ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 420/5352/22
адміністративне провадження № К/990/34447/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий суддя - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 (суддя Завалюк І.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 (судді - Косцова І.П., Зуєва Л.Є., Коваль М.П.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, -
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернулась до суду з позовом до ГУПФ України в Одеській області, в якому просила:
- визнати протиправною та дискримінаційною бездіяльність відповідача щодо непоновлення пенсії, визнати протиправними, дискримінаційними та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії, викладене в листі відповідача від 22.11.2021 вих. № 1500-0306-8/146217, та визнати протиправними та дискримінаційними дії відповідача стосовно відмови поновити виплату пенсію;
- зобов`язати відповідача поновити виплату пенсії з 01.07.2019 на вказаний позивачем банківський рахунок з нарахуванням індексації та компенсації втрати частини доходів відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- стягнути з відповідача кошти в сумі 100000 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними та дискримінаційними рішеннями, дією та бездіяльністю, в результаті яких відповідач відмовив позивачу у поновленні пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2022 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2022 скасовано.
Ухвалено нове судове рішення, яким закрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 22.11.2021 № 1500-0306-8/146217.
Адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати пенсії позивачу з 01.07.2019;
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії позивачу з 01.07.2019 з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону 1058-IV;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн;
у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
14.06.2023 представник позивача звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, в якій просив:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, допущену ним під час невиконання постанови від 19.07.2022, в зв`язку з протиправною невиплатою пенсії за період з 01.07.2019, нездійсненням автоматичного перерахунку індексації та/або перерахунків пенсії і неврахування надбавки до пенсії відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону 1058-IV та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в редакції чинній на момент нарахування пенсії позивачу на 08.08.2022 року; невключенням позивача в коло осіб, яким відповідач зобов`язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, протиправно вказавши в перерахунку пенсії станом на 17.08.2022 в графі "особливості" що пенсія позивачки буцімто "не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі"; нездійсненням виплати компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачену пенсію позивачки за період з 01.07.2019 року по 31.08.2022; невиплатою пенсії на банківський рахунок позивача в АТ "Ощадбанк";
2) згідно положень ч.ч.1-3 ст.249 КАС України постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме зобов`язати відповідача поновити та виплатити недоотриману пенсію позивача за період з 19.07.2022 з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; скасувати в пенсійній справі позивача в графі "особливості" в Перерахунок пенсії на 17.08.2022 року позначку "не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі" та включити позивача в коло осіб, яким відповідач зобов`язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії відповідно до Закону; здійснити розрахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням автоматичних перерахунків індексації та/або масових перерахунків пенсії та надбавок до пенсії відповідно до ст.ст. 27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону Закон 1058-IV та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" в редакції чинній на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачці; здійснити виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну пенсію позивача з 01.07.2019 - 31.08.2022 ; здійснити виплату пенсії позивача, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 01.07.2019, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 МФО 328845 ЄДРПОУ 09328601 в АТ "Ощадбанк";
3) зобов`язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання постанови від 19.07.2022 у справі № 420/5352/22.
Заява обґрунтована тим, що 02.01.2023 позивач звернулась до відповідача з листом про добровільне виконання постанови від 19.07.2022.
В листі від 17.01.2023 № 1026-132/К-02/8-1500/23 відповідач повідомив, що на виконання рішення суду позивачу поновлено виплату пенсії з 01.07.2019. Сума боргу по пенсійній виплаті за період з 01.07.2019 по 31.08.2022 склала 76000,00 грн та нарахована компенсація втрати частини доходів в розмірі 19143,29 грн. Вищезазначені суми були нараховані на поточний рахунок позивача в банківській установі АТ "Ощадбанк", які зазначені у заяві. Банківська установа АТ "Ощадбанк" повернула кошти у зв`язку з невідповідністю РНОКПП отримувача, тому виплату пенсії припинено. Відповідач вказав про необхідність позивачу з`ясувати відповідність особистих даних в банківській установі та надати оновлену заяву про виплату пенсії через банківську установу до будь-якого відділу обслуговування громадян.
На думку позивача, відповідач вчинив протиправну бездіяльність, а саме: не включив позивача в коло осіб, яким зобов`язаний проводити масові перерахунки пенсії та нарахував пенсію позивачу при віці 85 років та при страховому стажі 33 роки в незмінному розмірі 2000,00 гривень на місяць, що значно менше мінімальної пенсії за віком на 19.07.2022 року. Крім того, відповідач усунувся від виплати компенсації втрати частини доходів на нараховану на пенсію позивачки за період з 01.07.2019 - 31.08.2022 та відмовляється перераховувати пенсію позивача на визначений нею банківський рахунок.
В заяві представник позивача також зазначив, що 14.06.2022 позивач звернулась до Відділу примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про відкриття виконавчого провадження.
Представник позивача, покликаючись на те, що неправомірні дії (бездіяльність) не можуть вважатись належним виконанням рішення суду, яке, на його думку, залишається невиконаним, звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
РІШЕННЯ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023, заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності Головного управління ПФУ в Одеській області при виконанні постанови від 19.07.2022 по справі № 420/5352/22 - повернуто заявнику.
Повертаючи заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач пропустила десятиденний строк, встановлений статтею 383 КАС України, для звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що з 28.01.2023 розпочався перебіг десятиденного строку, зазначеного в пункті 4 статті 383 КАС України, для звернення із такою заявою. Відтак, звернувшись до суду 14.06.2023, позивач пропустила десятиденний строк, встановлений статтею 383 КАСУ.
Також суд першої інстанції виходив з того, що можливості поновлення такого строку вищезазначена норма Кодексу не передбачає.
На думку суду першої інстанції, позивач мала реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою оскарження протиправної бездіяльності (дій) суб`єкта владних повноважень щодо невиконання (неналежного виконання) судового рішення, проте вона цього не зробила та пропустила встановлений законом строк.
Суд апеляційної інстанції, вважаючи обґрунтованим висновок суду 1-ої інстанції щодо пропуску десятиденного строку для подання заяви в порядку статті 383 КАС України та наявності підстав для повернення її без розгляду, вказав, що таку заяву особа повинна подати виключно в межах строку пред`явлення до виконання виконавчого листа з дотриманням десятиденного строку з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, оскільки встановлення й дотримання цього строку зумовлено не тільки і не стільки діями, зокрема, органів та/чи осіб, які здійснюють примусове виконання рішень, скільки передбаченими процесуальним законом додатковими особливими «спонуками», які можуть бути застосовані до суб`єкта владних повноважень для належного, повного та вчасного виконання судового рішення.
При постановлені оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій також керувалися правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.07.2023 у справі №9901/988/18.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач не погодилась з рішеннями судів попередніх інстанцій про повернення заяви, звернулась з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до норм статті 383 КАС України перебіг 10-денного строку починається після звернення рішення суду до примусового виконання. Як зазначає скаржник, 14.06.2022 позивач звернулась до Відділу примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про відкриття виконавчого провадження.
На думку скаржника, заява позивача в порядку статті 383 КАС України була подана в межах 10-ти денного строку, з моменту звернення до виконавчої служби з відповідною заявою про відкриття виконавчого провадження, а тому строк звернення до суду не є пропущеним.
Також скаржник покликається на те, що в заяві від 14.06.2023 оскаржується протиправна бездіяльність відповідача, яка є триваючим правопорушенням.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на касаційну скаргу.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини 2 статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Частиною 4 наведеної статті встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 383 КАС України ( в редакції чинній на момент подачі заяви) у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Суди попередніх інстанцій, повертаючи заяву, дійшли висновку, що позивач пропустила десятиденний строк звернення до суду з такою заявою.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з 28.01.2023 розпочався перебіг десятиденного строку, зазначений в пункті 4 статті 383 КАС України, для звернення із заявою.
Верховний Суд, встановлюючи момент, з якого належить відраховувати десятиденний строк на звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, у постанові від 21.03.2019 у справі №805/1458/17 дійшов висновку, що звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
У постанові від 20.01.2021 (справа №640/1364/19) Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.».
Відповідно до частини 1 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини 2 статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до частини 3 статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пунктів 7, 8 частини 2 статті 383 КАС України в заяві, серед іншого, зазначається інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання, інформація про хід виконавчого провадження
В порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення суди першої та апеляційної інстанцій не з?ясували: чи звертала позивач рішення до виконання, наявність відкритого виконавчого провадження за заявою позивачки щодо примусового виконання судового рішення та хід такого виконавчого провадження.
Водночас наявність такої інформації відповідно до частини другої статті 383 КАС України є обов?язковою вимогою до заяви, яка подається в порядку статті 383 КАС України.
При цьому, за правилами частини 5 статті 383 КАС України (в редакції станом на час звернення позивача до суду) у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Таким чином, першочерговим є перевірка судом відповідності заяви вимогам частини другої статті 383 КАС України і в разі встановлення, що подана заява не відповідає таким вимогам, заява підлягає поверненню саме з таких підстав.
Дослідження питання дотримання строку звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України безпосередньо пов`язане з наявністю чи відсутністю відкритого виконавчого провадження, відтак підлягає з?ясуванню після перевірки відповідності заяви вимогам статті 383 КАС України.
Відповідно до частин 1, 4 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи зазначене, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі № 420/5352/22 - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук