ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 420/9301/24
адміністративне провадження № К/990/22096/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №420/9301/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області
про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 (головуючий суддя: Тарасишина О.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 (колегія у складі: головуючого судді Турецької І. О., суддів Градовського Ю.М., Шеметенко Л.П.)-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача з виплати, передбачених частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551) щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня за 2022 рік та разової грошової виплати учасникам бойових дій до Дня Незалежності України за 2023 рік, відповідно в розмірах кожної з цих допомог менше за п`ять мінімальних пенсій за віком, внаслідок чого недоплачено 17 644, 00 грн;
- стягнути недоплачену щорічну разову грошову допомогу учасникам бойових дій до 5 травня за 2022 рік та разової грошової виплати учасникам бойових дій до Дня Незалежності України за 2023 рік суму в розмірі 17 644, 00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 позов ОСОБА_1 залишено без руху для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом. Мотиви даної ухвали полягали в тому, що ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки повинен був дізнатися про порушення своїх прав під час виплати відповідних грошових допомог у 2022 році та 2023 році.
3. 01.04.2024 ОСОБА_1 , на виконання вимог вказаної вище ухвали про залишення позову без руху, подав до суду першої інстанції заяву про відкриття провадження у справі, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, яка викладена в постанові від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 щодо трирічного строку звернення до суду. Також заява була мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого в тому числі і іншими законами, а відтак в межах, передбаченого частиною першою статті 257 Цивільного кодексу України, загального трирічного строку позовної давності.
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 позовну заяву було повернуто позивачеві, на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України та частини другої статті 123 КАС України, оскільки позивачем не подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
5. Повертаючи позов, суд першої інстанції не взяв до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, посилаючись на іншу практику Верховного Суду (справи №389/1042/17 та №607/7919/17), яка передбачає шестимісячний строк звернення до суду з позовом про нарахування та виплату допомоги до 5 травня.
Так, суд виходили з того, що в червні 2022 року та в серпні 2023 року позивач отримав щорічну разову грошову допомогу як учасник бойових дій в меншому розмірі ніж це передбачено Законом №3551, а тому саме з червня 2022 року та з серпня 2023 року почав свій відлік шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом, передбачений частиною другою статті 122 КАС України. Отож, на переконання судів попередніх інстанцій, звернувшись до суду за захистом своїх прав 25.03.2024, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
6. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 про повернення позову ОСОБА_1 - змінено, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
7. Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок суду першої інстанції про те, що, при зверненні до суду з даним позовом, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України, є законним та обґрунтованим.
Поряд з цим, колегія суддів апеляційного суду не погодилась з позицією суду першої інстанції, що підставою для повернення позову є неподання позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду, в строк встановлений судом.
Системний спосіб тлумачення статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що позивач необов`язково повинен визнавати факт пропуску строку до суду та просити його поновити, його правова позиція може складатися з того, що, з його боку, строк звернення до суду не пропущений і він звернувся за захистом своїх прав в межах, встановлених іншим Законом ніж КАС України.
Як випливає з матеріалів справи, 01.04.2024 ОСОБА_1 , на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, навів підстави, за яких він вважав, що своєчасно звернувся за захистом своїх прав, тобто фактично надав заяву про поновлення строку.
У такому випадку, суд першої інстанції, повинен був повернути позов тільки за умови, якщо підстави, викладені в заяві для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, вважаючи, що позивач не надав заяву про поновлення строку звернення до суду, а тому наявні підстави для зміни мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції та викладення її в редакції цієї постанови. Резолютивну частину ухвали суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, слід залишити без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погодившись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
9. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що в межах даної справи, необхідно керуватися правовим висновком Верховного Суду, що викладений в постанові від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 та застосувати до спірних правовідносин трирічний строк звернення до суду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. 10.06.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Тацій Л.В., Бучик А.Ю.
12. Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі № 420/9301/24.
13. На підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С.Г. від 20.08.2024 №33330/24 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з відпусткою судді Бучик А.Ю., на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.08.2024 № 913, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.
14. Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
16. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
18. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
19. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
20. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
21. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої, якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
22. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
23. Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
24. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
25. Правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон №3551-XII.
26. 01.01.1999 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-XIV, яким ч.5 ст.12 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції : «щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком».
27. Статтею 17-1 Закону №3551-XII встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
28. Абзацом 4 статті 17-1 Закону №3551-XII визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
29. Із наведеного слідує, що разову грошову допомогу до 5 травня особа може отримати до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
30. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 №2983-IX, який набрав чинності з 15.04.2023 (Закон №2983-IX), частину 5 статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції наступного змісту:
«Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
31. Статтю 17-1 Закону №3551-XII виключено на підставі Закону № 2983-IX.
32. Відповідно до указаної норми не встановлені часові обмеження виплати щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій.
33. Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якої додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.
34. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 646/6250/17, від 30.10.2018 у справі №493/1867/17, від 22.01.2019 у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017).
35. Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивач звернувся до суду з позовом 25.03.2024 та просив визнати протиправними дії відповідача з виплати, передбачених частиною 5 статті 12 Закону №3551 щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня за 2022 рік та разової грошової виплати учасникам бойових дій до Дня Незалежності України за 2023 рік, відповідно в розмірах кожної з цих допомог менше за п`ять мінімальних пенсій за віком, внаслідок чого недоплачено 17 644, 00 грн.
36. Колегія суддів наголошує, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік.
37. При цьому, разову грошову допомогу до 5 травня особа може отримати до 30 вересня відповідного року, тому про порушення своїх прав в цій частині позивач повинен був дізнатись до 30 вересня 2022 року, не отримавши її.
38. Водночас, Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 420/718/21 дійшов наступного висновку: "…з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів».
39. Отже, у разі, коли позивач вважає, що допомога до 5 травня за 2022 рік та виплата до Дня Незалежності України за 2023 рік виплачена йому не у повному обсязі, перебіг строку на оскарження таких дій (бездіяльності) розпочинається від дати отримання такої допомоги.
40. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 08.11.2023 у справі № 240/9669/23 та від 24.01.2024 у справі № 240/11101/23.
41. Так, на третьому аркуші позовної заяви позивач вказує, що в червні 2022 року та в серпні 2023 року позивачу було виплачено передбачену ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-XII разову грошову допомогу до 5 травня та до Дня Незалежності України відповідно у розмірах згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 540) та від 21.07.2023 № 754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 754), а саме: - в червні 2022 року - 1 491,00 грн; - в серпні 2023 року - 1 000,00 грн.
42. Відтак, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відлік строку звернення до суду почався відповідно з червня 2022 року та з серпня 2023 року.
43. Таким чином, враховуючи шестимісячний строк звернення до суду, позивач міг звернутись до суду з цим позовом до грудня 2022 року (в частині вимог, що стосуються допомоги до 5 травня) та до лютого 2024 року (в частині вимог, що стосуються виплати до Дня Незалежності України), тоді як позов у цій справи подано 25.03.2024.
44. Посилання скаржника про застосування трирічного строку звернення до суду з даним позовом, як це встановлено постановою Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, колегією суддів не приймається, оскільки остання усталена судова практика Верховного Суду щодо спірних правовідносин свідчить про те, що строк звернення до суду в такій категорії справ обмежений шістьма місяцями.
45. Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини другої статті 123 КАС України, оскільки позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску суду не надав.
46. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.
47. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 в незміненій частині та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій