ПОСТАНОВА
Іменем України
25 травня 2022 року
Київ
справа №420/2407/21
адміністративне провадження № К/9901/37461/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року (ухвалене у складі головуючого судді Харченко Ю.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі також відповідач, скаржник), у якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за вислугу років за період з 1 січня 2018 року, з 1 січня 2019 року та з 1 січня 2020 року, яка викладена у листі від 10 лютого 2021 року №1773-1252/Б-02/8-1500/21;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за вказані періоди у розмірі 89% грошового забезпечення згідно з довідкою Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 5 січня 2021 року №101, з доплатою 100 відсотків суми підвищення пенсії.
2. В обґрунтування позову зазначено, що відповідач у відсутність правових підстав відмовив йому у перерахунку призначеної пенсії на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 5 січня 2021 року №101. Крім того, позивачем зазначено, що перерахунок пенсії має бути проведений у розмірі 89% грошового забезпечення, оскільки саме у такому розмірі йому було призначено пенсію.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови, яка викладена у листі від 10 лютого 2021 року №1773-1252/Б-02/8-1500/21, у перерахунку пенсії за вислугу років з 1 січня 2018 року, з 1 січня 2019 року та з 1 січня 2020 року та зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 1 січня 2018 року, з 1 січня 2019 року та з 1 січня 2020 року згідно довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 5 січня 2021 року №101, з доплатою 100 відсотків суми підвищення пенсії. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.
4. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що посилання відповідача на відсутність змін у посадових окладах військовослужбовців та вже здійсненому перерахунку пенсії позивача у 2018 році не може бути визнано належною підставою для відмови у перерахунку пенсії у 2021 році за умови отримання пенсіонером нової довідки про складові грошового забезпечення.
5. Водночас суди попередніх інстанцій зазначили, що захисту в адміністративному судочинстві підлягають лише та виключно вже порушені права, свободи та інтереси позивача, відповідно захист прав, свобод та інтересів на майбутнє, про який фактично заявлено у позовній заяві, неприпустимий, тому вимоги позивача про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії в частині конкретизації видів та розмірів відповідних видів грошового забезпечення, є передчасними та не підлягають задоволенню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
7. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано у спірних правовідносинах положення частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII) та положень постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 (далі Постанова КМУ № 103), у зв`язку з чим суди дійшли помилкових висновків про наявність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії з 1 січня 2018 року, з 1 січня 2019 року та з 1 січня 2020 року згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення від 5 січня 2021 року №101 з доплатою 100 відсотків суми підвищення пенсії.
8. Скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи помилково не враховано правової позиції Верховного Суду, яка сформована та застосована у постановах від 21 серпня 2018 року у справі № 807/1332/17, від 19 березня 2019 року у справі № 591/2813/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 820/601/17, від 2 жовтня 2019 року у справі № 804/215/18 та від 23 жовтня 2019 року у справі № П/811/112/17 про те, що визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію актів, які в свою чергу визнані ним такими, що втратили чинність.
9. Окрім того, скаржник наголошує на тому, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням є стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року, а не мінімальна заробітна плата. Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 11 лютого 2021 року у справах № 200/3757/20-а, № 200/3774/20-а, № 240/11952/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 240/12309/20, від 27 травня 2021 року у справі № 520/5794/20 та повинна, на думку скаржника, бути врахована під час вирішення спірних правовідносин.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
10. Касаційна скарга надійшла до Суду 18 жовтня 2021 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі №420/2407/21, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 25 травня 2022 року.
13. З касаційною скаргою Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області було подано клопотання про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2022 року.
Позиція інших учасників справи
14. 21 лютого 2022 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу відповідача, у якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
15. Позивач, зокрема зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати законодавство, яке було чинне до прийняття постанови №103 та внесення змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок №45).
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
16. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.
17. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 5 жовтня 2020 року у справі №420/3780/20 визнано протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо заниження посадового окладу за аналогічною посадою та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, на 1 січня 2019 року та 1 січня 2020 року на коефіцієнт тарифного розряду, зазначеного в додатку 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704) у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії за вислугу років, починаючи з 1 січня 2018 року; зобов`язано Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 шляхом встановлення посадового окладу за аналогічною посадою, виходячи із 39 тарифного розряду та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення 50% мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня 2018 року, на 1 січня 2019 року та 1 січня 2020 року на коефіцієнт тарифного розряду зазначеного в додатку 1,14 до Постанови №704.
18. На виконання вказаного рішення Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки передано ГУПФУ довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 1 січня 2018 року, на 1 січня 2019 року, на 1 січня 2020 року для перерахунку пенсії.
19. Листом від 10 лютого 2021 року №1773-1252/Б-02/8-1500/21 Головне управління на заяву позивача щодо проведення перерахунку пенсії, з посиланням на частину четверту статті 63 Закону № 2262-XII та на Постанову № 704, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року у справі №420/3780/20, відмовило у проведенні відповідного перерахунку.
20. Законність відмови у перерахунку пенсії є предметом спору у даній справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
22. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
23. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
24. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
25. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року не відповідають, а доводи касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на таке.
26. Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
28. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
У той же час, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
29. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
30. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон № 2262-ХІІ.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
31. Згідно із приписами статтею 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
32. Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
33. 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №103, пунктами 1, 2 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
34. Постановою № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
35. Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
36. Згідно із абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
37. Водночас Додаток 2 до Порядку № 45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
38. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
39. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
40. Абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 постанови № 704 передбачена надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою.
41. Підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 передбачено здійснення преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
42. Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
43. До компетенції Кабінету Міністрів України входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45. Разом із тим, зміни внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 5 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
44. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, в якій суд касаційної інстанції зазначив, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
45. Починаючи з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
46. Тому, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 1 січня 2018 року, з 1 січня 2019 року згідно довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 5 січня 2021 року №101, з доплатою 100 відсотків суми підвищення пенсії.
47. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №400/1025/19 та від 11 травня 2022 року у справі №380/482/21.
48. Колегія суддів частково погоджується із доводами касаційної скарги, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи помилково не враховано правової позиції Верховного Суду, яка сформована та застосована у постановах від 21 серпня 2018 року у справі №807/1332/17, від 19 березня 2019 року у справі №591/2813/17, від 22 квітня 2019 року у справі №820/601/17, від 2 жовтня 2019 року у справі №804/215/18 та від 23 жовтня 2019 року у справі №П/811/112/17 про те, що визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію актів, які в свою чергу визнані ним такими, що втратили чинність, виходячи із наступного.
49. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №160/3586/19 у рішенні від 6 серпня 2019 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року, висловив правову позицію щодо права військовослужбовців на отримання пенсії, розрахованої відповідно до Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії починаючи з 5 березня 2019 року.
50. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що із набранням 5 березня 2019 року законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яким скасовано пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, починаючи з 5 березня 2019 року.
51. Колегія суддів Верховного суду звертає увагу, що висновок у зразковій справі № 826/3858/18 стосується права військовослужбовців на отримання 100 відсотків суми підвищення пенсії за період з 5 березня 2019 року.
52. Натомість, предметом спору у справі №420/2407/21, яка розглядається, є право військовослужбовців на отримання 100 відсотків суми підвищення пенсії, зокрема, за період з 1 січня 2018 року до 5 березня 2019 року.
53. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вже розглядав подібні справи і висловлював правову позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах за період з 1 січня 2018 року до 5 березня 2019 року.
54. Зокрема, стосовно права військовослужбовців отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 1 січня 2018 року на підставі Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії з 1 січня 2018 року до 5 березня 2019 року, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 9 квітня 2020 року у справі №640/19928/18, від 21 жовтня 2020 року у справі №640/20174/18, від 22 жовтня 2020 року у справі №640/17732/19, від 30 листопада 2020 року у справі №520/9127/18, дійшов висновку, що з 1 січня 2018 року до 5 березня 2019 року відповідні норми Постанови №103 були діючими, а тому підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
55. Верховний Суд зауважує, що при вирішенні спірних правовідносин у цій справі слід керуватися принципом незворотності дії закону у часі, закріпленим у нормах Конституції України та деталізованим у рішеннях Конституційного Суду України.
56. Зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 Конституцій Суд України висловив правову позицію щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, вказавши, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
57. Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
58. У рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі N 03/29-97 «Про офіційне тлумачення статей 58 78 79 81 Конституції України та статей 243-21 243-22 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)» Конституційний Суд України висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
59. Таким чином, застосування принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі дає підстави для висновку, що скасування з 5 березня 2019 року в судовому порядку пункту 2 Постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на 1 січня 2018 року відповідні норми Постанови №103 були діючими, а тому підлягали застосуванню відповідачем.
60. З огляду на вищезазначене, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача, викладені у відзиві, про те, що до спірних правовідносин (тобто з 1 січня 2018 року) необхідно застосовувати законодавство, яке було чинне до прийняття Постанови №103 та внесення змін до Порядку №45.
61. Водночас колегія суддів не приймає до уваги доводи касаційної скарги про те, що у спірних правовідносинах судами попередніх інстанцій не було враховано позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 11 лютого 2021 року у справах № 200/3757/20-а, № 200/3774/20-а, №240/11952/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 240/12309/20, від 27 травня 2021 року у справі № 520/5794/20 у частині розрахунку величини для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, зазначених у довідці від 5 січня 2021 року №101, оскільки така довідка була видана уповноваженим на це органом та направлена відповідачу на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду 5 жовтня 2020 року у справі №420/3780/20, яке набрало законної сили 15 грудня 2020 року, та не переглядалося у апеляційному порядку у зв`язку з поверненням апеляційної скарги через несплату судового збору.
62. Крім того, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, відповідач посилався на відсутність умов та порядку для проведення такого перерахунку у зв`язку із визнанням нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103, а не у зв`язку із неправильним розрахунком величини розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням. Тобто, питання розрахунку величини розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, вказаних у довідці від 5 січня 2021 року №101, не є спірним у цій справі.
63. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів доходить висновку, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та безпідставно задоволено позовні вимоги щодо перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року по 4 березня 2019 року.
64. При цьому, як правильно було зазначено судами попередніх інстанцій, захисту в адміністративному судочинстві підлягають лише та виключно вже порушені права, свободи та інтереси позивача, відповідно захист прав, свобод та інтересів на майбутнє, про який фактично заявлено у позові, не припустимий, тому вимоги позивача про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії в частині конкретизації видів та розмірів відповідних видів грошового забезпечення, є передчасними та не підлягають задоволенню.
65. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
66. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
67. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц зазначила, що у статті 1215 Цивільного кодексу України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
68. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
69. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
70. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - частковому задоволенню.
Висновки щодо розподілу судових витрат
71. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року скасувати.
Прийняти нове рішення.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років за період з 5 березня 2019 року, яка викладена у листі від 10 лютого 2021 року №1773-1252/Б-02/8-1500/21.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 5 березня 2019 року згідно довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 5 січня 2021 року №101, з доплатою 100 відсотків суми підвищення пенсії.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді:Н.В. Коваленко
Т.Г. Стрелець