Постанова
Іменем України
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 369/7752/19
провадження № 61-10219св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідачі: виконавчий комітет Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, житлово-будівельний кооператив «Південний»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2021 рокута постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, ЖБК «Південний» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона є членом ЖБК «Південний», сплачувала грошові кошти в якості пайових внесків за отримання у свою власність квартири по АДРЕСА_1 . Однак після прийняття будинку в експлуатацію, квартиру їй не було передано.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 12 жовтня 1998 року зобов`язано ЖБК «Південний» надати їй двокімнатну квартиру.
Оскільки рішення суду не виконувалось, вона знову звернулася до суду. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 15 січня 2002 року зобов`язано ЖБК «Південний» надати їй квартиру АДРЕСА_1 в порядку виконання рішення
Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня
1998 року та зобов`язано Вишневу міську раду видати їй ордер на вказану квартиру.
Зазначала, що вона зверталася із численними заявами, скаргами, претензіями щодо надання їй квартири АДРЕСА_1 , однак рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня 1998 року залишилося невиконаним, квартира їй не надана.
У 2008 році вона звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, однак ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 травня 2008 року її позовну заяву до ЖБК «Південний», виконавчого комітету Вишневої міської ради, Вишневої міської ради про відшкодування матеріальної і моральної шкоди залишено без розгляду.
Посилаючись на невиконання відповідачами свого обов`язку з передання їй у власність спірної квартири, просила суд стягнути з відповідачів солідарно матеріальний збиток у розмірі ринкової вартості двокімнатної квартири в місті Вишневе - 1 218 000,00 грн та на відшкодування моральної шкоди - 50 000,00 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача
Виконавчий комітет Вишневої міської ради Київської області заперечував проти задоволення позову у повному обсязі. Посилався на пропуск позивачкою позовної давності при зверненні до суду із цим позовом, оскільки про порушення своїх прав на спірну квартиру вона дізналася ще у 1994 року, у 2008 році подавала аналогічний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, який було залишено без розгляду, жодних поважних причин пропуску позовної давності не навела.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 22 листопада 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходи із того, що він поданий поза межами позовної давності, оскільки починаючи з 1994 року позивачка знала про порушення свого права, зверталася з різними заявами, скаргами тощо до різних державних установ, у тому числі з аналогічним позовом у 2008 році, який було залишено без розгляду, а тому мала реальну можливість звернутися до суду за захистом свого права, в тому числі про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто з Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (Вишневої міської ради Бучанського району Київської області) на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток у розмірі ринкової вартості двокімнатної квартири у місті Вишневому - 1 226 908,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позову, не врахувавши обґрунтованість позовних вимог про відшкодування майнової шкоди (матеріального збитку) та необхідність забезпечення права позивачки на судовий захист.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди суд апеляційної інстанції вважав необґрунтованими.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13 жовтня 2022 року виконком Вишневої міської ради Бучанського району Київської області через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, з урахуванням її уточнень, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2021 року, справу направити на новий розгляд.
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-2469цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Виконком Вишневої міської ради Бучанського району Київської області зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин наслідки спливу позовної даності, не урахував, що позивачка з 2008 року мала реальну можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, з огляну на ініціювання нею судових спорів ще у 2002 та 2008 роках.
Крім того посилається на безпідставність доводів позивачки про позбавлення її права на житло, оскільки 14 серпня 1973 року її чоловіку було видано ордер на квартиру АДРЕСА_3 , а 30 вересня 1997 року позивачці видано свідоцтво про право власності на зазначене житло, приватизоване нею та членами її сім`ї відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Зосереджує увагу на тому, що ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог. Копії платіжних доручень від 01 грудня 1994 року та від 05 грудня 1994 року не відповідають вимогам чинного на той час порядку оформлення зазначених документів, при цьому жодних довідок від ЖБК «Південний» про сплату позивачкою пайових внесків до виконавчого комітету Вишневої міської ради не надходило. Цінова довідка від 22 серпня 2022 року є неналежним доказом, оскільки надана в день судового розгляду в суді апеляційної інстанції, що позбавило відповідача права на ознайомлення з указаним доказом, більш того виготовлена на замовлення позивачки, а не незалежною спеціалізованою установою.
Також посилається на помилкове зазначення в резолютивній частині оскарженого судового рішення про стягнення суми матеріального збитку з Вишневої міської ради, у той час коли зазначена юридична особа не є відповідачем у справі, а також на необхідність розгляду справи за участю відповідача ЖБК «Південний».
Надходження та рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2021 рокута постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року, витребувано матеріали цивільної справи №369/7752/19 з суду першої інстанції, зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
08 грудня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Продовжено до 03 грудня 2022 року представнику
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається на безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги. Зазначає про безпідставність доводів заявника щодо необхідності застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки зазначений позов поданий у зв`язку із неможливістю виконання судових рішень про зобов`язання ЖБК «Південний» надати позивачці двокімнатну квартиру, а Вишневу міську раду - видати ордер (рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня 1998 року, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2002 року). При цьому зосереджує увагу на тому, що до 2017 року позивачка зверталася з численними скаргами та вимогами про виконання зазначених судових рішень, однак не отримала у власність належну їй квартиру. Інші доводи касаційної скарги вважає необґрунтованими та такими, що зводяться до переоцінки доказів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 разом із членами сім`ї перебували на квартирному обліку з 1985 року при Вишневому міськвиконкомі, як такі, що потребували поліпшення житлових умов, а з 1992 року - також на кооперативному обліку
ЖБК «Південний».
ОСОБА_1 була членом ЖБК «Південний» та вносила грошові кошти, як пайовий внесок, за отримання у свою власність квартири по АДРЕСА_1 .
Станом на 05 грудня 1994 року позивачкою було сплачено 247 703 171,00 крб, що підтверджує сплату всіх внесків, в тому числі 22 703 171,00 крб в
ЖБК «Південий», за квартиру, яка коштувала 126 000 000,00 крб.
30 вересня 1994 року виконавчим комітетом Києво-Святошинської районної ради прийнято рішення № 31/4 «Про затвердження актів державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію 72-х квартирного житлового будинку ЖБК «Південний» та 36-ти квартирного житлового будинку Вишневої міської ради народних депутатів», яким затверджено акт державної приймальної комісії від 20 вересня 1994 року по прийняттю в експлуатацію
72-х квартирного житлового будинку ЖБК «Південний» по АДРЕСА_1 .
Рішенням голови виконкому районної ради від 03 листопада 1994 року були видані ордери на зазначені квартири на ім`я сторонніх осіб, які не будували будинок, яких не приймали в члени ЖБК та деякі з яких взагалі не проживали у місті Вишневому, та й без сплати коштів за них в ЖБК «Південний».
Листом ЖБК «Південний» від 28 жовтня 1994 року № 24 поклало всю відповідальність на голову виконкому за незаконну, самовільну видачу ордерів на квартири, побудовані за кошти членів ЖБК та кредитні кошти АТ «Укрсоцбанк», надані на 30 років.
У той час рішенням загальних зборів ЖБК «Південний» від 28 червня
1994 року ОСОБА_1 виключено з членів ЖБК «Південний» за несплату внесків, зазначено про виплату компенсації по курсу долара.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 27 жовтня 1995 року рішення загальних зборів ЖБК «Південний» «про виключення ОСОБА_1 ». зі складу членів кооперативу скасовано.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 29 травня 1997 року у справі № 2-255/1997 позов ОСОБА_1 до
ЖБК «Південний», Вишневої міської ради народних депутатів про виконання зобов`язань щодо надання квартири задоволено. Зобов`язано
ЖБК «Південний» надати ОСОБА_1 двокімнатну квартиру, а Вишневу міську раду Києво-Святошинського району - видати ОСОБА_1 ордер на квартиру, представлену ЖБК «Південний».
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 12 жовтня 1998 року у справі №2-243/1998 позов ОСОБА_1 до
ЖБК «Південний», Вишневої міської ради народних депутатів задоволено, зобов`язано ЖБК «Південний» надати ОСОБА_1 двокімнатну квартиру, а Вишневу міську раду Києво- Святошинського району - видати
ОСОБА_1 ордер на квартиру, представлену ЖБК «Південний».
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 липня 1999 року відмовлено у зміні способу виконання рішення
Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня
1998 року у справі №2-243/1998.
Постановою заступника начальника ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції від 28 березня 2000 року виконавчий лист, виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області у справі №2-243
від 12 жовтня 1998 року, про зобов`язання ЖБК «Південне» надати
ОСОБА_1 двокімнатну квартиру та зобов`язання Вишневого міськвиконкому видати ордер на квартиру в ЖБК «Південний» було повернуто до Києво-Святошинського районного суду Київської області у зв`язку з неможливістю виконання.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 15 січня 2002 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Вишневої міської ради, ЖБК «Південний» про визнання ордеру недійсним, виселення та надання квартири задоволено частково. Визнано недійсним ордер на жиле приміщення № НОМЕР_1 від 04 листопада 1994 року, виданий ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 . Виселено ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 , з проживаючими членами сім`ї без надання іншого жилого приміщення. Зобов`язано ЖБК «Південний» надати квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 в порядку виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня 1998 року. Зобов`язано Вишневу міську раду видати ОСОБА_1 ордер на вказану квартиру.
У 2008 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ЖБК «Південний», виконавчого комітету Вишневої міської ради, Вишневої міської ради про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої у зв`язку з невиконанням рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня 1998 року.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 07 травня 2008 року у справі № 2-195/2008 позовну заяву ОСОБА_1 до ЖБК «Південний», виконавчого комітету Вишневої міської ради, Вишневої міської ради про відшкодування матеріальної і моральної шкоди залишено без розгляду у зв`язку з поданням ОСОБА_1 заяви про залишення позову без розгляду.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Постанова суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у касаційному порядку не оскаржена, отже згідно із статтею 400 ЦПК України не є предметом касаційного перегляду.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до частин першої, другої статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Крім того, статтею 48 Конституції України встановлено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що охоплює достатнє харчування, одяг, житло.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Судові рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша, п`ята статті 261 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.
Відповідно до частин другої, третьої статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності (частина перша статті 265 ЦК України).
Відповідно до частини п`ятої статті 267 ЦПК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Тлумачення частини п`ятої статті 267 ЦК України свідчить що під поважними причинами пропуску позовної давності слід розуміти такі обставини, що з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.
При цьому, виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц.
Позовна давність у національній правовій системі не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17 та у справі № 911/3677/17).
Чинним законодавством не передбачено переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог. Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позовної давності необхідно враховувати, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними труднощами для вчинення процесуальних дій у встановлений строк (постанова Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 359/4206/19).
Відмовляючи у задоволенні позову про відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції виходив виключно з наявності підстав для відмови у задоволенні позову у зв`язку з пропуском позивачкою позовної давності при зверненні до суду із цим позовом, не мотивуючи при цьому обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених до кожного із відповідачів, та не надавши оцінки заявленому позивачкою клопотанню про визнання поважними причин її пропуску.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції, встановивши, що вимоги про стягнення матеріального збитку є обґрунтованими до Вишневої міської ради, не розглянув заяву виконавчого комітету Вишневої міської ради про застосування наслідків спливу позовної давності, а також не надав оцінки доводам ОСОБА_1 про визнання поважними причин її пропуску.
У контексті обрахування строку позовної давності (визначення початку перебігу та її переривання) колегія суддів зауважує про наявність у матеріалах цивільної справи трьох судових рішень про зобов`язання ЖБК «Південний» надати ОСОБА_1 спірну двокімнатну квартиру, а Вишневу міську раду Києво- Святошинського району - видати ордер на квартиру, представлену
ЖБК «Південний» (рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 1997 року у справі № 2-255/1997, рішення
Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня 1998 року у справі №2-243/1998, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2002 року). Обставин, пов`язаних з виконанням вказаних судових рішень після 2000 року, судами попередніх інстанцій не встановлено, зокрема не встановлено обставин, які перешкоджали виконанню рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2002 року, яким права позивачки були поновлені.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що встановивши факт порушення відповідачами (виконавчим комітетомВишневої міської ради Бучанського району Київської області, ЖБК «Південний»)прав позивачки на отримання у власність спірної квартири, апеляційний суд, без жодних мотивувань, вирішив стягнути матеріальний збиток на користь позивачки з Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, яка не виступала відповідачем у цій справі.
Усунути ці недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноваження Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК України), коли необхідно встановлюватифактичні обставини та оцінювати докази щодо початку перебігу позовної давності та наявності об`єктивних, незалежних від позивачки причин, які перешкоджали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, є неможливим.
Відповідно до пункту 1 частини третьої та частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
За таких обставин судове рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та частини четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Таким чином касаційна скарга виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області підлягає задоволенню частково, а постанова Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно надати належну оцінку дотримання позивачкою позовної давності при зверненні до суду із цим позовом, з урахуванням відповідної заяви виконавчого комітету Вишневої міської ради, її переривання у зв`язку із зверненням до суду у
2002 році, встановити обставини виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2002 року, надати оцінку доводам позивачки про наявність поважних причин пропуску позовної давності та застосувати норми права у відповідності до встановлених обставин і висновків суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 402 409 411 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, житлово-будівельного кооперативу «Південний» про стягнення матеріального збитку скасувати, справу у цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович