ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 420/3716/24
адміністративне провадження № К/990/39222/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №420/3716/24
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України (далі - ТУ ДСА України) в Херсонській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Димерлія О.О., суддів: Шляхтицького О.І., Осіпова Ю.В.
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 05.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування ОСОБА_1 суддівської винагороди в довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18.01.2024 №105-02/24 станом на 01.01.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн;
зобов`язати відповідача видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, в якій нарахувати суддівську винагороду, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2024 складає 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що Законом України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) встановлено, що для визначення розміру суддівської винагороди застосовуватись може лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, у зв`язку з чим, на її думку, відповідач в довідці про суддівську винагороду станом на 01.01.2024 для визначення базового розміру посадового окладу судді протиправно застосував прожитковий мінімум в розмірі 2102,00 грн, а не в розмірі 3028,00 грн, який визначений Законом України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон № 3460-IX).
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 позов задоволено.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2024 апеляційну скаргу ТУ ДСА України в Херсонській області задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
4. 16.09.2024 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі №420/3716/24 та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2024.
5. Верховний Суд ухвалою від 04.11.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. 14.11.2024 від ТУ ДСА України в Херсонській області до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану позивачкою постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 23.12.2016 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
18.01.2024 ТУ ДСА в Херсонській області видало позивачці довідку №105-02/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначило, що станом на 01.01.2024 суддівська винагорода, яка враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 100896,00 грн., в тому числі: посадовий оклад 63060,00 грн., доплата за вислугу років 60% - 37836,00 грн.
Позивачка, не погодившись з тим, що відповідач при визначенні розміру посадового окладу судді застосував розмір прожиткового мінімуму, що становить 2102,00 грн замість встановленого законом прожиткового мінімуму станом на 01.01.2024 в розмірі 3028,00 грн, звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в Законі №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди як розрахункова величина може застосовуватись лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Суд першої інстанції дійшов висновку, що суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII, у зв`язку з чим застосування відповідачем прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн є протиправним.
9. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що статтею 7 Закону № 3460-IX (яка не визнавалась неконституційною та є чинною) встановлено, що прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102,00 грн, тому підстав для застосування іншої розрахункової величини для визначення посадового окладу як діючого судді, так і судді у відставці нема.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
10. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 135 Закону №1402-VIII та статті 7 Закону №3460-IX, оскільки не врахував, що статтею 130 Конституції України визначено, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій, а тому відповідач зобов`язаний при визначенні розміру посадового окладу судді застосовувати як розрахункову величину прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року як це передбачено пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII.
11. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ТУ ДСА України в Херсонській області не мало правових підстав для надання позивачці довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням іншого розміру прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу судді, ніж 2102,00 грн, оскільки саме така розрахункова величина передбачена статтею 7 Закону №3460-IX.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшов таких висновків.
13. Ключовим питанням у цій справі є правомірність застосування територіальним органом Державної судової адміністрації України при видачі довідки про суддівську винагороду станом на 01.01.2024 для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці положень Закону № 3460-IX щодо визначення окремого виду прожиткового мінімуму (2102,00 грн), який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
14. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
16. Частиною першою статті 4 Закону №1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
17. Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
18. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
19. Статтею 7 Закону № 3460-IX установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2563 гривні;
дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;
працездатних осіб - 3028 гривень;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
20. Таким чином Законом № 3460-IX для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2102,00 грн.
21. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
22. Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
23. Визначені Конституцією України та Законом №1402-VIII гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
24. Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 №19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, від 04.12.2018 № 11-р/2018).
25. 30.09.2016 набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким, зокрема, статтю 130 Основного Закону викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій».
26. Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону №1402-VIII (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України), пунктом 1 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
27. Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено на 1 січня календарного року.
28. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон №966-XIV).
29. Відповідно до статті 1 Закону №966-XIV прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
30. Зазначеною нормою Закону №966-XIV визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
31. Статтею 4 Закону №966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
32. Слід зазначити, що Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
33. Натомість статтею 7 Закону №3460-IX разом із встановленням на 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, був введений такий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.
34. Варто зазначити, що зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон №966-XIV щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.
35. Водночас Закон №3460-IX фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.
36. Закон №3460-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
37. На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 та від 22.05.2008 №10-рп/2008.
38. Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII.
39. Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 (3028,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону №3460-IX, є протиправною.
40. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 240/44080/21, від 13.11.2024 у справі №200/1707/24.
41. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, тоді як судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції.
42. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
43. За вказаних обставин, касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
44. Частиною шостою статті 139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
45. Оскільки за наслідками касаційного перегляду цієї справи колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених позивачкою у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
46. Позивачкою було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2422,40 грн. Отже, відшкодуванню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ТУ ДСА України в Херсонській області підлягає - 2422,40 грн.
Керуючись статтями 139 341 345 352 355 356 КАС України, Верховний Суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі №420/3716/24 скасувати.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі №420/3716/24 залишити в силі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 5, код ЄДРПОУ 26283946) понесені нею витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на суму 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
судді А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко