 0,1179 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0010, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200062;

- серії ЯЕ № 107361 на площу 0,1200 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0011, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200058;

- серії ЯЕ № 107368 на площу 0,1169 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0012 який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200065;

- серії ЯЕ № 107360 на площу 0,1194 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0013, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200057;

- серії ЯЕ № 107385 на площу 0,1180 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0014, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200081;

- серії ЯЕ № 107366 на площу 0,1158 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0015, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200063;

- серії ЯЕ № 107359 на площу 0,1149 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0016, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200056;

- серії ЯЕ № 107362 на площу 0,1177 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0017, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200059.

ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯЖ № 025679 на площу 0,1187 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0026, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200548.

ОСОБА_4 видано державні акти:

- серії ЯЖ № 243478 на площу 0,1122 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0033, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200191;

- серії ЯЖ № 243477 на площу 0,1114 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0034, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200190.

ОСОБА_5 видано державний акт серії ЯЛ № 587678 на площу 0,1000 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0043, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №°322180001009206.

ОСОБА_6 видано державні акти:

- серії ЯЛ № 588834 на площу 0,1000 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0044, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322180001006767;

- серії ЯЛ № 588836 на площу 0,1000 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0045, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322180001006769;

- серії ЯЛ № 588835 на площу 0,0728 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0046, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322180001006768.

ОСОБА_7 видано державні акти:

- серії ЯЖ № 690728 на площу 0,0922 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0047, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200389;

- серії ЯЖ № 690727 на площу 0,1000 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0048, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200380;

- серії ЯЖ № 690732 на площу 0,1000 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0049, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200393;

- серії ЯЖ № 690729 на площу 0,1000 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0050, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200390;

- серії ЯЖ № 690730 на площу 0,1000 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0051, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200391;

- серії ЯЖ № 690726 на площу 0,1000га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0052, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200395;

- серії ЯЖ № 690733 на площу 0,1000 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0053, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200394;

- серії ЯЖ № 690731 на площу 0,1041 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0054, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200392.

Прокурор вважав, що вилучення спірних земель, зарахування їх до земель запасу, надання в оренду та їх подальша передача у приватну власність громадян відбулася з порушенням вимог земельного та лісового законодавства.

Зазначив, що в порушення наданих законодавством повноважень щодо порядку прийняття рішення від імені територіальної громади с. Нові Петрівці представницьким органом - сільською радою, виконавчий комітет Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області з перевищенням повноважень прийняв незаконне рішення від 25 лютого

2005 року № 24, оскільки перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин, визначений статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є вичерпним, а отже, право виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо надання земельних ділянок комунальної власності у користування, законом не передбачено навіть при наявності нескасованого рішення про делегування таких повноважень виконавчому комітету ради.

Зазначене вище рішення виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради прийнято поза межами компетенції, так як вказані землі відносились до земель лісогосподарського призначення державної форми власності.

Відповідно до інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» від 04 серпня 2016 року № 512 та матеріалів лісовпорядкування 2003 року Першотравневого лісництва ДП «Київська ЛНДС» спірні земельні ділянки розташовані у кварталі 87 Першотравневого лісництва та є земельними ділянками лісового фонду.

Таким чином, спірні земельні ділянки відносились до земель лісогосподарського призначення та перебували у користуванні ДП «Київська ЛНДС», що підтверджується матеріалами лісовпорядкування.

Згідно статті 12, частини першої статті 20, частини першої статті 122 та частини третьої статті 149 ЗК України, як виконавчі комітети, так і ради не наділені повноваженнями щодо вилучення земель лісогосподарського призначення державної власності.

При цьому, відповідно до частини шостої статті 149 ЗК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) вилучення вказаних вище земель входило до компетенції Київської обласної державної адміністрації.

Відповідно до статей 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 33 ЛК України до повноважень сільських рад у сфері лісових відносин взагалі не відноситься питання щодо вилучення, припинення права користування або надання у власність земельних ділянок лісогосподарського призначення державної форми власності.

Отже, відповідно до положень вказаних статей вилучення земель лісогосподарського призначення державної власності належало до компетенції обласних державних адміністрацій, а не органів місцевого самоврядування та їх виконавчих комітетів.

Таким чином, оспорюване рішення виконавчого комітету прийнято Новопетрівською сільською радою в порушення вимог статей 6 14 19 Конституції України, статей 3 12 22 56 57 84 141 142 149 ЗК України та статей 31 33 57 ЛК України.

Також, за загальним правилом, визначеним у статті 84 ЗК України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, серед іншого, і землі лісового фонду, крім випадків, визначеним цим Кодексом.

А єдиний можливий такий випадок передбачений частиною другою статті 56 даного Кодексу, згідно якої, громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Спірні земельні ділянки в силу положень статей 19 57 84 ЗК України та статті 5 ЛК України відносились до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувались для ведення лісового господарства в порядку, визначеному ЛК України виходячи з наступного.

За інформацією ВО «Укрдержліспроект» від 04 серпня 2016 року № 512 та Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства від 12 вересня 2016 року № 04-36/1962 спірні земельні ділянки накладаються на землі лісогосподарського призначення, кварталу 87 Першотравневого лісництва ДП «Київська ЛНДС» згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, які додаються.

Крім того, надання спірних земельних ділянок в оренду ТОВ «Рондо-2005» та в подальшому у приватну власність громадян відбулось з порушенням порядку зміни їх цільового призначення.

Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства погодження на зміну цільового призначення вищевказаних земельних ділянок не надавалось та відповідні рішення органів державної влади про зміну цільового призначення земель лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб не приймались.

В порушення вимог статті 20 ЗК України, статті 57 ЛК України Вишгородською районною державною адміністрацією передано в оренду ТОВ «Рондо-2005» землі лісогосподарського призначення без погодження зміни цільового призначення органом лісового господарства, шляхом внесення змін до попереднього розпорядження адміністрації.

Таким чином, розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 25 липня 2005 року № 409, від 19 травня 2006 року № 282, від 14 вересня 2006 року № 536, від 22 грудня 2006 року № 769 та від 16 лютого 2016 року

№ 83, договір оренди земельної ділянки від 29 липня 2005 року укладений, а також державні акти видані усупереч вимог статті 19 Конституції України, статей 20 56 84 ЗК України та статті 57 ЛК України, у зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними судом в порядку передбаченому статями 152 155 ЗК України.

Право відповідачів на спірні земельні ділянки виникло на підставі незаконних державних актів на право власності на земельні ділянки, що вказує на те, що до них перейшло право власності на спірні земельні ділянки від держави протиправно поза волею власника.

Зважаючи на те, що відповідачами спірні державні акти на право власності на земельні ділянки були зареєстровані у встановленому законом порядку, відновити становище, яке існувало до порушення можливо лише шляхом визнання недійсними цих державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок на користь держави. А також є наявні підстави для витребування земельних ділянок з незаконного володіння в порядку статті 388 ЦК України.

Крім того, прокурор зазначав, що установлений статтею 257 ЦК України трьохрічний строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсними вищезазначеного розпорядження та державного акту пропущено з поважних причин.

12 січня 2018 року прокурор подав заяву про доповнення позовних вимог, мотивуючи тим, що після відкриття провадження у справі відповідачами долучено копію рішення 21 сесії 4 скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 11 березня 2005 року

№ 194-ХХХІ-ІV, яким затверджено рішення виконавчого комітету ради від

25 лютого 2005 року № 24. Вважав, що дане рішення є незаконним, прийняте з порушенням вимог законодавства.

На підставі викладеного, прокурор просив визнати недійсними рішення виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області; визнати недійсними розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 6,9870 га від 29 липня 2005 року, укладений між Вишгородською районною державною адміністрацією та ТОВ «Рондо-2005»; визнати недійсними державні акти на право власності на спірні земельні ділянки, витребувати у власність держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння спірні земельні ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 08 вересня

2020 року в задоволенні позову Першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Вишгородської районної державної адміністрації, ТОВ «Рондо-2005»,

СТ «Любисток», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,

ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 ,

ОСОБА_39 , про визнання недійсними рішення виконавчого комітету, розпоряджень районної державної адміністрації, договору оренди земельної ділянки, державних актів на право власності та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що на час прийняття оскаржуваних розпоряджень Вишгородською райдержадміністрацією Київської області, які є предметом спору в даній справі, вони були прийняті у межах повноважень, на підставі документів наданих відповідними установами у межах своєї компетенції. Таким чином, у даному випадку, безоплатне відчуження майна громадянам було здійснено шляхом прийняття рішень державним органом, тобто внаслідок реалізації волі держави на розпорядження державною власністю. Позбавлення відповідачів права власності на земельні ділянки буде мати ознаки непропорційного втручання держави в їх право власності, оскільки вказані особи набули права власності на підставі рішення та волі держави. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що на момент винесення оспорюваних розпоряджень у ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» виникло право постійного користування спірною земельною ділянкою. Отже, позиція прокурора про належність спірних земельних ділянок до земель лісового фонду, що перебувають в постійному користуванні ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» не доведена.

Зазначаючи про не доведення позивачем заявленого позову, суд першої інстанції зробив також висновок про те, що позивачем пропущений строк позовної давності та не надано належних і обґрунтованих доводів для його поновлення, оскільки, органам прокуратури було відомо про прийнятті оскаржувані розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області ще у 2008 році та дані розпорядження проходили процедуру перевірки.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури - задоволено.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08 вересня

2020 року скасовано.

Ухвалено по справі нове судове рішення, яким позов Першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Вишгородської районної державної адміністрації, ТОВ «Рондо-2005», СТ «Любисток», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,

ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , про визнання недійсними рішення виконавчого комітету, розпоряджень районної державної адміністрації, договору оренди земельної ділянки, державних актів на право власності та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння - задоволено частково.

Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про передачу земельних ділянок в землі запасу сільської ради» від 25 лютого 2005 року № 24 в частині вилучення із земель Київської лісової науково-дослідної станції Першотравневого лісництва земельної ділянки площею 7,0 га.

Визнано недійсним рішення 21 сесії 4 скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 11 березня 2005 року

№ 194-ХХХІ-ІV «Про затвердження рішення виконкому № 24 від 25 лютого

2005 року «Про передачу земельних ділянок в землі запасу сільської ради».

Визнано недійсними розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Рондо-2005» під розміщення садівницького товариства» від 25 липня 2005 року № 409; від 25 липня 2005 року «Про внесення доповнень до розпорядження голови адміністрації від 25 липня

2005 року № 409» від 19 травня 2006 року № 282; «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» від 16 лютого 2006 року № 83; «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» від 14 вересня 2006 року № 536; «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» від 22 грудня 2006 року № 769.

Витребувано у власність держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння:

- від ОСОБА_7 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221886000:04:123:0051, 3221886000:04:123:0052, 3221886000:04:123:0053, 3221886000:04:123:0054, 3221886000:04:123:0050, 3221886000:04:123:0049, 3221886000:04:123:0048 і 3221886000:04:123:0047;

- від ОСОБА_4 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221886000:04:123:0034 та 3221886000:04:123:0033;

- від ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221886000:04:123:0002, 3221886000:04:123:0003, 3221886000:04:123:0004 і 3221886000:04:123:0005;

- від ОСОБА_2 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221886000:04:123:0006, 3221886000:04:123:0007, 3221886000:04:123:0008, 3221886000:04:123:0009.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Вишгородської районної державної адміністрації, ТОВ «Рондо-2005»,

СТ «Любисток», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 на користь прокуратури Київської області судовий збір в розмірі по 2 713,15 грн з кожного.

Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що спірні рішення виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради та спірні розпорядження Вишгородською районною державною адміністрацією прийняті з порушенням норм ЗК України та ЛК України, а відтак спірні земельні ділянки вибули з володіння власника поза його волею а тому підлягають поверненню власнику за правилами статті 388 ЦК України.

Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг

16 грудня 2021 року представник ОСОБА_7 та ОСОБА_1 - адвокат Осадчий П. М. подав до Верховного Суду касаційні скарги, у яких просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року та залишити в силі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08 вересня 2020 року.

Касаційні скарги мотивовані тим, що земельні ділянки, які витребовувала прокуратура у власників знаходились на вилученій земельній ділянці 7,0 га, інші земельні ділянки, які знаходились на 4,0 га прокуратура не витребовувала від власників, до участі у справі в якості відповідачів цих власників не залучала, хоча оскаржувала рішення в цілому. Заявник вказує, що апеляційний суд фактично скоригував предмет позову та не обґрунтував в чому полягає визнання недійсним рішення саме земельної ділянки площею 7,0 га. Київським апеляційним судом залишено поза увагою заяву Вишгородської районної державної адміністрації про застосування строків позовної давності. Заявник зазначає, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 є добросовісними набувачами, оскільки не знали про обставини на які посилається позивач, оскільки користуються земельними ділянками з 2008 року по даний час. Суд апеляційної інстанції не перевірив підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Підставою касаційного оскарження вказаних судового рішення представник заявників зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суд від 17 лютого 2020 року в справі № 391/1217/14-ц, постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 199/7375/16-ц, постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 199/8047/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі

№ 912/2385/18 (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

Своїм правом на подання відзиву на касаційні скарги інші учасники судового процесу не скористалися.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року поновлено представнику ОСОБА_1 та ОСОБА_7 - ОСОБА_40 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи № 363/1019/17 з Вишгородського районного суду Київської області.

14 лютого 2022 року матеріали цивільної справи № 363/1019/17 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій

Рішенням виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради «Про передачу земельних ділянок в землі запасу сільської ради» від 25 лютого 2005 року № 24 вилучено із земель Київської лісової науково-дослідної станції Першотравневого лісництва земельні ділянки площею 7,0 га та 4,0 га, що знаходяться на території сільської ради/за межами населеного пункту. Передано вказані земельні ділянки площею 7,0 га та 4,0 га до земель запасу сільської ради.

Рішенням Новопетріської сільської ради Вишгородського району Київської області 21 сесії четвертого скликання № 194 від 11 березня 2005 року затверджено рішення виконкому сільської ради № 24 від 25 лютого 2005 року «Про передачу земельних ділянок в землі запасу сільської ради».

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 25 липня 2005 року № 409 «Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Рондо-2005» під розміщення садівницького товариства» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Рондо-2005», вилучено із земель запасу Новопетрівської сільської ради земельну ділянку площею 6,9870 га (ліси та інші лісовкриті площі) та надано її вказаному товариству в оренду терміном на 49 років під розміщення садівницького товариства на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту.

29 липня 2005 року між Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області та ТОВ «Рондо-2005» укладено договір оренди, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку сільськогосподарського призначення під розміщення садівницького товариства за рахунок земель запасу Новопетрівської сільської ради, яка знаходиться на території сільської ради Вишгородського району Київської області за межами населеного пункту, строк оренди становить 49 років, земельна ділянка загальною площею 6,9870 га. Договір посвідчений державним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу Єременко Т. М. та зареєстрований у Київській регіональній філії Центру ДЗК № 11 в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за

№ 040534200013 від 01 серпня 2005 року.

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 19 травня 2006 року № 282 «Про внесення доповнень до розпорядження голови адміністрації від 25 липня 2005 року № 409» доповнено пункт 2 розпорядження від 25 липня 2005 року № 409 словами «та змінити їх цільове призначення із земель лісового фонду на землі сільськогосподарського призначення».

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 16 лютого 2006 року № 83 «Про передачу у власність земельних ділянок членам СТ «Любисток» затверджено технічну документацію щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки членам СТ «Любисток» та передано у власність членам СТ «Любисток» земельні ділянки загальною площею 1,877 га, зокрема:

- ОСОБА_9 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0002 площею 0,1200 га;

- ОСОБА_10 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0003 площею 0,1178 га;

- ОСОБА_11 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0004 площею 0,1138 га;

- ОСОБА_12 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0005 площею 0,1118 га;

- ОСОБА_13 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0006 площею 0,1172 га;

- ОСОБА_14 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0007 площею 0,1168 га;

- ОСОБА_15 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0008 площею 0,1190 га;

- ОСОБА_16 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0009 площею 0,1200 га;

- ОСОБА_17 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0010 площею 0,1179 га;

- ОСОБА_18 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0011 площею 0,1200 га;

- ОСОБА_19 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0012 площею 0,1169 га;

- ОСОБА_20 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0013 площею 0,1194 га;

- ОСОБА_21 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0014 площею 0,1180 га;

- ОСОБА_22 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0015 площею 0,1158 га;

- ОСОБА_23 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0016 площею 0,1149 га;

- ОСОБА_8 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0017 площею 0,1177 га.

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від

14 вересня 2006 року № 536 «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» затверджено технічну документацію щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки членам СТ «Любисток» та передано у власність членам

СТ «Любисток» земельні ділянки загальною площею 0,7666 га, зокрема:

- ОСОБА_31 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0051 площею 0,1 га;

- ОСОБА_32 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0026 площею 0,1187 га;

- ОСОБА_33 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0046 площею 0,0728 га;

- ОСОБА_34 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0034 площею 0,0829 га;

- ОСОБА_35 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0049 площею 0,1000 га;

- ОСОБА_36 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0044 площею 0,1000 га;

- ОСОБА_38 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0047 площею 0,0922 га;

- ОСОБА_37 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0053 площею 0,1000 га.

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 22 грудня 2006 року № 769 «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» затверджено технічну документацію та передано у власність членам СТ «Любисток» земельні ділянки загальною площею 0,7163 га, зокрема:

- ОСОБА_24 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0033 площею 0,1122 га;

- ОСОБА_25 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0050 площею 0,1000 га;

- ОСОБА_26 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0052 площею 0,1000 га;

- ОСОБА_27 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0054 площею 0,1041 га;

- ОСОБА_28 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0048 площею 0,1000 га;

- ОСОБА_29 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0045 площею 0,1000 га;

- ОСОБА_30 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:04:123:0043 площею 0,1000 га.

В подальшому, вказаними вище громадянами на підставі ряду цивільно-правових угод відчужено належні їм земельні ділянки на користь третіх осіб, у зв`язку з чим управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області та управлінням Держкомзему у Вишгородському районі Київської області видано державні акти на право власності на земельні ділянки, зокрема:

ОСОБА_1 видано державні акти:

- серії ЯЖ № 690734 на площу 0,1200 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0002, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200384;

- серії ЯЖ № 690735 на площу 0,1178 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0003, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200385;

- серії ЯЖ № 690737 на площу 0,1138 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0004, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200387;

- серії ЯЖ № 690736 на площу 0,1118 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0005, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200386.

ОСОБА_2 видано державні акти:

- серії ЯЕ № 107384 на площу 0,1172 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0006, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200082;

- серії ЯЕ № 107357 на площу 0,1168 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0007, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200054;

- серії ЯЕ № 107383 на площу 0,1190 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0008, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200080;

- серії ЯЕ № 107358 на площу 0,1200 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0009, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200055;

- серії ЯЕ № 107365 на площу 0,1179 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0010, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200062;

- серії ЯЕ № 107361 на площу 0,1200 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0011, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200058;

- серії ЯЕ № 107368 на площу 0,1169 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0012, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200065;

- серії ЯЕ № 107360 на площу 0,1194 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0013, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200057;

- серії ЯЕ № 107385 на площу 0,1180 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0014, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200081;

- серії ЯЕ № 107366 на площу 0,1158 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0015, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200063;

- серії ЯЕ № 107359 на площу 0,1149 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0016, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200056;

- серії ЯЕ № 107362 на площу 0,1177 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0017, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200059.

ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯЖ № 025679 на площу 0,1187 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0026, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734200548.

ОСОБА_4 видано державні акти:

- серії ЯЖ № 243478 на площу 0,1122 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0033, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200191;

- серії ЯЖ № 243477 на площу 0,1114 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0034, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200190.

ОСОБА_5 видано державний акт серії ЯЛ № 587678 на площу 0,1000 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0043, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №°322180001009206.

ОСОБА_6 видано державні акти:

- серії ЯЛ № 588834 на площу 0,1000 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0044, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322180001006767;

- серії ЯЛ № 588836 на площу 0,1000 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0045, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322180001006769;

- серії ЯЛ № 588835 на площу 0,0728 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0046, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322180001006768.

ОСОБА_7 видано державні акти:

- серії ЯЖ № 690728 на площу 0,0922 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0047, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200389;

- серії ЯЖ № 690727 на площу 0,1000га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0048, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200380;

- серії ЯЖ № 690732 на площу 0,1000 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0049, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200393;

- серії ЯЖ № 690729 на площу 0,1000 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0050, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200390;

- серії ЯЖ № 690730 на площу 0,1000 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0051, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200391;

- серії ЯЖ № 690726 на площу 0,1000 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0052, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200395;

- серії ЯЖ № 690733 на площу 0,1000 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0053, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200394;

- серії ЯЖ № 690731 на площу 0,1041 га, кадастровий номер: 3221886000:04:123:0054, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834200392.

Згідно листа Українського державного проектного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» № 512 від 04 серпня 2016 року та наданих ним же фрагментів публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталу № 87 та його виділами земель лісового фонду Першотравневого лісництва ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» за даними лісовпорядкування 2003 року, фрагментами з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталу 87 та його виділами, межі кварталу 75 земель лісового фонду Першотравневого лісництва ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» за даними лісовпорядкування 2014 року та межами земельних ділянок за вказаними кадастровими номерами, земельні ділянки, зокрема, з кадастровими номерами 3221886000:04:123:0153 - 3221886000:04:123:0020, 3221886000:04:123:0009 - 3221886000:04:123:0152 накладаються одна на одну.

Згідно акту вибору та обстеження земельних ділянок, передбачених для надання в оренду терміном на 49 років ТОВ «Рондо-2005» від 20 лютого 2005 року вбачається, що комісія провела обстеження земельних ділянок загальною площею близько 7,0 га (ділянка 1 - близько 3,0 га, ділянка 2 - близько 4,0 га) та встановлено, що обидві ділянки: ділянка 1 площею 3,0 га та ділянка 2 площею

4,0 га знаходяться в західній частині Новопетрівської сільської ради за межами села в районі Київської ЛНДС Першотравневого лісництва квартал 87. Ділянки вкриті лісовою та травянистою рослинністю.

Спірна земельна ділянка площею 7,0 га перебувала у державній власності, мала лісогосподарське призначення, у постійного землекористувача (ДП «Київська лісова науково-дослідна станція») у встановленому порядку повноважним органом (Київською обласною державною адміністрацією) не вилучалась, а зміна її цільового призначення у передбаченому законом порядку не здійснювалась.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційні скарги не містять аргументів щодо незгоди з постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_3 (земельна ділянка з кадастровим номером 3221886000:04:123:0026),

ОСОБА_6 (земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886000:04:123:0044, 3221886000:04:123:0045 та 3221886000:04:123:0046) та ОСОБА_5 (кадастровий номер 3221886000:04:123:0043) та ОСОБА_2 (земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221886000:04:123:0010, 3221886000:04:123:0011, 3221886000:04:123:0012, 3221886000:04:123:0013, 3221886000:04:123:0014, 3221886000:04:123:0015, 3221886000:04:123:0016, 3221886000:04:123:0017), а тому згідно частини першої статті 400 ЦПК України оскаржуване судове рішення в цій частині не перевіряється.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду апеляційної інстанції в оскаржуваній його частині в повній мірі не відповідає вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Щодо повноваження прокурора

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження

№ 12-194гс19). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду уточнила свої висновки, зроблені в постанові від 15 жовтня 2019 року у справі

№ 903/129/18 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 року у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18, від 18 квітня 2019 року у справі № 913/299/18, від

13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Звертаючись з позовом, прокурор зазначив, що оскаржуваними рішеннями і діями щодо вилучення, передачі земельних ділянок в приватну власність порушено право власності держави на земельні ділянки лісового фонду, які не можуть передаватись з державної у приватну власність, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання лісогосподарських земель, їх відтворення. Звернення прокурора до суду в цим позовом спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання про повернення в державну власність земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка незаконно, без відповідної правової підстави вибула з власності держави.

З огляду на вказане, подаючи позовну заяву до суду й оскаржуючи, зокрема, рішення виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про передачу земельних ділянок в землі запасу сільської ради» від 25 лютого 2005 року № 24; рішення 21 сесії 4 скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 11 березня 2005 року № 194-ХХХІ-ІV; розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Рондо-2005» під розміщення садівницького товариства» від 25 липня 2005 року № 409; від 25 липня 2005 року «Про внесення доповнень до розпорядження голови адміністрації від 25 липня

2005 року № 409» від 19 травня 2006 року № 282; «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» від 16 лютого 2006 року № 83; «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» від 14 вересня 2006 року № 536; «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» від 22 грудня 2006 року № 769, на підставі яких відповідачі безоплатно набули у власність спірну земельну ділянку, прокурор самостійно обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у збереженні зеленої зони загального користування, яку не можна передавати у власність громадян для будівництва, і згідно частиною другою статті 56 ЦПК України набув статус позивача.

Тому необґрунтованим є довід касаційних скарг про те, що суд не перевірив повноваження прокурора представляти інтереси держави в суді.

За обставин цієї справи, за наявності суспільного інтересуу поверненні спірної земельної ділянки у власність держави, прокурор мав право звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів держави.

Суспільний інтерес підтверджується тим, що спірна земельні ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення, є власністю держави.

Щодо суті заявлених позовних вимог

Пунктом «ґ» частини 4 статті 84 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать, зокрема, землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», пункту 5 частини першої статті 31 ЛК України до повноважень державних адміністрацій у сфері лісових відносин належить, зокрема, передання у власність земельних лісових ділянок площею до 1 га, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Порядок вилучення земельних ділянок визначає стаття 149 ЗК України, за приписами якої земельні ділянки, надані у постійне користування, зокрема, із земель державної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за згодою землекористувачів за рішеннями Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій відповідно до їх повноважень.

Частина шоста статті 149 ЗК України встановлює, що обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті.

Відповідно до частини п`ятої статті 149 ЗК України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті.

Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб,ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, згідно з наведеними приписами, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) вилучення для нелісогосподарських потреб спірної земельної ділянки державної власності, що віднесена до земель лісогосподарського призначення та перебувала у постійному користуванні ДП «Київська лісова науково-дослідна станція», а також передання у приватну власність такої ділянки належало до повноважень Київської обласної державної адміністрації.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка площею 7,0 га перебувала у державній власності, мала лісогосподарське призначення, у постійного землекористувача (ДП «Київська лісова науково-дослідна станція») у встановленому порядку повноважним органом (Київською обласною державною адміністрацією) не вилучалась, а зміна її цільового призначення у передбаченому законом порядку не здійснювалась.

Отже, відсутність спрямованого на відчуження земельної ділянки рішення повноважного органу державної влади - Київської обласної державної адміністрації - означає, що держава як власник волю на відчуження цієї ділянки не виявляла.

З огляду на наведені обставини, апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що при вилученні земельних ділянок лісогосподарського призначення, Новопетрівська сільська рада Київської області вийшла за межі своїх повноважень,

Колегія суддів також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про порушення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок.

Так, за приписами частини четвертої статті 20 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 25 липня 2005 року № 409 «Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Рондо-2005» під розміщення садівницького товариства» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Рондо-2005», вилучено із земель запасу Новопетрівської сільської ради земельну ділянку площею 6,9870 га (ліси та інші лісовкриті площі) та надано її вказаному товариству в оренду терміном на 49 років під розміщення садівницького товариства на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту.

При цьому, питання зміни цільового призначення земельних ділянок, які передаються під розміщення садівницького товариства, Вишгородською районної державною адміністрацією не вирішувалось.

В подальшому, розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 19 травня 2006 року № 282 «Про внесення доповнень до розпорядження голови адміністрації від 25 липня 2005 року № 409» доповнено пункт 2 розпорядження від 25 липня 2005 року № 409 словами «та змінити їх цільове призначення із земель лісового фонду на землі сільськогосподарського призначення».

В той же час, згідно вимог частини третьої статті 57 ЛК України в редакції станом на час ухвалення розпорядження № 282 від 19 травня 2006 року, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Однак, Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства погодження на зміну цільового призначення вищевказаних земельних ділянок не надавалось.

З урахуванням наведених вище вимог закону та встановлених апеляційним судом обставин справи, правильним є висновок апеляцінйого суду про обґрунтованість доводів позивача про те, що спірні земельні ділянки державного лісового фонду неправомірно вибули із володіння держави та землекористувача ДП «Київська лісова науково-дослідна станція», оскільки при їх вилученні у попереднього користувача та зміні їх цільового призначення Новопетрівською сільською радою та Вишгородською районною державною адміністрацією не було дотримано вимог статті 149 ЗК України та статті 59 ЛК України.

Проте, вирішуючи спір щодо визнання недійсним спірних рішень та розпоряджень органу місцевого самоврядування, апеляційним судом не було враховано таке.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від

05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від

11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від

22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі

№ 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

У справі, яка переглядається, позов пред`явлено прокурором в інтересах держави у зв`язку з незаконним, на думку позивача, заволодінням земельними ділянками державної власності фізичними особами - відповідачами. Посилаючись на те, що при виділенні земельних ділянок порушено норми ЗК України та ЛК України, позивач просив, зокрема, визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Київської ОДА від 07 квітня 2008 року № 456, 458, 464, 468 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність», визнати недійсними: рішення виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про передачу земельних ділянок в землі запасу сільської ради» від

25 лютого 2005 року № 24; рішення 21 сесії 4 скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 11 березня

2005 року № 194-ХХХІ-ІV; розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Рондо-2005» під розміщення садівницького товариства» від 25 липня 2005 року № 409; від 25 липня 2005 року «Про внесення доповнень до розпорядження голови адміністрації від 25 липня

2005 року № 409» від 19 травня 2006 року № 282; «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» від 16 лютого 2006 року № 83; «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» від 14 вересня 2006 року № 536; «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» від 22 грудня 2006 року № 769.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження

№ 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі

№ 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) та інших. Визнання недійсним державного акта також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння, а тому в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 94)).

Враховуючи викладене, заявлені в цій справі прокурором вимоги про визнання недійсними: рішення виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про передачу земельних ділянок в землі запасу сільської ради» від 25 лютого 2005 року № 24; рішення 21 сесії 4 скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 11 березня 2005 року № 194-ХХХІ-ІV; розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Рондо-2005» під розміщення садівницького товариства» від 25 липня 2005 року № 409; від 25 липня 2005 року «Про внесення доповнень до розпорядження голови адміністрації від 25 липня

2005 року № 409» від 19 травня 2006 року № 282; «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» від 16 лютого 2006 року № 83; «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» від 14 вересня 2006 року № 536; «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Любисток» від 22 грудня 2006 року № 769, не є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах, а тому в задоволенні зазначених вимог слід відмовити із цих підстав.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення ЄСПЛ від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку усіх сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.

Право держави витребувати земельну ділянку, належну до земель лісогосподарського призначення, з огляду на доведену незаконність і безпідставність її відчуження на користь фізичної особи передбачене в чинному законодавстві України. Відповідні приписи стосовно охорони вказаної категорії земель і регламентування підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними.

Встановлено, що земельні ділянки лісового фонду загальною площею 7,0 га були передані у власність третім особам, а в подальшому перейшли у власність відповідачів, вибули з державної власності поза волею власника - держави Україна без дотримання передбаченої законом процедури вилучення у постійного користувача ДП «Київська лісова науково-дослідна станція».

Ураховуючи викладене, апеляційний суд зробив правильний висновок, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції втручання у право на мирне володіння майном є таким, що ґрунтується на національному законі, переслідувало легітимну мету та відповідає заходу, пропорційному легітимній меті втручання у право.

У спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт «а» частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України), та через інші законодавчі обмеження. Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, зокрема без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання, зокрема з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України», заява № 29979/04, від 16 лютого 2017 року в справі «Кривенький проти України», заява № 43768/07).

Апеляційний суд установивши, що земельні ділянки лісового фонду з кадастровими номерами: 3221886000:04:123:0051, 3221886000:04:123:0052, 3221886000:04:123:0053, 3221886000:04:123:0054, 3221886000:04:123:0050, 3221886000:04:123:0049, 3221886000:04:123:0048, 3221886000:04:123:0047; 3221886000:04:123:0034; 3221886000:04:123:0033; 3221886000:04:123:0002, 3221886000:04:123:0003, 3221886000:04:123:0004, 3221886000:04:123:0005; 3221886000:04:123:0006, 3221886000:04:123:0007, 3221886000:04:123:0008, 3221886000:04:123:0009 були передані у власність третім особам, а в подальшому перейшли у власність відповідачів, вибули з державної власності поза волею власника - держави Україна без дотримання передбаченої законом процедури вилучення у постійного користувача ДП «Київська лісова науково-дослідна станція», зробив правильний висновок, що вказані земельні ділянки лісового фонду підлягають поверненню власнику за правилами статті 388 ЦК України.

Апеляційний розгляд справи здійснено в межах заявлених позовних вимог, а відтак аргументи заявників про те, що апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог є безпідставними.

Заяв про застосування строків позовної давності ОСОБА_1 та ОСОБА_7 не подавали.

Є безпідставними є і аргументи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не досліджував питання дотримання принципу пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном, позаяк апеляційний суд надав оцінку цим обставинам. При цьому суд виходив з того, що оскільки ліси є невід`ємним елементом екосистеми, незаконне відчуження земель лісового фонду призводить до порушення прав усіх громадян на безпечне довкілля.

Повернення у державну власність земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель лісогосподарського призначення.

Пред`явлений прокурором у цій справі позов не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном.

В оцінці спірних правовідносин Верховний Суд враховує і те, що у спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держава, яка, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, стаття 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт «а» частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України). Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.

З огляду на викладене загальний інтерес щодо контролю за використанням земельної ділянки за цільовим призначенням для гарантування безпечності довкілля і непогіршення екологічної ситуації у цій справі переважає приватний інтерес відповідачів стосовно збереження незаконно набутих земельних ділянок у власність.

Висновки за результатом розгляду касаційних скарг

Згідно із пунктами 1, 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно із частинами першою, третьою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на надану аргументам учасників справи та висновкам суду апеляційної інстанції оцінку Верховний Суд вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова Київського апеляційного суду від

15 вересня 2021 року в частині:

- позовних вимог Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Вишгородської районної державної адміністрації, ТОВ «Рондо-2005», СТ «Любисток», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , треті особи: державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ,

ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 ,

ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , про визнання недійсними рішення виконавчого комітету, розпоряджень районної державної адміністрації скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог;

- позовних вимог Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Вишгородської районної державної адміністрації, ТОВ «Рондо-2005», СТ «Любисток», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , треті особи: державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,

ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ,

ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 ,

ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, - залишенню без змін.

Керуючись статтями 400 409 410 412 414 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги представника ОСОБА_1 та ОСОБА_7 - ОСОБА_40 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року в частині позовних вимог Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Вишгородської районної державної адміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо-2005», садівницького товариства «Любисток», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , треті особи: державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_41 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , про визнання недійсними рішення виконавчого комітету та розпоряджень районної державної адміністрації скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні позову Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в частині вимог до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Вишгородської районної державної адміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо-2005», садівницького товариства «Любисток», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , треті особи: державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_41 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , про визнання недійсними рішення виконавчого комітету та розпоряджень районної державної адміністрації відмовити.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року в частині вирішення позовних вимог Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун