20.07.2025

№ 380/9508/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2025 року

м. Київ

справа №380/9508/22

адміністративне провадження № К/990/27620/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,

суддів: Кашпур О.В., Смоковича М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції

касаційну скаргу Львівської митниці

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року ( головуючий суддя - Коморний О.І.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року (головуючий суддя - Курилець А.Р., судді: Мікула О.І., Ніколін В.В.)

у справі № 380/9508/22

за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці, Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Короткий зміст позовних вимог

У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач 1), Державної митної служби України (далі - відповідач 2), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 09 червня 2022 року №3-дс, яким було оголошено догану начальнику митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку - прогулу (у тому числі відсутності на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 16 червня 2022 року №4-дс, яким було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та припинено державну службу начальнику митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 за вчинення систематичного (повторно протягом року) дисциплінарного проступку у вигляді прогулу без поважних причин та припинено дію контракту про проходження державної служби від 01 листопада 2021 року № 65;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника митного поста «Городок» Львівської митниці;

- стягнути з Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 червня 2022 року по дату набрання рішенням по справі законної сили, з вирахуванням обов`язкових податків і зборів.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до наказів Львівської митниці у період з 14 лютого 2022 року по 04 березня 2022 року перебував у щорічній основній та щорічній додатковій відпустці, з 07 березня 2022 року по 31 березня 2022 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати, з 01 квітня 2022 року по 05 квітня 2022 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати, у період з 06 квітня 2022 року по 06 травня 2022 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

05 травня 2022 року позивач засобами електронного зв`язку подав Львівській митниці заяву щодо надання відпустки без збереження заробітної плати з 09 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, а 31 травня 2022 року заяву щодо надання відпустки без збереження заробітної плати з 31 травня 2022 року по 31 серпня 2022 року, оскільки постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» від 09 грудня 2020 року №1236 на території України запроваджено карантин до 31 серпня 2022 року та у зв`язку з тим, що позивач є батьком малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Львівській митниці відомо, тому в силу вимог п.3-1 ч.1 ст.25 Закону України «Про відпустки» має безумовне право на отримання відпустки без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов`язковому порядку (для здійснення догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину).

Позивач зазначає, що впродовж травня 2022 року не отримував від Львівської митниці жодних повідомлень про ненадання відпустки без збереження заробітної плати, проте згодом стало відомо, що відповідно до наказів Державної митної служби України від 12 травня 2022 року №193 та від 17 травня 2022 року №199 було порушено дисциплінарні провадження на підставі інформації, викладеної у листах Львівської митниці від 09 травня 2022 року №7.4.-1/12/4/8885 та від 10 травня 2022 року №7.4.-1/12/4/8952, в яких зазначено, що ОСОБА_1 відсутній на службі з 09 травня 2022 року без поважних причин.

Наказом Державної митної служби України від 09 червня 2022 року №3-дс ОСОБА_1 оголошено догану за вчинення дисциплінарного проступку - прогулу (у тому числі відсутності на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Наказом Державної митної служби України від 16 червня 2022 року №4-дс до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та припинено державну службу за вчинення систематичного (повторно протягом року) дисциплінарного проступку у вигляді прогулу без поважних причин, припинено дію контракту про проходження державної служби від 01 листопада 2021 року №65.

Позивач, не погоджуючись з наказами Державної митної служби України №3-дс від 09 червня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» та №4-дс від 16 червня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», звернувся з цим позовом до суду.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року, адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України №4-дс від 16 червня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та припинено державну службу начальнику митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 за вчинення систематичного (повторно протягом року) дисциплінарного проступку у вигляді прогулу без поважних причин, припинивши дію контракту про проходження державної служби від 01 листопада 2021 року №65;

- поновлено ОСОБА_1 з 17 червня 2022 року на посаді начальника митного поста «Городок» Львівської митниці;

- стягнуто з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 червня 2022 року по 01 лютого 2023 року в сумі 269629,12 гривень з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства;

- в іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що ОСОБА_1 з 09 травня 2022 року по 17 червня 2022 року не з`явився на роботі без поважних причин, що свідчить про вчинення дисциплінарного правопорушення у вигляді прогулу державного службовця (у тому числі відсутності на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, а тому до позивача наказом Державної митної служби №3-дс від 09 червня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» правомірно було застосовано догану.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що встановлене дисциплінарне правопорушення ОСОБА_1 щодо відсутності на роботі без поважних причин є триваючим, оскільки з моменту встановлення та фіксації відсутності позивача на роботі до моменту винесення наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани та в подальшому винесення наказу про звільнення з державної служби, ОСОБА_1 так і не з`явився на роботу, що свідчить про непреривність факту відсутності на роботі, що, в свою чергу, виключає фактор повторності вчинення дисциплінарного правопорушення у вигляді прогулу.

Після притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (оголошення наказу Державної митної служби України №3-дс від 09 червня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення») останній жодного дня так і не приступив до виконання службових обов`язків, що свідчить про триваючий характер виявленого порушення, яке охоплюється єдиним умислом та не переривається фактом виявлення.

Оскільки в справі, що розглядається, позивач був відсутній на роботі у період з 09 травня 2022 року до 17 червня 2022 року безперервно, то прогул як дисциплінарний проступок був триваючим, а оголошення наказу Державної митної служби України №3-дс від 09 червня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», саме по собі, у даному конкретному випадку його не перервав, водночас намагання відповідача такими аргументами утворити штучну повторність є безпідставними.

Тобто, за вказаний дисциплінарний проступок (прогул (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин) на позивача вже накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Суди наголосили, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (стаття 61 Конституції України).

Відповідно до вимог ч.7 ст.66 Закону України «Про державну службу» за кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

На підставі наведеного суди дійшли висновку, що наказ Державної митної служби України №4-дс від 16 червня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та припинено державну службу за вчинення систематичного (повторно протягом року) дисциплінарного проступку у вигляді прогулу без поважних причин, припинено дію контракту про проходження державної служби від 01 листопада 2021 року №65, є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суди встановили, що працівникам та керівництву Львівської митниці було відомо про перебування ОСОБА_1 за кордоном ще до 09 травня 2022 року, оскільки позивачу вже до 09 травня 2022 року надавалися відпустки без збереження заробітної плати та був наявний лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28 квітня 2022 року №91-8315/0/15-22, яким підтверджувалося перетинання державного кодону України ОСОБА_1 , проте, починаючи з 09 травня 2022 року, з незрозумілих для судів причин відпустка без збереження заробітної плати не надавалася, хоча до цього двічі була надана.

Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Львівська митниця та Державна митна служба України, знаючи, що ОСОБА_1 перебуває за кордоном, мали можливість застосувати до нього норми ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 №2136-IX (далі - Закон №2136-ІХ) та призупинити дію трудового договору до моменту його повернення в Україну з-за кордону, оскільки позивач, звертаючись до Львівської митниці з заявами про надання відпусток без збереження заробітної плати, проявляв зацікавленість та намір продовжувати працю в митних органах.

З огляду на наведене суди дійшли висновку про необхідність поновлення позивача на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Також суди стягнули на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 269 629,12 грн (1644,08 (середньоденний заробіток) грн Х 164 (робочих днів вимушеного прогулу)), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, якою затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

У касаційній скарзі Львівська митниця, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На обґрунтування позиції скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, та зазначає про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 12 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 813/1475/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1224/17.

Так, скаржник зазначає, що позиція судів попередніх інстанцій про те, що прогул є триваючим правопорушенням, прямо суперечить нормі права, оскільки зазначеною нормою (п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу») визначено, що прогулом вважається у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня. Якщо ж державний службовець щодня з`являється на роботі, однак щодня відсутній більше трьох годин, то за логікою суду факту непреривності в такій ситуації немає, оскільки працівник у наступний день вийшов на роботу. Проте, дана обставина свідчить при систематичність вчинення особою дисциплінарного проступку.

Нелогічною, на думку скаржника, є позиція суду першої інстанції, яка підтримана судом апеляційної інстанції, про те, що Львівська митниця та Державна митна служба України мали можливість застосувати до позивача норми ст. 13 Закону №2136-ІХ та призупинити дію трудового договору до моменту його повернення в Україну з-за кордону, оскільки позивач, звертаючись до Львівської митниці з заявами про надання відпусток без збереження заробітної плати, проявляв зацікавленість та намір продовжувати працю в митних органах.

Так, згідно з частиною 3 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника «може» надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».

В той же час, відповідно до положень статті 26 Закону України «Про відпустки» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин позивачу могла бути надана відпустка без збереження заробітної плати в зв`язку з встановленим Кабінетом Міністрів України карантином з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-19, однак зазначена норма визначала таке право лише за згодою сторін між роботодавцем та працівником.

Державною митною службою України подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач 2 просить касаційну скаргу Львівської митниці задовольнити.

Відповідач 2 вказує, що 09 травня 2022 року у спірних правовідносинах є початком протиправної бездіяльності позивача.

Тобто, як підтверджується матеріалами справи, з 09 травня 2022 року до дня застосування дисциплінарного стягнення у виді догани наказом Держмитслужби від 09 червня 2022 року №3-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» позивач перебував у прогулі безперервно.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №640/15754/19, єдиною належною обставиною, яка свідчить про систематичність вчинення державним службовцем такого дисциплінарного проступку як прогул без поважних причин, є чинне рішення суб`єкта призначення (керівника відповідного державного органу) про накладення на даного державного службовця дисциплінарного стягнення за таке ж порушення (п. 23).

ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за прогули з 09 травня 2022 року до дня внесення дисциплінарною комісією подання від 07 червня 2022 року про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у формі догани та прийняття наказу Держмитслужби від 09 червня 2022 року №3-дс, яким позивачу оголошено догану за вчинення прогулу.

Отже, з дня оголошення наказу про притягнення позивача до відповідальності строк триваючого правопорушення (прогулу без поважних причин) закінчився, тобто до особи було застосовано стягнення. Після притягнення ОСОБА_1 до відповідальності відповідно до наказу від 09 червня 2022 року №3-дс строк щодо повторного притягнення позивача до відповідальності обнулився, тобто почався новий відлік строку для притягнення позивача до відповідальності за повторне порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку (прогул після накладення на позивача стягнення у вигляді догани, а саме з 10 червня 2022 року по 17 червня 2022 року).

Період після застосування до ОСОБА_1 стягнення у формі догани з 10 червня 2022 року по 17 червня 2022 року не був предметом дослідження дисциплінарної комісії у рамках дисциплінарного провадження, порушеного наказом Держмитслужби від 12 травня 2022 року №193, за результатами якого винесено наказ від 09 червня 2022 року №3-дс. Так, притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на майбутнє не відповідає усталеним принципам, функціям, підставам та стадіям юридичної відповідальності.

Щодо висновку суду про існування можливості у Держмислужби призупинити дію трудового договору позивача.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Законом надано роботодавцю право призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, однак таке право роботодавця не є абсолютним.

Так, призупинення дії трудового договору можливе у разі, якщо роботодавець не може організувати процес роботи і забезпечити працівника роботою, а працівник не може виконувати свої трудові обов`язки у зв`язку зі збройною агресією проти України (проведення бойових дій у населеному пункті, тимчасова окупація, близькість до зони бойових дій, руйнування виробничих приміщень чи обладнання тощо з одночасною відсутністю працівника (виїхав, залишився на тимчасово окупованій території, не виїхав із зони бойових дій і т.д.) або неможливістю виконувати роботу.

Крім того, бажання однієї зі сторін трудового договору (працівника або роботодавця) за відсутності об`єктивних обставин не є підставою для призупинення дії трудового договору.

Матеріалами справи підтверджуються факти реалізації позивачем права на відпустки після запровадження воєнного стану.

Також відповідач 2 звертає увагу, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки тій обставині, що перебуваючи за кордоном у США після відмови в наданні наступної відпустки, позивач не повернувся на територію України та не приступив до виконання посадових обов`язків, що свідчить про свідоме зловживання позивачем наданими йому правами.

Також відповідач 2 наголошує, що Митний пост «Городок» Львівської митниці не переставав функціонувати жодного дня з початку повномасштабного вторгнення рф до України.

Держмитслужба на період спірних правовідносин мала можливість виконувати (і виконувала) обов`язки роботодавця, забезпечивши належні та достатні умови для виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків начальника цього митного поста, а тому, враховуючи також ненадходження від позивача відповідного звернення, підстави для призупинення Держмитслужбою в односторонньому порядку дії трудового договору ОСОБА_1 були відсутніми, що свідчить про помилковість висновків судів попередніх інстанцій з цього приводу.

Представником позивача подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року залишити без змін.

Представник позивача уважає правильною позицію судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність рішення Державної митної служби України про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та припинення державної служби позивача. І, як наслідок, в частині задоволення похідних позовних вимог (про поновлення позивача на посаді та про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу) рішення судів є законними та обґрунтованими.

Станом на момент прийняття наказу про звільнення з посади (16 червня 2022 року) були відсутні визначені ч. 5 ст. 65 Закону України «Про державну службу» правові підстави для прийняття такого рішення.

Також представник позивача зазначає, що доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в рішенні судів першої та апеляційної інстанцій, і підстав для їх скасування немає.

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд цієї справи в порядку письмового провадження з 09 липня 2025 року.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працював в митних органах з червня 1993 року.

З жовтня 2021 року позивач працював на посаді начальника відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці, а з 03 листопада 2021 року переведений на посаду начальника митного поста «Городок» Львівської митниці, про що зазначено в службовій характеристиці в.о. першого заступника начальника Львівської митниці Максима Ждановича.

Так, 01 листопада 2021 року між Державною митною службою України та ОСОБА_1 укладено контракт №65 про проходження державної служби на посаді начальника митного поста «Городок» Львівської митниці, відповідно до п. 26 якого строк дії контракту з 03 листопада 2021 року по 02 листопада 2024 року.

Наказом Львівської митниці №71-кв від 09 лютого 2022 року ОСОБА_1 надана щорічна основна та щорічна додаткова відпустка на 19 календарних днів з 14 лютого 2022 року по 04 березня 2022 року.

Наказом Львівської митниці №205-вб від 04 березня 2022 року ОСОБА_1 надана відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про відпустки» на 25 календарних днів з 07 березня 2022 року по 31 березня 2022 року.

Наказом Львівської митниці №206-вб від 04 березня 2022 року ОСОБА_1 надана відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про відпустки» на 5 календарних днів з 01 квітня 2022 року по 05 квітня 2022 року.

Наказом Львівської митниці №247-вб від 29 березня 2022 року ОСОБА_1 надана відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про відпустки» на 31 календарний день з 06 квітня 2022 року по 06 травня 2022 року.

Позивачем 05 травня 2022 року на електронну пошту Львівської митниці направлено заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати терміном на 25 календарних днів з 07 травня 2022 року по 31 травня 2022 року відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про відпустки».

Протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця, складеного заступником начальника управління - начальником відділу управління персоналом, кадрового забезпечення, адаптації та організації конкурсів персоналу управління по роботі з персоналом Львівської митниці Тетяною Дацій, заступником начальника відділу управління персоналом, кадрового забезпечення, адаптації та організації конкурсів персоналу управління по роботі з персоналом Львівської митниці Мариною Головненко та головним державним інспектором відділу управління персоналом, кадрового забезпечення, адаптації та організації конкурсів персоналу управління по роботі з персоналом Львівської митниці Анастасією Гуцало 09 травня 2022 року о 16:21 год у телефонному режимі за номером телефону - НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повідомлено про відмову у наданні відпустки без збереження заробітної плати відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про відпустки».

Так, 31 травня 2022 року ОСОБА_1 на електронну пошту Львівської митниці направлено заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати терміном на 92 календарних дні з 01 червня 2022 року по 31 серпня 2022 року відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про відпустки».

Листом від 01 червня 2022 року №7.4-1/12/10/10600 на заяву ОСОБА_1 від 31 травня 2022 року про надання відпустки Львівська митниця повідомила, що з врахуванням ст.26 Закону України «Про відпустки», відповідно до якої відпустка без збереження заробітної плати надається за згодою сторін, у наданні відпустки на період з 01 червня 2022 року по 31 серпня 2022 року відмовлено.

При цьому, 09 травня 2022 року працівниками Львівської митниці складено акт про встановлення факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 09 травня 2022 року протягом всього робочого дня з 08:00 год. по 17:00 год.

Листом від 09 травня 2022 року №7.4-1-12/4/8885 Львівська митниця проінформувала в.о. Голови Державної митної служби України про відсутність позивача на службі 09 травня 2022 року без поважних причин та з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року №440 пропонувала відкрити дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 . До листа було додано акт про відсутність на роботі та біографічну довідку.

Також 10 травня 2022 року листом №7.4-1/12/4/8952 Львівська митниця проінформувала в.о. Голови Державної митної служби України про те, що станом на 10 травня 2022 року ОСОБА_1 також відсутній на роботі без поважних причин та з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року №440 пропонувала відкрити дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 . До листа було додано акт про відсутність на роботі та біографічну довідку.

Наказом Державної митної служби України №193 від 12 травня 2022 року «Про порушення дисциплінарного провадження» порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 на підставі інформації, зазначеної у листі Львівської митниці від 09 травня 2022 року №7.4-1-12/4/8885, та почато формування дисциплінарної справи №63.

Наказом Державної митної служби України №199 від 17 травня 2022 року «Про порушення дисциплінарного провадження» порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 на підставі інформації, зазначеної у листі Львівської митниці від 10 травня 2022 року №7.4-1/12/4/8952, з метою перевірки можливого факту систематичного вчинення дисциплінарного проступку та почато формування дисциплінарної справи №64.

Листом від 27 травня 2022 року №08-2/12-03/10/2885 Державна митна служба України запрошувала ОСОБА_1 на засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної митної служби України, яке відбудеться з 10:00 год. 03 червня 2022 року у приміщенні Держмитслужби за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, для надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарних проваджень.

Листом від 02 червня 2022 року ОСОБА_1 поінформував Державну митну службу України, що в даний час для здійснення догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину перебуває у відпустці без збереження заробітної плати й знаходиться за межами України, а саме у Сполучених Штатах Америки, у зв`язку з чим з об`єктивних причин на засідання дисциплінарної комісії 03 червня 2022 року прибути не має можливості. Також зазначив, що будь-яких документів (наказів, листів, актів), які лягли в основу порушення дисциплінарного провадження, не отримував, з ними не ознайомлений і за таких обставин надати обґрунтовані пояснення не видається можливим, тому просив розгляд дисциплінарної справи відкласти на період до закінчення відпустки та направити на електронну адресу копії всіх документів, які послужили підставою для відкриття дисциплінарного провадження для ознайомлення та підготовки обґрунтованого заперечення.

Однак, 03 червня 2022 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної митної служби України складено акт про відмову від надання пояснень, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не прибув на засідання Дисциплінарної комісії, а також не надав письмові пояснення по суті обставин, що стали підставою для порушення дисциплінарних проваджень.

При цьому, 06 червня 2022 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної митної служби України складено подання за результатами розгляду дисциплінарної справи начальника митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 , підставами для порушення дисциплінарного провадження стали відомості, викладені в листі Львівської митниці від 09 травня 2022 року №7.4-1-12/4/8885, та наказ Державної митної служби України №193 від 12 травня 2022 року «Про порушення дисциплінарного провадження». Подання 07 червня 2022 року внесене в.о. Голови Державної митної служби України.

Відповідно до висновку подання, за результатами дисциплінарного провадження підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.12 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу», а саме прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин та рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 , начальника митного поста «Городок» Львівської митниці, дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Листом від 07 червня 2022 року №08-2/12-03/10/3129 Державна митна служба України на лист ОСОБА_1 від 02 червня 2022 року повідомила, що позивача завчасно запрошено на засідання Дисциплінарної комісії із дотриманням строку, передбаченого п.32 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039. Зазначено, що причини неможливості прибуття на засідання Дисциплінарної комісії, які наведені у листі, неможливо визнати поважними, оскільки позивачу не надавалися Львівською митницею або Держмитслужбою будь-які відпустки, починаючи з 07 травня 2022 року, тому пропозиція в частині перенесення дати засідання Дисциплінарної комісії відхилена. Також поінформовано, що 07 червня 2022 року Дисциплінарною комісією внесено в.о. Голови Держмитслужби подання за результатами розгляду дисциплінарної справи у дисциплінарному провадженні, порушеному наказом Держмитслужби від 12 травня 2022 року №193. Повідомлено про необхідність надання пояснень в.о. Голови Держмитслужби відповідно до статті 75 Закону України «Про державну службу».

Наказом Державної митної служби України №3-дс від 09 червня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» оголошено догану начальнику митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку - прогулу (у тому числі відсутності на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Підставою для винесення наказу зазначено подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної митної служби України від 06 червня 2022 року.

Протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця, складеного заступником начальника відділу управління персоналом, кадрового забезпечення, адаптації та організації конкурсів персоналу управління по роботі з персоналом Львівської митниці 09 червня 2022 року о 16:50 год, направлено на електронну пошту ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 наказ Державної митної служби України від 09 червня 2022 року №3-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» для ознайомлення.

Також 10 червня 2022 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної митної служби України складено подання за результатами розгляду дисциплінарної справи начальника митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 , підставами для порушення дисциплінарного провадження стали відомості, викладені в листі Львівської митниці від 10 травня 2022 року №7.4-1-12/4/8952, та наказ Державної митної служби України №199 від 17 травня 2022 року «Про порушення дисциплінарного провадження», яке внесено в.о. Голови Державної митної служби України 14 червня 2022 року.

Відповідно до висновку подання, за результатами дисциплінарного провадження підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.12 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу», а саме прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин систематично, ураховуючи наказ Держмитслужби від 09 червня 2022 року №3-дс, та рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 , начальника митного поста «Городок» Львівської митниці, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

Наказом Державної митної служби України від 16 червня 2022 року №4-дс застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та припинено державну службу за вчинення систематичного (повторно протягом року) дисциплінарного проступку у вигляді прогулу без поважних причин та припинено дію контракту про проходження державної служби від 01 листопада 2021 року №65.

Підставою для винесення наказу зазначено подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної митної служби України від 10 червня 2022 року, наказ Держмитслужби від 09 червня 2022 року №3-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», п.21 контракту про проходження державної служби від 01 листопада 2021 року №65.

Наказом Львівської митниці №724-О від 17 червня 2022 року «Про оголошення наказу Державної митної служби України» вважати 17 червня 2022 року днем звільнення та припинення державної служби.

Протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця, складеного заступником начальника відділу управління персоналом, кадрового забезпечення, адаптації та організації конкурсів персоналу управління по роботі з персоналом Львівської митниці 17 червня 2022 року о 15:53 год., направлено на електронну пошту ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 наказ Державної митної служби України від 16 червня 2022 року №4-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» та наказ Львівської митниці від 17 червня 2022 року №724-О «Про оголошення наказу Державної митної служби України» для ознайомлення.

ІІІ. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначено Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний, зокрема: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою ст.65 Закону № 889-VIII визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до положень п.12 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII одним із дисциплінарних проступків є прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до ч.3 ст.66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (ч.5 ст.66 Закону № 889-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії (стаття 68 Закону №889-VIII).

Відповідно до частини першої, третьої статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Частинами десятою, одинадцятою статті 69 Закону №889-VIII передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до частин 1-3 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частин 5-7 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Відповідно до ст.75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст.76 Закону №889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (частина перша статті 77 Закону №889-VIII).

Приписами частини першої статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі - Закон № 2136-IX) передбачено, що цей Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно з частиною третьою статті 1 Закону № 2136-IX у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Частиною третьою статті 12 Закону № 2136-IX визначено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки".

При цьому, призупинення дії трудового договору, в розумінні частини першої статті 13 Закону № 2136-IX, це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

ІV. Позиція Верховного Суду

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Ураховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, Верховний Суд, надаючи оцінку викладеним у касаційній скарзі доводам щодо незгоди з оскаржуваними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог щодо скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, має визначити характер виявленого відповідачем порушення та визначити, чи наказ про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани перериває тривалість такого порушення.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

З системного аналізу правових норм у цій справі вбачається, що у разі вчинення державним службовцем прогулу (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, суб`єкт призначення або керівник державної служби має право притягнути такого державного службовця до дисциплінарної відповідальності (у разі якщо не минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, а також якщо не минув один рік після його вчинення) у вигляді оголошення догани.

У разі ж встановлення систематичності (повторно протягом року) відповідного дисциплінарного проступку державного службовця, суб`єкт призначення або керівник державної служби має право застосувати винятковий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби.

З наведеного вбачається, що обов`язковою умовою для звільнення державного службовця є встановлення систематичності (тобто вчинених неодноразово протягом року) прогулів (відсутності на роботі більше трьох годин) цієї особи без поважних причин.

Разом з цим, єдиною належною обставиною, яка свідчить про систематичність вчинення державним службовцем такого дисциплінарного проступку як прогул без поважних причин, є чинне рішення суб`єкта призначення (керівника відповідного державного органу) про накладення на даного державного службовця дисциплінарного стягнення за таке ж порушення.

Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі №640/15754/19.

В свою чергу, як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття оскаржуваного наказу та звільнення позивача з посади слугували подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної митної служби України від 10 червня 2022 року (реєстраційний номер Держмитслужби від 14 червня 2022 року №12/12-03/348), наказ Держмитслужби від 09 червня 2022 року № 3-ДС «Про застосування дисциплінарного стягнення» у вигляді догани, пункт 21 контракту про проходження державної служби від 01 листопада 2021 року №65.

Застосовуючи такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення, відповідач виходив з систематичності прогулів позивача без поважних причин, що підтверджується Актами про встановлення факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці, а саме з 09 травня 2022 року по 13 травня 2022 року, з 16 травня 2022 року по 20 травня 2022 року, з 23 травня 2022 року по 27 травня 2022 року, з 30 травня 2022 року по 03 червня 2022 року, з 06 червня 2022 року по 10 червня 2022 року, з 13 червня 2022 року по 17 червня 2022 року, а також з наявності наказу Держмитслужби від 09 червня 2022 року № 3-ДС «Про застосування дисциплінарного стягнення» у вигляді догани.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині скасування наказу Державної митної служби України від 16 червня 2022 року №4-дс, яким було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що вчинене дисциплінарне правопорушення ОСОБА_1 щодо відсутності на роботі без поважних причин є триваючим, оскільки з моменту встановлення та фіксації відсутності позивача на роботі до моменту винесення наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани та в подальшому винесення наказу про звільнення з державної служби, ОСОБА_1 так і не з`явився на роботі, що свідчить про непреривність факту відсутності на роботі, що, в свою чергу, виключає фактор повторності вчинення дисциплінарного правопорушення у вигляді прогулу.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров`я.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20 зазначено, що: «прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності».

Варто зазначити, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами.

Позивач у період з 14 лютого 2022 року по 04 березня 2022 року перебував у щорічній основній та щорічній додатковій відпустці, з 07 березня 2022 року по 31 березня 2022 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати, з 01 квітня 2022 року по 05 квітня 2022 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати, у період з 06 квітня 2022 року по 06 травня 2022 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Фактично, починаючи з 09 травня 2022 року (ураховуючи вихідні дні), позивач мав приступити до виконання своїх посадових обов`язків на посаді начальника митного поста «Городок» Львівської митниці.

При цьому, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Львівської митниці з заявами від 05 травня 2022 року та від 31 травня 2022 року про надання відпустки без збереження заробітної плати саме на підставі ч.3 ст.26 Закону України «Про відпустки», проте, йому було відмовлено у наданні відпусток через відсутність згоди в.о. керівника Львівської митниці.

09 травня 2022 року працівниками Львівської митниці складено акт про встановлення факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 09 травня 2022 року протягом всього робочого дня з 08:00 год. по 17:00 год.

Більше того, акти про встановлення факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці протягом всього робочого дня з 08:00 год. по 17:00 год. складалися протягом всього часу відсутності позивача на роботі до моменту прийняття наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та припинення державної служби, а саме з 09 травня 2022 року по 13 травня 2022 року, з 16 травня 2022 року по 20 травня 2022 року, з 23 травня 2022 року по 27 травня 2022 року, з 30 травня 2022 року по 03 червня 2022 року, з 06 червня 2022 року по 10 червня 2022 року, з 13 червня 2022 року по 17 червня 2022 року.

Як наслідок, наказом Державної митної служби України №3-дс від 09 червня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» оголошено догану начальнику митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку - прогулу (у тому числі відсутності на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Судами попередніх інстанцій встановлена правомірність вищеозначеного наказу №3-дс від 09 червня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у формі догани, в суді касаційної інстанції рішення судів попередніх інстанцій в цій частині сторонами не оскаржуються.

Своєю чергою, період після застосування до ОСОБА_1 стягнення у формі догани не був предметом дослідження дисциплінарної комісії у рамках дисциплінарного провадження, порушеного наказом Держмитслужби від 12 травня 2022 року №193, за результатами якого винесено наказ від 09 червня 2022 року №3-дс. Так, притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на майбутнє не відповідає принципам, функціям, підставам та стадіям юридичної відповідальності.

Отже, з дня оголошення наказу про притягнення позивача до відповідальності строк триваючого правопорушення (прогулу без поважних причин) закінчився, тобто до особи було застосовано стягнення. Після притягнення ОСОБА_1 до відповідальності відповідно до наказу від 09 червня 2022 року №3-дс почався новий відлік строку для притягнення позивача до відповідальності за повторне порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку (прогул після накладення на позивача стягнення у вигляді догани).

Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що у такому разі висновується ознака систематичності зафіксованих відповідачами прогулів, що в силу частини п`ятої статті 66 Закону України «Про державну службу» є підставою для звільнення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №810/1224/17 з метою забезпечення єдності правозастосовної практики надала тлумачення поняття «триваюче правопорушення».

Так, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

Висновок судів попередніх інстанцій, з посиланням на постанови Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №818/501/16, від 03 жовтня 2019 року у справі №818/3584/15 та від 16 жовтня 2019 року у справі №805/3724/15-а, що у цій справі прогул позивача необхідно кваліфікувати як триваюче правопорушенням, колегія суддів уважає хибним, оскільки у наведених постановах правопорушення вважалися триваючими до моменту притягнення осіб за прогули до дисциплінарної відповідальності, які можуть бути в формі догани або звільнення.

Подібна правова позиція щодо прогулу, як триваючого правопорушення (з моменту відсутності працівника на робочому місці протягом попереднього робочого дня до дня застосування дисциплінарного стягнення за прогул) викладена в постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі №813/1475/17, в якій Суд зауважив, що "державний службовець повинен сумлінно виконувати свої посадові обов`язки на засадах верховенства права, законності та професіоналізму (з аналізу статей 4, 8 Закону України «Про державну службу»), з чого випливає висновок про необхідність реагувати на звернення роботодавця з приводу причин своєї відсутності на роботі у розумні строки». Встановивши правомірність першого дисциплінарного стягнення у вигляді догани за прогул та оцінюючи продовження відсутності на роботі після застосування стягнення у вигляді догани, Суд дійшов висновку, що «виконується ознака систематичності зафіксованих відповідачами прогулів у періоди з 26 червня 2016 року до 11 січня 2017 року і з 12 січня до 28 лютого 2017 року, що в силу частини п`ятої статті 66 Закону України «Про державну службу» є підставою для звільнення. Відтак звільнення позивачки із займаної посади та припинення її державної служби є законним і здійсненим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, встановлений Конституцією та законами України, а оскаржувані розпорядження відповідають критеріям, визначеним у статті 2 КАС України".

З огляду на однаковість обставин обох справ, цей правовий висновок повною мірою має бути застосований в цій справі, оскільки відступати від нього немає підстав.

З огляду на те, що ОСОБА_1 допущено прогули у період з 09 травня 2022 року до 06 червня 2022 року (подання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани від 06 червня 2022 року) та з 06 червня 2022 року по 17 червня 2022 року, судами встановлено правомірність наказу №3-дс від 09 червня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, колегія суддів доходить висновку про наявність ознак систематичності прогулів, що в силу частини п`ятої статті 66 Закону України «Про державну службу» є підставою для звільнення.

Щодо висновку судів попередніх інстанцій, що Львівська митниця та Державна митна служба України мали можливість застосувати до позивача норми ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та призупинити дію трудового договору до моменту його повернення в Україну з-за кордону, оскільки позивач, звертаючись до Львівської митниці з заявами про надання відпусток без збереження заробітної плати проявляв зацікавленість та намір продовжувати працю в митних органах, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Отже, законом надано роботодавцю право призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, однак таке право роботодавця не є абсолютним.

Наявність загрози для життя та здоров`я працівника, внаслідок чого роботодавець не має можливості гарантувати безпеку останнього, відсутність можливості виконувати вказану роботу дистанційно - є підставою для призупинення дії трудового договору навіть за наявності бажання працівника і далі продовжувати працювати на свій власний ризик.

Водночас, варто зауважити, що позивач обіймав посаду начальника митного поста «Городок» Львівської митниці, який не переставав функціонувати жодного дня з початку повномасштабного вторгнення рф до України.

При цьому, з аналізу наведених вище правових норм висновується, що працівникам, зокрема, які виїхали за межі території України або набули статусу внутрішньо переміщеної особи, за їх заявою, в обов`язковому порядку мають надаватись відпустки без збереження заробітної плати, можуть надаватись щорічні відпустки, або з такими працівниками може призупинятись дія трудового договору.

Разом з цим, за умови функціонування Митного поста «Городок» Львівської митниці, а також наявності в останнього потреби в працівниках, відповідач не зобов`язаний переводити своїх працівників в простій лише за одностороннім бажанням працівника, тим паче враховуючи, що інші працівники Митного поста «Городок» Львівської митниці, які продовжили виконувати свої посадові обов`язки в умовах дії воєнного стану, перебували в обмеженому становищі в порівнянні з позивачем, який не виконував своїх посадових обов`язків.

Ураховуючи наведене, а також з огляду на ненадходження від позивача відповідного звернення, підстави для призупинення Держмитслужбою в односторонньому порядку дії трудового договору з ОСОБА_1 були відсутніми, що свідчить про помилковість висновків судів попередніх інстанцій з цього приводу.

Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення, переглянуті судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалені без додержання норм матеріального права та висновків суду касаційної інстанції, касаційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувані судові рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо скасування наказу Державної митної служби України від 16 червня 2022 року №4-дс, яким було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади; поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника митного поста «Городок» Львівської митниці; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в їх задоволенні.

Оскільки в касаційному порядку рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для їх перегляду в іншій частині.

Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Беручи до уваги, що у цій справі вирішення спору залежить від застосування норм матеріального права, а у питанні застосування та тлумачення норм матеріального права Верховний Суд є судом, який має повну юрисдикцію, то Суд за правилами частини першої статті 351 КАС України уважає за необхідне ухвалити нове рішення, не направляючи справу на новий судовий розгляд.

V. Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської митниці задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року в частині визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України від 16 червня 2022 року №4-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення»; поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника митного поста «Городок» Львівської митниці; стягнення з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати і ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська

Судді О.В. Кашпур

М.І. Смокович