ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 420/16491/21
адміністративне провадження № К/990/26330/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАБУД ПОСТАЧ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАБУД ПОСТАЧ» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022 (головуючий суддя - Єщенко О.В., судді: Крусян А.В., Яковлєв О.В.) у справі №420/16491/21.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАБУД ПОСТАЧ» (далі - ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області) №00212560703 від 28.08.2021 та №00212570703 від 28.08.2021;
зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» у розмірі 11428921,00 грн., у відповідності до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №00212560703 від 28.08.2021 та №00212570703 від 28.08.2021. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість, визначена з договірної (контрактної) вартості, у зв`язку з придбанням товарів та послуг у контрагентів, взаємовідносини з якими є реальними, підтвердженими первинними документами та, крім того, не піддавалися сумніву зі сторони податкового органу.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 28.08.2021 №00212560703 в частині завищення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 16220,85 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4055,21 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що представлені позивачем матеріали лише свідчать про імпорт товарів на митну територію України, оплату митних процедур та зборів, достатньо не підтверджують факт використання цих товарів в господарській діяльності, що за сукупністю обставин дає підстави вважати правильними висновки податкового органу щодо непідтвердження права підприємства на бюджетне відшкодування.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2022.
В обґрунтування підстав оскарження ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №400/988/20, від 08.05.2018 у справі №815/3526/17, від 08.05.2018 у справі №814/937/15, від 11.06.2019 у справі №825/2387/18, від 02.07.2022 у справі №814/1792/17, від 20.02.2018 у справі №809/117/13-а, від 29.07.2020 у справі №200/5834/19-а, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18, від 17.09.2020 у справі №826/16705/17, від 10.07.2020 у справі №120/4723/18-а, від 20.10.2020 у справі №806/705/15, від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, від 12.11.2019 у справі №802/31/17-а.
Також позивач вказує, що доказів, які б підтверджували обґрунтованість твердження про використання позивачем товарів не у власній господарській діяльності, або відсутність на складах зберігача, відповідачем не надано. Позивачем було виконано вимоги контролюючого органу щодо проведення інвентаризації та надано відповідний акт до завершення перевірки.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів зазначених у додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість.
За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС в Одеській області складено акт №15976/15-32-07-03-12/42298686 від 05.08.2021, в якому відображено висновки про порушення платником податків ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44, пункту 189.1 статті 198, пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, абзацу б) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 11428921,00 грн. та пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 статті 201 Податкового кодексу України у частині відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних всього на суму ПДВ у розмірі 11428921,00 грн.
На підставі названого акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області 28.08.2021 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№00212560703, згідно з яким ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 11428921,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 2857230,00 грн.;
№00212570703, згідно з яким ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» визначено штраф у розмірі 0,00 гривень
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Судами також встановлено, у межах здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» імпортуються товари широкого асортименту, зокрема, текстильні вироби, швацькі аксесуари, голки для швейних машин, посуд та прибори столові або кухонні з пластмаси не медичного призначення, світильники електричні, настільні, підлогові, гігієнічні або туалетні вироби з пластмаси, іграшки, тощо.
Так, ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» було укладено ряд контрактів пов`язаних з ввезенням на митну територію України товарів, зокрема, з AG TRADE COMPANY LIMITED (ОАЕ) №20072020- AG/МВ від 20.07.2020 та №04.11.20-AGТ-МР від 04.11.2020; договори комісії з ТОВ «Ролінз Груп» №МЕГ/РЛ/20 від 02.09.2020, ТОВ «ЄВРОПА ТОРГ ТГ» №МГ/ЕВ/20 від 02.09.2020 та ТОВ «ТК ДІЛАЙТ» №МЕГ/ДІЛ/20 від 09.09.2020, реальність господарських операцій за якими фактично не заперечується відповідачем.
Крім того, на виникнення у ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» податкового кредиту вплинули взаємовідносини позивача, зокрема, з ТОВ «ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ», щодо укладення абонентського договору та відкриття особового рахунку №5156456 про надання послуг фіксованого місцевого зв`язку та інших телекомунікаційних послуг з використанням безпровідного доступу із застосуванням технології CDMA та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Офіс-центр «Приморський», щодо договору оренди приміщення розташованого у нежитловому будинку за адресою 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська 17, 5 поверх, офіс 5В/1.
ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» у додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2021 року, відображено ввезення на митну територію України товарно-матеріальних цінностей (товарів широкого спектру народного споживання) на суму ПДВ 11444938,00 грн.
Згідно рядку 21 податкової декларації за травень 2021 року, сума 11444938,00 грн. утворилася наростаючим підсумком за період серпня - жовтня 2020 року.
Відповідно до акту перевірки №15976/15-32-07-03-12/42298686 від 05.08.2021, Головне управління ДПС в Одеській області ставить під сумнів реальність господарських операції позивача з ТОВ «ФОКРОС» щодо відповідального зберігання ввезених на територію України позивачем товарно-матеріальних цінностей, а тому, право ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» на бюджетне відшкодування від`ємного значення ПДВ відсутнє.
В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на відсутність у ТОВ «ФОКРОС» трудових ресурсів для здійснення господарської значного обсягу отримання товару на склад діяльності, що свідчить про фіктивний характер господарські операції між позивачем та його контрагентами, товари фактично не поставлялись, а договори та інші фінансово-господарські документи учасників господарських операцій складені з метою незаконного отримання податкової вигоди.
Також відповідач зазначає, що на вимогу контролюючого органу про проведення інвентаризації у строк з 22.07.2021 по 29.07.2021 позивачем виконано не було.
Крім того, за доводами контролюючого органу, ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» не веде господарську діяльність, оскільки відсутні операції з реалізації імпортованого на територію України товару та відсутні залишки ввезених товарно-матеріальних цінностей.
На підтвердження виконання спірних господарських операцій позивачем було надано копії укладених контрактів, вантажні-митні декларації, інвойси, в яких зазначено перелік товарів, їх кількість та ціна; звіти комісіонера.
Кошти для придбання та ввезення на митну територію України товарно-матеріальних цінностей (товарів широкого спектру народного споживання) ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» отримувалися за рахунок договорів про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) та договорів про надання фінансового кредиту.
Ввезені ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» товари передавалися на відповідальне зберігання ТОВ «ФОКРОС» за умовами договору №0510-11-ВЗ від 05.10.2020.
Пунктом 1.3 Договору №0510-11-ВЗ від 05.10.2020 визначено, що ТОВ «ФОКРОС» здійснюється зберігання товару за адресами: 65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського 33, 65111, м. Одеса, Старокиївське шосе 19 км, буд.4, к.2; Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна 5.
Відповідно до змісту пункту 2.1.1 Договору №0510-11-ВЗ від 05.10.2020 доставка товарів з митниці до місця зберігання покладається на Зберігача (ТОВ «ФОКРОС»).
З метою підтвердження реального характеру виконання сторонами своїх зобов`язань за вищевказаним договором відповідального зберігання, ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» було надано до суду копії актів приймання-передачі майна, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжних доручень та квитанцій до прибуткового касового ордера, копії інвентаризаційних описів запасів.
Проаналізувавши такі документи на предмет їх належності та достатності судом першої інстанції встановлено, що надані позивачем первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи, дають можливість встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування поставлених товарів, їх кількість та вартість, а також сторони господарських операцій, що, відповідно, свідчить про те, що вказані документи у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.
У свою чергу, контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Щодо посилань Головного управління ДПС в Одеській області на ненадання ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» товарно-транспортних накладних, судом першої інстанції вірно враховано, що позивач не виступав учасником операцій щодо безпосереднього перевезення товару, а тому і не мав складати товарно-транспортні накладні.
Відсутність доказів транспортування товарно-матеріальних цінностей за спірними господарськими операціями, зокрема, товарно-транспортних накладних, не можуть свідчити про безтоварність спірних операцій, оскільки товарно-транспортна накладна призначена виключно для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. З урахуванням наведеного слід зазначити, що, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, тому за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.
Щодо зберігання товарно-матеріальних цінностей за адресами відмінними від адрес визначених для зберігання за Договором №0510-11-ВЗ від 05.10.2020 судом першої інстанції встановлено, що листом вих.№12 від 12.07.2021, ТОВ «ФОКРОС» звернулось до ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» та повідомило про необхідність перевезення товарно-матеріальних цінностей позивача на склади за адресами: м. Київ, Святошинський район, вул. Миколи Краснова 27 та м. Київ, Дніпровський район, вулиця Каховська 64.
Також встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на вимогу Головного управління ДПС в Одеській області, ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» прийнято наказ від 21.07.2021 Про проведення інвентаризації та виконано зняття фактичних залишків запасів станом на 22.07.2021, які обліковуються на субрахунках 2811 і зберігаються на складі ТОВ «ФОКРОС» та складено інвентаризаційні описи запасів, які надано контролюючому органу 04.08.2021.
Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо виконавця за договором відповідального зберігання як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судом першої інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.
Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.
Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги) чи їх отримувати, незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Тобто, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.
Контролюючим органом всупереч вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення відповідних видів господарської діяльності, обумовлених укладеним договором з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які б свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.
Судом першої інстанції вірно зауважено, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Крім того, згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Положеннями статей 43 та 44 Господарського кодексу України встановлена свобода підприємницької діяльності, зокрема, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.
Таким чином, твердження відповідача, що ТОВ «МЕГАБУД ПОСТАЧ» не було реалізовано у звітному періоді імпортовані товари, а тому у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства.
Отже, встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні таких операцій.
Крім того, судами з`ясовано, за наслідками господарських операцій з ТОВ «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» (ІПН 301090115015), ТОВ «Офіс-центр «Приморський» (ІПН 320941415437), ТОВ «ТВОЯ ЛОГІСТИКА» (ІПН 402152826592), ТОВ «САЙРУС-ГРУП» (ІПН 383075826538) позивачем до бюджетного відшкодування заявлено суму податку на додану вартість в розмірі 16220,85 грн.
При цьому порушень податкового законодавства за результатом цих операцій контролюючим органом під час документальної перевірки встановлено не було, ці операції фактично не досліджувались органом податкового контролю, що, як вірно враховано судами першої та апеляційної інстанцій, свідчить про необґрунтованість зменшення від`ємного значення з ПДВ за рахунок цих операцій за основним платежем у розмірі 16220,85 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4055,21 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 28.08.2021 №00212560703.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №00212560703 від 28.08.2021 та №00212570703 від 28.08.2021.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 341 344 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАБУД ПОСТАЧ» задовольнити.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022 у справі №420/16491/21 скасувати.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі №420/16491/21 залишити в силі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАБУД ПОСТАЧ» судовий збір у сумі 45400,00 (сорок п`ять тисяч чотириста гривень) 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова