16.07.2024

№ 420/3577/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2020 року

Київ

справа №420/3577/19

адміністративне провадження №К/9901/3576/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 420/3577/19

за позовом Головного управління Держпраці в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРИВОЗ» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРИВОЗ»

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Стас Л.В., суддів Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2019 року Головне управління Держпраці в Одеській області (далі - позивач, ГУ Держпраці в Одеській області) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРИВОЗ» (далі - відповідач, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРИВОЗ»), в якому просив:

1.1 з урахуванням часткової зміни позовних вимог та відмови від позовних вимог в частині, застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити виконання робіт на висоті понад 1,3 метра та зупинити експлуатацію РУ-0,4 кВ ТП 829, кабельних та воздушних ліній 0,4 кВ від РУ-0,4 кВ ТП 829, розташованих на території ринка «Привоз», КЛ-0,4 кВ від РУ-0,4 кВ ТП 185 вих. 4 до РЩ (на фасаді ТП-185) для електропостачання магазинів по Новощіпному ряду на ринку «Привоз», КЛ-0,4 кВ від РУ-0,4 кВ ТП 185 вих. 5 до ринку «Привоз» - «Фруктовий пасаж» по вулиці Привозна, 14, з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей.

2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що під час перевірки відповідача виявлені порушення, що можуть спричинити реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а тому до відповідача мають бути застосовані заходи реагування. Під час розгляду цієї справи відповідачем частково усунені виявлені порушення, однак в повному обсязі порушення, які становлять загрозу життю та здоров`ю людей не усунуті, а тому на разі є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.

ІІ. Установлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи

3. Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держпраці в Одеській області від 18 квітня 2019 року №644, повідомлення про проведення планової перевірки виробничих об`єктів №15/01-28/866 від 18 квітня 2019 року, направлення на проведення перевірки №15/01-29-1466 від 24 квітня 2019 року Головним управлінням Держпраці в Одеській області у період з 20 травня 2019 року по 24 травня 2019 року проведена планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРИВОЗ» щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складений акт перевірки від 24 травня 2019 року №15/14.5/06-613.

Зазначеною перевіркою встановлено 42 порушення, 10 з яких (п. 6, 17, 18, 21, 25, 27, 28, 29, 30, 35 Акту перевірки) є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

3.1. Не зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці а саме: Роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, порушено статтю 21 Закон України «Про охорону праці» від 27 грудня 2019 року № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII), постанову Кабінету Міністрів України № 1107 (в редакції від 07 лютого 2018 року № 48) Додаток 6 п.6.

3.2. Відсутній дозвіл на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: - ліфта реєс.№5935, що є порушенням пункту 11 Додатку 3 Постанови КМУ № 1107 (в редакції від 07 лютого 2018 року № 48).

3.3. Відсутній дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: - технічне обслуговування ліфтів, що є порушенням пункту 2 Додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 48).

3.4. Працівник, відповідальний згідно записів у паспорті ліфта реєс.№5935 за організацію робіт з його технічного обслуговування і експлуатації, не пройшов навчання і перевірку знань Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів у встановленому порядку, що є порушенням пункту 9.7.2. НПАОП 0.00-1.02-08 «Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів».

3.5. Не надані протоколи профілактичних випробувань та вимірювання електрообладнання ліфта реєс.№5935, що є порушенням пункту 9.4.2. НПАОП 0.00-1.02-08 «Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів».

3.6. Дозвіл на експлуатацію обладнання з підвищеною небезпекою підприємством не отримано, а саме : на експлуатацію трансформатора 630 кВА/ 6 кВ, трансформатор напруги 6кВ і трансформатори струму 6 кВ (ТП - 829).

3.7. Декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства на право проведення робіт в діючих електроустановках напругою понад 1000 В, яка зареєстрована у журналі обліку суб`єктів господарювання у територіальному органі Держпраці відсутня. Порушено норми постанови Кабінету Міністрів України № 1107 (в редакції ПКМУ від 07 лютого 2018 року №48) додаток 6, пункту 16 статті 21 Закон № 2694-XII.

3.8. Випробування та вимірювання параметрів електрообладнання та апаратів споживачів під час експлуатації не проводиться. Порушено пункт 1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

3.9. Основні та додаткові ізолювальні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках та засоби індивідуального захисту відсутні. Порушено пункти 4.1.1 - 4.1.6 НПАОП 40.1-1.07-01. «Правила експлуатації електрозахисних засобів».

4. За результатами перевірки, ГУ Держпраці в Одеській області 24 травня 2019 року направлені відповідачу приписи №15/14.5/06-613-954, №15/14.1/05-613-955, №15/14.5/09-613-956 про усунення порушень вимог законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

13. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

13.1. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, виходив з того, що на даний час відповідачем усунуті майже всі порушення, викладені в акті перевірки №15/14.5/06-613 від 24 травня 2019 року, а ті, які залишилися невиконаними, остаточно не несуть істотної загрози здоров`ю та життю людей, ці порушення можуть бути усунуті без застосування до відповідача заходів реагування.

14. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року скасовано.

14.1. Прийнято нову постанову, якою позов Головного управління Держпраці в Одеській області задоволено.

14.2. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРИВОЗ» повністю зупинити виконання робіт на висоті понад 1,3 метра та зупинити експлуатацію РУ-0,4 кВ ТП 829, кабельних та воздушних ліній 0,4 кВ від РУ-0,4 кВ ТП 829, розташованих на території ринка «Привоз», КЛ-0,4 кВ від РУ-0,4 кВ ТП 185 вих. 4 до РЩ (на фасаді ТП-185) для електропостачання магазинів по Новощіпному ряду на ринку «Привоз», КЛ-0,4 кВ від РУ-0,4 кВ ТП 185 вих. 5 до ринку «Привоз» - «Фруктовий пасаж» по вул. Привозна, 14, з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей.

15. Задовольняючи позов суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що на момент розгляду цієї справи, відповідач частково усунув зазначені в акті перевірки порушення, однак станом на 23 січня 2020 року (постановлення судового рішення апеляційним судом) невиконаними були три із десяти, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

ІV. Касаційне оскарження

16. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, представник відповідача подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 03 лютого 2020 року.

17. У касаційній скарзі представник відповідача посилається, що в приписах №15/14.5/06-613-954, №15/14.1/05-613-955, №15/14.5/09-613-956 про усунення порушень вимог законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки не зазначено чітких порушень з боку ТОВ «Торговий дім «Привоз, а також не зазначено способи усунення виявлених порушень.

17.1. Також заявник касаційної скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність в матеріалах справи підтвердження реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, оскільки відповідач взагалі не виконує роботи на висоті 1,3 метри, а суб`єктом владних повноважень не доведено зворотнє.

17.2. Додатково заявник касаційної скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у відповідача основних та додаткових засобів для роботи в електроустановках та засобах індивідуального захисту, оскільки сам позивач не заперечує про наявність таких установок у відповідача.

17.3. Крім того, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРИВОЗ» вважає, що суд апеляційної інстанції також дійшов помилкового висновку, що відсутність опосвідчення стану безпеки електрообладнання відповідача є порушенням яке створює загрозу життю та здоров`ю працівників, оскільки із припису №15/14.5/09-613-956 вбачається, що вказане порушення не зобов`язано виконати негайно, а отже воно не є належить до порушень, що потребує заборони виконання робіт.

17.4. Також ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРИВОЗ» звертає увагу на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 19 вересня 2019 року в справі № 826/19328/16.

17.5. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шевцової Н.В. суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А. від 11 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 420/3577/19 із Одеського окружного адміністративного суду.

19. 03 березня 2020 року справа № 420/3577/19 надійшла до Верховного Суду.

20. Також, до Верховного Суду 28 лютого 2020 року надійшов відзив представника позивача на касаційну скаргу, в якій представник позивача спростовує доводи касаційної скарги, звертає увагу Верховного Суду, що станом на момент винесення рішення суду першої інстанції відповідачем залишилися не усунуті вимоги 6, 30, 35 акту від 24 травня 2019 року № 15/14.5/06-613, що в свою чергу несе загрозу здоров`ю та життю людей, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

21. Частина п`ята статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

21.1. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

22. Частина сьома статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

23. Пункти 1, 3 та 4 частини першої статті 7 Кодексу цивільного захисту України: цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

24. Пункти 2, 8 та 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України: до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

25. Частини першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України: посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

26. Стаття 70 Кодексу цивільного захисту України: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

26.1. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

27. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, об 86;в`язки та відповідальність l9;уб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

28. Відповідно до норм статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

29. У відповідності до статті 38 Закону № 2694-XII державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

30. Приписами норми частини першої статті 39 Закону № 2694-XII передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, зокрема, мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки, а також забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

31. У відповідності до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (надалі за текстом також - Положення) державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

32. Згідно з пунктом 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

33. Підпунктом 16 пункту 4 Положення передбачено, що Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці, навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

33.1. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

34. Наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року № 84 затверджено «Положення про Головне управління Держпраці в Одеській області», відповідно до якого Головне Управління є територіальним органом Держпраці та здійснює свої повноваження на території Одеської області, одним з основних завдань якого є здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на обласному рівні, здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки.

VІ. Позиція Верховного Суду

35. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

36. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

37. Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

38. Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю працюючих.

39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу ГУ Держпраці в Одеській області від 18 квітня 2019 року №644 проведено планову перевірку ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРИВОЗ» щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складений акт перевірки від 24 травня 2019 року №15/14.5/06-613. Зазначеною перевіркою встановлено 42 порушення, 10 з яких (п. 6, 17, 18, 21, 25, 27, 28, 29, 30, 35 Акту перевірки) є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

40. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що станом на час розгляду справи в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції відповідачем залишилися не усунуті вимоги 6, 30, 35, зазначені в акті від 24 травня 2019 року № 15/14.5/06-613, що в свою чергу несе загрозу здоров`ю та життю людей.

40.1. А саме: вимога 6 (не зареєстровано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, а саме: роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, порушено статтю 21 Закону № 2694-XII, постанову Кабінету Міністрів України № 1107 (в редакції від 07 лютого 2018 року № 48) Додаток 6 пункту 6.

40.2. вимога 30 опосвідчення стану безпеки електроустановок на підприємстві не проводиться, порушення підпунктів 1.3.1, 8.1 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок поживачів».

40.3. пункт 35 основні та додаткові ізолювальні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках та засоби індивідуального захисту відсутні. Порушено підпункт 4.1.1 - 4.1.6 НПАОП 40.1-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів».

41. В акті перевірки від 24 травня 2019 року № 15/14.5/06-613 позивач зауважує, що порушення зазначені в вимогах (6, 30, 35) є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

42. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком позивача, що порушення зазначені в вимогах (6, 30, 35), та які станом на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій залишилися неусунутими, є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

43. Верховний Суд також погоджується із вказаним висновком суду апеляційної інстанції та зауважує, що одним із основних завдань позивача є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного нагляду з питань контролю за додержанням законодавства про працю.

44. Не зважаючи на часткове усунення відповідачем виявлений порушень останніми залишилися неусунутими вимоги 6, 30, 35, які зазначені в акті від 24 травня 2019 року № 15/14.5/06-613, як такі, що несуть загрозу здоров`ю та життю людей.

45. Верховний Суд також звертає увагу, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРИВОЗ» виявлених порушень.

46. Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці

47. Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань охорони праці, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю працівників.

48. При цьому Верховний Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача у касаційній скарзі, стосовно посилання на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 19 вересня 2019 року в справі № 826/19328/16, оскільки в справі № 826/19328/16 судами було встановлено, що у зв`язку із частковим усуненням виявлених порушень минула загроза життю та і здоров`ю працівників, що є протилежним обставинам встановленим судами у цій справі.

49. Іншим доводам викладеним у касаційній скарзі вже була надана оцінка судом апеляційної інстанції, Верховний Суд зауважує, що вони також не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених апеляційним судом обставин справи.

50. Верховний Суд зазначає, що в пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", за заявою від 28 жовтня 2010 року № 4241/03, указано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення в справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії").

51. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

52. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

53. З огляду на викладене, висновок суду апеляційної інстанції є правильним, обґрунтованим, підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРИВОЗ» залишити без задоволення.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року в справі № 420/3577/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова

Судді В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич