Постанова
Іменем України
06 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 367/2289/22
провадження № 61-13365св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: акціонерне товариство «УкрСиббанк», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КИЇВ ФІНАНС», ОСОБА_2 ,
третя особа - Пірнівська сільська рада Київської області в особі державного реєстратора Стукача Сергія Вікторовича,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 серпня 2022 року в складі судді Карабази Н. Ф. та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року вскладі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 жовтня 2021 року, індексний номер: 60784292, про реєстрацію права власності на земельну ділянку, загальною площею 0, 0999 га, кадастровий номер 3210900000:01:174:0371, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , а також рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 жовтня 2021 року, індексний номер: 60818715, про виправлення права власності на вказану земельну ділянку; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 липня 2021 року, індексний номер : 59182592, про реєстрацію відступлення прав іпотеки та відомостей про іпотекодержателя з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КИЇВ ФІНАНС» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «КИЇВ ФІНАНС») на ОСОБА_2 ; припинити право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, визнати право власності (поновити запис) про право власності на цю земельну ділянку за ОСОБА_3 та зобов'язати акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк»), ТОВ «Фінансова компанія «КИЇВ ФІНАНС», ОСОБА_2 повернути оригінали правовстановлюючих документів на земельну ділянку позивачу.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 серпня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року,позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.
Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди виходили з того, що ОСОБА_1 не усунула в повному обсязі недоліки позовної заяви, а саме, не виконала вимоги пункту 2 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та не зазначила місце проживання чи перебування відповідача ОСОБА_2 , поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Також суд апеляційної інстанції у своїй постанові від 23 грудня 2022 року зазначив, що, ураховуючи те, що позивачу відомо місцезнаходження майна відповідача ОСОБА_2 (земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), подана позивачем позовна заява за змістом і формою не відповідала вимогам процесуального закону, тому визначені судом недоліки, на усунення яких позивачу надавався строк, не можна визнати формальними.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
28 грудня 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року й направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що у неї відсутні будь-які відомості про відповідача у справі ОСОБА_2 , в тому числі засоби зв'язку, дата народження, місце проживання, адреса реєстрації місця проживання тощо.
Вказує, що адреса місця розташування спірної земельної ділянки, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , не може бути зазначена в позові як відома адреса місця реєстрації проживання або перебування відповідача, оскільки земельна ділянка за своїми юридичними ознаками не може вважатися об'єктом нерухомого майна, придатним для проживання (житлом).
Також заявник вказує, що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру, яка знаходиться в м. Донецьку, тобто на тимчасово окупованій території України, з огляду на що усунення недоліків шляхом зазначення у позові місця проживання відповідача на тимчасово окупованій території не матиме наслідком належне інформування сторони про час та місце розгляду справи.
На думку заявника, суд першої інстанції безпідставно не забезпечив докази за її заявою щодо отримання з Єдиного державного демографічного реєстру інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , а апеляційний суд залишив поза увагою той факт, що предметом спору виступає земельна ділянка, а не житлове приміщення.
ОСОБА_1 вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень виявили надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення її прав на судовий захист.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
13 лютого 2023 року справа № 367/2289/22 надійшла до Верховного Суду.
Учасники справи у встановлений судом строк відзиви на касаційну скаргу не подали.
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з вимогами частини дев'ятої статті 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
За приписами пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 185 ЦПК України).
За приписами частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Позивачем на виконання вимог ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 20 липня 2022 року було подано заяву про усунення недоліків позову, долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 992, 40 грн та змінено позовні вимоги, проте не виконано вимоги пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, а саме, не зазначено місце проживання чи перебування відповідача ОСОБА_2 , поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Встановивши, що позивачем не було в повному обсязі усунуто недоліки, оскільки подана позовна заява за змістом і формою не відповідала вимогам процесуального закону, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.
Крім того, обґрунтованим є посилання апеляційного суду в оскаржуваній постанові на вимоги частини дев'ятої статті 28 ЦПК України, ураховуючи те, що позивачу відомо місцезнаходження майна відповідача ОСОБА_2 .
Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, є тотожними доводам апеляційної скарги, яким була надана належна правова оцінка судом апеляційної інстанції, та не дають підстав вважати, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням судами норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті й законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року залишити без змін.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко