ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2021 року
м. Київ
справа № 369/8413/17
адміністративне провадження № К/9901/54591/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.01.2018 у складі судді Дубас Т.В. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 у складі колегії суддів: Карпушової О.В. (суддя-доповідач), Губської Л.В., Кобаля М.І. у справі №369/8413/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради Черкаської області про визнання протиправними та скасування рішення
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Приватне акціонерне товариство "Сільпо Рітейл" (надалі - позивач, ПрАТ "Сільпо Рітейл") звернулося до суду з позовом до Черкаської міської ради (надалі - відповідач 1, Міськрада), Виконавчого комітету Черкаської міської ради Черкаської області (надалі - відповідач 2, Виконком), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати рішення Виконкому Міськради від 25.04.2017 від №435 "Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 22.012.2017р.".
2. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.01.2018, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018, у задоволенні позову відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
3.1. ПрАТ "Сільпо Рітейл" на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 17.08.2012 на праві власності належала будівля критого ринку з прибудовами загальною площею 2007,9 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Ярославська, буд. 9/1 , яка 19.02.2017 була продана позивачем іншій юридичній особі.
3.2. Рішенням Міськради від 04.11.2014 ПрАТ "Сільпо Рітейл" надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,2200 га в оренду по вул. Ярославська буд. 9/1 під нежитлову будівлю критого ринку з прибудовами.
3.3. Рішенням Міськради від 04.02.2016 №2-212 "Про надання приватному акціонерному товариству "Сільпо Рітейл" земельної ділянки в оренду по вул. Ярославській, 9/1 " позивачу було передано земельну ділянку площею 0,2200 га по вул. Ярославській, 9/1 на 49 років під нежитлову будівлю критого ринку з прибудовами за рахунок Приватного акціонерного товариства "Фоззі". За основним цільовим призначенням земельну ділянку віднесли до категорії земель житлової та громадської забудови. За функціональним використанням - до категорії земель комерційного використання.
3.4. ПрАТ "Сільпо Рітейл" у період з 2014 року по 2016 року орендну плату за користування земельною ділянкою під вказаним об`єктом нерухомості не сплачував, що підтверджено листом департамент фінансової політики Міськради від 31.01.2017 №147/18-08 і не є спірним.
3.5. Рішенням Виконкому Міськради від 25.04.2017 №435 затверджено акт про визначення збитків власнику землі від 22.02.2017 №9-2017, складений комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси. Підставою для визначення і відшкодування збитків зазначено неодержання територіальною громадою доходів за час фактичного користування ПрАТ "Сільпо Рітейл" земельною ділянкою, на якій розташоване майно за адресою: м. Черкаси, вул. Ярославська, 9/1 , без документів, що посвідчують право на землю.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач 2, зважаючи на факт завдання позивачем збитків у вигляді неодержаних доходів, мав повноваження для прийняття оспорюваного рішення про затвердження акта комісії щодо визначення розміру цих збитків. При цьому, проаналізувавши зміст Положення про комісію для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси, затвердженого рішенням Виконкому від 13.11.2015 №1271 (надалі - Положення), суди дійшли висновку, що доводи позивача стосовно порушення порядку формування комісії для визначення розміру цих збитків та відсутності в останньої повноважень не заслуговують на увагу.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач - ПрАТ "Сільпо Рітейл", подав касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та допущення ним порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що оспорюване рішення не було офіційно опубліковане у визначеному законодавством порядку. Вважає, що комісія з визначення збитків була сформована з порушенням вимог Положення, а її члени не мали повноважень на складення акту, затвердженого оспорюваним рішенням. Крім того, на думку скаржника, оспорюваним рішенням затверджено акт з іншою датою та затверджено розмір збитків, який не відповідає дійсності.
6. Відповідачі відзивів на касаційну скаргу не подали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
8. Предметом спору у цій справі є питання щодо правомірності рішення відповідача 2 щодо затвердження розміру визначених збитків, завданих позивачем як землекористувачем.
9. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Частиною 3 статті 157 Земельного кодексу України передбачено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
11. За змістом пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.0.1993 №284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
12. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що відповідач 2, вважаючи, що позивачем завдано органу місцевого самоврядування збитків у вигляді неодержаних доходів, мав право та повноваження скласти акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також затвердити його відповідним рішенням.
13. Водночас, відповідно до положень частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
14. Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
15. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.
16. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, оспорюваним рішенням Виконкому Міськради, зокрема, затверджено акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, розмір збитків, завданих позивачем внаслідок користування земельною ділянкою.
17. Враховуючи наведене, повноваження відповідачів у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення Виконкому Міськради, оскільки такі збитки відшкодовуються або у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
18. Таким чином, оспорюване рішення Виконкому Міськради від 25.04.2017 від №435 "Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 22.012.2017р." не створює жодних правових наслідків для ПрАТ "Сільпо Рітейл", а тому не може порушувати його права чи інтереси.
19. За висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №802/2474/17-а, рішення органу місцевого самоврядування про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, а тому воно не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
20. При цьому, Велика Палата Верховного Суду у вказаній вище постанові зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
21. З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним та скасування рішення Виконкому про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
22. Правові висновки аналогічного характеру щодо подібних правовідносин були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №917/902/18, від 11.09.2019 у справі №826/1773/18, від 15.01.2020 у справі №539/1584/17.
23. За практикою Європейського Суду з прав людини "<…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/04, №29465/04).
24. Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
25. Враховуючи зазначене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та наявні підстави для закриття провадження у справі, що визначені пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України.
26. Частиною 1 статті 354 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
27. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення частково, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341 349 355-356 359 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі №369/8413/17 - скасувати та закрити провадження у справі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
СуддіВ.М. Шарапа А.А. Єзеров С.М. Чиркін