ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 380/23192/23
адміністративне провадження № К/990/27512/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №380/23192/23
за позовом ОСОБА_1 до Конкурсної комісії для проведення конкурсів на посади керівників закладів загальної середньої освіти Львівської міської ради, Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , Львівської міської ради - про визнання протиправним та скасування рішення,
за касаційною скаргою адвоката Цвікілевича Мирослава Степановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року, прийняте у складі головуючого судді Кравців О.Р., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Запотічного І.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора ліцею №6 Львівської міської ради, оформлене протоколом №3 від 15.08.2023;
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника Управління освіти Львівської міської ради від 16.08.2023 № 165к «Про призначення на посаду директора Ліцею № 6 Львівської міської ради ОСОБА_2».
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила про те, що оскаржувані рішення суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. Вказує на те, що усі етапи конкурсу проведено фактично не уповноваженим суб`єктом, тобто, з грубим порушенням Закону України «Про повну загальну середню освіту»; у процес проведення конкурсу втручалися сторонні особи, здійснювали тиск на членів комісії та на позивачку; оцінювання відповідей на окремі тестові запитання було необ`єктивним. На думку позивачки, рішення Конкурсної комісії про визначення переможця конкурсу та рекомендація про його призначення на посаду, а також подальше укладання Управлінням освіти Львівської міської ради трудового договору з ним за відсутності передбачених чинним законодавством України підстав для цього, порушують гарантоване Конституцією України право позивачки на працю та спричиняють для неї негативні наслідки у вигляді неможливості зайняття посади керівника закладу середньої освіти.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оцінка кваліфікації, рівня знань та навичок, вибір тестових завдань, з урахуванням специфіки функціональних повноважень директора школи є дискрецією Конкурсної комісії, а тому суд не вправі оцінювати професійні знання учасників конкурсу на вказану посаду. У цьому контексті суди зазначили, що позивачка вказувала на недоліки тестових завдань після закінчення конкурсу на посаду директора школи, жодних зауважень щодо тестів чи варіантів відповідей на них Конкурсна комісія не зафіксувала.
5. Також суди попередніх інстанцій зазначили про те, що доводи позивачки стосовно втручання у проведення конкурсу сторонніх осіб та тиск на членів Конкурсної комісії не знайшли свого підтвердження доказами у справі.
6. Відхиляючи доводи позивачки щодо неналежного суб`єкта проведення конкурсу, суди дійшли висновку про те, що саме Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради наділене повноваженнями призначати та звільняти з посад керівників таких закладів.
7. З огляду на викладене, суди дійшли висновку про те, що Конкурсна комісія для проведення конкурсів на посади керівників закладів загальної середньої освіти Львівської міської ради не допустила порушення процедури оцінювання та проведення конкурсу, а тому оскаржуване рішення Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора ліцею №6 Львівської міської ради є таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а наказ начальника Управління освіти Львівської міської ради від 16.08.2023 №165к «Про призначення на посаду директора ліцею № 6 Львівської міської ради ОСОБА_2», який прийнятий на підставі вказаного рішення конкурсної комісії, прийнятий належним суб`єктом владних повноважень, в межах повноважень відповідного суб`єкта та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а тому є законним.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись із рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, адвокат Цвікілевич Мирослав Степанович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги повністю.
9. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, касатор посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
10. Зокрема, скаржник, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо:
- пунктів 3, 4 частини другої статті 37 Закону України «Про повну середню освіту»;
- абзацу 1 частини першої, частини другої, абзацу 1 частини одинадцятої статті 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту».
11. У касаційній скарзі скаржник вказує, що Верховним Судом за результатами розгляду касаційної скарги має бути сформований правовий висновок щодо застосування пунктів 3, 4 частини другої статті 37, абзацу 1 частини першої, частини другої, абзацу 1 частини одинадцятої статті 39 Закону України «Про повну середню освіту» у їх взаємозв`язку з положеннями частини першої статті 10, частини першої статті 46, частин першої та другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з приводу того, чи вправі виконавчий орган органу місцевого самоврядування самостійно, без належного уповноваження органом місцевого самоврядування (в даному випадку - Львівською міською радою, як засновником закладу загальної середньої освіти) через прийняття рішення сесії та без передбачення відповідних функцій в Положенні про виконавчий орган, здійснювати функції щодо затвердження положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти, проведення такого конкурсу, призначення переможця конкурсу на посаду та укладення з ним строкового трудового договору.
ІV. Позиція інших учасників справи
12. Відповідачі та треті особи правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
13. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Прокопенка О.Б., Уханенка С.А. від 30 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі для перевірки обґрунтувань скаржником наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
14. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 16 грудня 2024 року № 1422/0/78-24 за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для розгляду цієї справи здійснено заміну судді Прокопенка О.Б. на суддю Соколова В.М.
15. Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 19 грудня 2024 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
16. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, наказом Управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради від 10.07.2023 №260р оголошено конкурс на посаду директора ліцею №6 Львівської міської ради. Завідувачу сектору правової роботи та управління персоналом Управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради доручено підготувати повідомлення про оголошення конкурсу та організувати його опублікування 11.07.2023 на вебсайтах Львівської міської ради, Управління освіти та ліцею №6.
17. Оголошення про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора ліцею №6 Львівської міської ради розміщено на вебсайті Львівської міської ради.
18. Згідно з протоколом №1 засідання Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора ліцею №6 Львівської міської ради від 04.08.2023, до участі в конкурсі допущено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
19. Відповідно до протоколу №3 засідання Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора ліцею №6 Львівської міської ради від 15.08.2023 вирішено рекомендувати начальнику Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради призначити ОСОБА_2 на посаду директора ліцею №6 Львівської міської ради за строковим трудовим договором строком на 6 років.
20. Наказом Управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради від 16.08.2023 №165к ОСОБА_2 призначено директором ліцею №6 Львівської міської ради з 18.08.2023 за строковим договором строком на 6 років, як переможця конкурсу на цю посаду.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
21. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
23. Приписами частини 1 та 2 статті 24 Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII передбачено, що система управління закладами освіти визначається законом та установчими документами.
24. Установчі документи закладу освіти повинні передбачати розмежування компетенції засновника (засновників), інших органів управління закладу освіти та його структурних підрозділів відповідно до законодавства.
Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють:
засновник (засновники);
керівник закладу освіти;
колегіальний орган управління закладу освіти;
колегіальний орган громадського самоврядування;
інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.
25. За правилами встановленими статтею 37 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року №463-IX, далі - Закон №463-IX, права та обов`язки засновника (засновників) закладу загальної середньої освіти визначаються цим Законом, Законом України "Про освіту" та іншими актами законодавства (частина 1).
26. Засновник закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган (посадова особа), серед іншого:
затверджує положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти та склад конкурсної комісії;
приймає рішення про проведення конкурсу на посаду керівника закладу загальної середньої освіти;
реалізує інші права, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства (частина 2).
27. Згідно з частиною першої статті 39 Закону №463-IX керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти обирається на посаду за результатами конкурсу, що проводиться відповідно до вимог цього Закону та положення про конкурс, затвердженого засновником або уповноваженим ним органом (посадовою особою).
28. Частина друга статті 39 Закону №463-IX. Рішення про проведення конкурсу приймається засновником державного чи комунального закладу загальної середньої освіти або уповноваженим ним органом (посадовою особою):
одночасно з прийняттям рішення про утворення нового закладу загальної середньої освіти;
не менше ніж за два місяці до завершення строкового трудового договору, укладеного з керівником закладу загальної середньої освіти;
не пізніше десяти робочих днів з дня дострокового припинення договору, укладеного з керівником відповідного закладу загальної середньої освіти, чи визнання попереднього конкурсу таким, що не відбувся.
29. Оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється на офіційному вебсайті засновника та на офіційному вебсайті закладу освіти (за наявності) наступного робочого дня після прийняття рішення про проведення конкурсу (частина 3).
30. Частина одинадцята статті 39 Закону №463-IX. Протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення рішення про переможця конкурсу посадова особа засновника (голова відповідної ради чи керівник державного органу) або керівник уповноваженого ним органу (структурного підрозділу з питань освіти) призначає переможця конкурсу на посаду та укладає з ним строковий трудовий договір.
31. Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №280/97-ВР, делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад;
32. Частина перша статті 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
33. Частина перша статті 46 Закону №280/97-ВР. Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
34. Частина третя статті 52 Закону №280/97-ВР. Сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою (у тому числі з метою забезпечення надання адміністративних послуг у строк, визначений законом) в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.
35. Частина перша та друга статті 59 Закону №280/97-ВР. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
36. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
37. Положенням про управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради, затвердженим рішенням виконкому Львівської міської ради від 18.11.2022 №1094 передбачено, що Управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради є виконавчим органом Львівської міської ради, утвореним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» (пункт 1.1). Управління є підзвітним і підконтрольним міській раді, виконавчому комітету міської ради, Львівському міському голові і підпорядкованим заступнику міського голови з гуманітарних питань та директору департаменту розвитку (пункт 1.2). Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями Львівського міського голови, цим Положенням, наказами директора департаменту, іншими нормами законодавства України (пункт 1.3).
38. Управління освіти призначає керівників закладів освіти, установ та організацій, які перебувають у підпорядкуванні управління у порядку, визначеному законодавством (пункт 4.1.11); управляє закладами освіти у межах повноважень, визначених законодавством України, і укладає та розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, визначеному законодавством України (пункти 4.1.52. та 4.1.53).
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
39. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
40. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.
41. Касаційне провадження у цій справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
42. Спірні правовідносини у цій справі виникли, зокрема, у зв`язку із тим, що позивачка уважає, що конкурс на посаду директора ліцею №6, в якому вона брала участь, було проведено не уповноваженим суб`єктом, а саме Управлінням освіти департаменту розвитку Львівської міської ради, оскільки відсутнє рішення, яким Львівська міська рада уповноважила вказане Управління затверджувати положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти та приймати рішення про проведення такого конкурсу.
43. У касаційній скарзі представник позивачки посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пунктів 3, 4 частини другої статті 37, абзацу 1 частини першої, частини другої, абзацу 1 частини одинадцятої статті 39 Закону України «Про повну середню освіту» у їх взаємозв`язку з положеннями частини першої статті 10, частини першої статті 46, частин першої та другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» стосовно того, чи вправі виконавчий орган органу місцевого самоврядування самостійно, без належного уповноваження органом місцевого самоврядування (в даному випадку - Львівською міською радою, як засновником закладу загальної середньої освіти) через прийняття рішення сесії та без передбачення відповідних функцій в Положенні про виконавчий орган, здійснювати функції щодо затвердження положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти, проведення такого конкурсу, призначення переможця конкурсу на посаду та укладення з ним строкового трудового договору.
44. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
45. В розумінні частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Львівська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
46. Як установлено судами та вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та органом управління ліцею №6 є Львівська міська рада.
47. Приписами статті 37 Закону №463-IX установлено права та обов`язки засновника (засновники) закладу загальної середньої освіти.
48. Частиною другою вказаної статті передбачено, що положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти та склад конкурсної комісії затверджує засновник закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган (посадова особа), а також вказаний державний орган або уповноважений ним орган (посадова особа) приймає рішення про проведення конкурсу на посаду керівника закладу загальної середньої освіти.
49. Частина перша та друга статті 39 Закону №463-IX, яка встановлює правила обрання, призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу загальної середньої освіти, містять посилання на те, що керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти обирається на посаду за результатами конкурсу, що проводиться відповідно до вимог цього Закону та положення про конкурс, затвердженого засновником або уповноваженим ним органом (посадовою особою). Рішення про проведення конкурсу приймається засновником державного чи комунального закладу загальної середньої освіти або уповноваженим ним органом (посадовою особою).
50. Отже, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що рішення про проведення конкурсу на посаду директора ліцею №6 та затвердження положення про проведення конкурсу на посаду керівника закладу загальної середньої освіти, приймає Львівська міська рада, як засновник та орган управління ліцею №6, або уповноважений нею орган (посадова особа).
51. Як встановлено судами, конкурс на посаду директора ліцею №6 Львівської міської ради було оголошено наказом Управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради від 10.07.2023 №260р.
52. Положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти затверджено наказом Управління освіти від 19.06.2020 №226р із змінами, внесеними наказом Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 02.10.2020 №356 р.
53. Відхиляючи доводи позивачки щодо проведення конкурсу неуповноваженим суб`єктом, суди попередніх інстанцій, посилаючись на пункти 4.1.11, 4.1.52. та 4.1.53 Положення про Управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради, затверджене рішенням виконкому Львівської міської ради від 18.11.2022 №1094, дійшли висновку про те, що вказані правові норми дають право Управлінню оголошувати конкурс на посади керівників навчальних закладів та проводити його, керуючись нормами Закону України «Про повну загальну середню освіту», якими чітко врегульовано конкурсну процедуру.
54. Вказаний висновок судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд уважає передчасним, з огляду на наступне.
55. Із змісту наведених пунктів Положення убачається, що вони передбачають компетенцію управління щодо: призначення керівників закладів освіти, установ та організацій, які перебувають у підпорядкуванні управління; управління закладами освіти у межах повноважень, визначених законодавством України; укладення та розірвання строкового трудового договору (контракту) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, визначеному законодавством України.
56. Отже, наведені правові норми не містять повноважень Управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради стосовно прийняття рішення про проведення конкурсу та затвердження відповідного положення про проведення конкурсу.
57. Натомість приписи Закону №463-IX наділяють правом щодо затвердження положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти та прийняття рішення про проведення конкурсу на посаду керівника закладу загальної середньої освіти засновника закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган.
58. З огляду на наведене Верховний Суд уважає обґрунтованими доводи касатора про те, що надані Управлінню вказаним Положенням №1094 повноваження щодо призначення керівників закладів освіти (пункт 4.1.11.); укладання та розірвання строкового трудового договору з керівником закладу освіти пункт (4.1.53.) не є тотожними повноваженням щодо прийняття рішення про проведення конкурсу та проведення конкурсу.
59. Оскільки повноваження Управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради щодо прийняття рішення про проведення конкурсу на посаду керівника закладу загальної середньої освіти відсутні у Положенні №1094, а також у Законі №463-IX, який закріплює таке права за засновником закладу загальної середньої освіти або уповноваженим ним органом, Верховний Суд уважає, що для правильного вирішення цієї справи, судам необхідно було дослідити, чи уповноважувала Львівська міська рада Управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради на прийняття рішення щодо проведення конкурсу.
60. Однак суди попередніх інстанцій вказаних обставин не встановили, а обмежилися лише посиланням на нормативно-правові акти, які не передбачають повноважень Управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради на прийняття рішення щодо проведення конкурсу.
61. Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування необхідних доказів.
62. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів попередніх інстанцій, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність їхніх висновків в цілому по суті спору.
63. Водночас критерій обґрунтованості за статтею 242 КАС України означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
64. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
65. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
66. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
67. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
68. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням вимог процесуального права, що є підставою для їх скасування з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу адвоката Цвікілевича Мирослава Степановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року скасувати, а справу №380/23192/23 направити на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко