Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 369/9678/17
провадження № 61-4913св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Жданової В. С., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідачі: державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_3 , Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва,
треті особи: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Семчук Марина Адамівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_3 , державного підприємства «СЕТАМ», яка підписана представником Деяком Ярославом Михайловичем, акціонерного товариства «УкрСиббанк», яка підписана представником Воронцовим Дмитром Юрійовичем, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2018 року в складі судді: Пінкевич Н. С. та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року в складі колегії суддів: Приходька К. П., Таргоній Д. О., Журби С. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися із позовом до ДП «СЕТАМ», ОСОБА_3 , Голосіївського РВ ДВС міста Києва, треті особи: АТ «УкрСиббанк», приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Семчук М. А., про визнання недійсними електронних торгів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 липня 2017 року ДП «Сетам» були організовані та проведені електронні торги із реалізації предмету іпотеки: земельної ділянки загальною площею - 0,1199 га, кадастровий номер 3222481600:02:004:0143, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проведення електронних торгів був складений протокол проведення електронних торгів за № 273105, відповідно до якого їх переможцем став ОСОБА_3 , який придбав вказану земельну ділянку за ціною - 720 500 грн.
01 серпня 2017 року начальником Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУ юстиції у м. Києві Зайцем А. М. затверджено акт про проведені електронні торги.
15 серпня 2017 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Семчук М. А. зареєстровано за ОСОБА_3 право власності (номер запису 21874414) на вказану земельну ділянку та видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Позивачі вважають, що електронні торги були проведенні з порушення встановленого законом порядку, та призвели до порушення прав та законних інтересів позивачів, а саме: на реалізацію передано майно особи, яка не є боржником за виконавчим провадженням; порушено черговість звернення стягнення на майно боржника; порушення процедури накладення арешту, проведення опису земельної ділянки та призначені суб`єкта оціночної діяльності; в друкованих засобах масової інформації не було опубліковано повідомлення про проведення торгів земельної ділянки; оцінка майна виконана суб`єктом оціночної діяльності без відповідних повноважень; акт про проведені електронні торги складений всупереч положенням чинного законодавства.
Позивачі вважають, що допущені під час організації та проведення електронних торгів порушення вимог чинного законодавства призвели до порушення їх прав та законних інтересів, як співвласників реалізованого на електронних торгах майна.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили:
визнати недійсними електронні торги, проведені 20 липня 2017 року ДП «СЕТАМ» з реалізації земельної ділянки за кадастровим номером 3222481600:02:004:0143, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати недійсними протокол проведення електронних торгів за № 273105 від 20 липня 2017 року ДП «СЕТАМ» та акт про проведені електронні торги від 01 серпня 2017 року, виданий на підставі вказаного протоколу;
визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна із електронних торгів серія та номер: 1328, видане 15 серпня 2017 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Семчук М. А. та скасувати запис про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3222481600:02:004:0143, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснений 15 серпня 2017 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Семчук М. А. (номер запису про право власності 21874414).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсними електронні торги, проведені 20 липня 2017 року ДП «СЕТАМ» з реалізації земельної ділянки за кадастровим номером 3222481600:02:004:0143, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним протокол проведення електронних торгів за № 273105 від 20 липня 2017 року ДП «СЕТАМ».
Визнано недійсним акт про проведені електронні торги від 01 серпня 2017 року, виданий на підставі протоколу № 273105 проведення електронних торгів від 20 липня 2017 року.
Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна із електронних торгів серія та номер: 1328, видане 15 серпня 2017 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Семчук М. А.
Скасовано запис про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3222481600:02:004:0143, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснений 15 серпня 2017 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Семчук М. А. (номер запису про право власності 21874414).
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
спірна земельна ділянка, яка була реалізована під час електронних торгів була придбана під час перебування позивачів у зареєстрованому шлюбі, а тому, вважається спільною сумісною власністю подружжя;
відповідності до частини шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» для звернення стягнення на вищезгадане майно, зокрема шляхом реалізації його на прилюдних електронних торгах, державний виконавець повинен був звернутись до суду з поданням про виділення частки боржника з цього майна для її подальшої реалізації;
спірна земельна ділянка була передана державним виконавцем на реалізацію без вжиття заходів для спростування обґрунтованих сумнівів щодо перебування цього майна у спільній сумісній власності та/або не виділивши частки боржника;
відкриття виконавчого провадження, арешт та опис земельної ділянки відбувалось в межах виконавчого провадження № 53272814, на підставі виконавчого листа № 2-1420/12, виданого на виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 березня 2012 року, який був визнаний в подальшому таким, що не підлягає до виконання, про що достеменно будо відомо виконавчій службі, оскільки вона була стороною під час розгляду заяви про визнання вказаного листа таким, що не підлягає виконанню, у якості заінтересованої особи;
фактично земельна ділянка є предметом іпотеки за іншим зобов`язанням ОСОБА_1 , по якому примусове виконання судового рішення здійснюється в межах іншого виконавчого провадження № 52518808 (виконавчий лист № 752/1621/14-ц, виданий на виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року);
всупереч положенням частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» ОСОБА_1 повідомлено про результати визначення вартості належної йому земельної ділянки листом від 15 червня 2017 року, тобто, із порушенням встановлено законом терміну на 29 днів; оскільки оцінка арештованого майна здійснюється із метою встановлення його стартової ціни під час реалізації на електронних торгах, а тому допущені в даному випадку порушення процедури визначення вартості земельної ділянки, вплинуло на результати торгів, оскільки ОСОБА_1 був фактично позбавлений можливості своєчасно оскаржити результати оцінки земельної ділянки і як наслідок земельна ділянка була передана на реалізацію за заниженою ціною, що в подальшому впливає на розмір погашення заборгованості;
враховуючи, що кошти від реалізації земельної ділянки призначені для погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «УкрСиббанк», а тому реалізація належної йому земельної ділянки за явною заниженою ціною суттєво вплинуло на його майнові права та законні інтереси з тих підстав, що у разі дотримання процедури визначення вартості земельної ділянки та її передачі на реалізацію за об`єктивною ціною, відбулося б повне погашення його заборгованості перед ПАТ «УкрСиббанк», на яке ОСОБА_1 міг би розраховувати у разі продажу земельної ділянки із дотриманням вимог чинного законодавства;
прилюдні торги були проведені з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», при цьому такі порушення призвели до порушення законних прав та інтересів обох позивачів, зокрема незаконне позбавлення ОСОБА_2 на належну їй частку в спільному сумісному майні подружжя, позбавлення права ОСОБА_1 на оскарження висновку про вартість майна, та здійснення реалізації майна за ціною, яка не відповідає ринковій.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_3 , ПАТ «УкрСиббанк» та ДП «СЕТАМ» залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на норми закону, які регулюють спірні відносини, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки виконавцем не було вжито заходів для спростування обґрунтованих сумнівів щодо перебування спірного майна у спільній сумісній власності та не було виділено частки боржника у цьому майні;
посилання суду першої інстанції про те, що опис та накладення арешту відбувалося в межах виконавчого провадження № 53272814 (виконавчий лист № 2-1420/12, виданий на виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 березня 2012 року), в той час як земельна ділянка є предметом іпотеки за іншим зобов`язанням ОСОБА_1 , по якому примусове виконання судового рішення здійснюється в межах іншого виконавчого провадження № 52518808 (виконавчий лист № 752/1621/14, виданий на виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року), є безпідставним, оскільки зазначена земельна ділянка була передана на реалізацію ДП «Сетам» відповідно до заявки на реалізацію арештованого майна у рамках зведеного виконавчого провадження № 53676509;
встановлення іншої вартості зазначеної земельної ділянки відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 16 липня 2017 року, виконаного ПП «Інформаційно-консультаційний центр», не доводить порушення прав позивачів, оскільки ціна майна, що виставляється на торги з метою примусового продажу, є відмінною від ринкової вартості та залежить від попиту учасників торгів;
ДП «Сетам» було опубліковано повідомлення про проведення торгів за лотом № 223050 у місцевих друкованих засобах масової інформації, за місцем знаходження земельної ділянки.
Аргументи учасників справи
У березні 2019 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визначення прилюдних торгів недійсними. Позивачами не оскаржувалося у встановленому порядку жодних дій державного виконавця щодо визначення частки у спільному майні, чи передачі майна на реалізацію, а тому доводи щодо протиправності таких дій не можуть бути підставою для визнання недійсними електронних торгів із реалізації предмету іпотеки;
перехід права власності на предмет іпотеки від Іпотекодавця до іншої особи не припиняє іпотеку та не змінює її цілісність навіть з умови поділу майна між подружжям, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 352/1656/15-ц;
згідно відомостей, що містяться у державному реєстрі речових прав на нерухоме майна власником спірної земельної ділянки, що є предметом іпотеки, є ОСОБА_1 ;
ОСОБА_2 було надано письмову згоду на передачу земельної ділянки в ІПОТЕКУ під час нотаріального оформлення договору іпотеки, що спростовує можливість порушення будь-яких її майнових прав;
апеляційний суд помилково послався на висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 15 січня 2014 року (провадження № 6-148цс13), оскільки він стосується інших спірних правовідносин;
у судовому засіданні встановлено факт використання кредитних коштів у інтересах сім`ї, тому обов`язки, що виникли внаслідок їх отримання є повністю солідарними;
головною умовою, яку підлягає встановленню судами при вирішені позовів про визнання недійсними прилюдних торгів, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
У березні 2019 року ДП «СЕТАМ» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи не припиняє іпотеку та не змінює її цілісність навіть з умови поділу майна між подружжям, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 352/1656/15-ц;
згідно відомостей, що містяться у державному реєстрі речових прав на нерухоме майна власником спірної земельної ділянки, що є предметом іпотеки, є ОСОБА_1 ; законодавство України не передбачає необхідності перевірки виконавцем наявності прав третіх осіб на предмет іпотеки; ОСОБА_2 було надано письмову згоду на передачу згаданої земельної ділянки в іпотеку під час нотаріального оформлення договору іпотеки, що спростовує можливість порушення будь-яких її майнових прав;
перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється; організатор перевіряє повноту заповнення заявки;
дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а тому не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб; проте суди обґрунтовують висновки порушеннями, допущеними державним виконавцем;
встановлення іншої вартості зазначеної вище земельної ділянки відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 16 липня 2017 року, виконаного ПП «Інформаційно-консультаційний центр», не доводить порушення прав позивачів, оскільки ціна майна, що виставляється на торги з метою примусового продажу, є відмінною від ринкової вартості та залежить від попиту (пропозицій) учасників торгів;
земельна ділянка була передана на реалізацію ДП «Сетам» відповідно до заявки на реалізацію арештованого майна у рамках зведеного виконавчого провадження № 53676509;
ДП «Сетам» було опубліковано повідомлення про проведення торгів за лотом № 223050 у місцевих друкованих засобах масової інформації, за місцем знаходження земельної ділянки;
головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результати торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними; жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача такими порушеннями у рішеннях не встановлено.
У березні 2019 року АТ «УкрСиббанк» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди безпідставно застосували до спірних правовідносин сторін положення частини 6 статті 48 «Про виконавче провадження», оскільки реалізація предмета іпотеки, які здійснюється у виконавчому провадженні, відбувається шляхом звернення стягнення на заставне нерухоме майно, з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку»;
27 грудня 2007 року ОСОБА_2 надала ОСОБА_1 нотаріальну згоду на передачу ним в іпотеку банку земельної ділянки, реалізованої в подальшому на електронних торгах; таким чином, у подружжя, окрім права спільної сумісної власності на отримані в кредит грошові кошти та одержане за рахунок цих коштів нерухоме майно, внаслідок укладення кредитного договору, також виникло зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники;
в апеляційному суді позивачі підтвердили той факт, що метою отримання ОСОБА_1 грошових коштів (суми кредиту) було придбання земельної ділянки (майбутнього предмету іпотеки) для забудови; ОСОБА_1 діючи в інтересах сім`ї та перебуваючи у шлюбі із позивачем ОСОБА_2 , уклав із банком кредитний та іпотечні договори та взяв на себе зобов`язання, які в подальшому не виконав;
ОСОБА_2 надала свою згоду ОСОБА_1 на передачу земельної ділянки в іпотеку АТ «УкрСиббанк», тому усвідомлювала можливість настання негативних наслідків (в тому числі для неї, як дружини та співвласника іпотечного майна) у випадку невиконання та/або неналежного виконання ОСОБА_1 умов договору іпотеки, в тому числі можливість задоволення АТ «УкрСиббанк» власних майнових вимог до ОСОБА_1 за рахунок предмета іпотеки;
жодних доказів порушень прав позивачів не було надано;
дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визначення прилюдних торгів недійсними;
посилання апеляційного суду на постанову Верховного Суду України від 15 січня 2014 року (провадження № 6-148цс13) є безпідставним, оскільки фактичні обставини наведеної справи відрізняються від фактичних обставин у цій справі.
У квітні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали відзив на касаційну скаргу ДП «СЕТАМ», в якій просять у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржені рішення залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що:
ОСОБА_2 надала згоду на передачу в іпотеку земельної ділянки, проте рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не ухвалювалося, а звернення стягнення на земельну ділянку відбулося в межах процедури виконавчого провадження на виконання рішення суду про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості на користь банку, а тому із врахуванням обставини, що спірна земельна ділянка належить на праві спільної сумісної власності боржнику ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_2 , яка не має жодних зобов`язань перед ПАТ «УкрСиббанк», тому звернення стягнення на земельну ділянку могло відбутися виключно після виділення в земельній ділянці частки ОСОБА_1 , що вирішується судом за поданням державного виконавця;
під час реалізації арештованого майна (предмету іпотеки) були порушені вимоги Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431;
недотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеки», в тому числі і щодо визначення вартості іпотечного майна, що є порушення Порядку реалізації арештованого майна, і підставою для визнання прилюдних торгів не дійсними;
Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не містить положень, відповідно до яких під час оцінки майна обов`язковому врахуванню підлягає факт арешту і примусової реалізації зазначеного майна, вимушені умови продажу;
всупереч частині п`ятій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець повідомив ОСОБА_1 про результати визначення вартості належної йому земельної ділянки листом від 15 червня 2017 року, тобто із порушенням встановленого законом терміну на 29 днів, а цей лист надійшов до ОСОБА_1 12 липня 2017 року, тобто через 54 дні з моменту отримання державним виконавцем звіту про оцінку земельної ділянки;
одночасно із порушенням термінів повідомлення про результати оцінки майна, державний виконавець також умисно ввів ОСОБА_1 в оману щодо порядку оскарження результатів оцінки майна, зазначивши, що результати оцінки майна можуть бути оскаржені до державного виконавця, шляхом подачі останньому своїх заперечень, в той час як оцінка вартості майна підлягала оскарженню саме у судовому порядку;
враховуючи, що оцінка арештованого майна здійснюється із метою встановлення його стартової ціни під час реалізації на електронних торгах, а тому допущені в даному випадку порушення процедури визначення вартості земельної ділянки, несвоєчасне повідомлення ОСОБА_1 про результати оцінки майна та введення його в оману щодо можливості їх оскарження, суттєво вплинуло на результати торгів, так як ОСОБА_1 був позбавлений можливості своєчасно оскаржити результати оцінки земельної ділянки і як наслідок земельна ділянка була передана на реалізацію за явно заниженою ціною;
враховуючи, що кошти від реалізації земельної ділянки призначені для погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «УкрСиббанк», а тому реалізація належної йому земельної ділянки за явною заниженою ціною суттєво вплинуло на його майнові права та законні інтереси з тих підстав, що у разі дотримання процедури визначення вартості земельної ділянки та її передачі на реалізацію за об`єктивною та обґрунтованою ціною, відбулося б повне погашення його заборгованості перед ПАТ «УкрСиббанк», на яке ОСОБА_1 міг би розраховувати у разі продажу земельної ділянки із дотриманням вимог чинного законодавства;
виконавчий лист № 2-1420/12 на підставі якого державним виконавцем 24 січня 2017 року було відкрито виконавче провадження № 53272814, в межах якого в подальшому відбулося звернення стягнення (опис та арешт) на земельну ділянку, ухвалою Голосїївського районного суду м.Києва від 02 липня 2014 року визнаний таким, що не підлягає виконанню;
ДП «Сетам» надано докази публікації оголошення про реалізацію земельної ділянки у газеті лише до суду апеляційної інстанції без обґрунтування неможливості подання їх до суду першої інстанцій;
недотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеки», що є порушенням «Порядку реалізації арештованого майна», а тому і підставою для визнання прилюдних торгів недійсними обґрунтовані як позовні вимоги ОСОБА_1 ОСОБА_2 , а не порушеннями допущеними Голосіївським ДВС;
ОСОБА_2 має рівні права із ОСОБА_1 на земельну ділянку, не є боржником за виконавчим провадження, у межах якого була реалізовано земельна ділянка, а тому продажем всієї земельної ділянки, без виділення належної ОСОБА_1 (боржнику) частки, були її права, як співвласника земельної ділянки;
оскільки кошти від реалізації земельної ділянки призначені для погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «УкрСиббанк», тому реалізація належної йому земельної ділянки за явною заниженою ціною суттєво вплинуло на його майнові права та законні інтереси з тих підстав, що у разі дотримання процедури визначення вартості земельної ділянки та її передачі на реалізацію за об`єктивною та обґрунтованою ціною, відбулося б повне погашення його заборгованості перед ПАТ «УкрСиббанк», на яке ОСОБА_1 міг би розраховувати у разі продажу земельної ділянки із дотриманням вимог чинного законодавства.
У травні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали відзив на касаційну скаргу АТ «УкрСиббанк», в якій просять у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржені рішення залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що:
спірна земельна ділянка належить на праві спільної сумісної власності боржнику ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_2 , яка не має жодних зобов`язань перед ПАТ «УкрСиббанк», а тому звернення стягнення на земельну ділянку могло відбутися виключно після виділення у земельній ділянці частки ОСОБА_1 , що вирішується судом за поданням державного виконавця;
ОСОБА_2 дійсно надала згоду на передачу в іпотеку вказаної земельної ділянки, проте рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не ухвалювалося, а тому у разі реалізації даної земельної ділянки, частка боржника ОСОБА_1 повинна бути виділена із земельної ділянки, яка є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2
продажем всієї земельної ділянки, без виділення належної ОСОБА_1 (боржнику) частки, були порушені права ОСОБА_2 , як співвласника земельної ділянки;
саме на недотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеки», що є порушенням «Порядку реалізації арештованого майна», і підставою для визнання прилюдних торгів недійсними обґрунтовані як позовні вимоги, так оскаржені судові рішення суду, а не порушеннями допущеними державним виконавцем.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ДП «СЕТАМ».
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 .
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ «УкрСиббанк»
У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року призначено справу до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційних скаргах, з таких мотивів.
Суди встановили, що 27 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений договір № 11279832000 про надання споживчого кредиту у сумі 134 000 доларів США із цільовим призначенням для придбання земельної ділянки.
27 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» укладений договір поруки № 170838, згідно умов якого ОСОБА_2 взяла на себе солідарну відповідальність за виконання зобов`язань ОСОБА_1 по вказаному договору № 11279832000.
27 грудня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_1 набув у власність земельну ділянку площею 0,1199 га, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222481600:02:004:0143.
27 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , з метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 договору № 11279832000, укладено договір іпотеки № 5587, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку вказану земельну ділянку.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року в справі № 752/1621/14-ц: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за договором кредиту у розмірі 1 435 839,43 грн, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 3 219 грн, а всього 1 439 058,43 грн; визнано поруку ОСОБА_2 по договору поруки № 170838 припинено з 31 березня 2008 року.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року в справі № 752/1621/14-ц, з урахування ухвали Апеляційного суду м. Києва від 06 травня 2015 року, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року змінено в частині зменшення суми заборгованості за кредитним договором до 1 390 243,68 грн, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
15 червня 2015 року на виконання зазначеного судового рішення Голосіївським районним судом м. Києва виданий виконавчий лист № 752/1621/14-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ « УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 390 243,68 грн, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 3 219 грн, а всього стягнуто - 1 393 462,68 грн.
04 жовтня 2016 року за заявою стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на підставі виконавчого листа № 752/1621/14-ц від 15 червня 2015 року державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУ юстиції у м. Києві Левіцьким К. Т. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП 52518808 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості у розмірі 1 393 462,68 грн.
11 грудня 2007 року між АКБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11266415000, яким позичальнику надано кредит у розмірі 119 250 доларів США.
11 грудня 2007 року між АКБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 164582 для забезпечення зобов`язань ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 11266415000.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21 березня 2012 року з ОСОБА_1 стягнено заборгованість по договору про надання споживчого кредиту № 11266415000 у розмірі 1 047 562,15 грн. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 як солідарного боржника відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 29 січня 2014 року.
28 травня 2013 року Голосіївським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-1420/12, в якому зазначено про стягнення із ОСОБА_2 у солідарному порядку із ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» борг у сумі 1 047 562,15 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02 липня 2014 року визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 2/1420/12 від 28 травня 2013 року.
04 квітня 2017 року постановою державного виконавця Святошинського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області Хмелевою М. В., на виконання постанови державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС м. Київ ГТУ юстиції у м. Києві Левіцького К. Т. проведено опис та арешт зазначеної вище земельної ділянки.
Постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС м. Київ ГТУ юстиції у м. Києві Левіцького К.Т. від 10 квітня 2017 року у межах виконавчого провадження № ВП 52518808 (виконавчий лист №752/1621/14-ц), призначено суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання ТОВ «СЕЙМ КОМПАНІ», якому доручено провести незалежну оцінку земельної ділянки.
26 квітня 2017 року ТОВ «СЕЙМ КОМПАНІ», на виконання постанови державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС м. Київ ГТУ юстиції у м. Києві Левіцького К.Т. від 10 квітня 2017 року, проведено оцінку вищевказаної земельної ділянки та за результатами оцінки складено «Звіт про експертну грошову оцінку», відповідно до якого вартість земельної ділянки визначена у розмірі - 679 646 грн.
Апеляційний суд встановив, що 30 березня 2017 року державним виконавцем Голосіївського районного відділу ДВС м. Київ ГТУ юстиції у м. Києві Левіцьким Т.К. винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 52518808 (виконавчий лист № 752/1621/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 1393462,68 грн.) та № 53272814 (виконавчий лист № 2-1420/12 про стягнення з ОСОБА_2 в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 1047562,15 грн) стосовно одного і того самого боржника ОСОБА_1 у зведене виконавче провадження № 53676509. Хоча виконавчий лист №2-1420/12, виданий 28 травня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 1 047 562,15 грн, був визнаний таким, що не підлягає виконанню, відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 02 липня 2014 року, у рамках зведеного виконавчого провадження №53676509 підлягав виконанню також виконавчий лист № 752/1621/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 1 393 462,68 грн. З метою погашення зазначеної заборгованості державним виконавцем було правомірно передано на реалізацію ДП «Сетам» предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,1199га., кадастровий номер 3222481600:02:004:0143, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена земельна ділянка була передана на реалізацію ДП «Сетам» відповідно до заявки на реалізацію арештованого майна у рамках зведеного виконавчого провадження № 53676509.
ДП «Сетам» було опубліковано повідомлення про проведення торгів за лотом № 223050 з реалізації предмету іпотеки, а саме: земельної ділянки, загальною площею 0,1199 га., кадастровий номер 3222481600:02:004:0143, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у газеті «Час Київщини» від 23 червня 2017 року №24 (267) та газеті «Майдан-Брок» від 29 червня - 05 липня 2017 року №26 (861).
20 липня 2017 року ДП «Сетам» на підставі заявки Голосіївського районного відділу ДВС м. Київ ГТУ юстиції у м. Києві в межах зведеного виконавчого провадження № 53676509 були організовані та проведені електронні торги із реалізації предмету іпотеки: земельної ділянки загальною площею - 0,1199га, кадастровий номер 3222481600:02:004:0143, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проведення електронних торгів був складений протокол № 273105 від 20 липня 2017 року, відповідно до якого переможцем електронних торгів визначено ОСОБА_3 , який придбав вказану земельну ділянку за ціновою пропозицією - 720 500грн. 01 серпня 2017 року затверджено акт про проведені електронні торги, що є підставою для видачі переможцю торгів свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.
15 серпня 2017 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Семчук М. А. зареєстровано за ОСОБА_3 право власності (номер запису 21874414) на земельну ділянку загальною площею - 0,1199 га, кадастровий номер 3222481600:02:004:0143, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та видано Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Аналіз оскаржених судових рішень свідчить, що апеляційний суд по суті змінив мотиви рішення суду першої інстанції, хоча й не вказав про це в своїй постанові, і погодився тільки із однією підставою для недійсності електронних торгів, а саме тим, що виконавцем не було вжито заходів для спростування обґрунтованих сумнівів щодо перебування спірного майна у спільній сумісній власності та не було виділено частки боржника у цьому майні.
Колегія суддів не погоджується із цим висновком з таких підстав.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
У пунктах 45-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) зазначено, що «відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Апеляційний суд вірно вказував, що до предмета доказування в даній справі належало дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів (розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7)». Разом із тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом про ВП 1999, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статей 55, 85 цього Закону)».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 477/653/17 (провадження № 61-25848св18) вказано, що: «стаття 578 ЦК України передбачає, що майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників. Як встановлено вище, при укладенні іпотечного договору 06 квітня 2007 року ОСОБА_2 надала у належній формі згоду на передачу жилого будинку її колишнім чоловіком ОСОБА_3 в іпотеку ПАТ «Мегабанк». З 16 вересня 2013 року вона була зберігачем майна на підставі акта державного виконавця про опис і арешт майна, який містив посилання про передачу майна на реалізацію. З моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання за нею права власності на 1/2 частку жилого будинку ОСОБА_2 за здійсненням державної реєстрації вказаного права не зверталася. Про визнання за нею права власності на частину будинку ОСОБА_2 не повідомляла ні іпотекодержателя, ні державного виконавця, ні ДП «Сетам». Апеляційним судом також встановлено, що неповідомлення ОСОБА_2 про проведення електронних торгів не вплинуло на їх результат, порушень прав ОСОБА_2 при проведені торгів не встановлено. На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що реалізація іпотечного майна відбулася у порядку та у спосіб, передбачений нормами матеріального права, тому відсутні правові підстави для визнання їх недійсними».
Суди встановили, що 27 грудня 2007 року ОСОБА_2 надала ОСОБА_1 нотаріальну згоду на передачу ним в іпотеку банку земельної ділянки, реалізованої в подальшому на електронних торгах.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що звернення стягнення на спірну земельну ділянку шляхом її реалізації на прилюдних торгах призвело порушення законних прав та інтересів ОСОБА_2 на належну їй частку в спільному майні подружжя. Суди при розгляді справи не встановили порушення прав і законних інтересів осіб, які оспорюють торги та порушень, які вплинули на результати електронних торгів. Тому суди зробили помилковий висновок про задоволення позовних вимог.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційних скарг дають підстави для висновку, що оскаржені рішення ухвалені без дотримання норм матеріального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційні скарги необхідно задовольнити, оскаржені рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_3 , ДП «СЕТАМ» та АТ «УкрСиббанк» сплачено кожним судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 880 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 5 120 грн. Тому з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , ДП «СЕТАМ» та АТ «УкрСиббанк» підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної та касаційної скарги.
Керуючись статтями 400 та 412 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 141 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_3 , державного підприємства «СЕТАМ», яка підписана представником Деяком Ярославом Михайловичем, акціонерного товариства «УкрСиббанк», яка підписана представником Воронцовим Дмитром Юрійовичем, задовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3 , Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва, треті особи: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Семчук Марина Адамівна, про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, свідоцтво про придбання нерухомого майна із електронних торгів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 4 000 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного підприємства «СЕТАМ» 4 000 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 4 000 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 4 000 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного підприємства «СЕТАМ» 4 000 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 4 000 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2018 року та постанова Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
В. С. Жданова
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков