ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2025 року
м. Київ
справа №380/2801/24
адміністративне провадження № К/990/41439/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу №380/2801/24
за позовом Приватного підприємства «Прикарпаттурист» до Івано-Франківської обласної державної адміністрації (Івано-Франківської обласної військової адміністрації), Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, за участю прокурора Львівської обласної прокуратури, про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного підприємства «Прикарпаттурист» (далі - Підприємство)
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Гінди О.М., суддів: Матковської З.М., Ніколіна В.В.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 06.02.2024 Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому, врахувавши заяви про зміну предмета позову, просило:
визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 19.09.1989 № 144 «Про затвердження переліку пам`яток архітектури місцевого значення» в частині включення у додаток до вказаного рішення об`єкта нерухомості - кінотеатру «Трембіта» (далі - Рішення №144), що розташований за адресою: вул. Дзержинського, 135 у м. Івано-Франківську (адреса після перейменування - вул. Гетьмана Мазепи, 135, м. Івано-Франківськ), охоронний №461-іф (110257);
визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 15.03.2024 № 202 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» в частині включення у додаток «Перелік об`єктів культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України в Івано-Франківській області за категорією місцевого значення» кінотеатру «Трембіта» в м. Івано-Франківську по вул. Гетьмана Мазепи, 135 (далі - Наказ № 202; Мінкульт, відповідно).
Обґрунтовуючи позовні вимоги Підприємство зазначило, що 14.12.2023 набуло право власності на частку 1/2 адміністративного будинку по вул. Гетьмана Мазепи, 135 у м. Івано-Франківську на підставі акту приймання-передачі від 13.12.2023.
Листом від 10.01.2024 № 150-1/01-013/05 Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА повідомило його, що будівля за адресою: вул. Гетьмана Мазепи, 135 у м. Івано-Франківську є пам`яткою культурної спадщини місцевого значення, оскільки була включена до Переліку пам`яток архітектури місцевого значення (охоронний номер 461-ІФ) відповідно до Рішення № 144, а також зазначило про необхідність укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини.
Позивач вважає, що Рішення № 144 є протиправним та незаконним, оскільки у відповідачів відсутні первинні документи, на підставі яких приймалось рішення про включення кінотеатру «Трембіта» до Переліку пам`яток культурної спадщини місцевого значення, в також документи, на підставі яких визначалась історична, наукова, художня та культурна цінність зазначеного об`єкта нерухомого майна, і тому це рішення було прийнято уповноваженим на те органом з порушенням вимог статей 16, 17 Закону Української РСР від 13.07.1978 № 3600-IX «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» (чинного, на час прийняття спірного рішення; далі - Закон № 3600-IX), Положення про охорону та використання пам`яток історії та культури, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 16.09.1982 року № 865, та приписів Інструкції про порядок обліку, забезпечення схоронності, утримання, використання та реставрації нерухомих пам`яток історії та культури, затвердженої наказом Міністерства культури СРСР від 13.05.1986 № 203.
Також позивач вважає, що незаконним є Наказ № 202, оскільки прийнятий на підставі незаконного Рішення № 144.
2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 09.07.2024 позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував Рішення № 144. У решті позовних вимог відмовив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 01.10.2024 скасував рішення суду першої інстанції та відмовив Підприємству у задоволенні позовних вимог.
3. 29.10.2024 Підприємство звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 та залишити у силі рішення суду першої інстанції.
4. Верховний Суд ухвалою від 09.12.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. У справі, яка розглядається суди встановили, що виконавчий комітет Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів прийнято рішення № 144 такого змісту: «Розглянувши представлені головним управлінням архітектури і містобудування облвиконкому матеріали про взяття на державний облік нововиявлених будинків і споруд, які мають історичну, архітектурно-художню і містобудівну цінність, виконком обласної Ради народних депутатів вирішив:
1. Затвердити перелік пам`яток архітектури місцевого значення згідно з додатком.
2. Зобов`язати виконкоми місцевих Рад народних депутатів, на території яких знаходяться пам`ятки, забезпечити їх охорону, збереження та правильне використання у відповідності з діючим законодавством, надати користувачам пам`яток всебічну допомогу у вирішенні питань, пов`язаних з ремонтно - реставраційними роботами.».
Будинок кінотеатру «Трембіта» по вул. Дзержинського, 135 у м. Івано-Франківську (вул. Гетьмана Мазепи, 135) включено до зазначеного переліку пам`яток архітектури місцевого значення під номером 49, згідно з додатком до Рішення № 144.
Із історичної довідки Зводу пам`яток історії та культури від 2016 року встановлено, що кінотеатр «Трембіта» був побудований у 1950 році як головний павільйон обласної сільськогосподарської виставки. Будинок виконаний у гуцульському стилі, дерев`яний та має архітектурну цінність.
Відповідно до подання Івано-Франківської обласної військової адміністрації від 01.11.2023 № 6682/11353/6-23/01-42 та листа Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 28.02.2024 №1400/01-005/001 надано вивірений Перелік пам`яток архітектури місцевого значення Івано-Франківської міської територіальної громади, які пропонуються занести до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як такі, що взято на державний облік відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та на 01.12.2022 не внесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
У поданому Переліку зазначений і об`єкт культурної спадщини кінотеатр «Трембіта» (1950 року) в м. Івано-Франківську (Рішення № 144).
Відповідно до рекомендацій Українського інституту національної пам`яті (лист від 02.01.2024 № 11/2.1-06-24), пам`ятки культурної спадщини, зазначені в додатку (п. 114 додатку), зокрема, об`єкт культурної спадщини кінотеатр «Трембіта» (1950 року) в м. Івано-Франківську, охоронний номер 1854-ІФ (Рішення № 144), не підпадає під обмеження, передбачені частиною четвертою статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», і може бути занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
На підставі подання Івано-Франківської обласної військової адміністрації від 01.11.2023 № 6682/11353/6-23/01-042 та від 28.02.2024 № 1400/01-005/001, висновків (експертних висновків) Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.02.2024 №12/15/48-24 та від 11.03.2024 № 34/15/48-24, з урахуванням рекомендацій Українського інституту національної пам`яті (лист від 02.01.2024 № 11/2.1-06-24), Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Міністерство культури та інформаційної політики України видало наказ від 15.03.2024 № 202 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», яким наказано:
" 1. Занести до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкти культурної спадщини у Івано-Франківській області, відповідно до додатка.
2. Межі і режими використання територій пам`яток, зазначених в додатку, не визначені в установленому порядку до 25 травня 2022 року, встановлюються відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».
3. Режими використання пам`яток, зазначених в додатку, не визначені в установленому порядку до 25 травня 2022 року, встановлюються відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».
4. Івано-Франківській обласній військовій адміністрації:
1) поінформувати власників об`єктів культурної спадщини або уповноважені ними органи про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;
2) протягом 2024 року, але не пізніше 6 місяців після припинення/скасування воєнного стану в Україні, забезпечити приведення облікової документації на пам`ятки, занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, у відповідність до цього наказу та формування облікових справ на пам`ятки культурної спадщини у паперовій та електронній формах;
3) забезпечити:
а) розробку та затвердження науково-проектної документації з визначення меж та режимів використання території пам`яток;
б) розробку та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж територій пам`яток культурної спадщини, зазначених в додатку, межі яких не визначені у встановленому порядку до 25 травня 2022 року;
в) подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру".
Згідно з додатком до Наказу № 202, пунктом 114 Переліку об`єктів культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України в Івано-Франківській області за категорією місцевого значення, занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України - кінотеатр «Трембіта», 1950 року в м. Івано-Франківську, охоронний номер 1854-ІФ (Рішення № 144).
6. Не погоджуючись з Рішенням № 114 та Наказом № 202, Підприємство звернулось із цим позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Івано-Франківською обласною державною адміністрацією та Управлінням культури, національностей та релігії Івано-Франківської обласної державної адміністрації не було надано належних доказів щодо дотримання приписів Інструкції № 203, тому наявні підстави для визнання протиправним та скасування Рішення № 144 у частині включення до пункту 49 додатку «Перелік пам`яток архітектури місцевого значення» об`єкта нерухомості - кінотеатру «Трембіта».
8. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог Підприємства вказав на те, що чинне законодавство у сфері охорони культурної спадщини не передбачає необхідності доведення підстав прийняття рішень про взяття на державний облік пам`яток, що були прийняті відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», тобто до 12.07.2000, а тому й відсутні підстави визнання протиправним спірного Рішення № 144.
9. Також суд вказав на те, що оскільки законодавець визначив виключну компетенцію органів охорони культурної спадщини, а саме Міністерства культури та інформаційної політики України щодо питань надання об`єктам статусу пам`яток та внесення їх у відповідний Реєстр, а підставою для внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення кінотеатру «Трембіта» в м. Івано-Франківську є законне Рішення № 144, тому немає підстав для визнання протиправним та скасування Наказу № 202.
10. Касаційна скарга Підприємства мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 16, 17 Закону № 3600-IX, пункту 13 Положення про охорону та використання пам`яток історії та культури, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 16.09.1982 № 865, пунктів 3.3, 9, 20 Інструкції про порядок обліку, забезпечення схоронності, утримання, використання та реставрації нерухомих пам`яток історії та культури та Додатка 1 до цієї Інструкції, затвердженої наказом Міністерства культури СРСР від 13.05.1986 № 203 щодо правомірності рішення органу місцевого самоврядування про затвердження переліку пам`яток архітектури місцевого значення у частині включення у додаток до зазначеного рішення пам`ятки щодо якої відсутня документація на підставі якої визначалась історична, наукова, художня та культурна цінність зазначеного об`єкта нерухомого майна, а висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах - відсутній.
11. 18.12.2024 до Верховного Суду від Івано-Франківської обласної державної адміністрації надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому відповідач просить залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
12. 19.12.2024 Міністерство культури та інформаційної політики України надіслало відзив на касаційну скаргу позивача, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, а також звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 24.10.2023 у справі № 826/15864/17, згідно з якою наказ Міністерства культури України про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України є правозастосовним індивідуальним актом та вичерпав свою дію шляхом його реального виконання.
13. Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації 19.12.2024 направило пояснення на касаційну скаргу позивача, у яких зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильному застосуванні норм права, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Також зазначає, що з прийняттям Міністерством культури та інформаційної політики України Наказу № 202 вичерпало свою дію спірне Рішення № 144, шляхом його реалізації, зокрема, занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України - кінотеатру «Трембіта» (1950 року) в м. Івано-Франківську, а тому не може бути скасовано в судовому порядку.
14. 16.01.2025 прокурор надіслав відзив на касаційну скаргу Підприємства, у якому звертає увагу на правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 24.10.2023 у справі № 826/15864/17, згідно з якими судова палата дійшла висновку про необхідність відступлення від раніше сформульованих Верховним Судом висновків у постановах від 20.05.2022 у справі № 160/9717/21 та від 15.11.2022 у справі №580/2472/21 і формулювання нового правового висновку про те, що накази органів місцевого самоврядування про занесення об`єктів до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та накази Міністерства культури України про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України є індивідуальними актами, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
16. Відповідно до статті 6 Закону № 3600-IX, норми якого були чинними на час прийняття спірного Рішення № 144, Державне управління в галузі охорони і використання пам`яток історії та культури здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радою Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами обласних, районних, міських, районних у містах, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також спеціально уповноваженими на те державними органами охорони пам`яток відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.
Спеціально уповноваженими державними органами охорони пам`яток історії та культури в Українській РСР є Міністерство культури Української РСР, Державний комітет Ради Міністрів Української РСР у справах будівництва, Головне архівне управління при Раді Міністрів Української РСР та їх органи на місцях, а також інші державні органи, до компетенції яких законодавством Союзу РСР і Української РСР віднесено здійснення зазначених функцій.
Частиною другою статті 8 Закону № 3600-IX встановлено, що виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів затверджують переліки пам`яток історії та культури місцевого значення (стаття 17), встановлюють зони їх охорони (стаття 29), а також вирішують інші питання в галузі охорони і використання пам`яток історії та культури, віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Статтею 16 Закону №3600-IX передбачено, що пам`ятки історії та культури, незалежно від того, в чиїй власності вони перебувають, підлягають державному облікові.
Відповідно до Закону № 3600-IX державний облік пам`яток історії та культури здійснюється в порядку, який визначається Радою Міністрів СРСР.
17. Відповідно до пункту 13 Положення про охорону та використання пам`яток історії та культури, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 16.09.1982 року № 865, державний облік пам`яток історії та культури включає виявлення та обстеження пам`яток, визначення їх історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності, фіксацію та вивчення, складання облікових документів, ведення державних переліків нерухомих пам`яток. Порядок державного обліку пам`яток історії та культури і форми облікових документів встановлюються Міністерством культури СРСР або Головним архівним управлінням при Раді Міністрів СРСР в залежності від виду пам`яток.
18. Пунктами 3.3, 9, 20 Інструкції про порядок обліку, забезпечення схоронності, утримання, використання та реставрації нерухомих пам`яток історії та культури, затвердженої наказом Міністерства культури СРСР від 13.05.1986 року № 203, встановлено порядок, згідно з яким об`єкт, що становить історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, визнається пам`яткою історії та культури шляхом включення його у відповідний державний перелік нерухомих пам`яток історії та культури в залежності від виду та категорії охорони пам`ятки. Приналежність нерухомої пам`ятки історії та культури до відповідного виду та категорії визначається при складанні документів державного обліку пам`яток та встановлюється при затвердженні відповідного державного переліку нерухомих пам`яток історії та культури. Державний облік пам`яток історії та культури включає: виявлення, дослідження пам`яток, визначення їх історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності, фіксацію та вивчення, складання облікової документації, ведення державних переліків нерухомих пам`яток.
Тобто, державний облік пам`яток складається із відповідних стадій:
1 )виявлення,
2) дослідження пам`яток, визначення їх історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності, фіксацію та вивчення,
3) складання облікової документації,
4) ведення державних переліків нерухомих пам`яток.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача, відповідно до яких на час прийняття спірного Рішення № 144 законодавством було регламентовано чітку і послідовну процедуру включення об`єкта до державного переліку нерухомих пам`яток історії та культури, яка складалася з таких обов`язкових етапів:
1) виявлення пам`ятки;
2) визначення її історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності; фіксація та вивчення; складання повного переліку державної облікової документації (в тому числі, облікових карток, паспортів, карток негативних та обмірних фондів, актів технічного стану пам`яток, інвентарних описів цінних фрагментів фасадів та інтер`єрів пам`яток, карт-схем розташування пам`яток, історико-архітектурних опорних планів, планів зон охорони, фотодокументації, обмірних креслень, графічних замальовок, наукових звітів про проведення дослідних і ремонтно-реставраційних робіт на пам`ятках, тощо), виключно при складанні якої визначалась приналежність нерухомої пам`ятки історії та культури до відповідного виду та категорії;
5) включення об`єкта у відповідний державний перелік нерухомих пам`яток історії та культури залежно від виду та категорії охорони пам`ятки.
19. Проте у матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували історичну цінність спірної будівлі та підтверджували факт незаконного внесення її до переліку об`єктів культурної спадщини за категорією пам`ятки місцевого значення.
20. Натомість у матеріалах справи наявна історична довідка щодо пам`ятки архітектури місцевого значення - кінотеатру Трембіта по вул. Гетьмана Мазепи, 135 в м. Івано-Франківську, яка містить інформацію щодо її автентичності та загальні характеристики історичної та архітектурної цінності цієї будівлі, підписана уповноваженими особами.
21. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
22. Тобто, суд оцінює рішення суб`єкта владних повноважень на предмет правомірності виключно в момент його прийняття.
23. Як установлено судами, на день прийняття Рішення № 144, позивач не мав ніяких прав щодо об`єкта нерухомості - кінотеатр «Трембіта», а тому це рішення не може порушувати його прав та інтересів.
24. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним і скасування Наказу № 202 в частині включення у додаток «Перелік об`єктів культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України в Івано-Франківській області за категорією місцевого значення» кінотеатру «Трембіта» в м. Івано-Франківську по вул. Мазепи Гетьмана, 135 слід зазначити таке.
25. Відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.
26. Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон № 1805-III).
Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.
Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону № 1805-III (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
пам`ятка культурної спадщини (далі пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 14 Закону № 1805-III визначено, що занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:
а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;
б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Зазначеною нормою врегульовано порядок занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єктів культурної спадщини після набрання чинності Законом № 1805-III.
27. Водночас, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 1805-III передбачено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.
28. В такий спосіб Закон № 1805-III врегульовує правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, визнаючи на рівні закону пам`ятками культурної спадщини об`єкти, які було виявлено раніше і які були включені до відповідних списків (переліків) пам`яток історії та культури на підставі чинного на той час законодавства.
29. На виконання вимог абзацу третього частини другої статті 14 Закону № 1805-III наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 затверджено Порядок обліку об`єктів культурної спадщини (далі - Порядок № 158).
Відповідно до пункту 1 Розділу I цей Порядок визначає єдину систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів і типів.
30. При цьому, як і Закон № 1805-III, Порядок № 158, крім загального порядку взяття на облік об`єкта культурної спадщини та занесення його до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, передбачає також особливості включення до Реєстру об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом (Розділ ІХ Порядку).
Так, відповідно до пункту 1 Розділу ІХ Порядку № 158 Мінкультури забезпечує включення до Реєстру об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом.
Відповідно до пункту 3 Розділу ІХ Порядку № 158 у разі відсутності облікової документації на об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, його включення до Реєстру здійснюється без облікової документації.
31. Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що для об`єктів, які взято на державний облік відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Законом № 1805-III, передбачено спеціальну процедуру занесення до Реєстру, яка, на відміну від загальної процедури, не передбачає складання облікової документації.
32. З огляду на зазначене колегія суддів, перевіряючи, чи прийнятий оспорюваний наказ відповідача на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, дійшла висновку про те, що Мінкультури, у спірних відносинах діяло підставно та у спосіб визначений чинним законодавством, а також у межах наданих повноважень.
33. Виходячи з указаного, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що чинне законодавство у сфері охорони культурної спадщини не передбачає необхідності доведення підстав прийняття рішень про взяття на державний облік пам`яток, що були прийняті відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом №1805-III, а тому відсутні підстави для визнання протиправним Наказу № 202.
34. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить із того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
35. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оспорюваного рішення і погоджується з його висновками у справі.
36. При прийнятті рішення у цій справі Верховний Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежноі від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
37. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
38. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану позивачем постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі № 380/2801/24 - без змін.
39. Оскільки Верховний Суд залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Прикарпаттурист» залишити без задоволення.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі №380/2801/24- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
Судді: Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій