ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 380/2532/21
адміністративне провадження № К/990/12300/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Спільного Українсько-Американського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Кисень Компанія"
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року (колегія у складі суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М., Коваля Р.Й.)
у справі № 380/2532/21
за позовом Спільного Українсько-Американського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Кисень Компанія"
до Головного управління Держпраці в Львівській області
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2021 року Спільне Українсько-Американське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Кисень Компанія" (далі - СУАП ТОВ "Кисень Компанія") звернулося до суду із позовом до Головного управління Держпраці в Львівській області (далі - ГУ Держпраці в Львівській області), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову № ЛВ26475/317/АВ/ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, винесену 09.12.2020 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області Зубик А.М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 30.09.2020 №1287-П та направлення від 30.09.2020 №1276 інспекторами праці проведено інспекційне відвідування з 30.09.2020 15:00 год. по 13.10.2020 14:20 год.
3. За результатами інспекційного відвідування СУАП ТОВ "Кисень Компанія" складено акт від 13.10.2020 №ЛВ26475/317/АВ.
4. Перевіркою встановлено порушення ч.1, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту» (далі - постанова №413)- в частині фактичного допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
5. 30.09.2020 інспектори праці ГУ Держпраці у Львівській області здійснили вихід за фактичною адресою здійснення господарської діяльності, а саме: Львівська обл., Золочівський район, с. Підгородне.
Інспектор праці засобами фото-відео фіксації за виконанням трудової функції зафіксував особу, який назвався ОСОБА_1 та повідомив, що працює приблизно шість місяців, роботодавцем його є ОСОБА_2 , який виплачує йому заробітну плату. Під час інспекційного відвідування директор підприємства ОСОБА_2 жодних документів щодо оформлення трудових відносин із зазначеною особою не надав.
6. 09.10.2020 інспекторами праці зафіксовано особу, яка назвалася ОСОБА_4 . При цьому на запитання інспекторів праці, що стосувалися підстав її перебування у даному приміщенні, остання повідомила, що перебуває на своєму робочому місці, працює приблизно два роки, та запропонувала більш докладну інформацію щодо її працевлаштування дізнатися безпосередньо в її керівника (директора), якому вона зателефонувала. Також повідомила, що ОСОБА_2 прибуде за 20 хв. Протягом зазначеного терміну ОСОБА_2 прибув на територію підприємства, однак жодних документів щодо оформлення трудових відносин із зазначеною особою не надав. Вищенаведене свідчить про фактичний допуск двох працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
7. У зв`язку з виявленими порушеннями законодавства про працю контролюючим органом складений припис про усунення виявлених порушень від 15.10.2020 №ЛВ26475/317/АВ/П.
8. 09.12.2020 перший заступник начальника Головного управління Держпраці у Львівській області на підставі акта інспекційного відвідування від 13.10.2020 №ЛВ26475/317/АВ прийняв постанову №ЛВ26475/317/АВ/ФС про накладення на СУАП ТОВ "Кисень Компанія" штрафу у розмірі 100000 грн за порушення вимог вимоги ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України та постанови № 413.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
9. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Золочівського районного суду Львівської області (справа №445/2085/20) від 11.01.2021 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 41 КУпАП закрито. 12.12.2020 позивач отримав постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №В26475/317/АВ/ФС від 09.12.2020, в якій за порушення вимог ч. 1 та ч. З ст. 24 КЗпП України та Постанови № 413, з тих самих обґрунтувань, що зазначені у акті інспекційного відвідування, вирішено накласти штраф у розмірі 100000,00 грн. Позивач не погоджується із постановою про накладення штрафу та вважає її протиправною.
Позивач зазначив, що на його території здійснюють господарську діяльність три суб`єкта господарювання, а саме позивач, в якому керівником є ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_1 . Для ОСОБА_2 зазначені особи є близькими родичами, які разом здійснюють діяльність на одній території, тому при прибутті контролюючих органів переважно викликають ОСОБА_2 - керівника позивача, якому належить ця територія. При цьому працівники ФОП знають ОСОБА_2 як чоловіка ОСОБА_5 та батька ОСОБА_1 , які разом спільно здійснюють господарську діяльність на цій території, у зв`язку з цим виникають такі непорозуміння. Таким чином, вищенаведені обставини спростовують припущення відповідача щодо допуску позивачем осіб до роботи без оформлення трудового договору про наявність порушення ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, постанови № 413.
10. Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що під час проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування директор СУАП ТОВ "Кисень Компанія" ОСОБА_2. жодних документів щодо оформлення трудових відносин із виявленими під час перевірки особами не надав, а отже, в порушення вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, постанови №413 в СУАП ТОВ "Кисень Компанія" має місце фактичний допуск працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до роботи без оформлення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 01.12.2021 (суддя Кедик М.В.) позов задовольнив.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, посилаючись на встановлення обставин порушення позивачем положень законодавства, не надав до суду належних доказів, які б підтверджували перебування вказаних осіб у трудових відносинах (не оформлених належним чином) з позивачем, а доводи представника відповідача стосовно здійснення належного фіксування такого порушення у акті інспекційного відвідування не підтверджено належними та допустимими доказами.
14. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 12.04.2022 скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2021, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів, що в приміщенні, яке належать СУАП ТОВ "Кисень Компанія", здійснюється підприємницька діяльність іншими орендарями, оскільки договори про тимчасове користування нежитловим приміщенням підписані неповноважною особою. При цьому враховано первинні пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , який назвався ОСОБА_1 , про те, що вони перебувають у трудових відносинах з ОСОБА_2 . Таким чином, пояснення відібрані у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 під час проведення інспекційного відвідування повністю спростовують обставини, наведені позивачем в адміністративному позові.
15. 16.05.2022 СУАП ТОВ "Кисень Компанія" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2022, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суд апеляційної інстанції вирішив спір без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №813/3750/16 від 21.08.2020 у справі №822/1037/18, від 26.05.2020 у справі №160/5315/19; не дослідив та не надав належної правової оцінки обставинам, встановленим в постанові Золочівського районного суду Львівської області від 11.01.2021 у справі №445/2085/20; безпідставно надав переваги виключно відомостям акту інспекційного відвідування та первинним поясненням осіб на аудіо та- відео записах інспекційного відвідування, які є недопустимими доказами у справі. За місцем проведення перевірки здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_5 , яка використовує найману працю ОСОБА_4 , та ФОП ОСОБА_1 , який здійснює технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, що не є статутною діяльністю СУАП ТОВ "Кисень Компанія".
16. У касаційній скарзі позивач покликається не неповне з`ясування судом апеляційної інстанції обставин справи та ненадання належної оцінки його аргументам. Скаржник зазначає, що зафіксований в акті інспекційного відвідування фактичний допуск саме скаржником до роботи двох осіб ( ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ) без належного оформлення трудових відносин (без укладення трудового договору) не підтверджується жодними доказами, які були зібрані та дослідженні при вирішенні справи. Навпаки, зібрані докази спростовують цей факт, що узгоджується із висновками суду першої інстанції, які відображені в оскаржуваному рішенні суду від 01.12.2021.
17. Щодо допуску ОСОБА_4 позивач вказує на те, що 21.01.2016 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено трудовий договір від 21.01.2016 про прийняття її на посаду пекаря з місцем праці за адресою: АДРЕСА_1 . На дату інспекційного відвідування та винесення судового рішення ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах з підприємцем ОСОБА_5 , що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами (копією податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ), копією звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 9 і 10 місяці 2020 року, копією трудової книжки , копією трудового договору від 21.01.2016).
Відтак ОСОБА_4 є працівником ФОП ОСОБА_5 та не перебувала у трудових відносинах зі скаржником. До зауважень на акт інспекційного відвідування було долучено весь пакет документів, які спростовують твердження Відповідача, які відображені у акті інспекційного відвідування про нібито допуск даної особи до роботи без укладення трудового договору.
18. Щодо здійснення в приміщенні, яке належать ТОВ "Кисень Компанія", підприємницької діяльності іншими орендарями, скаржник зазначає, що згідно договору про тимчасове користування нежитловим приміщенням (оренда) від 01.04.2020, укладеного між скаржником (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем), ФОП ОСОБА_1 передано в користування нежитлове приміщення площею 70 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку від 13.11.2019 основний вид економічної діяльності є КВЕД 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний), місце провадження господарської діяльності - АДРЕСА_1.
ФОП ОСОБА_1 на території позивача в орендованому нежитловому приміщенні надає послуги ТО (в. т. ч. послуги шиномонтажу) та ремонту автотранспортної техніки.
Однак, суд апеляційної інстанції у постанові зазначив, що матеріали справи не містять доказів, що в приміщенні, яке належать ТОВ «Кисень Компанія» здійснюється підприємницька діяльність іншими орендарями, оскільки договори про тимчасове користування нежитловим приміщенням підписанні неповноваженою особою ОСОБА_2 , позаяк, на думку суду, він призначений директором лише з 31.07.2020.
Такий висновок не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_2 був директором Товариства та одночасно співвласником Товариства починаючи з 28.08.1998, що підтверджується наказом №1 від 28.08.1998, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.01.2019, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 НОМЕР_1 та витягами з ЄДР за минулі періоди, що містяться у матеріалах справи. Видача наказу №20 від 31.07.2020 була пов`язання із процедурою зміни власників Товариства та носила формальний характер, оскільки ОСОБА_2 не звільнявся, а продовжував бути директором та виконувати його обов`язки, як до, так і після видачі такого наказу. На час підписання договорів про тимчасове користування нежитловим приміщенням (оренда) з вищенаведеними підприємцями ОСОБА_2 був уповноваженою особою на їх підписання.
19. Ухвалою від 31.05.2022 Верховний Суд відкрив провадження у справі.
20. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є доводи СУАП ТОВ "Кисень Компанія" щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й наведення ним підстав касаційного оскарження, передбачених у п. 1, 4 ч. 4 ст. 328 КАС України.
21. У відзиві відповідач покликається на правомірність висновків суду апеляційної інстанції з огляду на те, що спірні припис та постанова прийняті за наслідками позапланового заходу у вигляді інспекційного відвідування, під час якого уповноваженими представниками відповідача виявлено порушення трудових відносин, зокрема, фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору, що є порушенням норм трудового законодавства. Відповідач дотримався процедури проведення інспекційного відвідування, зокрема, і у питанні відеофіксації, а тому відеозапис є належним та допустим доказом.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
23. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V, дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V).
24. Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом №877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
25. Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.
26. Спеціальним законом, який відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону №877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".
27. Частиною 1 ст. 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
28. Відповідно до ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
29. Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
30. Відповідно до ч. 5 ст. 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у
31. Згідно з абз. 1 п. 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
32. За змістом п. 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту).
Штрафи накладаються на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
33. Пунктами 3, 4 Порядку №509 визначено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.
34. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що оскаржувана постанова була винесена за порушення вимог ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України та постанови № 413 з огляду на фактичний допуск двох працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
35. Суд апеляційної інстанції обґрунтував рішення двома основними аргументами:
- на підтвердження трудової діяльності ОСОБА_4 до суду надано копії податкових розрахунків та звітів лише за 9 і 10 місяці 2020 року, а не за попередні періоди;
- на час укладення договорів про тимчасове користування нежитловим приміщенням (оренда) від 01.01.2020 та від 01.04.2020 ОСОБА_2 не виконував обов`язки директора підприємства та не мав права на їх укладення.
36. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
37. Отже КАС України розподілено обов`язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі та передбачає активну роль суду в процесі збору доказів. Щоб правильно встановити фактичні обставини справи, суд наділено повноваженням збирати та оцінювати докази (ст. 77 КАС України)
38. Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього ст. 9 КАС України покладає на суд обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, наскільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
39. Суд звертає увагу, що обставини, наведені у касаційній скарзі (п. 17-18), є суттєвими для вирішення справи, а тому суд апеляційної інстанції повинен був надати їм належну оцінку.
40. Відповідно до ч. 1 ст. 322 КАС України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу. Однак у мотивувальній частині оскаржуваної постанови аргументам позивача оцінки не надано.
41. Суд відхиляє покликання скаржника на недопустимість долученого відповідачем відеозапису як електронного доказу з огляду на відсутність електронного цифрового підпису, оскільки у постанові від 10.09.2020 у справі №751/6069/19 Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного кримінального суду дійшов висновку, що записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.
42. Аналогічна позиція була висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № № 0540/7665/18-а.
43. Суд вважає цей висновок застосовним і до справи, що розглядається. З огляду на це, слід дійти висновку, що відповідач надав суду оригінал електронного доказу, а тому не повинен був засвідчувати його відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України.
44. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
45. Згідно з ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
46. З огляду на те, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин у справі, що мають значення для правильного вирішення справи внаслідок недослідження доказів у справі, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд.
47. У цій справі порушення допущені судом апеляційної інстанції, а тому справа направляється на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
48. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Спільного Українсько-Американського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Кисень Компанія" задовольнити частково.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі №380/2532/21 скасувати, справу №380/2532/21 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб