ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №420/11608/23
адміністративне провадження № К/990/17685/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Коваленко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/11608/23
за позовом ОСОБА_1 , яка звернулась в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 та ОСОБА_3
до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , та ОСОБА_3
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 (далі - позивачка, скаржниця) звернулася до суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідачі, Міноборони , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якій просила:
- визнати протиправними дії комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, щодо прийняття пункту 25 рішення Міноборони, оформленого протоколом засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 22 лютого 2023 року №54/168 з порушенням строку на його прийняття, в частині виплати двом синам загиблого 17 серпня 2022 року матроса ОСОБА_4 , у період дії воєнного стану одноразової грошової допомоги в розмірі 2/3 частини від 11250000,00 грн;
- зобов`язати Міноборони виплатити синам загиблого 17 серпня 2022 року матроса ОСОБА_4 , у період дії воєнного стану - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 належну частину одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським за їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 (далі - постанова КМУ №168) (рішення про виплату №54/168 від 22 лютого 2023 року), одноразовим платежем згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2013 року №975 (далі - Порядок №975).
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що комісія Міноборони прийняла рішення про виплату одноразової грошової допомоги дітям позивача 22 лютого 2023 року, з грубим порушенням строків для прийняття такого рішення, у зв`язку з чим порушено права неповнолітніх дітей померлого військовослужбовця на отримання такої одноразової грошової допомоги одноразовим платежем.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у виплаті залишку одноразової грошової допомоги, призначеної відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №54/168 від 22 лютого 2023 року, одним платежем рівними частинами у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити виплату ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , одним платежем одноразової грошової допомоги у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), абзацу 3 пункту 2 Порядку №975, пункту 2 постанови КМУ №168 без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених Порядком та умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженим наказом Міноборони від 25 січня 2023 року №45 (далі - Порядок № 45). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, право на отримання одноразової допомоги у позивачів, як і призначення відповідної допомоги, відбулось до дня набрання чинності Порядком №45, то у відповідачів не було правових підстав для проведення виплати позивачам одноразової грошової допомоги частинами.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Міноборони, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Порядок №45 не порушує права дружини та дітей загиблого на отримання одноразової грошової допомоги, незалежно від набрання чинності цим Порядком вже після виникнення такого права у дружини та дітей загиблого. Таке право також не порушується і несвоєчасним прийняттям комісією протокольного рішення, в строки встановленні Порядком №975. На цій підставі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачами не було порушено права та інтереси позивача та дітей загиблого.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ОСОБА_1 , в тому числі в інтересах дітей, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року і залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року.
8. На обґрунтування касаційної скарги скаржниця зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення пункту 1.10 Порядку №45, крім того висновок щодо застосування даної норми права ще не сформований Верховним Судом.
9. Крім того, скаржниця вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність у Міноборони правових підстав для проведення виплати одноразової грошової допомоги частинами, оскільки право на отримання такої допомоги фактично виникло до дня набрання чинності Порядком №45.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
10. Касаційна скарга надійшла до Суду 07 травня 2024 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/11608/23 витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 10 жовтня 2024 року.
13. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
14. Від відповідачів відзиву на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження, згідно довідки про доставку документа в електронний кабінет, відповідачами отримано 24 травня 2024 року о 17:02.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
15. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з березня 2022 року по серпень 2022 року.
16. У зв`язку з виконанням свого обов`язку по відсічі агресії рф, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 20 серпня 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
17. У зв`язку зі смертю, ОСОБА_4 був виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
18. На його утриманні було двоє неповнолітніх дітей, син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження повторно серії НОМЕР_3 від 26 квітня 2023 року та син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 09 серпня 2005 року.
19. 31 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_9 з заявою про виплату одноразової грошової допомоги як членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 .
20. Листом від 15 лютого 2023 року за вих.№943/3164 позивачку повідомлено, що документи з висновком щодо можливості виплати синам ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю їх батька, матроса ОСОБА_4 направлено в Департамент соціального забезпечення Міноборони за вих. від 14 грудня 2022 року №943/12727 для подання на розгляд Комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
21. 22 лютого 2023 року комісією Міноборони прийнято протокольне рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_4 , що підтверджується Витягом з протоколу №54/168 від 22 лютого 2023 року.
22. 28 лютого 2023 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято наказ №223 від 28 лютого 2023 року «Про виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 », яким наказано кошти, отримані для виплати одноразової грошової допомоги згідно розподілу від 24 лютого 2023 року №737/2/433, перерахувати: дружині та синам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в сумі 3750000 грн кожному.
23. Також листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14 березня 2023 року за вих. №943/4783 ОСОБА_1 повідомлено про прийняте протокольне рішення комісією Міноборони (протокол №54/168 від 22 лютого 2023 року).
24. Також зазначеним листом ОСОБА_1 повідомлено про те, що:
«Розглянувши подані документ, комісія дійшла висновку про можливість призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до пункту 2 постанови КМУ №168:
25. Дружині та двом синам загиблого 17 серпня 2022 року у період дії воєнного стану матроса ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 23 серпня 2022 року та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 28.12.2022 року №321/КЦ/18234 - в розмірі 3/4 частини 15000000 грн., в сумі 11250000грн. у рівних частках кожному.
Також повідомляємо, що згідно п.1.10 Порядку № 45 призначена сума одноразової грошової допомоги виплачується поетапно. А саме на першому етапі виплачується 1/5 від призначеної суми, залишок невиплаченої суми одноразової грошової допомоги (4/5 від призначеної суми) виплачується щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.
На підставі вищезазначеного розподілу коштів №9 та згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 лютого 2023 року №223 кошти в сумі 1 500 000 грн. було перераховано на надані Вами реквізити. Залишок суми одноразової грошової допомоги (4/5 від призначеної суми) буде виплачуватись щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.».
25. Вважаючи, що комісія Міноборони прийняла рішення про виплату одноразової грошової допомоги з грубим порушенням строків для прийняття такого рішення, у зв`язку з чим порушено права неповнолітніх дітей померлого військовослужбовця на отримання такої одноразової грошової допомоги одноразовим платежем, а не частинами, позивачка звернулась до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
27. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
28. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
29. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
30. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.
31. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Зазначена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
33. Відповідно до частин другої, третьої, п`ятої статті 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
34. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
35. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
36. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
37. Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-XII.
38. Так, Закон № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
39. Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на:
військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;
військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
40. Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
41. Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
42. Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначено у статті 16-1 Закону №2011-XII.
43. Відповідно до частин першої, другої статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у пунктах 1-3 частини другої статті 16 Закону №2011-XII, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
44. Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
45. На виконання Закону №2011-XII КМУ прийняв Порядок №975, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
46. Практика Верховного Суду стосовно застосування цього Порядку сформована, зокрема, у постановах від 27 травня 2021 року у справі № 520/9807/2020, від 24 червня 2021 року у справі № 120/1985/20-а, від 18 травня 2022 року у справі № 500/423/19, від 18 травня 2022 року у справі № 500/423/19, від 25 липня 2022 року у справі № 380/6447/20 та від 18 березня 2024 року у справі № 120/13997/21-а.
47. Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
48. Відповідно до пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII.
49. За приписами пункту 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
50. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу». Військовозобов`язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», указами Президента України (частина 3).
51. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується учасниками справи, що ОСОБА_3 , у зв`язку з виконанням свого обов`язку по відсічі агресії рф, 17 серпня 2022 року помер.
52. З огляду на встановлене, Суд бере до уваги наступне.
53. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан.
54. Вказане дає змогу Суду дійти висновку, що смерть ОСОБА_3 сталася в період дії на території України воєнного стану.
55. Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
56. Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб`єктами низки стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких пов`язане з небезпекою для життя і здоров`я.
57. Колегія суддів зазначає, що у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану питання про виплату соціального забезпечення, зокрема одноразової грошової допомоги в разі загибелі чи смерті військовослужбовця, набули нового правового регулювання і змісту.
58. Конституційний Суд України ухвалив рішення від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022, у якому вказав на необхідності посиленого з боку Держави соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а також осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності, а також зазначив про неможливість обмеження або скасування права на соціальний захист цієї особливої категорії осіб із спеціальним юридичним статусом.
59. Також у вказаному рішенні зазначено, що за змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України [абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019].
60. Розвиваючи зазначені юридичні позиції, Конституційний Суд України у рішенні від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 вказав на те, що зі змісту частин першої, другої, п`ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв`язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов`язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня.
61. Відповідно до пункту 4 Указу № 64/2022 Кабінет Міністрів України зобов`язано невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
62. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
63. Крім того, абзацами другим та третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення:
за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та їх спрямування до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації (до початку роботи Верховної Ради України);
щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.
64. Таким чином, на виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», враховуючи необхідність вирішення багатьох невідкладних питань, пов`язаних із запровадженням воєнного стану, виконанням завдань щодо подолання збройної агресії та захисту держави, мобілізаційних та низки інших процесів, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», положеннями якої оперативно врегулював деякі особливості окремих виплат (в тому числі ОГД), зокрема для військовослужбовців, як осіб, які безпосередньо були залучені до виконання зазначених завдань.
65. Так, пунктом 1 постанови КМУ №168 (тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент прийняття Міністерством оборони України протоколу засідання Комісії №54/168 від 22 лютого 2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
66. Абзацом першим, другим, сьомим пункту 2 Постанови №168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян рф або рб та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.
67. Пунктом 2-1 Постанови КМУ №168 установлено, що порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
68. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_9 з заявою про виплату одноразової грошової допомоги в своїх інтересах, а також в інтересах двох синів ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 )) як членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 .
На момент її звернення до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про призначення ОГД (31 листопада 2022 року) порядок і послідовність дій уповноважених суб`єктів щодо виплати одноразової грошової допомоги, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовців визначався Порядком № 975 та Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530, яким затверджено Положення №530.
69. Згідно з пунктом 22 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Під час воєнного стану рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймається розпорядником бюджетних коштів протягом трьох місяців з дня отримання всіх необхідних документів.
70. Крім того, пунктом 4.11 Положення №530, визначено, що Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника бюджетних коштів до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня щодо права на виплату одноразової грошової допомоги та у разі її призначення в порядку черговості відповідно до дати подання документів готує та надає Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня, які мають власну мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, доводять ці рішення до уповноважених органів (військових частин, військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, установ, організацій та ТЦК та СП), які подавали висновки щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, та впродовж трьох робочих днів готують та надають Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється не пізніше трьох робочих днів з дня відкриття асигнувань розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві.
Уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та ТЦКСП), які здійснювали оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, повідомляють заявників про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення або відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у 15-денний строк з дня його одержання.
71. Згідно пункту 4.12 Положення №530, після отримання коштів для виплати одноразової грошової допомоги розпорядники коштів третього рівня протягом трьох робочих днів уточнюють рахунки отримувачів допомоги, видають наказ про виплату одноразової грошової допомоги та подають платіжні документи до органів Державної казначейської служби України.
72. Вищезазначене у сукупності свідчить про те, що на момент звернення позивачки до ІНФОРМАЦІЯ_9 (листопад 2022 року) послідовність дій щодо призначення останньої була врегульована Порядком № 975 і Положенням № 530 і включала в себе:
реалізацію волевиявлення особи шляхом звернення до відповідного органу (районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) із формалізованою заявою про виплату одноразової грошової допомоги;
прийом заяви та документів районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, здійснення розшуку відсутніх документів, направлення документів до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
перевірка обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки отриманих документів, підготовка висновку про право на призначення одноразової грошової допомоги та направлення до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України;
опрацювання документів в Міністерстві оборони України та прийняття відповідною комісією рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги.
73. Суд також зауважує, що положення вищезазначених актів (Порядок № 975 та Положення № 530) надавали право розпоряднику бюджетних коштів в умовах дії воєнного стану приймати рішення за наслідками розгляду поданих для призначення одноразової грошової допомоги документів протягом трьох місяців з дня їх отримання.
74. Разом з тим, Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №45 затверджено новий порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану.
75. Згідно пункту 1 зазначеного Наказу, вказаний Порядок розроблений, зокрема, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» від 7 липня 2022 року № 793 (набрала чинності 19 липня 2022 року).
76. Крім того, згідно пункту 3 Наказу, Порядок № 45 набирає чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 31 січня 2023 року (Опубліковано: Офіційний вісник України - 2023 року, № 8, сторінка 9, стаття 606, код акта 116462/2023).
77. Пунктом 1.1 розділу І Порядку № 45 визначено, що цей порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ № 168, алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.
78. Пунктом 1.2 розділу І Порядку № 45 визначено, що ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
79. Пунктом 1.10 Порядку №45 визначено, що призначена сума одноразової грошової допомоги у Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_6 , Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно: на першому етапі - 1/5 від призначеної суми; залишок невиплаченої суми (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.
80. Звертаючись до Суду з касаційною скаргою, скаржниця, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вказує, що оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка військовослужбовця, виникло до набрання чинності Порядком №45, вона та двоє синів мають право на виплату одноразової грошової допомоги одним платежем.
81. Водночас, ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав, що прийнятий КМУ Порядок №45 не порушує права дружини та дітей загиблого на отримання одноразової грошової допомоги, навіть за умови поетапної виплати ОГД, незалежно від набрання чинності цим Порядком вже після виникнення такого права у дружини та дітей загиблого.
82. Аналізуючи висновки суду апеляційної інстанції з урахуванням доводів касаційної скарги, Суд зазначає, що основним правовим питанням, яке потребує вирішення у цій справі, є поширення дії Порядку №45 на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності та завершилися після набрання ним чинності.
83. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
84. В теорії права дія нормативно-правових актів у часі розглядається як інтегративна категорія, що включає такі моменти тривалості та особливості реалізації акта у часі (темпоральні характеристики нормативно-правового акта), як: 1) дата набрання актом чинності та дата введення його в дію, а також дата втрати актом (повністю або в певній частині) чинності та, відповідно, припинення його дії; 2) чинність та дія акта; 3) способи (види) дії акта у часі.
85. Дія нормативно-правових актів у часі є, як правило, перспективною, тобто розрахованою на поведінку суб`єктів права, що виникає після набрання чинності актом. Проте, у деяких випадках нормативно-правові акти можуть мати зворотну (так звану ретроспективну) дію у часі, тобто поширюватись в цілому або в певній частині на відносини, що виникли до набрання ним чинності.
86. Позицію щодо дії законів та інших нормативно-правових актів в часі неодноразово висловлював Конституційний Суд України.
87. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6- рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з цього правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, становлять випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
88. Зі змісту вказаних рішень КСУ також вбачається, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
89. При цьому у Рішенні від 12 липня 2019 року №5-р(I)/2019 КСУ зробив висновок, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).
90. Таким чином, у разі безпосередньо (прямої) дії нормативно-правового акта в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
91. У контексті спірних правовідносин колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, аналізуючи питання дії нормативно-правових актів у часі, у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 803/1541/16 вказала, що у разі якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.
92. Такий підхід у вирішенні питання щодо застосування принципу дії законів у часі неодноразово застосовувався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №826/10971/16, від 24 січня 2023 року у справах №640/14816/20 та №600/5806/21-а, від 08 жовтня 2021 року у справі № 240/19318/20, від 16 листопада 2021 року у справі № 360/1406/20, від 01 грудня 2022 року у справі № 640/7578/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 520/9778/19 та від 10 січня 2024 року у справі № 380/13615/21.
93. Крім того, Верховний Суд у постановах від 23 липня 2024 року у справі № 280/3308/23 та від 02 жовтня 2024 року у справі №340/2273/23, аналізуючи зазначені вище правові норми Основного Закону України, юридичні позиції Конституційного Суду України щодо їх офіційного тлумачення та висновки Верховного Суду стосовно застосування цих норм, констатував, що правовідносини щодо призначення ОГД починаються саме з дати звернення особи з відповідною заявою про призначення їй ОГД і тривають до моменту прийняття рішення про призначення ОГД уповноваженим органом, а саме Комісією.
Лише у разі якщо на момент прийняття суб`єктом владних повноважень у межах визначених законодавством строків рішення про призначення ОГД у законодавстві запроваджено нове правове регулювання цих правовідносин, відмінне від того, яке існувало на момент звернення особи із відповідною заявою, вказаний суб`єкт не має законних можливостей діяти або приймати рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке вже є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками. З огляду на це, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний застосовувати виключно те правове регулювання, яке чинне на момент прийняття ним рішення, за винятком випадків, коли він діє за межами визначених законодавством строків (у такому випадку застосовується законодавство у редакції станом на останній день можливого прийняття рішення), або нове законодавче регулювання передбачає особливості порядку застосування в часі нових норм права.
94. Крім того, Суд у цій справі вказав, що такий правовий висновок в повній мірі узгоджується із положеннями Закону України «Про адміністративну процедуру» 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон №2073-IX), відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 якого, адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.
Згідно статей 87 та 88 Закону № 2073-IX адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта. При цьому, разі внесення змін до закону або істотної зміни фактичних обставин правомірний адміністративний акт може бути відкликано за ініціативою адміністративного органу на шкоду особі з дня набрання чинності новим адміністративним актом, якщо публічний інтерес у відкликанні адміністративного акта переважає законний інтерес (довіру) особи.
95. Повертаючись до спірних правовідносин та беручи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Суд зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про призначення та виплату ОГД у зв`язку зі смертю її чоловіка 31 листопада 2022 року. Впродовж трьохмісячного строку, встановленого абзацом 5 пункту 22 Порядку № 975, а саме 22 лютого 2023 року, Комісією Міноборони складено Протокол № 54/168, згідно якого дружині та двом синам загиблого 17 серпня 2022 року у період дії воєнного стану ОСОБА_4 призначено одноразову грошову допомогу у розмірі частини 15 000 000 грн в сумі 11250000 грн у рівних частках кожному.
96. На цій підставі, враховуючи набрання Порядком № 45 чинності 31 січня 2023 року, Суд зауважує, що станом на момент прийняття рішення від 22 лютого 2023 року, яким визнано за позивачами право на отримання ОГД, чинним правовим регулюванням порядку та умов виплати ОГД вже було передбачено її поетапне нарахування особам, яким вона призначена.
97. Враховуючи принцип правової визначеності як складової верховенства права, а також те, що розгляд вказаної заяви відбувся в межах встановленого строку та за нового правового регулювання, тобто адміністративна процедура, ініційована позивачкою у цій справі стосовно реалізації визначеного законом права на отримання ОГД була завершена після набрання чинності Порядком № 45 (згідно пункту 3 Наказу, яким затверджено Порядок № 45, останній набирає чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 31 січня 2023 року) Суд наголошує, що у відповідача були відсутні підстави для проведення виплати позивачці ОГД однією виплатою.
98. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що на спірні правовідносини поширюються положення Порядку № 45, в тому числі щодо поетапної виплати ОГД, а тому погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , яка звернулась в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування судом апеляційної інстанції пункту 1.10 Порядку № 45 не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду зазначеного судового рішення.
99. У контексті спірних правовідносин, що виникли у цій справі, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пунктів «б» та «в» частини другої статті 9 Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24 серпня 2023 року № 3354-IX (далі - закон № 3354-IX) (набрав чинності 20 вересня 2023 року та буде введений в дію в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022) законодавство України, зокрема, включає постанови КМУ та накази міністерств.
100. Згідно з частиною першою статті 117 Конституції України КМУ в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
101. Аналогічно до положень Основного Закону частинами першою, другою, восьмою статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII визначено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.
102. Крім того, згідно з частиною першою, другою, сьомою статті 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 року № 3166-VI міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів КМУ видає накази, які підписує міністр. Накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами. Накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
103. Пунктом 8 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671, Міноборони в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів КМУ видає накази, організовує і контролює їх виконання. Накази Міноборони, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності і громадянами.
104. Варто також зауважити, що згідно статті 58 Закону № 3354-IX пряма дія нормативно-правового акта у часі означає, що його норми поширюються на суспільні відносини, що виникли після набрання ним чинності. Норми нормативно-правового акта поширюються на суспільні відносини, що виникли до дня набрання ним чинності та продовжують існувати на день набрання ним чинності, з дня набрання чинності цим нормативно-правовим актом.
105. При цьому, згідно частин другої та третьої статті 57 Закону № 3354-IX дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання ним чинності, якщо інше не передбачено законом, і закінчується моментом припинення його дії.
106. Моментом набрання чинності нормативно-правовим актом є 0 годин дня, наступного за днем його опублікування в порядку, встановленому законом, якщо:
1) інше не визначено Конституцією України та (або) законом;
2) більш пізній строк (термін) не встановлено самим нормативно-правовим актом.
107. Вказане у сукупності дозволяє дійти висновку про те, що Порядок № 45, затверджений Наказом Міноборони від 25 січня 2023 року № 45, є обов`язковим до виконання з моменту набрання ним чинності і підлягає застосуванню до тих правовідносин, рішення про призначення ОГД (у формі протоколу Комісії Міноборони) у яких або прийнято вже на момент чинності вказаного Порядку, тобто після 31 січня 2023 року.
108. Колегія суддів також зазначає, що введені Порядком № 45 положення щодо поетапної виплати призначеної сім`ям загиблих військовослужбовців одноразової грошової допомоги жодним чином не позбавляють відповідних осіб права на отримання вказаної допомоги, при цьому, в умовах дії воєнного стану та з урахуванням обмежених фінансових ресурсів держави забезпечують дотримання соціальних прав і гарантій в частині своєчасних виплат одноразової грошової допомоги рівною мірою всім сім`ям загиблих. Порядок № 45 також покликаний забезпечити тривалу підтримку та відновлення фінансової стабільності у сім`ях, які пережили загибель військовослужбовця. Таке нормативне регулювання дає змогу максимізувати ефективність використання доступних ресурсів держави і забезпечити відповідність соціальних стандартів та гарантій у складних умовах кризи, спричиненої збройною агресією рф проти України.
109. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що на спірні правовідносини поширюються положення Порядку № 45, в тому числі щодо поетапної виплати ОГД, а тому погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , яка звернулась в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
110. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
111. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
112. Рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суди ухвалили судові рішення при дотриманні норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
113. Оскільки суд залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді А.А. Єзеров
Н.В. Коваленко