ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа №420/1966/19
адміністративне провадження № К/990/27556/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/1966/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 (постановлену у складі головуючого судді Левчук О.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2023 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В., Шевчук О.А.) у справі №420/1966/19 за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження,
у с т а н о в и в:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії з 86% грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 86% від грошового забезпечення за нормами чинними на 01.03.2018 та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 позов ОСОБА_1 задоволено.
12.05.2023 від ОСОБА_2 надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження у справі №420/1966/19, в якій заявник просила замінити стягувача ОСОБА_1 на його правонаступника - ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви зазначила, що є правонаступником померлого ОСОБА_1 , а тому перерахована та не виплачена сума пенсії, встановлена рішенням суду, є недоотриманою пенсією та підлягає виплаті ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 заява ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому листі задоволена. Здійснено заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 420/1966/19 з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2023 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 залишено без змін.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_1 та прийняла спадщину, то у відповідності до статті 1227 ЦК України та статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" набула право на отримання суми пенсії, нарахованої ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 11.11.2019 у справі №420/1966/19, проте не виплаченої за його життя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та процесуальні дії у справі
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судами в оскаржуваних судових рішеннях норм процесуального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2023, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 28.08.2023 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Від ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого вона заперечує проти її задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнані протиправними дії ГУПФУ щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 86 % грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018. Зобов`язано ГУПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018, виходячи з основного розміру пенсії 86% грошового забезпечення та провести виплату пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2019, яке набрало законної сили 12.12.2019, ОСОБА_1 12.12.2019 проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018, виходячи з основного розміру пенсії 86% грошового забезпечення для обчислення пенсії.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується інформацією, зазначеною у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 .
За життя ОСОБА_1 , відповідач не виконав рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 у цій справі в частині виплати перерахованої пенсії позивачу у розмірі 13691,61 грн.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до частини першої статті 61 означеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зміст статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі статтями 1218 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї.
Отже, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони в виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв`язку з чим суди першої та апеляційної інстанції дійшли неправильного висновку про наявність підстав для заміни сторони/стягувача у виконавчому провадженні.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 16.05.2023 у справі № 420/288/21 та від 27.09.2023 у справі № 420/16546/21.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому документі.
З урахуванням зазначеного, Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому документі у цій справі, а тому оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення вказаної заяви є такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та підлягають скасуванню.
Частиною першою статті 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2023 слід скасувати, а у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому документі - відмовити.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі № 420/1966/19 - скасувати.
У задоволені заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає..
Головуючий Л.В. Тацій
Судді А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко