ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року
м. Київ
справа №420/10452/22
адміністративне провадження № К/990/36351/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року (головуючий суддя - Шеметенко Л.П., судді: Градовський Ю.М., Турецька І.О.)
у справі № 420/10452/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу
I. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про залишення без розгляду частини позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 08 липня 2022 року № 1050 в частині притягнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15 липня 2022 року № 1249 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області з 16 липня 2022 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується із спірними наказами, вважає їх такими, що прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотримання необхідного балансу між вчиненим правопорушенням та його наслідками. Будь-яких наказів або розпоряджень, які б покладали на нього обов`язок щодо здійснення охорони затриманого ОСОБА_3 , як конвоїра, матеріали службового розслідування не містять. Інструктажу щодо порядку охорони затриманого не проводилось, не було визначено склад конвойного наряду, старшого конвою, місце розташування кожного.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 08 липня 2022 року № 1050 в частині притягнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15 липня 2022 року № 1249 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.
Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області з 16 липня 2022 року.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь позивача середньо грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, а саме з 16 липня 2022 року по день ухвалення рішення суду, 27 березня 2023 року 342 237 грн 59 коп, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. ОСОБА_1 проходив службу в органах поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області.
8. З метою перевірки викладених у доповідній записці начальника управління головної інспекції ГУНП в Одеській області від 15 червня 2022 року відомостей про скоєння дисциплінарного проступку окремими працівниками відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, що виразилося у втечі з-під варти затриманого ОСОБА_3 , а також неналежному виконанні службових обов`язків керівництвом ВП № 2 Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області, наказом начальника ГУНП в Одеській області від 16 червня 2022 року № 901 призначено службове розслідування, яким встановлено таке.
9. 13 червня 2022 року слідчим відділом ВП № 2 Одеського РУП № 1 ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України.
10. Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2022 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» терміном 60 діб з правом унесення застави.
11. З метою надійної організації охорони і конвоювання затриманого ОСОБА_3 з Приморського районного суду м. Одеси до ДУ «ОСІ», на підставі наказу ВП № 2 ОРУП № 1 від 13 червня 2022 року № 124, створено конвойний наряд у складі поліцейських цього відділу поліції, а саме: старшого конвою - ДОП СП лейтенанта поліції ОСОБА_4 , водія - оперуповноваженого СКП лейтенанта поліції ОСОБА_5 , конвоїрів - ДОП СП лейтенанта поліції ОСОБА_6 та оперуповноваженого СКП лейтенанта поліції ОСОБА_7 .
12. Зазначений конвойний наряд отримав спеціальні засоби та пройшов відповідний інструктаж у заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності ВП № 2 ОРУП № 1 майора поліції ОСОБА_8 та прибув до Приморського районного суду м. Одеси, забрав затриманого та доставив його до ВП № 2 ОРУП № 1, де на нього для поміщення до ДУ «ОСІ» зібрано та оформлено відповідні документи. ОСОБА_3 конвойним нарядом доставлено до ДУ «ОСІ», де його госпіталізовано до спеціально обладнаної палати-ізолятора цього лікувального закладу.
13. Перед поміщенням затриманого до палати-ізолятора комісією у складі майора поліції ОСОБА_8 , начальника СП капітана поліції ОСОБА_9 та лейтенанта поліції ОСОБА_4 в присутності чергового лікаря відділення хірургії проведено перевірку технічної укріпленості палати-ізолятора, її обладнання засобами зв`язку та наявність охоронно-попереджувальної сигналізації.
14. За результатами цього обстеження встановлено, що у віконних отворах установлено металеві грати, двері зачиняються на замок, обладнані ланцюжком для обмеження їх відкривання та оглядовим вічком, палата обладнана двома камерами відеоспостереження та пожежною сигналізацією, про що зазначеною комісією складено відповідний акт обстеження, який підписав кожний із членів комісії та його затвердив начальник ВП № 2 ОРУП № 1 полковник поліції ОСОБА_10 .
15. Проте, під час проведення службового розслідування встановлено, що ключа для замикання дверей палати-ізолятора не було, а металевий ланцюжок на дверях не функціонував.
16. З метою належної організації охорони взятого під варту затриманого ОСОБА_11 в КНП «МКЛ № 11», наказом ВП № 2 ОРУП № 1 від 13 червня 2022 року № 126 було призначено конвойний наряд з 22:30 год 13 червня 2022 року до 09:00 год 14 червня 2022 року у складі 2 поліцейських лейтенантів поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
17. У зв`язку з необхідністю продовження здійснення охорони затриманого ОСОБА_11 в КНП «МКЛ № 11», наказом ВП № 2 ОРУП № 1 від 14 червня 2022 року № 127 організовано цілодобовий двозмінний пост у складі трьох працівників в однострої, з табельною вогнепальною зброєю та спецзасобами.
18. Майором поліції ОСОБА_12 розроблено, а полковником поліції ОСОБА_13 затверджено розрахунки особового складу по охороні затриманого ОСОБА_11 , відповідно до яких 14 червня 2022 року з 08:00 год до 20:00 год до складу конвою залучалися ДОП СП лейтенант поліції ОСОБА_14 , оперуповноважені СКП лейтенанти поліції ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
19. З 20:00 год 14 червня 2022 року до 08:00 год 15 червня 2022 року згідно з цим розрахунком охорону затриманого здійснювали оперуповноважені СКП лейтенанти поліції ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , лейтенант поліції ОСОБА_14 .
20. Відповідно до графіка добового чергування особового складу ВП № 2 ОРУП № 1 та книги нарядів 14 червня 2022 року о 08:00 год. відповідальним на добове чергування по підрозділу поліції заступив заступник начальника СКП капітан поліції ОСОБА_19 , який того ж дня о 18:30 год. та 15 червня 2022 року о 01:20 год. здійснив перевірки несення служби особовим складом, залученим до охорони затриманого ОСОБА_11 . За результатами перевірок капітан поліції ОСОБА_19 проставив відмітки в журналі перевірок несення служби особовим складом, де зазначив «Перевірив несення служби. Без зауважень».
21. Під час несення служби з охорони затриманого в КНП «МКЛ № 11» 15 червня 2022 року о 04:00 год. конвоїри лейтенанти поліції ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_14 , які перебували в суміжній кімнаті, спеціально обладнаній монітором та вікном до палати-ізолятора для ведення спостереження за затриманим, відволіклися від несення служби та всі заснули. Цим скористався затриманий ОСОБА_20 , який побачив через вікно між палатами, що поліцейські сплять, витягнув руку з кайданок і переконавшись, що його злочинні дії ніхто із поліцейських не бачить, утік з палати через вхідні двері, які не були зачинені ні на замок, ні на металевий ланцюжок.
22. Того ж дня о 04:45 год. лейтенант поліції ОСОБА_17 прокинувся та виявив відсутність затриманого в палаті-ізоляторі, розбудив решту членів наряду, які власними силами розпочали пошуки ОСОБА_11 на території медичного закладу. Проте, знайти затриманого, який утік з-під варти, поліцейським конвойного наряду не вдалося.
23. Про цю подію поліцейські повідомили своїм безпосереднім керівникам капітанам поліції ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які одразу про цю надзвичайну подію поінформували керівництво ВП №2 ОРУП № 1 за своїми напрямами та безпосередньо начальника зазначеного відділу поліції.
24. Після прибуття на місце події керівництвом ВП № 2 ОРУП № 1 зібрано особовий склад, який проінструктовано та націлено на встановлення місця перебування ОСОБА_11 .
25. Проте, ніхто з учасників події або керівників ВП № 2 ОРУП № 1 про це кримінальне правопорушення невідкладно не повідомив за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102».
26. Начальник ВП № 2 ОРУП № 1 полковник поліції ОСОБА_10 безпосереднього керівника - начальника ОРУП № 1 полковника поліції ОСОБА_23 проінформував лише о 07:00 год, що призвело до несвоєчасного інформування нарядів поліції для орієнтування їх щодо розшуку ОСОБА_11 .
27. 30 червня 2022 року начальником ГУ НП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування, за результатами якого до лейтенанта поліції ОСОБА_1 передбачено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні:
- вимог пунктів 1, 2, 5, 9, 13 частини третьої статті 1, частини четвертої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (Далі - Дисциплінарний статут),
- пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 6 частини четвертої статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII),
- абз. 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179 (далі - Правила етичної поведінки),
- пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100,
- Присяги працівника поліції,
- пунктів 1.29, 3.47.6, 3.50.1, 3.59, 4.24.1 Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осібв органах внутрішніх прав України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 60дск (далі - Інструкція № 60дск),
-пунктів 2.1, 2.2 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУ НП в Одеській області, затверджених наказом ГУ НП в області від 01 лютого 2021 року № 177,
-пунктів 6.8 р. 6 та 7.3.5.4 р.7 Методичних рекомендацій із забезпечення особистої безпеки працівників поліції структурних підрозділів апарату Головного управління, підрозділів, підпорядкованих ГУ НП, територіальних відділів та відділень поліції, затверджених наказом ГУ НП в області від 15 червня 2018 року № 2000, що виразилося в незнанні та недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, порушенні порядку охорони затриманого і взятого під варту ОСОБА_11 в лікувальному закладі органів охорони здоров`я у складі конвойного наряду, призначеного наказом ВП № 2 ОРУП № 1 від 14 червня 2022 року № 127, неналежному виконанні обов`язків конвоїрів, невжитті заходів щодо усунення порушень утримання таких осіб, не інформуванні керівництва про такі порушення, відволіканні від несення служби, що призвело до втечі з-під варти ОСОБА_11 , неповідомленні одразу про вказану подію на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» для орієнтування нарядів поліції щодо розшуку втікача, виконанні явно незаконного наказу та нездійсненні письмової доповіді керівнику про такий наказ.
28. У висновку службового розслідування також вказано, що такі неправомірні дії (бездіяльність, самоусунення від виконання службових обов`язків) лейтенанта поліції, зокрема, ОСОБА_5 надали змогу затриманому вчинити ще одне кримінальне правопорушення (втечу з-під варти), відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 393 КК України. Вказана надзвичайна подія, в разі висвітлення її в засобах масової інформації могла набути суспільного резонансу та негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції; в очах медичних працівників КНП «Міська клінічна лікарня № 11» зазначена втеча з-під варти ОСОБА_11 дискредитувала працівників Національної поліції України та вплинула на формування їх негативної думки про стан дисципліни та законності в органах поліції, виконання поліцейськими покладених на них функцій та завдань.
29. Згідно з пунктом 2 наказу начальника ГУ НП в Одеській області від 08 липня 2022 року №1050 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб відділу поліції № 2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області» (далі - Наказ № 1050) за вчинення дисциплінарного проступку до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
30. Із наказом позивач ознайомлений 12 липня 2022 року.
31. На підставі наказу № 1050 наказом начальника ГУ НП в Одеській області від 15 липня 2022 року №1249 о/с (надалі - наказ №1249) лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 15 липня 2022 року.
32. Із цим наказом позивач ознайомлений 20 липня 2022 року.
33. Не погоджуючись із такими наказами, позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
34. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивач не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за невиконання іншими службовими особами своїх обов`язків, оскільки саме неналежне виконання своїх службових обов`язків з боку комісії у складі майора поліції ОСОБА_8 , капітана поліції ОСОБА_9 , лейтенанта поліції ОСОБА_4 при перевірці належності стану палати-ізолятора відділення хірургії, в якій утримувався під охороною затриманий, стало передумовою для втечі підозрюваного з-під варти та унеможливило подальше належне виконання своїх обов`язків поліцейськими, залученими до складу конвойного наряду.
35. Також судом першої інстанції встановлено, що позивач перед тим, як заступити на службу з охорони затриманого ОСОБА_3 , 14 червня 2022 року ніс службу у складі конвойного наряду з 07:45 год до 19:00 год, тобто без відпочинку продовжив нести службу у нічний час.
36. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку, який фактично виразився у неналежному виконанні обов`язків конвоїра, невжитті заходів щодо усунення порушень утримання таких осіб, неінформуванні керівництва про такі порушення, відволіканні від несення служби, що призвело до втечі з-під варти ОСОБА_11 .
37. Зазначив, що висновки суду першої інстанції жодним чином не спростовують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, враховуючи, що ОСОБА_1 у своїх поясненнях під час службового розслідування вказав, що о 04:00 год 15 червня 2022 року саме він повинен був нести службу, однак спав. Окрім того, про обставини щодо неналежної організації конвоювання позивач нікому не доповідав.
38. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріалами справи спростовується висновок суду першої інстанції про те, що позивач заступив на службу по охоронні затриманого без відпочинку, оскільки об 11:40 год 14 червня 2022 року закінчився конвой, який здійснював позивач та до охорони затриманого позивач приступив о 20:00 год 14 червня 2022 року, що підтверджується відміткою в дорожньому журналі та рапорті старшого конвою, листуванні в месенджері.
39. Суд апеляційної інстанції також не взяв до уваги посилання суду першої інстанції на те, що інший конвоїр не розбудив позивача, оскільки ці обставини не можуть бути поважною причиною невиконання позивачем своїх безпосередніх обов`язків. При цьому наголосив, що обставини стосовно неналежної організації конвоювання з боку керівництва відділу, які встановлені в ході службового розслідування та на які посилається ОСОБА_1 і суд першої інстанції, є підставою для притягнення цих осіб до дисціплінарної відповідальності та за відсутності інформування з боку позивача свого керівництва не можуть бути підставою для звільнення позивача від дисциплінарної відповідальності.
40. Позивач у скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не застосував висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 360/4790/19, від 12 червня 2023 року у справі № 380/1256/21 щодо застосування частини першої статті 12, частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту.
41. Наголошував на тому, що найсуворіший вид стягнення - звільнення зі служби був застосований лише до осіб, які обіймали найнижчі посади з усіх службових осіб, притягнутих до відповідальності. Однак, відповідальність за точне і своєчасне виконання поставленого завдання щодо конвоювання затриманих та взятих під варту осіб, додержання законності підлеглими несе начальник конвою (старший конвоїр).
42. Також у касаційній скарзі зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 4 статті 5 Дисциплінарного статуту та частини другої статті 8 Закону №580-VIII під час з`ясування і встановлення наявності складу дисциплінарного проступку в діяннях поліцейського, а також справедливості, правомірності, пропорційності застосування до поліцейського найсуворішого дисциплінарного стягнення.
43. У відзиві касаційну скаргу відповідач просив оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Наголошував, що вчинений позивачем проступок свідчить про повне нехтування та зневаження своїм статусом та посадою поліцейського, проявом абсолютно безвідповідального ставлення до Українського народу, якому він зобов`язаний служити, недотриманням своїх службових обов`язків, що є грубим порушенням службової дисципліни та абсолютно дискредитує позивача як поліцейського.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
44. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
45. Спірні правовідносини склалися щодо наказів про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
46. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
47. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку про законність притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
48. Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
49. Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
50. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
51. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
52. Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
53. Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
54. Частинами третьою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
55. У контексті спірних правовідносин Верховний Суд зазначає, що під час службового розслідування був встановлений факт неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, що призвело до втечі підозрюваного з-під варти, враховуючи, що сам позивач під час службового розслідування підтвердив, що спав у той час, коли повинен був нести службу (о 04.00 год 15 червня 2022 року).
56. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин справи та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови від 01 квітня 2020 року у справі № 806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18, від 28 жовтня 2021 року у справі №520/1578/2020, від 09 лютого 2022 року у справі № 160/12290/20, від 23 листопада 2023 року у справі № 420/14443/22).
57. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
58. Фактори, від яких залежить визначення виду стягнення за правилами статті 19 Дисциплінарного статуту, були враховані відповідачем, на що правомірно звернув увагу суд апеляційної інстанції.
59. Так, обираючи позивачу вид дисциплінарного стягнення, відповідач врахував визнання ним вини, наслідки вчиненого/допущеного проступку, особу порушника, попереднє притягнення до дисциплінарної відповідальності, негативну службову характеристику, що свідчить про його ставлення до службових обов`язків.
60. У касаційній скарзі позивач вказував на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10 вересня 2020 року у справі №360/4790/19 та від 12 червня 2023 року у справі №380/1256/21, щодо застосування такого виду стягнення як звільнення зі служби.
61. З цього приводу слід зазначити, що у вказаних постановах Верховний Суд звертав увагу, зокрема, на те, що при обранні виду дисциплінарного стягнення за правилами статті 19 Дисциплінарного статуту необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Застосовуючи найсуворіший вид дисциплінарного стягнення необхідно співставлювати тяжкість допущеного саме позивачем порушення службової дисципліни, враховувати його особу, дані, що його характеризують.
62. У той же час, ГУ НП в Одеській області при обранні дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 було враховано та застосовано правила статті 19 Дисциплінарного статуту, про що обґрунтовано вказував суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові, визнаючи застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення правомірним та пропорційним, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.
63. Окрім цього, як відповідачем, так і судом апеляційної інстанції враховувалося те, що позивач після втечі затриманого з-під варти не повідомив одразу керівництво про таку подію, а здійснював самостійний пошук затриманого та не повідомив невідкладно про це кримінальне правопорушення за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102».
64. Службовим розслідуванням встановлено та в ході розгляду справи підтверджено факт вчинення позивачем дисціплінарного проступку, що виразився у порушенні порядку охорони затриманого і взятого під варту ОСОБА_3 в лікувальному закладі органів охорони здоров`я у складі конвойного наряду, призначеного наказом ВП № 2 ОРУП № 1 від 14 червня 2022 року № 127, неналежному виконанні обов`язків конвоїра, невжитті заходів щодо усунення порушень утримання таких осіб, неінформуванні керівництва про такі порушення, відволіканні від несення служби, що призвело до втечі особи з-під варти, неповідомленні одразу про вказану подію на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» для орієнтування нарядів поліції щодо розшуку втікача.
65. Доводи скаржника, що він не був визначений конвоїром, спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідно до розрахунку особового складу відділу поліції № 2 ОРУП № 1 по охороні слідчо-затриманого ОСОБА_3 з 20.00 год 14 червня 2022 року до 08.00 год 15 червня 2022 року ОСОБА_24 , ОСОБА_1 та ОСОБА_25 здійснювали охорону затриманого в палаті-ізоляторі хірургічного відділення НОМЕР_1 , що позивачем не заперечувалося.
66. Окрім того, у касаційній скарзі позивач наголошує, що обставинам, які вказують на неналежне виконання ним своїх обов`язків, передували також порушення організації охорони затриманого. Однак, Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що обставини стосовно неналежної організації конвоювання з боку керівництва відділу, які встановлені в ході службового розслідування є підставою для притягнення цих осіб до дисціплінарної відповідальності та за відсутності інформування з боку позивача свого керівництва не можуть бути підставою для його звільнення від дисциплінарної відповідальності.
67. Суд апеляційної інстанції наголошував на тому, що позивач з 20.00 год 14 червня 2022 року до 08.00 год 15 червня 2022 року заступив до охорони затриманого, будь-яких зауважень щодо організації конвоювання не висловив.
68. У обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції позивач також вказував на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 4 статті 5 Дисциплінарного статуту та частини другої статті 8 Закону № 580-VIII під час з`ясування і встановлення наявності складу дисциплінарного проступку в діяннях поліцейського, а також справедливості, правомірності, пропорційності застосування до поліцейського найсуворішого дисциплінарного стягнення.
69. Так, відповідно до частини другої статті 8 Закону № 580-VIII поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.
70. Пунктом 4 статті 5 Дисциплінарного статуту визначено, що поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.
71. Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі матеріалів службового розслідування, позивач приступив до охорони затриманого о 20.00 год 14 червня 2022 року відповідно до наказу начальника відділу поліції № 2 Одеського РУП № 1 від 14 червня 2022 року № 127 та розрахунку особового складу, не повідомив (доповів) керівництво про неможливість виконання наказу про охорону затриманого з причин його незаконності/злочинності. Не надав позивач таких підтверджуючих даних ні під час службового розслідування, ні під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій.
72. Таким чином, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення.
73. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини Верховний Суд вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про законність накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
74. Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновку суду апеляційної інстанції і не дають підстав уважати, що ним неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення.
75. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
76. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 356 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №420/10452/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
В.Е. Мацедонська,
Судді Верховного Суду