ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №420/3341/23
адміністративне провадження № К/990/22796/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 (головуючий суддя: Скупінська О.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 (головуючий суддя: Шляхтицький О.І., судді: Домусчі С.Д., Семенюк Г.В.) у справі № 420/3341/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 або відповідач), в якому просив:
визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлену листом від 22.12.2022 вих. № 943/13187, у виготовленні та наданні до ГУПФУ у Одеській області нових довідок про розміри грошового забезпечення станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року та 1 січня 2022 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року та 1 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2020, 2021 та 2022 р.р. для проведення з 1 лютого 2020 року, з 1 лютого 2021 року та з 1 лютого 2022 року перерахунку основного розміру пенсії;
зобов`язати відповідача перерахувати розмір грошового забезпечення позивача, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року та 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Уряду № 704, та оформити і надати до ГУПФУ в Одеській області нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року та 1 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року та 1 січня 2022 року, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, та щомісячної премії у розмірах згідно із Додатками 1 до телеграм № 248/291 від 14.01.2020 та № 248/612 від 27.01.2021, для здійснення обчислення та перерахунку моєї пенсії з 1 лютого 2020 року, з 1 лютого 2021 року та з 1 лютого 2022 року, відповідно.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 23.03.2023, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023, позов задовольнив частково:
визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до ГУПФУ в Одеській області оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 704, з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022;
зобов`язав відповідача підготувати та надати до ГУПФУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та станом на 01.01.2022, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами встановленого станом на 01.01.2021 та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів встановленого станом на 01.01.2022, шляхом її множення на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, надбавок та премій, для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2023 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що перебуває на обліку в ГУПФУ в Одеській області та отримує пенсію на умовах Закону №2262-ХІІ.
Позивач вважає, що з 29.01.2020 (з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) в нього виникли правові підстави для перерахунку пенсії, з урахуванням розміру окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт у відповідності до вимог статей 43 i 63 Закону №2262-XII, з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704
У зв`язку із цим, позивач в листопаді 2022 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до пенсійного органу нові довідки про розмір його грошового забезпечення, станом на 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022 для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Проте відповідач листом від 22.12.2022 відмовив позивачу у видачі оновлених довідок із посиланням на відсутність законодавчо визначених підстав.
Посилаюсь на правові висновки Верховного Суду у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21-а, позивач вважає таку відмову пенсійного органу протиправною.
Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Одеської області та отримує пенсію на умовах Закону № 2262- ХІІ.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, пунктом 2 якої установив, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Водночас 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), пунктами 1, 2 якої встановив перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови № 704.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 (у редакції, чинній на момент її прийняття) передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Водночас пунктом 6 Постанови № 103, яка набрала чинності 24.02.2018, до пункту 4 Постанови № 704 внесено зміни, якими, зокрема, встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Згодом постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним і скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103.
У листопаді 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до ГУПФУ в Одеській області довідки про розміри грошового забезпечення станом на 01.02.2020, на 01.02.2021 та на 01.02.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262- ХІІ, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунків з 01.02.2020. 01.02.2021 та 01.02.2022 пенсії.
Листом від 22.12.2022 №943/13187 пенсійний орган відмовив позивачу у видачі запитуваних довідок. В обґрунтування підстав для відмови відповідач зазначив, що розміри посадових окладів та окладів за військовим званням встановлюються виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 - 1762,00 грн.
Водночас, скасування в судовому порядку пункту 6 Постанови № 103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсій.
Після скасування у судовому порядку змін, які були внесені до пункту 4 Постанови № 704, зміна розміру посадових окладів та окладів за військове звання відповідно до категорії військовослужбовців позивача, не здійснювалась.
Посадові оклади та оклади за військове звання розраховуються військовослужбовцям, якій у даний час перебувають на військовій службі із застосуванням, в якості розрахункової величини, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначено законом на 01 січня 2018 року. Аналогічно із застосуванням, в якості розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначений законом на 01 січня 2018 року, було обчислено розміри посадового окладу та окладу за військове звання при підготовці останньої довідки для позивача.
Підсумовуючи викладене, відповідач констатував, що оскільки у позивача не виникло право на проведення перерахунку призначеної пенсії з 01.01.2020, 01.01.2021 та з 01.01.2022, то відповідно в ІНФОРМАЦІЯ_3 не виникло підстав для підготовки нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 2020 - 2022 роки, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, є відмінним (більшим) від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 2018 рік, та оскільки розмір прожиткового мінімуму є основною складовою для визначення розміру посадового окладу, то у позивача є право на перерахунок пенсії, передбачене статтею 63 Закону № 2262-XII та, відповідно, на отримання довідок встановленого зразка від ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого здійснення такого перерахунку пенсійним органом.
Одночасно з цим, суд першої інстанції зауважив, що Закон України № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» містить окремий пункт щодо розміру прожиткового мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.
Також, Закон України № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» містить окремий пункт щодо розміру у 2022 році прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів.
Відповідно, за висновками суду першої інстанції, саме ці пункти Законів України №1082-IX та № 1928-ІХ, які є чинними, підлягають застосуванню при визначенні розміру посадового окладу осіб, які отримують оплату праці за спеціальним законом, та відповідно і пенсіонерів які отримують пенсію відповідно до Закону №2262-XII.
За таких обставин, суд першої інстанції визнав помилковими посилання позивача на необхідність застосування загального розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 та 01.01.2022.
При вирішенні справи, суд першої інстанції врахував правові висновки Верховного Суду, сформовані у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21.
Суд апеляційної інстанції у повній мірі погодився із мотивами та висновками суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, та в подальшому підтриманих судом касаційної інстанції в ряді інших постановах, зокрема, від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 22.09.2022 у справі № 500/3840/21, від 16.11.2022 у справі № 120/648/22-а, від 13.12.2022 у справі № 240/12647/21, від 06.02.2023 у справі № 160/2775/22, від 22.03.2023 у справі № 340/10333/21, від 04.04.2023 у справі №120/5264/22 та інших.
Скаржник вважає помилковим застосування судами до спірних правовідносин положень Законів України № 1082-IX та № 1928-ІХ, оскільки на його думку норми абзаців 5 частин 1 статей 7 Законів № 1082-ІХ та № 1928-ІХ регулюють правовідносини у сфері дії законодавства про державну службу та розповсюджуються саме на працівників державних органів, оплата праці яких регулюється Розділом VI Закону України «Про Державну службу».
Натомість правовідносини у сфері військової служби, виплати військовослужбовцям грошового забезпечення та пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі врегульовані Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Скаржник наполягає, що розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно із Постановою № 704, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, а не розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, як помилково вважають суди попередніх інстанцій.
Так, перелік основних соціальних і демографічних груп населення, наведений у Законі України «Про прожитковий мінімум», є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Водночас, Законами України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та «Про Державний бюджет України на 2022 рік» було встановлено, зокрема розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні.
Таким чином, на переконання скаржника, законодавцем фактично було розширено перелік основних соціальних і демографічних груп населення та встановлено окремі розміри прожиткового мінімуму для працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами. Разом з тим, розмір прожиткового мінімуму для вказаних категорій осіб встановлено у розмірі меншому, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам позивача, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Так, згідно із частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Водночас, колегія суддів зазначає, що Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Разом з цим, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Відтак, на думку колегії суддів, зазначення у пункті 4 постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Своєю чергою, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX), Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (Закон № 1082-IX) та Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (Закон № 1928-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 на 2020, 2021, 2022 роки відповідно не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Так, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Законам №294-IX, №1082-IX, №1928-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.06.2023 у справі № 380/7813/22.
Також колегія суддів зазначає, що подібні правовідносини вже було предметом розгляду у Верховному Суді та зокрема у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
В подальшому аналогічні висновки були також викладені Верховним Судом ще у ряді у постанов, зокрема від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 22.09.2022 у справі № 500/3840/21, від 16.11.2022 у справі № 120/648/22-а, від 22.03.2023 у справі № 340/10333/21, від 06.02.2023 у справі № 160/2775/22, від 19.09.2023 у справі № 160/15756/21 та інших, і колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цих правових висновків у справі, що розглядається.
Також у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 Верховний Суд зазначив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України про Державний бюджет на відповідний рік виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
У контексті наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (Закон № 294-IX), у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2102 гривні.
Водночас згідно статті 7 Законів № 1082-IX та № 1928-IX з 01 січня 2021 року законодавцем було запроваджено декілька величин прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: звичайну величину прожиткового мінімуму у розмірі - 2270 грн та 2481 грн відповідно, та спеціальну величину прожиткового мінімуму у розмірі - 2102 грн для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.
Таким чином, за висновками судів попередніх інстанцій, оскільки оплата праці військовослужбовців регулюється спеціальним законом, то для обчислення розміру посадового окладу та окладу за званням військовослужбовця станом на 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року, за їх висновками, слід використовувати показник значення прожиткового мінімуму для працездатної особи на рівні 2102 грн.
Своєю чергою, скаржник наполягає, що розрахунок розмір посадового окладу та окладу за військовим званням має здійснюватися шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт показника прожиткового мінімуму на працездатну особу, що встановлений Законами № 1082-IX та № 1928-IX, тобто 2270 грн та 2481 грн відповідно. Натомість судами попередніх інстанцій підмінено показник «прожитковий мінімум працездатних осіб» на «прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами».
Щодо можливості застосування під час визначення розмірів посадових окладів військовослужбовців прожиткового мінімуму в розмірі 2102 грн, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі № 340/608/23 дійшов наступних висновків:
« 34. За змістом статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення військовослужбовців - це гарантоване державою достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Його визначають залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
35. Крім того, військовослужбовці, враховуючи особливий вид їх службової діяльності та спеціальний статус, не відносяться до працівників інших державних органів, про яких йдеться в статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
36. З урахуванням викладеного норма статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» в частині встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів з 1 січня в розмірі 2102 гривні, не поширюється на осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ.»
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 01.08.2024 у справі № 260/1576/23, від 08.10.2023 у справі № 580/8908/23 від 23.10.2024 у справі №280/6263/23 і колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від таких.
Отже, застосовуючи наведені вище позиції Верховного Суду до обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12,13, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік для проведення відповідно з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.
Судові витрати у справі відсутні, оскільки позивач є учасником бойових дій, що підтверджується інформацією, зазначеною у посвідченні серії НОМЕР_1 , виданим 05.07.2010.
Керуючись статтями 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі №420/3341/23 скасувати і ухвалити нову постанову про задоволення позову.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та станом на 01.01.2022, відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020 (2102 грн), 01.01.2021 (2270 грн) та 01.01.2022 (2481 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 4, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
Я. О. Берназюк
В. М. Шарапа