ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа №372/1419/22
адміністративне провадження № К/990/23568/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №372/1419/22
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про скасування постанови
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Стригунова Олександра Миколайовича
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року (головуючий суддя: Черпіцька Л.Т., судді: Пилипенко О.Є., Собків Я.М.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
10 червня 2022 ОСОБА_1 , у інтересах якого діяв адвокат Стригунов Олександр Миколайович, пред`явив позов до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просив суд:
- скасувати постанову серії ВМ №00008695 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі: 8500,00 грн.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2022 року позовну заяву повернуто на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заява, подана представником позивача Стригуновим О.М., не підписана.
Указану ухвалу адвокат Стригунов О.М. оскаржив в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційний суд зауважив, що скарга подана на адресу електронної пошти суду, та указав на відсутність відомостей про формування представником позивача цього процесуального документа у підсистемі «Електронний суд». Ці обставини апеляційний суд трактував як використання заявником непередбаченого процесуальним законом способу звернення до суду з апеляційною скаргою. На основі цього суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, адвокат позивача звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, подавши її 28 серпня 2022 року за допомогою засобів поштового зв`язку.
Скаржник просить скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2022 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою від 19 вересня 2022 року Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою представника позивача на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2022 року, оскільки зазначена ухвала судом апеляційної інстанції не переглядалася.
Водночас Суд відкрив касаційне провадження за скаргою заявника на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року.
Скаржник зазначає, що він подав апеляційну скаргу на електронну пошту суду з використанням кваліфікованого електронного підпису. Стверджує, що такий спосіб підписання й подання процесуальних документів передбачений пунктом 111 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції помилково залишив поза увагою приписи указаного пункту і дійшов хибного висновку щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги.
Відповідач не подав відзиву на касаційну скаргу. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження доставлена до Електронного кабінету відповідача 20 вересня 2022 року. Відповідно до статті 338 КАС України відсутність такого відзиву не перешкоджає перегляду ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
Відповідно до ухвали Суду від 19 вересня 2022 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, частини четвертої статті 298 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилом частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до частини сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Своєю чергою, відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
За змістом абзаців 22-23 підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - «ЄСІТС»), відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
4 вересня 2021 року в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
З 5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.
Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.
Як слідує з матеріалів справи, апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції адвокатом Стригуновим О.М., який діяв в інтересах позивача ОСОБА_1 , засобами електронної пошти.
Повертаючи цю скаргу, апеляційний суд виходив з того, що представник позивача використав не передбачений процесуальним законом спосіб звернення до суду з апеляційною скаргою і це є підставою для її повернення в силу пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
У касаційній скарзі заявник покликається на можливість подання апеляційної скарги засобами електронної пошти, що передбачено пунктом 111 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, та про що зазначено у листі ДСА України від 4 жовтня 2021 року №15-17888/21.
Так, пунктом 111 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги), встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Разом з тим, Суд вважає за необхідне зазначити, що апеляційну скаргу в інтересах позивача подав адвокат. У силу приписів статті 18 КАС України останній був зобов`язаний зареєструвати офіційну електронну адресу в ЄСІТС в обов`язковому порядку та подавати процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Водночас, як установив суд апеляційної інстанції, відомості про сформування адвокатом позивача апеляційної скарги в підсистемі «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання останнім непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою.
Суд наголошує, що обмеження, які пов`язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через «Електронний кабінет», є легітимними, пропорційними і не перешкоджають доступу до правосуддя.
Посилання скаржника на лист ДСА України від 4 жовтня 2021 року №15-17888/21 судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки зміст цього листа носить рекомендаційний характер, натомість перевіряючи правильність застосування судом апеляційної норм процесуального права Верховний Суд керуються положеннями КАС України.
Реагуючи на доводи касаційної скарги щодо помилковості застосування судом апеляційної інстанції пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України як наслідку повернення апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана адвокатом позивача на електронну пошту суду, то суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що у такому випадку скарга не може вважатися підписаною у встановленому законом порядку, а тому належить застосовувати пункт 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Аналогічний висновок щодо застосування пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України у випадку подання адвокатом апеляційної скарги засобами електронної пошти викладений у пункті 44 постанови Верховного Суду від 28 липня 2022 року у справі №620/10864/21. Підстави для відступу від указаного висновку відсутні.
Суд зауважує, що повернення апеляційним судом апеляційної скарги з огляду на не підписання її особою та надання заявнику права в межах розумних строків і при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду апеляційної інстанції з такою скаргою не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України) і забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі апеляційного оскарження судового рішення учасником справи.
На цій основі Суд вважає, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 111 Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС, пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС не знайшли своє підтвердження.
За таких умов, Суд, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, Суд констатує, що суд апеляційної інстанції ухвалив законну й обґрунтовану ухвалу і підстави для її скасування чи зміни відсутні. Тож у задоволенні касаційної скарги належить відмовити.
З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стригунова Олександра Миколайовича залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
……………………………………
……………………………………
……………………………………
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду