ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа №420/1496/19
адміністративне провадження № К/9901/16515/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бефініт Ком» до Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У березні 2019 року ТОВ «Бефініт Ком» (далі - Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДФС в Одеській області, третя особа ГУ ДКСУ в Одеській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.12.2018 року №0055841410 та №0055851410, від 18.02.2019 року №0000121202;
- зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ «Бефініт Ком» у розмірі 21 720 084 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 3 липня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 14.12.2018 року №0055841410 та №0055851410, від 18.02.2019 року №0000121202. Зобов`язано ГУ ДФС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ «Бефініт Ком» у розмірі 21 720 084 грн.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ТОВ «Бефініт Ком» задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 14.12.2018 року №0055841410 та №0055851410, від 18.02.2019 року №0000121202. В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 липня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року.
5 березня 2021 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ГУ ДПС в Одеській області про перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року відкрито провадження за заявою ГУ ДПС в Одеській області про перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року за нововиявленими обставинами. Замінено неналежного відповідача ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646), на його правонаступника ГУ ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166).
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДПС в Одеській про перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року за нововиявленими обставинами і залишено її в силі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанцій ГУ ДПС в Одеській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 19.11.2018 року по 21.11.2018 року, на підставі наказу від 13.11.2018 року №8801, ревізорами ГУ ДФС в Одеській області було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України ТОВ «Бефініт Ком» за митною декларацією від 25.10.2017 року №UA100110/2017/110205.
За результатами вказаної перевірки було складено акт від 29.11.2018 року №2627/15-32-14-10-11/41571035, у висновках якого зазначено про порушення підприємством позивача наступних норм діючого законодавства:
- п.2 ч.2 ст.52, ст.ст.260,261,69, ч.1, п.5 ч.8 ст.257 МК України, «Основних правил інтерпретації УКТЗЕД» (затв. Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 року), в результаті чого позивачем занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 66 559,03 грн;
- п.190.1 ст.190 ПК України, що призвело до заниження позивачем податкового зобов`язання по сплаті ПДВ на суму 179 709,4 грн.
За результатами вказаної перевірки та підставі акту від 29.11.2018 року №2627/15-32-14-10-11/41571035., уповноваженою особою ГУ ДФС в Одеській області 14.12.2018 року винесено податкові повідомлення-рішення: 1) №0055841410, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 66 559,03 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16 639,76 грн; 2) №0055851410, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 179 709,4 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 44 927,35 грн.
20.12.2018 року ТОВ «Бефініт Ком» подало до ГУ ДФС в Одеській області податкову декларацію з ПДВ за податковий період листопад 2018 року, до якої в т.ч. увійшли й суми за митною декларацією від 25.10.2017 року №UA100110/2017/110205. При цьому, у рядку 19 Декларації позивачем було зазначено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 21 941 731 грн., а у рядках 20.2 та 20.2.1 - суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 21 720 084 грн.
Крім того, позивачем до вказаної декларації були додані розрахунок суми бюджетного відшкодування, сформованого за рахунок сум податкового кредиту періодів жовтень-листопад 2017 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 21 720 084 грн.
На підставі поданих Товариством документів, в період з 31.01.2019 року по 06.02.2019 року, на підставі наказу від 30.01.2019 року №582 та направлень на перевірку від 30.01.2019 року №528/12-02 та №529/12-02, ревізорами ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Бефініт Ком».
За результатами вказаної перевірки було складено акт від 06.12.2019 року №192/15-32-12-02/41571035, у висновках якого контролюючим органом зазначено про порушення підприємством позивача вимог пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.44.1, 44.6 ст.44, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.189.1 ст.189, абз. «г» п.198.5 ст.198, п.200.1, абз.«б» п.200.4 ст.200, п.201.14 ст.201 ПК України, в результаті чого, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника у банку, у сумі 21 720 084 грн.
Основною підставою для вказаних вище висновків став факт нібито відмови підприємства позивача у наданні в ході проведення цієї позапланової перевірки оригіналів первинних документів, які були підставою для нарахування від`ємного значення з ПДВ, яке у подальшому було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства по декларації з ПДВ за листопад 2018 року.
При цьому, як беззаперечно було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій в ході розгляду справи, посадові особи ТОВ «Бефініт Ком» жодним чином не відмовлялись надати перевіряючим запитувані оригінали документів до перевірки, а фактично не мали ані технічної, ані реальної можливості їх надати на момент перевірки, про що ГУ ДФС в Одеській області та Центр обслуговування платників Приморської ДПІ ГУ ДФС в Одеській області було своєчасно повідомлено листами від 01.02.2019 року та 04.02.2019 року.
Так, єдиною причиною не надання первинних документів фактично стало те, що підприємством документи фінансово-господарської діяльності за період з вересня 2017 року було неумисно втрачено, про що було одразу повідомлено правоохоронні органи.
Вказані обставини повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: листом начальника Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області від 10.01.2019 року №36/ЕО-1170.
Проте, не зважаючи на факт втрати оригіналів документів, уповноваженими особами ГУ ДФС в Одеській області, фактично в порушення вимог п.44.5 ст.44 ПК України, було проведено спірну перевірку, складено акт від 06.02.2019 року №192/15-32-12-02/41571035, на підставі якого, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2019 року №0000121202., яким ТОВу «Бефініт Ком» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 21 720 084 грн.
Не погоджуючись з такими діями та рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
3 липня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд своїм рішенням повністю задовольнив адміністративний позов ТОВ «Бефініт Ком».
В подальшому, не погодившись з вказаним вище рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його до П`ятого апеляційного адміністративного суду, який, в свою чергу, своєю постановою від 12 лютого 2020 року, скасував зазначене рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 липня 2019 року та прийняв нове рішення, яким адміністративний позов ТОВ «Бефініт Ком» задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 14.12.2018 року №0055841410 та №0055851410, від 18.02.2019 року №0000121202. В решті позовних вимог відмовив.
5 березня 2021 року (більше ніж через 11 місяців після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції) до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ГУ ДПС в Одеській області про перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року за нововиявленими обставинами, в якій відповідач, посилаючись на вимоги частини першої та пункту 1 частини другої статті 361 КАС України та лист НАБУ від 28.01.2021 року (вх.№4609/5 від 03.02.2021р.) щодо руху коштів ТОВ «Бефініт Ком» на відкритих підприємством у Банку «Восток» р/рахунків, просив суд скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 18.02.2019 року №0000121202 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову в цій частині
Відповідно до ч.1 ст.361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 2 ст.361 КАС України визначено вичерпаний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Так, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд же судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи (ч.3 ст.361 КАСУ).
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4 ст.361 КАСУ).
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (т.б. коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Нова ж обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Тобто, нововиявлені обставини це юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
При цьому, слід зауважити, що такі обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показами свідків тощо.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня.
Отже, істотні для справи обставини це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.
Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених норм процесуального закону та враховуючи позицію відповідача, підставою для перегляду постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, в даному випадку є істотні обставини (яким відповідач вважає лист НАБУ від 28.01.2021 року та виписки від 06.01.2021 року з банківських р/рахунків підприємства позивача), що не були і не могли бути йому (та суду) відомі на час розгляду даної справи (тобто станом на 12.02.2020 року).
Так, як встановлено судом апеляційної інстанції, зі змісту наданих представником заявника до суду виписок (лист від 06.01.2021 року №40-БТ) з відкритих позивачем у Банках «Восток» та АТ «Кредобанк» р/рахунків, отриманих в рамках кримінального провадження від 21.08.2020 року №52020000000000529, порушеного за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України та у зв`язку з розкриттям детективами НАБУ банківської таємниці, видно, що у спірний період жовтень 2017 року на р/рахунки ТОВ «Бефініт Ком» надходили кошти в якості оплати за поставку ТМЦ за договорами з 2 контрагентами (т.б. ТОВ «Бізнесмаркет» та ТОВ «Плюс-Граніт-Інвест») на загальну суму 111 863 726,64 грн (ПДВ 18 643 954,44 грн.), в той час як Товариство за цей період задекларувало податкові зобов`язання з ПДВ лише тільки на суму 8 393 450 грн.
Однак, з урахуванням того, що ці обставини стали відомі відповідачу через значний проміжок часу (через 11 місяців) після ухвалення спірної постанови суду апеляційної інстанції від 12.02.2020 року (набрала законної сили на підставі ухвали Верховного Суду від 21.10.2020 року) та виключно лише тільки після порушення 21.08.2020 року кримінального провадження №52020000000000529 та надходження на його адресу листа НАБУ від 28.01.2021 року разом із виписками від 06.01.2021 року з банківських р/рахунків Товариства, вказані обставини обґрунтовано не можуть вважатися нововиявленими у розумінні п.1 ч.2 та п.2 ч.4 ст.361 КАС України, оскільки на момент розгляду даної справи у судах першої та апеляційної інстанцій були відомі позивачу та об`єктивно цілком могли і повинні були бути відомі як відповідачу (який міг самостійно звернутися до відповідного суду із заявою про розкриття банківської таємниці), так і судам обох інстанцій за наявності відповідного запиту або клопотання представника ГУ ДФС в Одеській області про витребування вищевказаних банківських виписок та договорів постачання ТМЦ, укладених у вересні 2017 року з ТОВ «Бізнесмаркет» та ТОВ «Плюс-Граніт-Інвест» (які позивач, в свою чергу, вважає операціями з отримання поворотної фінансової допомоги, що не є об`єктом оподаткування ПДВ).
Крім того, колегія суддів Верховного Суду погоджується із доводами суду апеляційної інстанції, що враховуючи встановлені у справі обставини та наявні на той час в матеріалах справи докази, зазначені заявником обставини, жодним чином не можуть впливати на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року в оскаржуваній частині.
Так, частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із, по-перше, встановленого судами обох інстанцій факту проведення спірної перевірки без дослідження та аналізу втрачених підприємством оригіналів первинних документів фінансово-господарської діяльності Товариства; по-друге, з факту дотримання позивачем вимог п.44.5 ст.44 ПК України; по-третє, з факту не вжиття контролюючим органом жодних заходів, спрямованих на виконання вищезазначених положень ПК України щодо перенесення терміну проведення перевірки до дати відновлення та надання документів в межах визначених законом строків (90 днів).
Тобто, судом апеляційної інстанції фактично встановлено передчасність винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення від 19.02.2019 року.
Крім того, відповідно до приписів ст.ст.9 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із ст. 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, за вказаних обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви ГУ ДПС в Одеській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року.
Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх