18.07.2023

№ 372/1704/16-ц

Постанова

Іменем України

06 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 372/1704/16-ц

провадження № 61-2165св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Власюк Віталій Вікторович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року у складі судді Кравець В. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» (далі - ДП «Київське лісове господарство») до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30 вересня 2016 року у складі судді Проць Т. В. у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Київське лісове господарство» відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 26 січня 2017 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Білоконь О. В., Верланова С. М. апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено, рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 вересня 2016 року скасовано, позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Київське лісове господарство» задоволено.

Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та ДП «Київське лісове господарство» земельну ділянку, площею 10,6362 га, кадастровий номер 3223186800:06:015:0002, розташовану в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У грудні 2020 року представник ОСОБА_1 адвокат Власюк В. В. звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 26 січня 2017 року за нововиявленими обставинами.

Заяву обґрунтовано тим, що 23 жовтня 2020 року Власюком В. В. як адвокатом ОСОБА_1 було отримано постанову старшого лейтенанта поліції слідчого слідчого відділу Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Кашпура А. С. від 14 травня 2014 року про закриття кримінального провадження № 42014110230000030 у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення.

З цієї постанови вбачається, що ДП «Київський лісгосп» стало відомо про можливе порушення його прав і охоронюваних законом інтересів щонайменше з середини 2007 року.

Отже, у першого заступника прокурора Київської області були відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом у зв`язку зі спливом строку позовної давності. Тому зазначені обставини мають значення для вирішення справи. Зазначені обставини не були і не могли бути відомі заявнику, оскільки лише в процесі надання правової допомоги йому стало відомо про постанову слідчого від 14 травня 2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката Власюка В. В. про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 26 січня 2017 року за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішення Апеляційного суду Київської області від 26 січня 2017 року набрало законної сили з дати його проголошення і у касаційному порядку не оскаржувалося. Із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами представник відповідача звернувся 08 грудня 2020 року, тобто з пропуском трирічного строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Власюк В. В., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року і передати справу на новий розгляд.

Підставами касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Власюк В. В., зазначив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував вимоги статей 423 424 ЦПК України до спірних правовідносин.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Власюк В. В., залишено без руху для усунення недоліків.

У березні 2021 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2021 року поновлено ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Власюк В. В., строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Власюк В. В., на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року і витребувано із Обухівського районного суду Київської області цивільну справу № 372/1704/16-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Власюк В. В., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до положень статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (частина друга статті 423 ЦПК України).

Такий самий перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначено статтею 361 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду, про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами якого у грудні 2020 року звернувся представник ОСОБА_1 адвокат Власюк В. В.

Заяву ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що 23 жовтня 2020 року Власюком В. В. як адвокатом ОСОБА_1 було отримано постанову старшого лейтенанта поліції слідчого слідчого відділу Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Кашпур А. С. від 14 травня 2014 року про закриття кримінального провадження № 42014110230000030 у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення.

З цієї постанови вбачається, що ДП «Київський лісгосп» стало відомо про можливе порушення його прав і охоронюваних законом інтересів щонайменше з середини 2007 року.

Отже, у першого заступника прокурора Київської області були відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом у зв`язку зі спливом строку позовної давності. Тому зазначені обставини мають значення для вирішення справи. Зазначені обставини не були і не могли бути відомі заявнику, оскільки лише в процесі надання правової допомоги йому стало відомо про постанову слідчого від 14 травня 2014 року.

Враховуючи положення пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 424 ЦПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу (істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи), учасниками справи може бути подано протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування таких обставин, та не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Згідно з частиною третьою статті 424 ЦПК України, строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Суд апеляційної інстанції встановив, що рішення Апеляційного суду Київської області від 26 січня 2017 року не оскаржувалося до суду касаційної інстанції та набрало законної сили з моменту його проголошення, тобто з 26 січня 2017 року.

Заявник зазначив, що йому стало відомо про нововиявлені обставини, які є підставою для перегляду цього рішення, у жовтні 2020 року.

До суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 26 січня 2017 року за нововиявленими обставинами представник ОСОБА_1 адвокат Власюк В. В. звернувся 08 грудня 2020 року, тобто зі спливом три річного строку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України

Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» (що регулює схожі за своїм змістом правовідносини) визначений абзацом 1 частини першої статті 362 ЦПК України місячний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є процесуальним і може бути поновлений за загальними правилами, встановленими статтею 73 ЦПК України. При цьому строк обчислюється з дня встановлення обставин, які є підставою для перегляду судового рішення. Відповідно до частини другої статті 362 ЦПК України днем відкриття нововиявлених обставин, передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 ЦПК України, є день, коли заявник дізнався або повинен був дізнатися про наявність вказаних обставин. Якщо заяву подано після закінчення визначеного абзацом 1 частини першої статті 362 ЦПК України строку і відсутнє клопотання про його поновлення або в поновленні пропущеного строку для подання заяви буде відмовлено, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, яка може бути оскаржена. Клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і заява про перегляд такого судового рішення (у разі поновлення пропущеного строку) розглядаються у різних судових засіданнях, оскільки при їх розгляді доведенню й дослідженню підлягають різні обставини, крім того, докази на їх підтвердження є різними. Встановлений абзацом 2 частини першої статті 362 ЦПК України трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про залишення заяви представника ОСОБА_1 адвоката Власюка В. В. про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 26 січня 2017 року за нововиявленими обставинами без розгляду, оскільки трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є присічним і поновленню не підлягає.

Такі процесуальні дії, як відмова у відкритті провадження та залишення заяви без розгляду, мають різні процесуальні наслідки, пов`язані з наявністю в особи права повторного звернення до суду.

Аналогічні висновки щодо правової природи та правових наслідків спливу строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у зв`язку з наявністю істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, викладено у постановах Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 2-4/11 (провадження № 61-3101св18) та від 25 листопада 2020 року у справі № 465/10636/13-ц (провадження № 61-14434св20).

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв`язку із чим підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Власюк Віталій Вікторович, задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк