01.10.2023

№ 405/5098/19

Постанова

Іменем України

14 липня 2021 року

м. Київ

справа № 405/5098/19

провадження № 61-9639 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: Фортечний відділ державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, Державна казначейська служба України;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 жовтня 2019 року у складі судді Шевченко І. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 травня 2020 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Письменного О. А., Чельник О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Фортечний ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області), правонаступником якого є Фортечний відділ державної виконавчої служби м. Кропивницький Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) (далі - Фортечний ВДВС м. Кропивницький Південно-Східного МУЮ (м. Дніпро)), Державної казначейської служби України про визнання електронних торгів недійсними та застосування наслідків їх недійсності.

Позовна заява мотивована тим, що державне підприємство «Сетам» Міністерства юстиції України (далі - ДП «СЕТАМ») 15 травня 2017 року провело електронні торги з реалізації рухомого майна, а саме: транспортного засобу марки LEXUS GS 300, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер лота № НОМЕР_3 .

Він прийняв участь в зазначених електронних торгах, ним було сплачено гарантійний внесок за участь в електронних торгах у сумі 9 663 грн.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 15 травня 2017 року № 256558 він став переможцем аукціону.

25 травня 2017 року ним проведено оплату за придбане майно в повному обсязі та сплачено 4 251 грн 72 коп. додаткової нагороди організатора, в тому числі 20% ПДВ, але автомобіль йому передано не було.

14 червня 2017 року під час приймання-передачі зазначеного автомобіля старшим державним виконавцем Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Покладовою Т. В. встановлено, що номер кузова НОМЕР_2 автомобіля марки LEXUS GS 300 приєднаний кустарним способом, про що складено відповідний акт.

У подальшому за участі старшого судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Іванова М. О. підтверджено, що номер кузова НОМЕР_2 автомобіля марки LEXUS GS 300 змінювався шляхом видалення частини номерної деталі кузова з наявним на ній первинним номером та приєднання на її місце за допомогою ручного зварювання частини аналогічних розмірів з ідентифікаційним позначенням номеру кузову.

За даним фактом Кропивницьким відділом поліції Головного управління Національної поліції (далі - ВП ГУНП) в Кіровоградській області розпочате кримінальне провадження, а вищевказаний автомобіль вилучено.

Вважав, що транспортного засобу марки LEXUS GS 300, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , у продавця - Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області як такого вже не існувало, а була інша річ, яку видали за майно боржника.

Державним виконавцем не досліджувалося право власності боржника на транспортний засіб, який був реалізований на електронних торгах і переможцем яких став саме він.

Зазначав, що сплачені ним кошти необхідно стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними електронні торги, які відбулись 15 травня 2017 року, з реалізації вказаного вище транспортного засобу марки, які були проведені між продавцем -Фортечним ВДВС м. Кропивницького ГТУЮ у Кіровоградській області та ним, як покупцем; стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України на його користь 278 294 грн 40 коп., які були сплачені ним як переможцем торгів, та інфляційні втрати у розмірі 74 861 грн 20 коп. за період з червня 2017 року по липень 2019 року, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсними електронні торги, які відбулись 15 травня 2017 року з реалізації транспортного засобу марки LEXUS GS 300, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , що були проведені між продавцем Фортечним відділом державної виконавчої служби м. Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, правонаступником якого є Фортечний відділ державної виконавчої служби м. Кропивницький Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) (далі - Фортечний ВДВС м. Кропивницький Південно-Східного МУЮ (м. Дніпро)) та покупцем ОСОБА_1 . Стягнуто з Держави в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 353 155 грн 60 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що державною виконавчою службою не було здійснено дії щодо перевірки відповідності документації та наявному транспортному засобу, у зв`язку з чим було виставлено на реалізацію на електронних торгах, майно, яке не належить боржнику, а інформація про лот на веб-сайті «СЕТАМ» не відповідала дійсності і саме не виконання зазначених обов`язків призвело до порушення прав ОСОБА_1 .

Визнаючи недійсними електронні торги судом було встановлено, що державним виконавцем не перевірялося належним чином право власності боржника на транспортний засіб, що реалізовувався на електронних торгах, на відповідність документів наявному майну, оскільки зміна ідентифікаційного номеру кузова позбавляє можливості ідентифікувати транспортний засіб, як власність особи.

Отже, укладений правочин щодо продажу транспортного засобу є недійсним.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 13 травня 2020 року апеляційну скаргу Фортечного ВДВС м. Кропивницький Південно-Східного МУЮ (м. Дніпро) задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 жовтня 2019 року в частині стягнення з Держави в особі Державної казначейської служби України змінено та стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 353 155 грн 60 коп. В іншій частини судове рішення залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що суд першої інстанції припустився помилки стягнувши кошти з Держави в особі Державної казначейської служби України, оскільки відповідно до статей 25 43 Бюджетного кодексу України необхідно стягнути кошти з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2020 року Фортечний ВДВС м. Кропивницький Південно - Східного МУЮ (м. Дніпро) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,й ухвалити нове судове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 .

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначав неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачають вимоги пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказував на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито та витребувано цивільну справу № 405/5098/19 із Ленінського районного суду м. Кіровограда.

У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що з моменту підписання акта опису та арешту майна від 27 травня 2015 року відповідальність за зберігання описаного та арештованого майна покладається на зберігача майна, а не на державного виконавця.

Крім того, під час проведення виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника 27 травня 2017 року у відповідному процесуальному документі не зафіксовано таких недоліків автомобіля, як зміна номера кузова за допомогою ручного зварювання. Під час опису та арешту державним виконавцем здійснюється візуальний огляд транспортного засобу.

Отже, положення чинного законодавства не містять вимог до державної виконавчої служби перевіряти стан арештованого майна, натомість, за приписами статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язок щодо збереження арештованого майна у належному стані покладено на зберігача.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ДП «СЕТАМ» 15 травня 2017 року провело електронні торги з реалізації рухомого майна, а саме: транспортного засобу марки LEXUS GS 300, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер лота № НОМЕР_3 .

На підставі письмової заяви ОСОБА_1 прийняв участь в зазначених електронних торгах та сплатив гарантійний внесок за участь в електронних торгах у сумі 9 663 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.762221533.1 (а.с. 8, 9).

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 15 травня 2017 року № 256558 ОСОБА_1 став переможцем аукціону (а.с. 5-6).

25 травня 2017 року ОСОБА_1 проведено оплату за придбане майно в повному обсязі в сумі 264 379 грн 68 коп., сплачено 4 251 грн 72 коп. додаткової нагороди організатора, в тому числі 20% ПДВ (а.с. 8).

Згідно з актом державного виконавця від 14 червня 2017 року під час приймання-передачі автомобіля старшим державним виконавцем Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Покладовою Т. В. було встановлено, що номер кузова НОМЕР_2 автомобіля марки LEXUS GS 300 приєднаний кустарним способом (а.с. 10).

Висновком експертного дослідження від 14 червня 2017 року № 12/3541/2190 старшого судового експерта сектору криміналістичних досліджень транспортних засобів встановлено, що номер кузова НОМЕР_2 автомобіля марки LEXUS GS 300 змінювався шляхом видалення частини номерної деталі кузова з наявними на ній первинним номером та приєднання на її місце за допомогою ручного зварювання частини аналогічних розмірі з ідентифікаційним призначенням номеру кузова (а.с. 11).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга Фортечного ВДВС м. Кропивницький Південно-Східного МУЮ (м. Дніпро) задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18), та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Згідно зі статтями 4 10 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1 8 Конституції України).

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивши те, що цивільне право ОСОБА_1

порушено, оскільки державним виконавцем не були здійсненні дії щодо перевірки відповідності документації транспортного засобу, у зв`язку з чим було виставлено на реалізацію шляхом проведення електронних торгів майно, яке не належить боржнику, а інформація про лот на веб-сайті «СЕТАМ» не відповідала дійсності, дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають.

Оскільки судами повно та всебічно з`ясовано обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування судових рішень, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 жовтня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович