ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа №380/18940/22
провадження № К/990/33525/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року (головуючий суддя Нос С.П., судді Кухтей Р.В., Шевчук С.М.)
у справі №380/18940/22
за позовом Державної служби геології та надр України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Львівський каменеобробний завод "Каменяр"
про анулювання спеціального дозволу на користування надрами.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2022 року Державна служба геології та надр України звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Львівський каменеобробний завод "Каменяр", у якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 10 травня 2016 року №6127, наданий відповідачеві.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року позов задоволено.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, внаслідок чого позов залишено без розгляду.
4. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року.
5. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державна служба геології та надр України надала Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія Львівський каменеобробний завод Каменяр спеціальний дозвіл на користування надрами від 10 травня 2016 року №6127 строком дії 20 років.
7. Наказом Державної служби геології та надр України від 09 вересня 2020 року № 394 «Про проведення позапланових перевірок» було доручено Департаменту державного геологічного контролю провести позапланові перевірки суб`єктів господарювання, в тому числі відповідача, яким надані спеціальні дозволи на користування надрами, а саме: на предмет дотримання вимог законодавства відповідно до пунктів:1.3, 1.5, 1.6, 1.8, 3.2, 4.1-4.5, 7.1, 8.1-8.8, 8.10, 8.17, 10.2, 10.3 Переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, визначеного згідно з додатком 4 до уніфікованої форми акту.
8. Державною службою геології та надр України 11 вересня 2020 року за №13760/01/07-20 видано заступнику начальника Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України Поліщук Н.В., провідному спеціалісту-геологу ДО «Західне територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт та геологічному вивченню та використанню надр» Вархоляку Р.І. направлення для проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Львівський каменеобробний завод "Каменяр" у строк з 14 по 18 вересня 2020 року. За результатами проведення позапланового заходу працівниками Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України складено Акт від 15 вересня 2020 року №02-04/06-2020-12/у-53 щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Львівський каменеобробний завод "Каменяр", в якому зазначено порушення абзацу другого статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
9. 15 вересня 2020 року посадовими особами позивача винесено припис №329-20/02, яким зобов`язано відповідача у строк до 24 вересня 2020 року усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України документи (завірені належним чином копії) та матеріали, що підтверджують дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Львівський каменеобробний завод "Каменяр" вимог законодавства про надрокористування за наведеним у приписі від 15 вересня 2020 року №329-20/02 переліком, а також надати в письмовій формі матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.
10. 05 листопада 2020 року Західним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України підготовлено директору Департаменту державного геологічного контролю Гончаренку В.В подання №476-20/02 на зупинення спеціального дозволу на користування надрами від 10 травня 2016 року №6127.
11. Наказом Державної служби геології та надр України від 11 листопада 2020 року №500 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 10 травня 2016 року №6127 з 01 лютого 2021 року.
12. Листом від 20 листопада 2020 року №17452/01-2/0720, позивач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Львівський каменеобробний завод "Каменяр" щодо подальшої дії спеціального дозволу на використання надрами від 10 травня 2016 року №6127.
13. 15 лютого 2021 року за №66-21/02 Західним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України підготовлено директору Департаменту державного геологічного контролю Гончаренку В.В. подання на анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 10 травня 2016 року №6127 у зв`язку з не усуненням відповідачем встановлених порушень.
14. 02 серпня 2021 року Державна служби геології та надр України звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр», в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 10 травня 2016 року №6127.
15. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі №380/12839/21, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року, позов Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія Львівський каменеобробний завод «Каменяр» про анулювання спеціальних дозволів на користування надрами залишено без розгляду.
16. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду постановою від 27 жовтня 2022 року у справі №380/12839/21 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року змінив, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в іншій частині залишив без змін, де зазначив, що дата, з якої розпочався перебіг строку на звернення з адміністративним позовом про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 10 травня 2016 року №6127 до суду, є 19 квітня 2021 року, а закінчення такого строку припадає на 19 липня 2021 року.
17. Листом від 30 вересня 2022 року за №1309/02-1/2-22 «Про надання згоди/незгоди на припинення права користування надрами» Державна служба геології та надр України звернулась до відповідача, в якому просила у 15 денний строк повідомити позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, згідно з спеціальним дозволом на користування надрами від 10 травня 2016 року №6127.
18. Вказаний вище лист відповідач отримав 11 жовтня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
19. У зв`язку з не усуненням відповідачем встановлених порушень у приписі від 15 вересня 2020 року №329-20/02, Державна служба геології та надр України звернулася з цим позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, керувався тим, що відповідачем не вжито заходів для усунення порушень, які зазначені у приписі Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 15 вересня 2020 року №329-20/02, а тому є підстави для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 10 травня 2016 року №6127 згідно зі статтею 26 Кодексу України про надра та пунктом 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок №615).
21. Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками і, залишаючи позов без розгляду, керувався тим, що у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року у справі № 380/12839/21 вказано що, перебіг строку на звернення з даним позовом до суду починається 19 квітня 2021 року, а закінчення такого строку припадає на 19 липня 2021 року. Натомість суд першої інстанції, розглядаючи позов у справі за № 380/18940/22, поданий з тих же підстав, що і у справі за №380/12839/21 прийняв до свого провадження та помилково вдався до дослідження підстав про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 10 травня 2016 року №6127.
22. Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що у період з 19 липня 2021 року до 30 вересня 2022 року Державна служба геології та надр України не проводила жодних перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Львівський каменеобробний завод "Каменяр та жодних порушень не встановлювала.
23. На думку колегії суддів апеляційного адміністративного суду, направлення повторного листа з боку позивача без зазначення наявності спірних або безспірних підстав припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами не передбачено жодною нормою права і є ніщо інше як пряме ігнорування приписів пункту 5 статті 26 Кодексу України про надра, а відтак суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував норми частини 4 статті 78 КАС України, що спричинило невірне застосування статті 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку №615.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
24. Заявник касаційної скарги стверджує, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, завдань адміністративного судочинства, принципу верховенства права. Вважає, що строк звернення до суду з цим позовом розпочався 11 жовтня 2022 року, з моменту, коли відповідач отримав лист від 30 вересня 2022 року за №1309/02-1/2-22 «Про надання згоди/незгоди на припинення права користування надрами».
25. Касаційну скаргу мотивовано неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02 серпня 2022 року у справі №824/467/20-а, від 12 серпня 2020 року у справі №813/2441/16, від 22 січня 2019 року у справі №810/3865/17 про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1,2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку. Основною з підстав припинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами та невиконання обов`язків, визначених статтею 24 Кодексу України «Про надра», спеціальним дозволом на користування надрами та Угодою до нього.
У постанові Верховного Суду у справі № 520/4174/19 підкреслено, що за правилами пункту 5 статті 26 Кодексу України про надра, порушення вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, є самостійною підставою для припинення права на користування надрами.
26. Також у касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, шо відповідачем не вжито заходів для усунення порушень, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу, зокрема, не виконано в установлений строк припис від 15 вересня 2020 року №329-20/02, незважаючи на надання строку для їх усунення, а тому наявні підстави для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 10 травня 2016 року №6127 згідно зі статтею 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку №615.
27. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та зазначає, що позивачем не спростовано висновки суду щодо пропуску процесуального строку на звернення до суду.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
29. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
30. Питання строку звернення до адміністративного суду врегульовано приписами статті 122 КАС України, згідно із частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
31. За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
32. Тобто, у цій категорії справ, законодавець визнав, що строк в три місяці, з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог є достатнім для звернення до суду.
33. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, згідно із якою у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
34. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
35. Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
36. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
37. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року у справі № 380/12839/21 вказано що, перебіг строку на звернення з позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Львівський каменеобробний завод "Каменяр" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 10 травня 2016 року № 6127 до суду починається 19 квітня 2021 року, а закінчення такого строку припадає на 19 липня 2021 року.
38. У вказаній постанові Верховний Суд виснував, що дата, з якої розпочався перебіг строку на звернення з позовом до суду, є 19 квітня 2021 року, тобто день, коли Держгеонадра отримали лист відповідача та дізналися про його незгоду щодо припинення права на користування надрами.
39. При зверненні з позовом з тим самим предметом у грудні 2022 року у справі №380/18940/22 Держгеонадра не просили про поновлення строку на подання позову, незважаючи на те, що Верховний Суд вже висловив чітку позицію про його пропущення.
40. Суд апеляційної інстанції вірно зазначив про те, що направлення повторного листа з боку позивача від 30 вересня 2022 року за №1309/02-1/2-22 «Про надання згоди/незгоди на припинення права користування надрами» не передбачено жодною нормою права.
41. У продовження вказаного висновку колегія суддів зазначає, що направлення повторного листа надрокористувачу щодо згоди/незгоди на припинення права користування надрами не змінює початок на відлік строку на звернення до суду, оскільки при розгляді справи №380/12839/21 встановлено, що позивач вжив заходи для з`ясування наявності чи відсутності згоди відповідача на анулювання дозволу та надіслав відповідачу лист від 06 квітня 2021 року №5197/01/07-21 "Щодо надання згоди/незгоди на припинення права користування надрами" та отримав відповідь на такий лист, в якому було зазначено про незгоду надрокористувача на припинення спеціального дозволу на користування надрами від 10 травня 2016 року № 6127.
42. Інших доводів щодо пропуску строку у касаційній скарзі не наведено. Посилання скаржника на те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, завдань адміністративного судочинства, принципу верховенства права відхиляються Верховним Судом, оскільки вони не конкретизовані, позивачем не обґрунтовано у чому саме виявилися стверджувані ним порушення.
43. Щодо посилань скаржника на численні висновки Верховного Суду, які стосуються припинення користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу, колегія суддів зазначає, що у межах цього касаційного розгляду не може бути надано оцінку таким доводам касаційної скарги по суті спору, оскільки позивачем допущено процесуальне порушення у частині пропуску строку на звернення до суду.
44. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
45. Верховний Суд, в межах касаційного перегляду, встановлених статтею 341 КАС України, не встановив порушень судом апеляційної інстанції норм ї процесуального права, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.
46. Оскільки Верховний Суд залишає без змін постанову апеляційного адміністративного суду, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі №380/18940/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб