ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа №420/16094/21
провадження № К/990/15806/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мартинюк Н. М., Радишевської О. Р.
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до заступника директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Плохути Бориса Валерійовича, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про визнання протиправною бездіяльності по відмові у наданні публічної інформації на запити, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року, ухваленого у складі головуючого судді Бжассо Н. В., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Димерлія О. О., суддів: Танасогло Т. М., Крусяна А. В.
І. Суть спору
1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративними позовами до заступника директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Плохути Бориса Валерійовича, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві (далі - ТУ ДБР у м. Миколаєві), справи за якими об`єднано ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року в одне провадження для спільного розгляду та вирішення по суті, у яких просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність заступника директора ТУ ДБР у м. Миколаєві Плохути Б. В. щодо відмови у наданні публічної інформації на запит на інформацію позивача від 29 серпня 2021 року про надання відомостей про рух кримінальних проваджень, порушених стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 та слідчих ТУ ДБР у м. Миколаєві у період з 01 грудня 2020 року по дату звернення, які знаходилися або знаходяться у провадженні слідчих першого слідчого відділу;
1.2. зобов`язати ТУ ДБР у м. Миколаєві надати відомості про рух кримінальних проваджень, порушених стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 та слідчих ТУ ДБР у м. Миколаєві у період з 01 грудня 2020 року по дату звернення, які знаходилися або знаходяться у провадженні слідчих першого слідчого відділу;
1.3. визнати протиправною бездіяльність заступника директора ТУ ДБР у м. Миколаєві Плохути Б. В. щодо відмови у наданні публічної інформації на запит на інформацію ОСОБА_1 від 29 серпня 2021 року про надання відомостей про рух кримінальних проваджень, порушених стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 та слідчих ТУ ДБР у м. Миколаєві у період з 01 грудня 2020 року по дату звернення, які знаходилися або знаходяться у провадженні слідчих другого слідчого відділу;
1.4. зобов`язати ТУ ДБР у м. Миколаєві надати відомості про рух кримінальних проваджень, порушених стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 та слідчих ТУ ДБР у м. Миколаєві у період з 01 грудня 2020 року по дату звернення, які знаходилися або знаходяться у провадженні слідчих другого слідчого відділу.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 29 серпня 2021 року він звернувся до ТУ ДБР у м. Миколаєві із запитом на інформацію, в якому просив надати про рух кримінальних проваджень, порушених стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 та слідчих ТУ ДБР у м. Миколаєві у період з 01 грудня 2020 року по дату звернення, які знаходилися або знаходяться у провадженні слідчих першого слідчого відділу. Позивач отримав відповідь від 03.09.2021 року, якою відмовлено у задоволенні запиту.
Однак відповідач відмовив у наданні відомостей, зважаючи на те, що такі відомості належать до категорії публічної інформації з обмеженим доступом.
Вважаючи, що відповідачем неправомірно відмовлено у наданні інформації з огляду на приписи статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про зобов`язання надати запитувану інформацію.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 29 серпня 2021 ОСОБА_1 звернувся до ТУ ДБР у м. Миколаєві із запитом на інформацію, в якому просив надати на адресу електронної пошти та на домашню адресу відомості про рух кримінальних проваджень, порушених стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 та слідчих ТУ ДБР у м. Миколаєві у період з 01 грудня 2020 року по дату звернення, які знаходилися або знаходяться у провадженні слідчих першого слідчого відділу.
4. Разом з цим 29 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТУ ДБР у м. Миколаєві із запитом на інформацію, в якому просив надати на адресу електронної пошти та на домашню адресу відомості про рух кримінальних проваджень, порушених стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 та слідчих ТУ ДБР у м. Миколаєві у період з 01 грудня 2020 року по дату звернення, які знаходилися або знаходяться у провадженні слідчих другого слідчого відділу.
5. За наслідками розгляду означених запитів, ТУ ДБР у м. Миколаєві надіслано позивачу лист за № Т-3000/ЗПІ/16-03-16/21 від 03 вересня 2021 року, в якому зазначено, що надання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань призведе до неправомірного розкриття таємниці досудового розслідування та порушення конфіденційної інформації про особу без її згоди, що є втручанням і її особисте та сімейне життя. Інформація, що міститься у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань не відповідає критеріям, що визначені частинами третьою - шостою статті 6, частиною третьою статті 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Також, ОСОБА_1 повідомлено, що задоволення запиту можливе лише у разі його відповідності критеріям, що встановлені Законом України «Про захист персональних даних» в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, у конкретному кримінальному провадженні (провадженнях), у яких останній є заявником. Між тим, інші права доступу до матеріалів досудового розслідування ОСОБА_1 має право реалізувати після отримання відповідного повідомлення слідчого або прокурора про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, в порядку, визначеному статтею 290 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). З урахуванням наведеного, у задоволенні запиту відмовлено.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
6. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року, позовні вимоги задоволено частково.
6.1. Визнано протиправними дії заступника директора ТУ ДБР у м. Миколаєві Плохути Б. В. щодо відмови у наданні публічної інформації на запит на інформацію ОСОБА_1 від 29 серпня 2021 року про надання відомостей про рух кримінальних проваджень, порушених стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 та слідчих ТУ ДБР у м. Миколаєві у період з 01 грудня 2020 року по дату звернення, які знаходилися або знаходяться у провадженні слідчих першого слідчого відділу.
6.2. Зобов`язано ТУ ДБР у м. Миколаєві надати відомості про рух кримінальних проваджень, порушених стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 та слідчих ТУ ДБР у м. Миколаєві у період з 01 грудня 2020 року по дату звернення, які знаходилися або знаходяться у провадженні слідчих першого слідчого відділу.
6.3. Визнано протиправними дії заступника директора ТУ ДБР у м. Миколаєві Плохути Б. В. щодо відмови у наданні публічної інформації на запит на інформацію ОСОБА_1 від 29 серпня 2021 року про надання відомостей про рух кримінальних проваджень, порушених стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 та слідчих ТУ ДБР у м. Миколаєві у період з 01 грудня 2020 року по дату звернення, які знаходилися або знаходяться у провадженні слідчих другого слідчого відділу.
6.4. Зобов`язано ТУ ДБР у м. Миколаєві надати відомості про рух кримінальних проваджень, порушених стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 та слідчих ТУ ДБР у м. Миколаєві у період з 01 грудня 2020 року по дату звернення, які знаходилися або знаходяться у провадженні слідчих другого слідчого відділу.
6.5. В іншій частині позову - відмовити.
7. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що інформацією, яка містить таємницю досудового розслідування, є та, яку було створено або одержано відповідачем у кримінальному провадженні після внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Доступ до такої інформації мають учасники кримінального провадження та інші особи. Як з`ясовано, судом витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не містить інформації, зібраної в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни чи інформації, що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації. Таким чином суд першої інстанції вважав, що відмови ТУ ДБР у м. Миколаєві у задоволенні запитів ОСОБА_1 № Т-2999/ЗПІ, №Т-3000/ЗПІ є протиправними.
8. Зазначена позиція підтримана П`ятим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
9. Представник ТУ ДБР у м. Миколаєві подав касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.
10. Так, автор скарги зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції положень статей 6, 8, 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», статей 3 214 222 Кримінального процесуального кодексу України, посилаючись на наявність висновків Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постановах від 25 червня 2019 року (провадження № 9901/925/18), від 02 лютого 2022 року (провадження №9901/390/21), від 08 квітня 2020 року у справі № 826/13265/17, від 08 квітня 2020 року у справі № 826/7244/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 640/5681/19, від 01 квітня 2020 року у справі № 806/3155/17.
Стверджує, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу інформацією, яка містить таємницю досудового розслідування, є та, яку створено або одержано відповідачем у кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Доступ до такої інформації мають учасники кримінального провадження та інші особи. Отже інша частина запитуваної інформації, яку просив надати позивач, є наслідком проведення досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні та містить таємницю досудового розслідування, отримати яку позивач як адвокат може виключно в порядку, визначеному Кримінального процесуального кодексу України.
Наголошує, що аналогічні висновки щодо таємниці досудового розслідування, яка віднесена Законом України «Про доступ до публічної інформації» до таємної інформації, доступ якої визначається цим Законом та спеціальними законами, дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 09 листопада 2020 року у справі № 640/5681/19.
11. Верховний Суд ухвалою від 22 травня 2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою ТУ ДБР у м. Миколаєві на рішення Одеського окружного адміністративного суду та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
12. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
16. Статтею 5 Закону України "Про інформацію" встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
17. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
18. За змістом статей 1, 5 Закону № 2939-VI визначено, що публічна інформація - Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
19. При цьому пунктом 1 частини першої статті 3 вказаного Закону передбачено, що право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
20. Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
21. Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 цього Закону, згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
22. Види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено статтею 6 Закону № 2939-VI, в частині другій якої встановлено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
23. При цьому визначення таємної інформації міститься у статті 8 Закону № 2939-VI та означає інформацію, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.
24. Відповідно до статті 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
25. Пунктом 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI передбачено, що до розпорядників інформації належать суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання
26. Статтею 19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
27. Відмова в задоволенні запиту на інформацію передбачена статтею 22 Закону № 2939-VI, відповідно до частини першої якої розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
28. Частиною другою статті 22 Закону № 2939-VI передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
29. В силу вимог частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VI у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
30. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 8 Закону України "Про державну таємницю" до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація, зокрема, у сфері державної безпеки та охорони правопорядку, в тому числі про результати перевірок, здійснюваних згідно з законом прокурором у порядку відповідного нагляду за додержанням законів, та про зміст матеріалів оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та судочинства з питань, зазначених у цій статті сфер.
31. Згідно з частиною першою статті 221 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
32. Частиною першою статті 222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
33. У частині другій статті 214 КПК України, зокрема, передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
34. За приписами частини третьої статті 290 КПК України відкриття матеріалів досудового розслідування, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, здійснюється шляхом надання доступу до них або надання електронних копій таких матеріалів, засвідчених в установленому порядку.
VI. Позиція Верховного Суду
35. Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з відмовою ТУ ДБР у м. Миколаєві надати інформацію на подані позивачем запити щодо відомостей про рух кримінальних проваджень, порушених стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 та слідчих ТУ ДБР у м. Миколаєві у період з 01 грудня 2020 року по дату звернення, які знаходилися або знаходяться у провадженні слідчих першого та другого слідчих відділів.
36. Отже, для встановлення правомірності відмови відповідачем у наданні запитуваної позивачем інформації необхідно з`ясувати чи є запитувана інформація публічною у розумінні Закону № 2939-VI та визначити особливості порядку її надання.
37. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовий, зафіксований на певному матеріальному носієві продукт, отриманий або створений суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.
38. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.
39. Варто зазначити, що законодавством визначено виключний перелік підстав, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту та передбачено обов`язкові реквізити такої відмови, зокрема, у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено мотивовану підставу відмови.
40. Аналіз статті 6 Закону № 2939-VI свідчить, що конфіденційна, таємна та службова інформації мають обмежений доступ.
41. При цьому таємною в розумінні статті 8 Закону № 2939-VI визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
42. З наведеного висновується, що таємниця досудового розслідування віднесена Законом № 2939-VI до таємної інформації. Водночас стаття 8 зазначеного Закону врегульовує особливості порядку доступу до таємної інформації, який визначається цим Законом та спеціальними законами.
43. Пунктом 5 частини першої статті 3 КПК України встановлено, що досудовим розслідуванням є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
44. У частині другій статті 214 КПК України, зокрема, передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
45. Отже, інформацією, яка містить таємницю досудового розслідування, є та, яку було створено або одержано ТУ ДБР у м. Миколаєві у кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Доступ до такої інформації мають учасники кримінального провадження та інші особи.
46. Так КПК України регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників кримінального провадження з інформацією, створеною (одержаною) у ході досудового розслідування та судового провадження відповідної кримінальної справи. Тому доступ учасників кримінального провадження до інформації, створеної (одержаної) у ході досудового розслідування, забезпечується в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.
47. Інші особи, які не є учасниками кримінального провадження, можуть реалізувати своє право на отримання відповідної інформації за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 222 КПК України.
48. Відтак інформація, що містить таємницю досудового розслідування, може бути отримана виключно в порядку, визначеному КПК України.
49. До того ж внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є юридичним фактом, з яким процесуальний закон пов`язує початок досудового розслідування. Ці правовідносини регулює, зокрема КПК України та підзаконні акти, видані на підставі та на його виконання. Тому отримувати доступ до інформації, яка здобута чи створюється у зв`язку зі здійсненням досудового розслідування можна з дотриманням вимог спеціального для цих правовідносин законодавства.
50. Подібна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 826/7244/18 та у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року та від 21 січня 2021 року у справах № 806/3155/17 та № 160/7938/19.
51. Отже, відмовляючи у наданні запитуваної інформації, відповідач правомірно зазначив, що отримати відповідну інформацію позивач може виключно у порядку, визначеному КПК України. Такий підхід узгоджується з приписами статті 8 Закону № 2939-VI стосовно порядку доступу до таємної інформації, який регулюється не лише цим Законом, а й спеціальними законами, у даному випадку КПК України.
52. За такого правового врегулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
53. З огляду на приписи статті 242 КАС України, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
54. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
55. З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 КАС України, Верховний Суд вважає необхідним їх судові рішення скасувати та відмовити в позові.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві задовольнити.
2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року у справі № 420/16094/21 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення у справі № 420/16094/21.
4. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до заступника директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Плохути Бориса Валерійовича, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про визнання протиправною бездіяльності по відмові у наданні публічної інформації на запити, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді Н. М. Мартинюк
О. Р. Радишевська