29.04.2024

№ 420/18507/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 420/18507/21

адміністративне провадження № К/990/3508/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 (суддя Скупінська О.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2023 (колегія суддів у складі головуючого судді Яковлєва О.В., суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.)

у справі №420/18507/21

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

I. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-842 від 14.06.2021, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію на підставі довідки Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області №33/36-842 від 14.06.2021, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку.

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 позов задоволено.

3. Зазначене рішення набрало законної сили і у апеляційному порядку не переглядалось.

4. Згодом, ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні з підстав смерті її чоловіка, ОСОБА_2 .

5. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2023, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2023, у задоволенні зазначеної вище заяви відмовлено.

6. Не погодившись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

8. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області: визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_2 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області від 14.06.2021 № 33/36-842, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області від 14.06.2021 № 33/36-842, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а також здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку.

9. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

10. Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.07.2023, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 залишається невиконаним.

11. ОСОБА_1 11.09.2023 звернулась до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, що відкрито на виконання судового рішення у цій справі.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки Законом № 2262-ХІІ визначено спеціальний правовий режим щодо сум пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців (осіб, які мають право на пенсію за цим Законом) і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

13. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржник визначає положення пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

14. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, безпідставно застосували висновки, сформульовані Верховним Судом у постановах від 01.05.2023 у справі № 520/926/21, від 27.09.2023 у справі №420/16546/21, оскільки обставини у цих справах не є подібними до цієї справи.

15. Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення статті 61 Закону № 2262-ХІІ, що призводить до порушення її права на отримання сум пенсії, нарахованих її померлому чоловіку на виконання рішення суду, проте невиплачених йому за життя.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

17. Згідно із частиною другою статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

18. Юрисдикцію, повноваження адміністративних судів та порядок здійснення судочинства в адміністративних справах визначає КАС України, відповідно до частин другої та третьої статті 14 якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

19. Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист.

20. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

21. Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).

22. Таким чином, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.

23. Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ.

24. Відповідно до частини першої статті 61 означеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

25. Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ передбачено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

26. Зміст статті 61 Закону № 2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.

27. Згідно зі статтями 1218 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

28. Статтею 1227 Цивільного кодексу України, своєю чергою, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

29. Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

30. Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.

31. Колегія суддів звертає увагу, що вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.

32. Відмова пенсійного органу у виплаті ОСОБА_1 таких сум може бути підставою для звернення останньої до суду із позовом за захистом своїх прав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01.05.2023 у справі № 520/926/21, від 21.11.2023 у справі № 420/25799/21, від 30.01.2024 у справі №420/8604/21.

33. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв`язку з чим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для заміни сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у цій справі.

34. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень і погоджується з їх висновками.

35. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі №420/18507/21 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб