ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2024 року
м. Київ
справа №380/2075/23
адміністративне провадження № К/990/17083/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 380/2075/23
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Матковської З.М., суддів: Кузьмича С.М., Ніколіна В.В.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 28.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправним рішення об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 21.10.2021 №6 про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 із складом сім`ї 3 особи (син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилим приміщеннями для постійного проживання у м. Львові;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 зарахувати ОСОБА_1 із складом сім`ї 3 особи (син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання у м. Львові з 07.10.2021.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що відмова відповідача у зарахуванні його та членів його сім`ї на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилим приміщенням для постійного проживання у м. Львові є протиправною, оскільки він та члени його сім`ї забезпечені жилою площею нижче за мінімальний рівень забезпеченості громадян, що є визначальним у забезпеченні військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями.
2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 03.11.2023 задовольнив позовні вимоги.
3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.03.2024 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. 30.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2023.
5. Верховний Суд ухвалою від 04.06.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною вище касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. У справі, яка розглядається суди встановили, що спільним рішенням командування та житлової комісії Прикордонних військ України від 26.09.2002 № 5 старшого лейтенанта ОСОБА_1 (в/ч НОМЕР_1 ) поставлено на квартирний облік у загальну чергу на покращення житлових умов.
Відповідно до спільного рішення командування та житлової комісії Прикордонних військ України від 29.10.2002, оформленого протоколом №6 військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 (одному), із зняттям його з квартирного обліку, надано житлове приміщення у м. Києві, зокрема однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
08.01.2003 Шевченківською районною державною адміністрацією у м. Києві ОСОБА_1 видано ордер на житлове приміщення № 26564 серії Б на право на зайняття жилого приміщення жилою площею 17,33 кв. м, яке складається з однієї кімнати в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
Спільним рішенням Адміністрації та житлової комісії Державної прикордонної служби України від 09.09.2008, оформленим протоколом №33 майора ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 особи (він, дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_2 ) зараховано до списків на отримання службового житла.
У подальшому, відповідно до витягу з протоколу засідання ІНФОРМАЦІЯ_6 від 30.11.2017 надано «службову» однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 43,9 кв.м, житловою площею 17,6 кв. м (із усіма комунальними умовами), перебуваючому у списку осіб, що потребують отримання службових жилих приміщень з 2017 року, учаснику бойових дій, військовослужбовцю регіонального центру оперативно-технічних заходів ІНФОРМАЦІЯ_1 полковнику ОСОБА_1 на склад сім`ї одна особа, на час виконання обов`язків військової служби у АДРЕСА_4.
Виконавчим комітетом Львівської міської ради видано ордер на службове житлове приміщення (житловою площею 17,6 кв.м) від 12.04.2018 № 0000737.
При цьому суди встановили, що житлове приміщення, житловою площею 17,33 кв.м, яке складається з однієї кімнати в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності колишній дружині позивача ОСОБА_5 та сину ОСОБА_2 .
Позивач та інші члени його сім`ї (діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) зареєстровані у службовій квартирі АДРЕСА_3 , загальною площею 43,9 кв.м, житловою площею 17,6 кв.м.
06.09.2021 позивач звернувся із рапортом до голови ІНФОРМАЦІЯ_6 , у якому просив розглянути на засіданні житлової комісії питання щодо зарахування його на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання у м. Львові зі складом сім`ї 3 особи (син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) у першочерговому порядку.
Відповідно до рішення Об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 , оформленого протоколом від 21.10.2021 № 6 за результатом розгляду рапорта позивача йому відмовлено у зарахуванні на квартирний облік та включенні до списків осіб, які користуються правом позачергового або першочергового одержання житлових приміщень у м. Львові з посиланням на абзац 1 пункту 2 розділу І Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.01.2021 № 26 (далі - Інструкція № 26), оскільки військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання від Держприкордонслужби один раз протягом усього часу проходження військової служби, яким ОСОБА_1 був забезпечений із одночасним зняттям з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання. Як інші обставини для відмови позивачу у зарахуванні на квартирний облік та включенні до списків осіб, які користуються правом позачергового або першочергового одержання житлових приміщень у м. Львові зазначено наявність незданої житлової площі, однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , у якій залишились проживати дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_2 , що був заявлений для зарахування на квартирний облік у м. Львові.
Не погоджуючись з цим рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що зарахування на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання не ставиться у залежність виключно від самого факту забезпечення таким приміщенням під час проходження військової служби. Визначальним чинником, який впливає на прийняття рішення про зарахування або ж відмову у зарахуванні на такий облік є забезпеченість особи під час проходження військової служби жилою площею для постійного проживання згідно з встановленими законодавством нормами забезпеченості жилими приміщеннями.
8. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що позивач двічі був забезпечений житлом відповідно до його заяв та кількості осіб, вказаних у заявах, службове житло не здавав та на момент прийняття оспорюваного рішення не перебував у списках особового складу Західного регіонального управління, на відповідних обліках не перебував, був звільнений з Адміністрації Державної прикордонної служби, а тому законних підстав для зарахування його на квартирний облік саме в Західному регіональному управлінні немає.
9. Касаційна скарга позивача обґрунтована посиланням на неправильне застосуванням судом апеляційної інстанції положень абзаців 1 та 4 пункту 1 статті 12 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) та статті 34 Житлового кодексу України (далі - ЖК) у правовідносинах стосовно права військовослужбовця при збільшенні складу сім`ї (народження дітей) під час проходження військової служби на забезпечення жилим приміщенням, у випадку забезпечення його одного у межах існуючих норм жилою площею у той час коли особа не мала сім`ї.
10. У відзиві на касаційну скаргу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ОСОБА_1 постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
12. Предметом спору у цій справі є рішення об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 21.10.2021 № 6 про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 із складом сім`ї 3 особи (син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилим приміщеннями для постійного проживання у м. Львові.
13. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
15. Закон № 2011-ХІІ відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
16. Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону № 2011-ХІІ).
17. Згідно із статтею 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
18. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону № 2011-ХІІ).
19. Пунктом 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
20. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ).
21. Абзацом першим пункту 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров`я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у ІНФОРМАЦІЯ_8 і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.
22. Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов`язок один раз протягом усього часу проходження військової служби забезпечити військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України жилими приміщеннями для постійного проживання або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
23. Так, відповідно до частини першої статті 9 ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
24. За правилами статей 9 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.
25. Згідно із статтями 48 49 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.
26. Відповідно до статті 12 Закону № 2011-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» затвердив Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок № 1081), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
27. Згідно з пунктом 3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.
28. Пунктом 4 Порядку №1081 визначено, що центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронні органи спеціального призначення, Держспецтрансслужба та Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом.
29. Зокрема, пунктом 22 Порядку №1081 визначено, що облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
30. Для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім`я безпосереднього командира (начальника) (пункт 23 Порядку №1081).
31. Пунктом 24 Порядку №1081 встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.
Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.
32. Пунктом 32 Порядку №1081 передбачено, що черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлового приміщення).
Для реалізації такими особами зазначеного права необхідним є їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
33. При цьому, згідно із пунктом 19 Порядку № 1081 військовослужбовець та члени його сім`ї зобов`язані вивільнити займане ними службове житлове приміщення в разі переміщення по службі, пов`язаного з переїздом до іншого населеного пункту, звільнення з військової служби, одержання або придбання житла для постійного проживання, якщо інше не передбачено законодавством.
34. З метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.01.2021 № 26 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями» затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція № 26), яка визначає механізм забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба), а також осіб, звільнених у запас або відставку, що після звільнення продовжують перебувати на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, в органах Держприкордонслужби (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання (далі - члени їх сімей).
35. Відповідно до пункту 2 розділу I «Загальні положення» Інструкції №26 військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання від Держприкордонслужби один раз протягом усього часу проходження військової служби шляхом: надання новозбудованого, вивільненого або придбаного житла; надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення; виключення житла, в якому проживають військовослужбовці та члени їх сімей, із числа службового.
Члени сім`ї військовослужбовця, які внесені в його особову і облікову справи у встановленому законодавством порядку, проживають та зареєстровані разом з ним, мають право на забезпечення житлом разом з військовослужбовцем.
36. Військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними (крім осіб, звільнених у запас або відставку, та членів їх сімей, а також військовослужбовців, які не здали житло за попередніми місцями служби), забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства (пункт 3 розділу I «Загальні положення» Інструкції №26).
37. Пунктом 4 розділу I «Загальні положення» Інструкції №26 визначено, що військовослужбовцям, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Жилі приміщення для постійного проживання або грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надаються військовослужбовцям та членам їх сімей один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними та членами їх сімей не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
До отримання жилого приміщення для постійного проживання або грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення такі військовослужбовці забезпечуються службовим житлом у встановленому законодавством порядку.
38. Відповідно до пункту 1 розділу V «Облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання» Інструкції №26 на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, зараховуються військовослужбовці, які не забезпечувалися постійним житлом згідно з встановленими законодавством нормами протягом усього часу проходження військової служби і мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей.
Військовослужбовці, звільнені в запас (відставку), які набули право на отримання житла для постійного проживання та залишилися проживати в наданих їм службових жилих приміщеннях або потребують відселення із закритих військових містечок, мають право на зарахування на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, в органі Держприкордонслужби, рішенням керівника якого надавалося таке житло (або в якому житло перебуває на обліку).
Військовослужбовець, який забезпечений жилою площею в межах норми для відповідного населеного пункту, та члени його сім`ї не мають права на забезпечення житлом від Держприкордонслужби.
39. Відповідно до пункту 7 розділу V «Облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання» Інструкції № 26 на облік не беруться військовослужбовці та члени їх сімей, які:
забезпечувалися під час проходження військової служби жилою площею для постійного проживання згідно з встановленими законодавством нормами; мають у власності жилу площу, що відповідає нормам та вимогам законодавства для забезпечення громадян житлом у населеному пункті за місцем проходження військової служби та/або безпосередньо поблизу місця проходження військової служби (у прилеглому населеному пункті), що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця проходження військової служби; в інших випадках, передбачених законодавством.
40. Згідно із пунктом 8 розділу V «Облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання» Інструкції №26 рішення житлової комісії (об`єднаної житлової комісії) затверджує керівник органу Держприкордонслужби, наказом якого утворена ця комісія. У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, а також підстави включення до списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в першочерговому або позачерговому порядку.
Рішення про зарахування на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання керівників органів Держприкордонслужби та членів їх сімей приймає житлова комісія Адміністрації Держприкордонслужби.
41. Відповідно до пункту 1 розділу VI «Надання жилих приміщень для постійного проживання» Інструкції № 26 особи, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, забезпечуються жилими приміщеннями по черзі, що визначається часом зарахування на облік (у загальному, першочерговому або позачерговому порядку), за рішенням житлової комісії (об`єднаної житлової комісії), яке затверджується керівником органу Держприкордонслужби, відповідно до наказу якого створена ця комісія. У рішенні житлової комісії зазначаються підстави для надання жилого приміщення, жила площа та склад сім`ї, на який воно надається, також зазначається номер у черзі.
42. Жилі приміщення, які надаються військовослужбовцям для постійного проживання, повинні відповідати установленим санітарним і технічним вимогам.
Жилі приміщення надаються військовослужбовцям та членам їх сімей не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в цьому населеному пункті, визначеному у встановленому законодавством порядку, але не більше 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу за умови, що вони не використали право на безоплатну приватизацію житла.
Якщо військовослужбовець або члени його сім`ї використали право на безоплатну приватизацію житла не в повному обсязі, під час надання житла враховується жила площа, яка була ними приватизована (пункт 2 розділу VI Інструкції №26).
43. Згідно з пунктом 3 розділу VI «Надання жилих приміщень для постійного проживання» Інструкції №26 для прийняття рішення про надання жилих приміщень для постійного проживання житлова комісія органу Держприкордонслужби (об`єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців.
Після розгляду документів облікової справи житлова комісія (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про надання жилого приміщення для постійного проживання.
Рішення житлової комісії Адміністрації Держприкордонслужби оформлюється протоколом та затверджується Головою Держприкордонслужби.
44. Відповідно до пункту 9 розділу VI «Надання жилих приміщень для постійного проживання» Інструкції № 26 військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, мають право на забезпечення постійним житлом шляхом виключення житла, у якому вони проживають, з числа службового в порядку черговості, у спосіб, визначений пунктами 3- 6 цього розділу.
45. Тож, за загальним правилом забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться один раз протягом усього часу проходження військової служби шляхом надання житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 статті 12 Закону № 2011-ХІІ.
При цьому, на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання беруться військовослужбовці, які не забезпечувалися постійним житлом згідно з встановленими законодавством нормами протягом усього часу проходження військової служби і мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей, а також військовослужбовці звільнені в запас (відставку), які набули право на отримання житла для постійного проживання та залишилися проживати в наданих їм службових жилих приміщеннях.
46. Тож, право для взяття на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання законодавець пов`язує із незабезпеченням постійним житлом згідно з встановленими законодавством нормами протягом усього часу проходження військової служби.
47. Водночас, у справі, яка розглядається суди встановили, спільним рішенням командування та житлової комісії Прикордонних військ України, оформленим 29.10.2002 № 6 військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 (одному), із зняттям його з квартирного обліку, надано житлове приміщення у м. Києві, зокрема однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
48. 08.01.2003 Шевченківською районною державною адміністрацією у м. Києві позивачу видано ордер на житлове приміщення №26564 серії Б на право на зайняття жилого приміщення жилою площею 17,33 кв.м, яке складається з однієї кімнати в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
49. При цьому, згідно із відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказаний вище об`єкт нерухомого майна належить на праві спільної часткової власності колишній дружині позивача, ОСОБА_5 та сину ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого 27.07.2018 відділом з питань майна комунальної вланості та приватизації державного житлового фонду Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, виданого згідно із наказом від 27.07.2018 № 57432.
50. Між тим суди встановив, що сам позивач та його діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають у службовій квартирі АДРЕСА_3 , загальною площею 43,9 кв.м, житловою площею 17,6 кв.м, яка була надана позивачу на час виконання обов`язків військової служби у АДРЕСА_4 та щодо якої позивач узяв на себе зобов`язання здати її в разі переведення до іншого місця служби.
51. У квітні 2018 року полковник ОСОБА_1 переміщений для подальшого проходження служби з ІНФОРМАЦІЯ_1 до Адміністрації Державної Прикордонної служби України із виключенням із списку осіб, які потребують отримання службових жилих приміщень у м. Львові з направленням до нового місця служби облікової житлової справи позивача, проте згідно із довідкою з місця проживання про склад сім`ї і прописки від 31.08.2020 №1/9, виданою ОСББ «Княжий 1» позивач та його діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишились бути зареєстрованими у цій службовій квартирі.
АДРЕСА_5 . Тож на момент звернення позивача до відповідача та до суду він вважається таким, що забезпечений житлом в розумінні Закону № 2011-ХІІ, оскільки отримав житло будучи військовослужбовцем Державної прикордонної служби України та, квартиру в м. Києві за адресою: АДРЕСА_2 , а службову квартиру у
АДРЕСА_4 не здав. 53 . У зв`язку із наведеним вище, на думку колегії суддів оспорюване позивачем рішення об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 21.10.2021 №6 про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 із складом сім`ї 3 особи (син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований у м. Києві, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилим приміщеннями для постійного проживання у м. Львові, прийняте на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, через що не підлягає скасуванню судом.
54. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
55. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 343 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі № 380/2075/23 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіА.І. Рибачук С.Г. Стеценко А.Ю. Бучик