ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року
м. Київ
справа №420/6927/22
адміністративне провадження № К/990/31750/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/6927/22
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року (суд у складі головуючого судді Аракелян М.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року (колегія суддів у складі головуючого судді Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П., Осіпова Ю.В.) у справі №420/6927/22
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови ОСОБА_1 листом №7837-5747/А-02-1500/22 від 05 травня 2022 року у проведенні перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ЮО62865 від 09 березня 2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ЮО62865 від 09 березня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року за період з 01 квітня 2019 року з урахуванням фактично виплаченого розміру пенсії по день проведення перерахунку. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
30 листопада 2022 року судом видано виконавчий лист №420/6927/22.
30 грудня 2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чермашем Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 з виконання виконавчого листа №420/6927/22.
31 березня 2023 року до суду від ОСОБА_2 надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні НОМЕР_3.
Подана заява обґрунтована тим, що заявниця є дружиною ОСОБА_1 , яка проживала з ним на день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_1 і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, в порядку статті 1227 ЦК України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року, яку залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року, замінено стягувача ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_3, відкритому 30 грудня 2022 року за виконавчим листом від 06 жовтня 2022 року №420/6927/22, виданим Одеським окружним адміністративним судом, на його правонаступника ОСОБА_2 .
Постановляючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що оскільки ОСОБА_2 , як дружина ОСОБА_1 , яка проживала разом із пенсіонером на день його смерті, має право на одержання сум пенсії, не отриманих пенсіонером, незалежно від того, чи забезпечується заявниця пенсією у разі втрати годувальника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погодившись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі № 420/6927/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 .
Касаційна скарга обґрунтована тим, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, та відповідно й заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду в частині зобов`язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 вересня 2023 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі №420/6927/22.
Від ОСОБА_2 відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
4. Верховний суд ухвалою від 29 листопада 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 29 листопада 2023 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває рішення суду №420/6927/22 про зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ЮО62865 від 09 березня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року за період з 1 квітня 2019 року з урахуванням фактично виплаченого розміру пенсії по день проведення перерахунку.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 07 грудня 1961 року ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_1 (стягувача за виконавчим листом).
Згідно свідоцтва про смерть від 16 листопада 2022 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
6. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 61 означеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зміст статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі статтями 1218 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї.
Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони в виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів КАС ВС приходить до висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв`язку з чим суди першої та апеляційної інстанції дійшли неправильного висновку про наявність підстав для заміни сторони/стягувача у виконавчому провадженні.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 16 травня 2023 року по справі №420/288/21 та від 27 вересня 2023 року по справі №420/16546/21.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому документі.
7. З урахуванням зазначеного, Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому документі у цій справі, а тому оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення вказаної заяви є такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та підлягають скасуванню.
Частиною першою статті 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року слід скасувати, а у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому документі відмовити.
Керуючись статтями 341 345 349 351 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду -
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року по справі №420/6927/22 скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволені заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Стрелець Т.Г.
Судді Стеценко С.Г.
Тацій Л.В.