08.02.2023

№ 372/2504/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 червня 2022 року

м. Київ

справа № 372/2504/13

провадження № 61-4527св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство»,

відповідачі: Київська обласна державна адміністрація, Обухівська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Держземагентства в Обухівському районі, Старобезрадичівська сільська рада Обухівського району Київської області,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_7 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу виконувача обов`язків прокурора Київської області на постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Шахової О. В., Вербової І. М., Саліхова В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2013 року заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства «Київське лісове господарство» (далі - ДП «Київське лісове господарство») звернувся з позовом до Київської обласної державної адміністрації, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Держземагенства в Обухівському районі, Старобезрадичівська сільська рада Обухівського району Київської області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації, витребування земельних ділянок, визнання права користування.

Позов обґрунтовував тим, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 3 квітня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 червня 2010 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до Київської обласної державної адміністрації, Обухівської районної державної адміністрації задоволено частково та зобов`язано Обухівську районну державну адміністрацію розглянути і погодити проекти землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Київське лісове господарство», а також переведення земельних ділянок із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення та подальшої передачі їх у власність позивачів для ведення особистого селянського господарства на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району.

Вказаним рішенням зобов`язано Київську обласну державну адміністрацію розглянути і затвердити зазначені проекти землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Київське лісове господарство», переведення земельних ділянок із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району і передати їх у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою Верховного Суду України від 30 березня 2011 року касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено, рішення Обухівського районного суду Київської області від 3 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 червня 2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 14 червня 2011 року задоволено заяву представника ОСОБА_9 - ОСОБА_11 про відмову від позову і в частині позовних вимог ОСОБА_9 до Київської обласної державної адміністрації, Обухівської районної державної адміністрації провадження у справі закрито.

Також ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 17 серпня 2011 року задоволено клопотання Київської обласної державної адміністрації про закриття провадження у справі у зв`язку з підсудністю спору адміністративним судам, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 до Київської обласної державної адміністрації та Обухівської районної державної адміністрації закрито.

Під час перевірки прокуратурою встановлено, що на виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 3 квітня 2009 року розпорядженнями Київської обласної державної адміністрації затверджено проекти землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство», переведено земельні ділянки із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення та передано їх у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 з вилученням із постійного користування ДП «Київське лісове господарство» (Козинське лісництво, квартал 13).

На підставі вказаних розпоряджень відповідачі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки.

Посилаючись на зазначене, заступник прокурора просив скасувати розпорядження Київської обласної державної адміністрації та визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки відповідачів, скасувати їх державну реєстрацію та витребувати з незаконного володіння на користь ДП «Київське лісове господарство» спірні земельні ділянки загальною площею 5,94 га, що розташовані в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, а також визнати за ДП «Київське лісове господарство» право постійного користування на зазначені земельні ділянки.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 жовтня 2013 року, ухваленим у складі судді Мори О. М., позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 1053 від 30 листопада 2019 року «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_4 ».

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 1044 від 27 листопада 2009 року «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_6 ».

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 1041 від 26 листопада 2009 року «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 ».

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 1058 від 1 грудня 2009 року «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 ».

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 1045 від 27 листопада 2009 року «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 ».

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 1040 від 26 листопада 2009 року «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_5 ».

Визнано недійсним державний акт серії ЯИ № 483443 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:04:027:0314, виданий 20 грудня 2010 року ОСОБА_6 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011095002504, скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії ЯИ № 360461 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:04:027:0309, виданий 17 березня 2010 року ОСОБА_12 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011095000448, скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії ЯИ № 360460 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:04:027:0305, виданий 17 березня 2010 року ОСОБА_4 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011095000449, скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії ЯИ № 360459 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:04:027:0311, виданий 17 березня 2010 року ОСОБА_1 , за реєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011095000446, скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії ЯИ № 360462 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:04:027:0306, виданий 17 березня 2010 року ОСОБА_2 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011095000445, скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії ЯИ № 360462 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:04:027:0308, виданий 17 березня 2010 року ОСОБА_3 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011095000447, скасовано його державну реєстрацію.

Витребовано на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,9900 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, з кадастровим номером 3223187700:04:027:0314.

Витребовано на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,9900 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, з кадастровим номером 3223187700:04:027:0309.

Витребовано на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,9900 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, з кадастровим номером 3223187700:04:027:0305.

Витребовано на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9900 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, з кадастровим номером 3223187700:04:027:0311.

Витребовано на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,9900 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, з кадастровим номером 3223187700:04:027:0306.

Витребовано на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,9900 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, з кадастровим номером 3223187700:04:027:0308.

Визнано за ДП «Київське лісове господарство» право постійного користування на земельні ділянки: площею 0,9900 га, кадастровий номер 3223187700:04:027:0305; площею 0,9900 га, кадастровий номер 3223187700:04:027:0306; площею 0,9900 га, кадастровий номер 3223187700:04:027:0308; площею 0,9900 га, кадастровий номер 3223187700:04:027:0309; площею 0,9900 га, кадастровий номер 3223187700:04:027:0311; площею 0,9900 га, кадастровий номер 3223187700:04:027:0314.

Задовольняючи позовні вимоги заступника прокурора Київської області, заявлені в інтересах держави, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження Київської обласної державної адміністрації про вилучення, зміну цільового призначення та передачу у власність земельних ділянок відповідачам (фізичним особам) видано на виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 3 квітня 2009 року, яке скасовано ухвалою Верховного Суду України від 30 березня 2011 року.

Судом першої інстанції встановлено, що головою місцевої державної адміністрації в межах своєї компетенції розпорядження щодо надання земельних ділянок відповідачам (фізичним особами) не видавалось; надання земельних ділянок за рішенням суду, але без дотримання встановленого законом порядку та без звернення першочергово до органу місцевого самоврядування з відповідною заявою, є передчасним. Також суд першої інстанції вказував на незалучення до участі у справі ДП «Київське лісове господарство» як постійного користувача земельної ділянки.

З урахуванням зазначеного суд першої інстанції вважав позов заступника прокурора обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 , який не брав участі у справі, задоволено.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 жовтня 2013 року скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову заступника прокурора Київської області.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові, апеляційний суд встановив, що на час ухвалення судом першої інстанції рішення власником земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу була ОСОБА_13 .

Встановив апеляційний суд і те, що ОСОБА_7 , який не брав участі у справі, успадкував після своєї матері - ОСОБА_13 належне їй майно, в тому числі і спірні земельні ділянки, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом.

За таких обставин апеляційний суд вважав, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції порушені права та законні інтереси ОСОБА_7 , який не брав участі у справі та не був залучений в якості відповідача, тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову заступника прокурора і, як наслідок, відмовив у позові.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 жовтня 2013 року в частині вирішення позовних вимог, заявлених до ОСОБА_6 , апеляційний суд за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_7 , не переглядав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У березні 2020 року виконувач обов`язків прокурора Київської області подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2022 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд ухвалив судове рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки при вирішенні справи судом не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 450/2646/16, від 7 листопада 2019 року у справі № 488/5027/14, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15, від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 450/2646/16, від 21 лютого 2018 року у справі № 488/5476/14-ц, у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510ц15.

Посилаючись на зазначене, виконувач обов`язків прокурора Київської області просив про задоволення касаційної скарги.

Позиція інших учасників справи

Київська обласна державна адміністрація у червні 2020 року направила до касаційного суду відзив на касаційну скаргу виконувача обов`язків прокурора, в якому посилалась на безпідставність її доводів. Вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, надав належну оцінку зібраним у справі доказам, зокрема, договорам купівлі-продажу спірних земельних ділянок та свідоцтву про право на спадщину за заповітом, і ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.

У липні 2020 року адвокат ОСОБА_7 - Єфремова І. В. подала відзив на касаційну скаргу, в якому вказувала на безпідставність її доводів. Зазначала, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, оскільки на час розгляду справи відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не були власниками спірних земельних ділянок; єдиним власником земельних ділянок, що були предметом спору у цій справі, була ОСОБА_13 , спадкоємцем якої є ОСОБА_7 , що не був залучений до участі у справі, у порушення норм процесуального права.

На думку заявника, апеляційний суд, встановивши незалучення до участі у справі власника спірних земельних ділянок - ОСОБА_7 за умови обов`язкової процесуальної його участі, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Посилаючись на зазначене, адвокат ОСОБА_7 - Єфремова І. В. просила касаційну скаргу виконувача обов`язків прокурора Київської області залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Обухівського районного суду Київської області матеріали цивільної справи № 372/2504/13.

Відповідно до змісту ухвали Верховного Суду від 24 квітня 2020 року підставами відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 450/2646/16, від 7 листопада 2019 року у справі № 488/5027/14, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15, від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 450/2646/16, від 21 лютого 2018 року у справі № 488/5476/14-ц, у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510ц15.

Ухвалою Верховного Суду від 2 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій фактичні обставини справи

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 3 квітня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 червня 2010 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до Київської обласної державної адміністрації та Обухівської районної державної адміністрації задоволено частково.

Зобов`язано Обухівську районну державну адміністрацію розглянути та погодити проекти землеустрою, розроблені ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», щодо припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Київське лісове господарство», переведення земельних ділянок із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення та подальшої передачі їх у власність позивачів для ведення особистого селянського господарства на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району.

Зобов`язано Київську обласну державну адміністрацію розглянути і затвердити проекти землеустрою розроблені ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» щодо припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Київське лісове господарство», переведення земельних ділянок із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району та передати їх у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства.

На виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 3 квітня 2009 року розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 1211 від 29 вересня 2009 року «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» та передачі її у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради» погоджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» площею 0,9901 га і переведено зазначену земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення для подальшої передачі її у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області (Козинське лісництво, квартал 18).

На виконання цього ж рішення розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 1053 від 30 листопада 2009 року «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_4 » затверджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» і переведено зазначену земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення та передано її у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, вилучено із постійного користування ДП «Київське лісове господарство» (Козинське лісництво, квартал 18) земельну ділянку площею 0,99 га (ліси), змінено її цільове призначення із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та передано у власність ОСОБА_4 .

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 1095 від 4 вересня 2009 року «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» та передачі її у власність ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради» погоджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» площею 0,9900 га і переведено зазначену земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення для подальшої передачі її у власність ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області (Козинське лісництво, квартал 18).

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 1044 від 27 листопада 2009 року «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_6 » затверджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» і переведено зазначену земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення та передано її у власність ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, вилучено із постійного користування ДП «Київське лісове господарство» (Козинське лісництво, квартал 13) земельну ділянку площею 0,99 га (ліси), змінено її цільове призначення із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та передано у власність ОСОБА_6 .

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 1093 від 4 вересня 2009 року «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» та передачі її у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради» погоджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» площею 0,9901 га і переведено зазначену земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення для подальшої передачі її у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області (Козинське лісництво, квартал 18).

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 1041 від 26 листопада 2009 року «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 » затверджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» і переведено зазначену земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення та передано її у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, вилучено із постійного користування ДП «Київське лісове господарство» (Козинське лісництво, квартал 13) земельну ділянку площею 0,99 га (ліси), змінено її цільове призначення із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та передано у власність ОСОБА_2 .

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 1090 від 4 вересня 2009 року «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» та передачі її у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради» погоджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» площею 0,9899 га і переведено зазначену земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення для подальшої передачі її у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області (Козинське лісництво, квартал 13).

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 1058 від 1 грудня 2009 року «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 » затверджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» і переведено зазначену земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення та передано її у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, вилучено із постійного користування ДП «Київське лісове господарство» (Козинське лісництво, квартал 13) земельну ділянку площею 0,99 га (ліси), змінено її цільове призначення із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та передано у власність ОСОБА_3 .

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 1096 від 4 вересня 2009 року «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» та передачі її у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради» погоджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП "Київське лісове господарство" площею 0,9900 га і переведено зазначену земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення для подальшої передачі її у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області (Козинське лісництво, квартали 13,18).

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 1045 від 27 листопада 2009 року «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 » затверджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» і переведено зазначену земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення та передано її у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, вилучено із постійного користування ДП «Київське лісове господарство» (Козинське лісництво, квартали 13, 18) земельну ділянку площею 0,99 га (ліси), змінено її цільове призначення із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та передано у власність ОСОБА_1 .

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 1094 від 4 вересня 2009 року «Про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» та передачі її у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради» погоджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» площею 0,9900 га і переведено зазначену земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення для подальшої передачі її у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області (Козинське лісництво, квартал 18).

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 1040 від 26 листопада 2009 року «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_5 » затверджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» і переведено зазначену земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення та передано її у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, вилучено із постійного користування ДП "Київське лісове господарство" (Козинське лісництво, квартал 18) земельну ділянку площею 0,99 га (ліси), змінено її цільове призначення із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та передано у власність ОСОБА_5 .

На підставі зазначених розпоряджень 20 грудня 2010 року ОСОБА_6 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 483443 площею 0,9900 га (кадастровий номер 3223187700:04:027:0314), ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області площею 0,9900 га (кадастровий номер 3223187700:04:027:0311), ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області площею 0,9900 га (кадастровий номер 3223187700:04:027:0306), ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області площею 0,9900 га (кадастровий номер 3223187700:04:027:0308), ОСОБА_4 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області площею 0,9900 га (кадастровий номер 3223187700:04:027:0305), ОСОБА_5 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області площею 0,9900 га (кадастровий номер 3223187700:04:027:0309). Загальна площа отриманих у власність земельних ділянок становить 5,94 га.

За результатами нового розгляду справи ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 14 червня 2011 року заяву представника ОСОБА_9 - ОСОБА_11 про відмову від позову задоволено. Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_9 до Київської обласної державної адміністрації, Обухівської районної державної адміністрації закрито.

Ухвалою Обухівського районного суду від 17 серпня 2011року Київської області клопотання Київської обласної державної адміністрації про закриття провадження у справі у зв`язку з підсудністю спору адміністративним судам задоволено. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 до Київської обласної державної адміністрації та Обухівської районної державної адміністрації закрито.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_7 , який не брав участі у справі, є сином ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і учасником справи також не була.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15 жовтня 2010 року ОСОБА_4 , від імені якого діяв ОСОБА_7 , та ОСОБА_13 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9900 га (кадастровий номер 3223187700:04:027:0305), який зареєстровано в реєстрі під номером 5774. Вказаний договір згідно з витягом з державного реєстру правочинів зареєстровано в державному реєстрі цього ж дня за номером 4162549.

ОСОБА_3 , від імені якого діяла ОСОБА_14 , та ОСОБА_13 , від імені якої діяв ОСОБА_7 , уклали договір купівлі-продажу належної ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,9900 га (кадастровий номер 3223187700:04:027:0308), зареєстрований в реєстрі за номером 5778. Договір згідно з витягом з державного реєстру правочинів зареєстровано в державному реєстрі цього ж дня за номером 4162994.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений ОСОБА_2 , від імені якої діяла ОСОБА_14 , та ОСОБА_13 , від імені якої діяв ОСОБА_7 , за яким ОСОБА_13 купила земельну ділянку площею 0,9900 га (кадастровий номер 3223187700:04:027:0306), зареєстрований в реєстрі під номером 5786. Договір згідно з витягом з державного реєстру правочинів зареєстровано в державному реєстрі цього ж дня за номером 4163009.

15 жовтня 2010 року договір купівлі-продажу, укладений ОСОБА_1 , від імені якої діяла ОСОБА_14 , та ОСОБА_13 , від імені якої діяв ОСОБА_7 , за яким ОСОБА_13 купила земельну ділянку площею 0,9900 га (кадастровий номер 3223187700:04:027:0311), зареєстрований в реєстрі під номером 5782. Договір згідно з витягом з державного реєстру правочинів зареєстровано в державному реєстрі цього ж дня за номером 4162984.

16 березня 2011 року ОСОБА_5 , від імені якої діяла ОСОБА_15 , та ОСОБА_13 , від імені якої діяв ОСОБА_7 , уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9900 га (кадастровий номер 3223187700:04:027:0309), зареєстрований в реєстрі під номером 1149. Договір згідно з витягом з державного реєстру правочинів зареєстровано в державному реєстрі цього ж дня за номером 4150791932231.

Зі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 19 липня 2018 року та від 29 липня 2018 року, виданих приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І. С., апеляційний суд встановив, що ОСОБА_7 успадкував після матері - ОСОБА_13 належне їй майно.

Апеляційним судом встановлено, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції власником земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була ОСОБА_13 .

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзивів на неї, суд дійшов таких висновків.

Звертаючись до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі ДП «Київське лісове господарство», заступник прокурора Київської області посилався на порушення інтересів держави, зокрема, щодо припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Київське лісове господарство» та переведення земельних ділянок із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції (абзац третій частини третьої статті 23 Закону України «Про Прокуратуру»).

Отже, прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21) дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на положення частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті зазначеного відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не потрібно розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 363/4656/16-ц (провадження № 61-18682св19), який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.

У постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 204/6292/18 (провадження № 61-17873св19) та від 17 червня 2020 року у справі № 204/7119/18 (провадження № 61-20542св19), викладено правовий висновок, згідно з яким саме наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис.

Відповідно до статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

У постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) Велика Палата Верховного Суду підтвердила свій висновок про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства.

У цій справі позовні вимоги заступника прокурора спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, тому не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву з такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ у частині таких вимог.

За таких обставин позов заступника прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі ДП «Київське лісове господарство» необхідно залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України, як такий, що поданий від імені заінтересованої особи особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Щодо позовних вимог заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного управління лісового та мисливського господарства до Київської обласної державної адміністрації, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Держземагенства в Обухівському районі, Старобезрадичівська сільська рада Обухівського району Київської області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації, витребування земельних ділянок, визнання права користування.

Статтею 30 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи у суді першої інстанції, передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до статті 33 ЦПК України у тій же редакції Кодексу суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 20 жовтня 2021 року у справі № 509/3995/15 (провадження № 61-7070св20) зазначено, що «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача».

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд встановив, що спірні земельні ділянки відповідачам у цій справі не належать, а їх власником на 2010-2011 роки є ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі свідоцтв про право на спадщину за заповітом судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 успадкував після своєї матері - ОСОБА_13 спірні земельні ділянки; оригінали свідоцтв про право на спадщину за заповітом оглянуто апеляційним судом в судовому засіданні.

Встановивши зазначене, апеляційний суд вказував на те, що рішенням суду першої інстанції, яке переглядається, порушені права та законні інтереси ОСОБА_7 як правонаступника особи, яка не брала участі у справі, в частині вирішення позовних вимог, заявлених щодо права власності та витребування земельних ділянок від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тому вказане рішення в зазначеній частині скасував з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

З такими висновками апеляційного суду погоджується і касаційний суд.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, та якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так, підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 450/2646/16, від 7 листопада 2019 року у справі № 488/5027/14, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15, від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 450/2646/16, від 21 лютого 2018 року у справі № 488/5476/14-ц, у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510ц15.

Зазначена підстава касаційного оскарження не знайшла свого підтвердження під час касаційного перегляду з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц (провадження № 14-128цс18) зазначала, що «під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата конкретизувала вказаний висновок та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами, насамперед, за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Отже доводи заявника щодо неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 450/2646/16, від 7 листопада 2019 року у справі № 488/5027/14, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15, від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 450/2646/16, від 21 лютого 2018 року у справі № 488/5476/14-ц, у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510ц15, касаційний суд вважає безпідставними, оскільки предмет спору, підстави позову та фактичні обставини справ, на які посилається заявник, і фактичні обставини справи, яка переглядається, є різними, а відтак, відсутні правові підстави вважати, що суд не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою

статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Статтею 410 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Керуючись статями 257 400 409 410 414 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу виконувача обов`язків прокурора Київської області задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 жовтня 2013 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року в частині вирішення позовних вимог заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство», скасувати.

Позов заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Держземагенства в Обухівському районі, Старобезрадичівська сільська рада Обухівського району Київської області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації, витребування земельних ділянок і визнання права користування залишити без розгляду.

Постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року в частині вирішення позовних вимог заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного управління лісового та мисливського господарства до Київської обласної державної адміністрації, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Держземагенства в Обухівському районі, Старобезрадичівська сільська рада Обухівського району Київської області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації, витребування земельних ділянок і визнання права користування залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк В. А. Стрільчук