ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 380/28500/23
адміністративне провадження № К/990/31790/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання перерахувати і виплатити заробітну плату із розрахунку посадового окладу заступника керівника обласної прокуратури та надбавки за вислугу років, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року, прийняте у складі судді - Морської Г.М., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року, ухвалену у складі колегії суддів: Шавеля Р.М. (головуючий суддя) Бруновської Н.В., Хобор Р.Б.
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Львівської обласної прокуратури (далі також - відповідач), у якому просила:
2. визнати протиправною бездіяльність Львівської обласної прокуратури щодо невиплати заступнику прокурора Львівської області ОСОБА_1 заробітної плати з розрахунку посадового окладу заступника керівника обласної прокуратури та надбавки за вислугу років;
3. зобов`язати Львівську обласну прокуратуру перерахувати з 13 вересня 2023 року по 13 листопада 2023 року та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату з розрахунку посадового окладу заступника керівника обласної прокуратури та надбавки за вислугу років.
4. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 листопада 2020 року наказом Генерального прокурора № 437к ОСОБА_1 , поновлено на посаді заступника прокурора Львівської області з 21 січня 2020 року, на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі № 380/1438/20. З часу поновлення на посаді, позивачу як заступнику прокурора області, Львівською обласною прокуратурою виплачувалась заробітна плата не на підставі Закону України «Про прокуратуру», а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від № 505 від 31 травня 2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», на підставі абзацу 3 пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113- ІХ.
5. 13 вересня 2023 року рішенням Конституційного Суду України № 8-р(11)/2023 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абз. 3 п. 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113- IX (а саме, «на вказаний період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України»), яке утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
6. Стверджує, що з дня прийняття Конституційним Судом України рішення № 8-р/2023 від 13 вересня 2023 року і до 13 листопада 2023 року (дня звільнення) Львівська обласна прокуратура без будь-яких правових підстав змінила порядок розрахунку заробітної плати позивачці, а саме: виплату заробітної плати з розрахунку посадового окладу заступника керівника обласної прокуратури та виплати надбавки за вислугу років безпідставно припинено, а розпочато розрахунок заробітної плати з посадового окладу прокурора обласної прокуратури, посаду якого позивачка не обіймає та ніколи не обіймала, без виплати надбавки за вислугу років.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Львівської обласної прокуратури щодо невиплати заступнику прокурора Львівської області ОСОБА_1 заробітної плати з розрахунку посадового окладу заступника керівника обласної прокуратури та надбавки за вислугу років. Зобов`язано Львівську обласну прокуратуру перерахувати з 13 вересня 2023 року по 13 листопада 2023 року та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату з розрахунку посадового окладу заступника керівника обласної прокуратури та надбавки за вислугу років.
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився су апеляційної інстанції, дійшов висновку, що заробітна плата прокурора повинна визначатись Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII (далі також - Закон № 1697-VII), а не листом Офісу Генерального прокурора № 21-2139вих-5030КВ-23 від 12 жовтня 2023 року, оскільки листи не є ні нормативно-правовими актами, ні актами індивідуальної дії, які можуть регулювати такі правовідносини.
ІІІ. Касаційне оскарження
9. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку із відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування статті 81 Закону України «Про прокуратуру» у частині нарахування заробітної плати працівникам прокуратури, які не пройшли атестацію і фактично не виконують у повному обсязі роботу прокурора, з виплатою щомісячної надбавки за вислугу років з 13 вересня 2023 року, після визнання Конституційним Судом України неконституційним абзацу 3 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, у подібних правовідносинах.
10. Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ, який набрав чинності 25 вересня 2019 року, запроваджено реформування органів прокуратури України. Частину першу статті 7 Закону № 1697-VII викладено у новій редакції: слова «Генеральна прокуратура України» замінено словами «Офіс Генерального прокурора», слова «регіональні» та «місцеві» замінено відповідно словами «обласні» та «окружні», а пункт 4 цієї частини та статті стосовно військових прокуратур у системі органів прокуратури виключено. Статтею 15 Закону № 1697-VII (в редакції Закону № 113-ІХ) визначено виключний перелік посад в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах. ОСОБА_1 атестацію відповідно до вказаного Закону не проходила і у Львівську обласну прокуратуру не переведена до дня звільнення з посади заступника прокурора Львівської області.
11. Відповідач зазначає, що на день ухвалення рішення Конституційного Суду України заступник прокурора Львівської області ОСОБА_1 (поновлена на посаді) продовжувала обіймати вказану посаду та відносилась до прокурорів, які до проходження атестації продовжують обіймати посади в регіональній чи місцевих прокуратурах Львівської області. З метою належного виконання обласними прокуратурами рішення Конституційного Суду України, до виконання скеровано лист Офісу Генерального прокурора від 12 жовтня 2023 року № 21-2139вих-503 ОКВ-23, згідно з яким, з 13 вересня 2023 року оплату праці прокурорів, поновлених за рішеннями судів на посадах в регіональних та місцевих прокуратурах, до проходження ними атестації слід здійснювати на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року, розраховуючи її на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без встановлення надбавок, в тому числі за вислугу років.
12. Позивач подала відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловила незгоду з викладеними у скарзі доводами та повідомила свою думку про правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, просила ці судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
13. 11 листопада 2020 року наказом Генерального прокурора № 437к ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника прокурора Львівської області з 21 січня 2020 року, на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі № 380/1438/20, яке залишено в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року та постановою Касаційного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року.
14. Сторони визнали, що з часу поновлення позивачки на посаді, їй як заступнику прокурора області, Львівською обласною прокуратурою виплачувалась заробітна плата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від № 505 від 31 травня 2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
15. Зазначене узгоджувалось із правовою нормою, викладеною в абзаці 3 пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ, яким передбачалось, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратуру, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генеральної прокуратури, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На вказаний період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.
16. 13 вересня 2023 року рішенням Конституційного Суду України № 8-р(11)/2023 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абз. 3 п. 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113- IX: «на вказаний період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України», яке утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
17. Починаючи із 13 вересня 2023 року заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалась на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру», розрахована на основі посадового окладу прокурора обласної прокуратури без надбавок, у тому числі за вислугу років.
18. Не погодившись із таким нарахуванням заробітної плати, позивач звернулась до суду з цим позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
19. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
22. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів визначаються Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року.
23. Відповідно до статті 1 Закон № 1697-VII прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
24. Частиною першою статті 81 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
25. Згідно із частиною другою статті 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:
1) вислугу років;
2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
26. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
27. Відповідно до приписів ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури становить 1600 грн. на місяць.
28. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: прокурора обласної прокуратури - 1, 2 (частина четверта статті 81 Закону № 1697-VII).
29. Посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються у розмірі - для заступника керівника обласної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора обласної прокуратури (пункт 8 частина п`ята статті 81 Закону № 1697-VII).
30. Прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 81 Закону № 1697-VII).
31. Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина дев`ята статті 81 Закону №1697-VII).
32. Частиною 1 статті 89 Закону № 1697-VII передбачено, що фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.
33. Статтею 90 Закону № 1697-VII передбачено, що фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
34. Законом України № 113-IX від 19 вересня 2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» запроваджено реформування системи органів прокуратури.
35. У пункті 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX визначено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури (абзац перший); за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури (перше речення абзацу третього).
36. Рішенням Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року №8-р(II)/2023 у справі № 3-80/2022 (191/22; 226/22; 80/23; 131/23; 99/23) за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності), зокрема, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX; друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, визнане неконституційним, втрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
VI. Позиція Верховного Суду
37. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
38. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
39. Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваних судових рішень буде здійснюватися Верховним Судом в її межах.
40. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням дій відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати з розрахунку посадового окладу заступника керівника обласної прокуратури та надбавки за вислугу років у період з 13 вересня 2023 року по 13 листопада 2023 року.
41. Верховний Суд відкрив касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, у зв`язку із відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування статті 81 Закону України «Про прокуратуру» у частині нарахування заробітної плати працівникам прокуратури, які не пройшли атестацію і фактично не виконують у повному обсязі роботу прокурора, з виплатою щомісячної надбавки за вислугу років з 13 вересня 2023 року, після визнання Конституційним Судом України неконституційним абзацу 3 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, у подібних правовідносинах.
42. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги Львівська обласна прокуратура наполягає на тому, що розрахунок оплати праці прокурорів до проходження атестації з 13 вересня 2023 року та з урахуванням вимог рішення Конституційного Суду України № 8-р(II)/2023, визначено в наступних розмірах:
прокурорам регіонального рівня на рівні посадового окладу прокурора обласної прокуратури;
прокурорам рівня місцевих прокуратур на рівні посадового окладу прокурора окружної прокуратури;
без встановлення надбавок, в тому числі за вислугу років.
43. На думку відповідача, до спірних правовідносин в контексті обрахунку заробітної плати прокурорам, які не пройшли атестацію та фактично не виконували повноваження за посадою, потрібно застосовувати за аналогією із гарантіями для суддів, положення визначені частиною 10 статті 135 Закону України «Про статус суддів», які не здійснюють правосуддя, тобто без доплат до посадового окладу.
44. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на те, що заробітна плата прокурора повинна визначатись Законом України «Про прокуратуру», а не листом Офісу Генерального прокурора № 21-2139вих-5030КВ-23 від 12 жовтня 2023 року. Лише пряма вказівка у законі може змінювати порядок нарахування заробітної плати прокурору.
45. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із такими висновками судів з огляду на таке.
46. Законом України № 113-IX від 19 вересня 2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» запроваджено реформування системи органів прокуратури.
47. У пункті 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX визначено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури (абзац перший); за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури (перше речення абзацу третього).
48. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури (друге речення абзацу третього).
49. Рішенням Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 8-р(II)/2023 у справі № 3-80/2022 (191/22; 226/22; 80/23; 131/23; 99/23) за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності), зокрема, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX; друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, визнане неконституційним, втрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
50. У зазначеному рішенні, Конституційний Суд України констатував, що конституційні повноваження прокуратури в поєднанні з її інституційним місцем у системі правосуддя наближують функціонування прокуратури до європейських стандартів, насамперед в аспекті зміцнення ролі цієї інституції як важливого елементу системи кримінального правосуддя, що обумовлює потребу в наданні прокурорам гарантій незалежності законом, щоб забезпечити функціонування дієвої системи правосуддя, яка спроможна захистити права і свободи людини.
51. Врегулювання законом, а не підзаконним актом питань матеріального, соціального, пенсійного забезпечення прокурорів становить гарантію забезпечення їх незалежності, унеможливлює втручання органів виконавчої влади в діяльність прокуратури, що інакше призведе до недодержання принципу поділу влади.
52. Конституційний Суд України зазначив, що наділення Кабінету Міністрів України повноваженням урегульовувати питання винагороди прокурорів не можна визнати таким, що відповідає конституційній вимозі щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
53. З набранням чинності Законом № 113-IX питання винагороди прокурорів, які пройшли атестацію та яких переведено до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури, регулює Закон № 1697-VII, а питання винагороди тих прокурорів, які продовжували здійснювати свої повноваження до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури, - підзаконний нормативний акт - постанова Кабінету Міністрів України.
54. Відтак, оспорювані приписи Закону № 113-IX визначають відмінне від установленого статтею 81 Закону № 1697-VII регулювання оплати праці прокурорів, що свідчить про відмінність у підході законодавця до питання винагороди прокурорів, а отже, про неоднакове ставлення до прокурорів попри те, що їх наділено єдиним юридичним статусом за обсягом гарантій забезпечення їх незалежності як невіддільного складника цього статусу.
55. Конституційний Суд таку відмінність у ставленні до прокурорів, які мають єдиний юридичний статус, визнав не виправданою та вказав на її дискримінаційність.
56. Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX суперечить частині другій статті 24 Конституції України.
57. Отже, з огляду на визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), другого речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX, після ухвалення Конституційним Судом рішення № 8-р(II)/2023, на прокурорів, в тому числі які не завершили процедуру атестації, розповсюджуються положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» в контексті визначення розміру винагороди прокурорів.
58. Так, частиною першою статті 81 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
59. Згідно із частиною другою статті 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
60. Тобто, згідно із означеною нормою закону заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок, зокрема, і надбавки за вислугу років, а тому із 13 вересня 2023 року Львівська обласна прокуратура зважаючи на рішення Конституційного Суду України № 8-р(II)/2023, повинна здійснювати нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з урахуванням складових, визначених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру».
61. Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , яка на день ухвалення Конституційним Судом України рішення № 8-р(II)/2023 продовжувала обіймати посаду заступника прокурора Львівської області та відносилась до прокурорів, які до проходження атестації продовжують обіймати посади в регіональній чи місцевих прокуратурах Львівської області, із 13 вересня 2023 року заробітна плата нараховувалась на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру», розрахована на основі посадового окладу прокурора обласної прокуратури без надбавок, у тому числі за вислугу років.
62. При цьому, судами встановлено право позивача на виплату надбавки за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, що також не ставиться під сумнів відповідачем.
63. Наведені обставини у взаємозв`язку із нормами закону, які регулюють спірні правовідносини, дають підстави стверджувати, що у період з 13 вересня 2023 року по 13 листопада 2023 року ОСОБА_1 заробітна плата нараховувалася та виплачувалася у меншому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про прокуратуру».
64. Зважаючи на такі висновки Верховного Суду, позиція Львівської обласної прокуратури щодо здійснення обрахунку заробітної плати позивача у спірний період на підставі листа Офісу Генерального прокурора від 12 жовтня 2023 року № 21-2139вих-503 ОКВ-23, у якому зазначено про розрахунок її на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без встановлення надбавок, у тому числі за вислугу років, за аналогією із гарантіями суддів, закріпленими Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а саме згідно з частини десятої статті 135 цього Закону суддям, які не здійснюють правосуддя, виплачується посадовий оклад без доплат, не ґрунтується на нормах закону та є неправомірною.
65. За таких обставин наявні правові підставі стверджувати, що Львівська обласна прокуратура допустила протиправну бездіяльність в частині нарахування та виплати позивачу заробітної плати.
VІІ. Висновок за результатами розгляду касаційної скарги.
66. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з?ясовані обставини в адміністративній справі, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
67. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
68. За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
69. Зважаючи на приписи статей 349 350 КАС, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
VІІІ. Судові витрати
70. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 351 356 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі № 380/28500/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіО.А. Губська М.В. Білак В.Е. Мацедонська