ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа №420/518/22
адміністративне провадження № К/990/15633/22 К/990/16809/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу № 420/518/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "ІСТУС", ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Громадська організація "Центр захисту інвалідів", третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірина Олександрівна, про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Міністерства юстиції України та Громадської організації "Центр захисту інвалідів" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 (суддя Бутенко А.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 (колегія в складі: головуючого - судді Єщенка О.В., суддів Крусяна А.В., Яковлєва О.В.) за результатами розгляду заяви про забезпечення позову, -
У С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ТОВ "ІСТУС" та ОСОБА_1 звернулись до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просили:
визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 28.12.2021 №4677/5, виданий на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12.2021, яким прийнято рішення:
2.Скасувати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.11.2021 №1005569950013053095 «Скасування реєстраційної дії», проведену приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Тетяною Василівною, від 26.11.2021 №1005561070014053095 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 27.11.2021 року №1005561-70015053095 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус Іриною Олександрівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» та від 26.11.2021 №1005569950027002516 «Скасування реєстраційної дії», проведену приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Тетяною Василівною, від 27.11.2021 №1005561070028002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 30.11.2021 №1005561070029002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус Іриною Олександрівною щодо Дочірнього підприємства «Компроміс» (ідентифікаційний код юридичної особи 32015107).
3.Анулювати приватному нотаріусу Миргородського районного нотаріального округу Домбровській Тетяні Василівні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
4.Тимчасово блокувати приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірині Олександрівні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 3 (три) місяці.
5.Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.
6.Виконання пунктів 3, 4 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову, позивачі зазначали, що оспорюваний наказ Міністерства юстиції України є рішенням, яким порушені права, свободи та інтереси позивачів на вільне володіння та користування нерухомим майном, а також прийнятий не об`єктивно, недобросовісно, не у спосіб та порядок, встановлені чинним законодавством та іншими нормативно-правовими актами України, позивачі вимушені звернутись до суду із цим позовом та ставити питання про скасування акту відповідача в судовому порядку.
Разом із адміністративним позовом ТОВ "ІСТУС" та ОСОБА_1 подали заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2021 №4677/5, виданого на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12.2021, шляхом заборони Міністерству юстиції України, Офісу протидії рейдерству, на який покладено виконання наказу, а також всім органам державної реєстрації, Державному підприємству «Національні інформаційні системи» проводити реєстраційні дії щодо виконання зазначеного наказу від 28.12.2021 №4677/5, а саме:
-скасувати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.11.2021 №1005569950013053095 «Скасування реєстраційної дії», проведені приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Тетяною Василівною, від 26.11.2021 року №1005561070014053095 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 27.11.2021 №1005561-70015053095 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус Іриною Олександрівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» та від 26.11.2021 №1005569950027002516 «Скасування реєстраційної дії», проведену приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Тетяною Василівною, від 27.11.2021 №1005561070028002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 30.11.2021 №1005561070029002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус Іриною Олександрівною щодо Дочірнього підприємства «Компроміс» (ідентифікаційний код юридичної особи 32015107);
-анулювати приватному нотаріусу Миргородського районного нотаріального округу Домбровській Тетяні Василівні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
-тимчасово блокувати приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірині Олександрівні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 3 (три) місяці, до набрання законної сили рішення у даній справі.
Посилаючись на положення статей 150 151 154 КАС України, ряд порушень вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, допущених Міністерством при прийнятті оспорюваного наказу, заявники вказують на очевидні ознаки протиправності акту відповідача, порушення у зв`язку із його прийняттям прав, свобод та інтересів позивачів на вільне володіння і користування корпоративними правами, нерухомим майном підприємств, а також на можливе виникнення обставин щодо подальшого відчуження частки або частини статутного капіталу підприємств, нерухомого майна і, як наслідок, неможливість захистити свої права у даному судовому процесі, необхідність реалізовувати подальші звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 заяву ТОВ "ІСТУС" та ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд зупинив дію наказу Міністерства юстиції України №4677/5 від 28.12.2021, виданого на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12.2021, шляхом заборони Офісу протидії рейдерству, на який покладено виконання наказу, Державному підприємству «Національні інформаційні системи» проводити дії щодо виконання зазначеного наказу №4677/5 від 28.12.2021. В задоволенні решти вимог заяви суд відмовив.
Задовольняючи частково заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції, виходив з того, що наслідком виконання оспорюваного наказу є припинення прав позивачів на частку у статутному капіталі господарських товариств - ДП «КОМПРОМІС», ТОВ «БАСАРІ» та перехід права власності до ГО «Центр захисту інвалідів», враховуючи суттєве ускладнення чи неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позову, врахувавши співмірність заходу забезпечення позову із предметом спору, відсутність впливу заходу забезпечення позову на фактичне вирішення спору по суті та жодних негативних майнових наслідків для відповідача, суд першої інстанції визначив обґрунтованими заявниками підстави для зупинення дії оспорюваного наказу шляхом заборони Офісу протидії рейдерству та Державному підприємству «Національні інформаційні системи» проводити реєстраційні дії щодо виконання зазначеного наказу.
Разом з цим, оскільки наказом покладено обов`язок з його виконання на конкретні органи, суд дійшов висновку про те, що вимога про заборону всім суб`єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії стосовно господарюючих суб`єктів не стосується предмета спору, про який зазначили заявники, вказаний спосіб забезпечення позову не відповідає пункту 4 частини 1 статті 151 КАС України, що свідчить про наявність обставин для часткового задоволення поданої заяви.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 змінено ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022, викладено абзац 2 резолютивної частини ухвали в наступній редакції:
«Зупинити дію п. 2 наказу Міністерства юстиції України №4677/5 від 28.12.2021, виданого на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12.2021». В іншій частині ухвалу суду - залишено без змін.
Змінюючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пункти 1, 3, 4, 5, 6 оспорюваного наказу не стосуються прав та обов`язків позивачів, а відтак - не порушують права та інтереси заявників, тому реальний захист прав та інтересів осіб, які звернулись із позовом, до вирішення справи та виключення обставин неможливості відновити ці права та інтереси має бути забезпечено шляхом зупинення дії пункту 2 наказу Міністерства. Тимчасовий захід забезпечення позову у такий спосіб є достатнім та співмірним із предметом позову, направлений на захист прав та інтересів осіб, які звернулись із позовом, і не свідчить про вирішення спору по суті.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
21.06.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України, в якій відповідач просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
04.07.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Громадської організації "Центр захисту інвалідів", в якій третя особа просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022, провадження за заявою ТОВ "ІСТУС" та ОСОБА_1 про забезпечення позову закрити.
Відповідач і третя особа в обґрунтування доводів касаційних скарг зазначають, що забезпечення позову у спосіб зупинення дії пунктів наказу Міністерства юстиції України №4677/5 від 28.12.2021, фактично є вирішенням позову, без розгляду справи по суті. Тим більше, що на переконання відповідача, цей спір не є публічно-правовим.
Третьою особою в касаційній скарзі наведені аргументи подібні доводам та мотивам касаційної скарги відповідача. ГО "Центр захисту інвалідів" вказує на те, що питання вжиття заходів забезпечення вирішено судами з порушенням юрисдикції. Позов забезпечено у спосіб не передбачений законодавством та без наявності для цього законних підстав.
Крім того, 29.07.2022 до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення третьої особи, відповідно до яких ГО «Центр захисту інвалідів» повідомляє Суд про те, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2022, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2022, закрито провадження у справі, але заходи забезпечення позову не зняті.
Провадження в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 27.06.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Міністрества юстиції України.
Касаційна скарга Громадської організації "Центр захисту інвалідів" ухвалою Верховного Суду від 11.07.2022 залишена без руху, а ухвалою від 02.08.2022 - відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою третьої особи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.
Оскаржуваний у цій справі наказ Міністерства юстиції України стосується скасування реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, Анулювання приватному нотаріусу доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та тимчасове блокування такого доступу.
Звернення із цим позовом обумовлено захистом корпоративних прав позивачів на частки у статутних капіталах відповідних підприємств.
Рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі".
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, рішенням про вжиття заходу забезпечення позову фактично зупинив дію наказу Міністерства юстиції України, надавши можливість позивачам володіти, користуватись та розпоряджатись корпоративними правами та нерухомим майном.
Ознаки протиправності оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України не є очевидними, підлягають встановленню та доведенню під час розгляду справи по суті.
Крім того, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично є вирішенням спору по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.
Отже, позивачами не доведено необхідність вжиття застосованих судами заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, застосовані заходи є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТУС» та ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів також враховує, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2022, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2022, закрито провадження у справі № 420/518/22.
Відповідно до частини 6 статті 157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Тобто, дія заходів забезпечення позову зберігала свою дію до набрання законної сили ухвалою Одеського окружного адміністративного суду про закриття провадження у справі, однак Верховний Суд, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення про вжиття заходів забезпечення, дійшов висновку про наявність підстав для їх скасування, через порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та недотримання при їх ухваленні норм процесуального права. При цьому, за наслідком скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022, Верховний Суд, у даному випадку, за наслідками скасування цих рішень не ухвалює нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
За вказаних обставин, Суд вважає, що касаційні скарги Міністерства юстиції України та Громадської організації "Центр захисту інвалідів" слід задовольнити частково, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати.
Керуючись статтями 341 345 351 356 КАС України, Суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Міністерства юстиції України та Громадської організації "Центр захисту інвалідів" задовольнити частково.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 у справі № 420/518/22 скасувати.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Тацій
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя С.Г. Стеценко