27.07.2024

№ 374/180/17

Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 374/180/17

провадження № 61-45885св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- виконуюча обов`язки Ржищівського міського голови, секретар Ржищівської міської ради Київської області Чорненька Крістіна Іванівна,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу виконуючого обов`язки Ржищівського міського голови, секретаря Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3

на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2018 року

у складі судді Верланова С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом(далі - Закон України № 460-IX).

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

18 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - виконуючого обов`язки (далі - в. о.) Ржищівського міського голови, секретар Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3., про визнання протиправним та скасування розпорядження про оголошення догани.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до рішення Ржищівської міської ради Київської області від 13 лютого 2009 року «Про призначення директора Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств міста Ржищів» (далі - КП «ККП міста Ржищів») ОСОБА_1 призначено на посаду директора вказаного підприємства.

18 лютого 2009 року між Ржищівською міською радою Київської області та ОСОБА_1 укладений трудовий контракт.

Розпорядженням в. о. Ржищівського міського голови, секретаря ради ОСОБА_3. від 21 липня 2017 року № 298 ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни (за неналежне виконання посадових обов`язків). Підставою для оголошення вказаної догани стали доповідна записка ОСОБА_3 та акт про відсутність пояснень ОСОБА_1 .

Також ОСОБА_1 зазначав, що ОСОБА_3 не є власником майна

КП «ККП міста Ржищів», роботодавцем позивача за трудовим контрактом, а також не є уповноваженою особою щодо перевірки його діяльності як керівника підприємства та накладення дисциплінарних стягнень.

Посилаючись на те, що оголошення догани вчинено з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень з перевищенням наданих секретарю ради ОСОБА_4 . І. законом повноважень, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження в. о. Ржищівського міського голови, секретаря Ржищівської міської ради Київської області

ОСОБА_3. від 21 липня 2017 року № 298 «Про оголошення догани директору КП «ККП міста Ржищева» ОСОБА_1

25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - в. о. Ржищівського міського голови, секретар Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3., про визнання протиправним і скасування розпорядження про звільнення з посади та поновлення на роботі.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням в. о. Ржищівського міського голови, секретаря ради ОСОБА_3. від 18 жовтня 2017 року

№ 429 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі

пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Позивач вказував, що його посадові обов`язки визначені трудовим контрактом, який укладений 18 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та Ржищівською міською радою Київської області - власником майна (роботодавцем), яка є засновником КП «ККП міста Ржищева». Будь-яких порушень трудової дисципліни з боку позивача не було, а видача розпорядження про його звільнення, як й попереднє оголошення догани, є безпідставними і є наслідком неприязних стосунків, що склалися між ОСОБА_1 та секретарем Ржищівської міської ради Київської області, яка виконує обов`язки міського голови, ОСОБА_3 .

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 , з урахуванням збільшених позовних вимог, просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження в. о. Ржищівського міського голови, секретаря Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3. від 18 жовтня 2017 року

№ 429 «Про звільнення з посади директора КП «ККП міста Ржищева» ОСОБА_1.; поновити його на роботі на займаній посаді; стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року включно у розмірі 59 679 грн, моральну шкоду - 70 000 грн.

У липні 2018 року в. о. Ржищівського міського голови, секретар Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3. звернулася до суду з позовом як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про визнання недійсною окремої частини контракту.

Позовна заява мотивована тим, що 18 лютого 2009 року між Ржищівською міською радою Київської області та ОСОБА_1 укладений трудовий контракт, відповідно до умов якого останнього призначено на посаду директора КП «ККП міста Ржищева» на термін з 18 лютого 2009 року

по 18 лютого 2019 року. Зміст та умови вказаного контракту визначались та погоджувались повноважним на дату укладення контракту Ржищівським міським головою - Ремезом В. І. та ОСОБА_1

13 червня 2016 року Ржищівська міська рада Київської області шляхом прийняття рішення «Про дострокове припинення повноважень Ржищівського міського голови Спичака М. А.» доручила секретарю Ржищівської міської ради Київської області здійснювати повноваження Ржищівського міського голови з моменту дострокового припинення вказаних повноважень. Крім того, 13 червня 2016 року рішенням Ржищівської міської ради Київської області «Про обрання секретаря Ржищівської міської ради VII скликання» секретарем Ржищівської міської ради VII скликання було обрано ОСОБА_3 , депутата Ржищівської міської ради VII скликання.

Посилаючись на те, що трудовий контракт від 18 лютого 2009 року в частині визначення терміну його дії суперечить чинному на дату укладення законодавству України, в. о. Ржищівського міського голови, секретар Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3. просила суд трудовий контракт від 18 лютого 2009 року в частині визначення терміну його дії визнати недійсним.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 08 травня 2018 року об`єднано справу № 374/180/17 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета

спору, - в. о. Ржищівського міського голови, секретар Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3., про визнання протиправним та скасування розпорядження про оголошення догани, та справу № 374/185/17 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - в. о. Ржищівського міського голови, секретар Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3., про визнання протиправним і скасування розпорядження про звільнення з посади та поновлення на роботі, в одне провадження та присвоєно № 374/180/17.

У травні 2018 року Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 ,

в. о. Ржищівського міського голови, секретаря Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3. про стягнення завданих збитків.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 01 червня 2018 року прийнято до розгляду з первісними позовами зустрічний позов Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 31 липня

2018 року (у складі судді Кириченка В. І.), з урахуванням ухвали цього ж суду від 31 липня 2018 року про виправлення описки, у прийнятті позовної заяви та вступ у справу в. о. Ржищівського міського голови, секретаря Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3. як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предметом позову є визнання протиправним та скасування розпорядження про оголошення догани позивачу, визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення з посади та поновлення на роботі позивача, а предмет позову ОСОБА_3 інший - про термін дії контракту. Відповідно до частини першої статті 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають заявляти вимоги щодо предмета спору, а не до іншого предмета спору. Таким чином, суд дійшов висновку, що у прийнятті позовної заяви та вступ у справу ОСОБА_3 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, слід відмовити.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції,

в. о. Ржищівського міського голови, секретар Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3. оскаржила її в апеляційному порядку.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2018 року апеляційну скаргу в. о. Ржищівського міського голови, секретаря Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3. на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 31 липня 2018 року не прийнято до розгляду та повернуто особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції про відмову у прийнятті позовної заяви та вступ у справу в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, тому апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі в. о. Ржищівського міського голови, секретар Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3. просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви та вступ у справу в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, суд першої інстанції виходив з того, що у поданій позовній заяві ОСОБА_3 та доданих матеріалах відсутні вимоги, що стосуються саме предмета спору (позову) у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області. Проте, чинним законодавством не передбачено такої процесуальної дії як відмова у прийнятті позовної заяви.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду апеляційної інстанції) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Апеляційний суд, у свою чергу, не звернув уваги на те, що ухвала суду першої інстанції є фактично ухвалою про повернення позовної заяви та такою, що може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.

У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що 18 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - в. о. Ржищівського міського голови, секретар Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3., про визнання протиправним та скасування розпорядження про оголошення догани.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 08 травня 2018 року об`єднано справу № 374/180/17 та справу № 374/185/17 в одне провадження та присвоєно № 374/180/17.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 31 липня

2018 року у прийнятті позовної заяви та вступ у справу в. о. Ржищівського міського голови, секретаря Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3. як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції,

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2018 року апеляційну скаргу в. о. Ржищівського міського голови, секретаря Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3. на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 31 липня 2018 року повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду апеляційної інстанції).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статей 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

У справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що у липні 2018 року в. о. Ржищівського міського голови, секретар Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3. звернулася до суду з позовом як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про визнання недійсною окремої частини контракту.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 31 липня

Підстави повернення позовної заяви передбачені частинами третьою, четвертою статті 185 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Не приймаючи до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_3 та повертаючи її, апеляційний суд виходив з того, що оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про відмову у прийнятті позовної заяви та вступ у справу в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору статтею 353 ЦПК України не передбачено.

З вказаним висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.

Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, суд першої інстанції фактично повернув позовну заяву позивачу, що стало підставою для звернення з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду першої інстанції

ОСОБА_3 .

Разом з тим, згідно з пунктом 6 частини першої статті 353 ЦПК України

(у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявника права доступу до суду і завадило розгляду її позовних вимог. Це визнано порушенням статті 6 Конвенції про захист право людини і основоположних свобод.

Апеляційний суд наведеного не врахував, неправильно застосував положення статті 353 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою та постановлення ухвали суду апеляційної інстанції), а тому оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатися законною та обґрунтованою.

Висновок апеляційного суду про те, що ухвала суду першої інстанції не може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку, є помилковим, оскільки на стадії оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд перевіряє правильність вирішення справи в межах заявлених до суду першої інстанції позовних вимог. Отже, апеляційний суд дійшов неправильного висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_3 та обмеження доступу до суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За викладених обставин ухвала Апеляційного суду Київської області

від 20 вересня 2018 року не може вважатись законною і обґрунтованою, тому підлягає скасуванню з переданням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 402 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу виконуючого обов`язки Ржищівського міського голови, секретаря Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2018 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська