№ 420/5695/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року

м. Київ

справа № 420/5695/23

адміністративне провадження № К/990/30418/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року (суддя: Бойко О.Я.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року (судді: Осіпов Ю.В., Косцова І.П., Скрипченко В.О.) у справі за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

20 березня 2023 року Департамент патрульної поліції (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки, завдані в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, присягаючи сумлінно виконувати свої службові обов`язки, повинен був дбайливо ставитися до власності Департаменту патрульної поліції, але всупереч покладених на нього посадових обов`язків не зберіг ввірений службовий транспортний засіб «Renault Duster» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та, як наслідок, у добровільному порядку не компенсував збитки, що стало підставою для звернення до суду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Наказом Голови Національної поліції України від 07 листопада 2015 року №116 о/с відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_2 призначений поліцейським роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Одесі Департаменту патрульної поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 18 вересня 2019 року №738 о/с сержанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського взводу №2 роти №5 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.

09 лютого 2022 року відбулась дорожньо - транспортна пригода за участю службового транспорту поліції, автомобіля «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням позивача.

Позивач, на момент дорожньо - транспортної пригоди, володів та користувався вказаним транспортним засобом на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 02 травня 2018 року.

Внаслідок нанесених механічних ушкоджень, Департамент патрульної поліції (власник транспортного засобу «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_1 ) отримав матеріальні збитки.

07 квітня 2022 року постановою Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 15 березня 2023 року №276 о/с відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 - поліцейського взводу №1 роти №5 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції звільнено зі служби в поліції.

З метою встановлення вартості матеріальних збитків завданих ОСОБА_1 . Департаментом патрульної поліції внаслідок дорожньо - транспортної пригоди призначено автотоварознавчу експертизу службового транспортного засобу. Висновком експертизи від 31 березня 2023 року встановлена вартість матеріального збитку у розмірі 43 488,80 грн., а вартість відновлювального ремонту складає 68 886, 69 грн.

Оскільки встановлено причинно - наслідковий зв`язок між діями позивача та наслідками за результатами таких дій, Департамент патрульної поліції звернувся до суду з цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подання клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин пропуску, зазначення ціни позову та оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору відповідно до ціни позову.

Ухвалою суду першої інстанції від 13 квітня 2023 року строк для усунення недоліків продовжено.

25 квітня 2023 року Департаментом патрульної поліції надано до суду першої інстанції заяву про поновлення строку звернення до суду, поважність пропуску якого обґрунтована посиланням на те, що застосовуючи строк, визначений частиною 5 статті 122 КАС України, а саме місячний строк з моменту звільнення позивача з публічної служби - 15 березня 2023 року, останнім днем для подання позовної заяви слід вважати 14 квітня 2023 року, позовна заява подана 20 березня 2023 року, тобто в межах місячного строку. У той же час, якщо застосовувати строк, передбачений частини 3 статті 233 КЗпП, а саме річний строк, то останнім днем такого строку слід вважати 06 квітня 2023 року, позовна заява подана 20 березня 2023 року, тобто в межах річного строку.

З цих підстав позивач вважав, що ним строк звернення до суду не пропущений.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року позовну заяву разом із доданими документами повернуто позивачу.

Постановляючи ухвалу про повернення позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд, з посиланням на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 620/1720/20, від 28 січня 2021 року у справі № 140/6315/20, від 24 червня 2021 року у справі №420/4099/20 та від 06 квітня 2023 року у справі № 320/7204/21, зазначили, що наказом Департаменту патрульної поліції від 15 березня 2023 року №276 о/с позивача звільнено зі служби в поліції.

Разом з тим, станом на момент видання наказу про звільнення відповідача, Департамент патрульної поліції був обізнаний про вину відповідача у заподіянні йому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з 07 квітня 2022 року, тобто з моменту прийняття Малиновським районним судом м. Одеси постанови про вчинення адміністративного правопорушення, та саме з вказаної дати у нього виникли достатні підстави для звернення до суду із позовом про стягнення матеріальних збитків.

Проте, як зазначалося вище, з вказаним позовом позивач звернувся до адміністративного суду лише 20 березня 2023 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, визначеного статтею 122 КАС України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Серед іншого свої вимоги скаржник мотивує доводами, аналогічними викладеними в апеляційній скарзі, та вказує на досудове врегулювання спору між позивачем та відповідачем, що на переконання позивача є поважною причиною поновлення строку звернення до суду, оскільки ОСОБА_1 на ім`я начальника управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції подав рапорт, згідно якого, свою вину визнав у повному обсязі та просив провести ремонт службового транспортного засобу власними силами.

Однак, у зв`язку із звільненням відповідача зі служби в поліції та, фактичною відмовою останнього відшкодовувати матеріальну шкоду завдану Департаменту патрульної поліції з вини відповідача, між Департаментом патрульної поліції та громадянином ОСОБА_1 виникли спірні правовідносини щодо необхідності відшкодування відповідачем завданої з його вини матеріальної шкоди, які потребують судового вирішення.

При цьому скаржник зазначив, що позивач був позбавлений можливості звернутися з даним позовом раніше, оскільки, для стягнення з відповідача суми збитків завданих ним (відповідачем) Департаменту патрульної поліції, необхідно встановити суму таких збитків. Вартість матеріального збитку була встановлена 31 березня 2023 року за результатами висновку експертного дослідження № ЕД-19/116- 23/5293-АВ.

Також скаржник посилається на Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», в якому містяться норми спеціального права, що регулюють правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданої державному майну особами рядового та начальницького складу Національної поліції України.

Відповідно до статті 4 вищезазначеного Закону вбачається, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.

Вина ОСОБА_1 у завданні матеріальних збитків встановлена 07 квітня 2022 року постановою Малиновського районного суду міста Одеси.

Таким чином, на переконання скаржника, застосовуючи норми спеціального права до даних правовідносин, останнім днем для притягнення відповідача до матеріальної відповідальності слід вважати 06 квітня 2025 року.

Скаржник вважає, що застосовуючи норми спеціального законодавства вбачається, що позивачем подано позов у межах строку, встановленого Законом, а висновки суду першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та недотриманням норм процесуального права.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г Єресько Л.О., Соколова В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою Департаменту патрульної поліції на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року (суддя: Бойко О.Я.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2024 року справу призначено до розгляду.

ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Предметом адміністративного позову у цій адміністративній справі є стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 у справі № 818/1688/16 з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, відступила від висновків, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі №755/2258/17 та вказала про наступне.

У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.

Вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Тобто, перебіг строку звернення до суду з цим адміністративним позовом на час звернення позивача з цим позовом до суду визначається приписами КАС України.

З огляду на викладене доводи скаржника про застосування до спірних правовідносин норм спеціального закону, Суд відхиляє.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 620/1720/20, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів Верховного Суду звертала увагу, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 09 лютого 2022 року відбулась дорожньо - транспортна пригода за участю службового транспорту поліції, автомобіля «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням позивача.

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року № 160-IX встановлено, що у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Однак, судами попередніх інстанцій не досліджувалися питання дотримання начальником Департаменту патрульної поліції цієї норми.

Відповідно до частини 7 статті 8 вказаного Закону якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.

Ця норма вказує на те, що якщо вину особи встановлено, командир чи начальник має право визначити матеріальну відповідальність протягом п`ятнадцяти днів з моменту завершення розслідування. Наказ, який містить інформацію про суму стягнення, повинен бути виданий і доведений до винної особи для підпису. Це визначає явний порядок встановлення та оголошення матеріальної відповідальності в разі виявлення вини.

Проте, судами попередніх інстанцій не досліджувались обставини видання наказу командира або начальника про визначення матеріальної відповідальності позивача протягом п`ятнадцяти днів з моменту завершення розслідування, який би містив інформацію про суму стягнення, і який доведений до винної особи для підпису.

Частина 1 статті 10 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» передбачає, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Проте, судами попередніх інстанцій не досліджувались обставини видання наказу начальника Департаменту патрульної поліції про притягнення відповідача до матеріальної відповідальності та стягнення з нього суми за заподіяну шкоду внаслідок ДТП.

Приписами частини 2 статті 10 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» встановлено, що особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.

Проте, судами попередніх інстанцій не перевірялись обставини чи відшкодував позивач добровільно шкоду грошима, або чи було передано позивачем для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтований чи відновлений пошкоджений автомобіль.

Судами попередніх інстанцій не був досліджений рапорт позивача про дозвіл на проведення власними силами ремонту пошкодженого автомобіля із на наслідками якого начальником Департаменту патрульної поліції виданий відповідний наказ. (а.с. 22).

Також Суд звертає увагу, що статтею 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» передбачено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Судовий процес може бути використаний для вирішення питань щодо відшкодування завданої шкоди в таких випадках, якщо винна особа відмовляється співпрацювати у вирішенні цього питання добровільно.

За приписами абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Суд наголошує на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, пов`язані з прийняттям, проходженням чи звільненням особи з публічної служби, тобто вони охоплюють правовідносини, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до моменту її звільнення із займаної посади.

Оскільки судами попередніх інстанцій не перевірені та не досліджені вказані обставини, що мають значення для встановлення строку, з якого необхідно рахувати строк звернення до суду, Суд вважає передчасними висновки суддів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до вимог частини 4 статті 169 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних рішень, які перешкоджають подальшому провадженню в справі.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суддів попередніх інстанцій скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року скасувати.

Справу направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов