05.10.2024

№ 439/67/14-ц

Постанова

Іменем України

(додаткова)

04 березня 2020 року

м. Київ

справа № 439/67/14-ц

провадження № 61-14151св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 ,

треті особи: приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Швець Ольга Володимирівна, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши заяву ОСОБА_5 , який діє від імені ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Швець Ольга Володимирівна, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року прокурор Золочівського району Львівської області в інтересах ОСОБА_8 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_9 , третя особа - приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Львівської області (далі - приватний нотаріус Золочівського РНО Львівської області) Швець О. В. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Після відкриття місцевим судом провадження у цій справі з`ясувалось, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановивши, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 у передбачений законом строк до Золочівської державної нотаріальної контори звернулись ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 11 серпня 2011 року відповідача у справі замінено на ОСОБА_4 , як правонаступника ОСОБА_9 .

У листопаді 2011 року прокурор подав уточнену позовну заяву та вказав на складений ОСОБА_9 за життя заповіт, яким він усе своє майно заповів ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01 жовтня 2015 року до участі у справі залучено ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 26 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_9 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 18 квітня 2007 року, запис в книзі №7, номер запису 953.Скасовано державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 асті від 20 квітня 2007 року № 185555578. Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 18 серпня 2007 року. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 04 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 26 липня 2017 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18 серпня 2007 року та витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано та постановлено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Золочівського РНО Львівської області Швець О. В., ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18 серпня 2007 року відмовлено.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 та передано у володіння ОСОБА_9 житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення Бродівського районного суду Львівської області від 26 липня 2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року рішення Бродівського районного суду Львівської області від 26 липня 2017 рокута постанову Львівського апеляційного суду від 04 червня 2019 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_9 відмовлено.

У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_5 , який діє від імені ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення у справі, який посилається на невирішення у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року питання про розподіл судових витрат.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 03 березня 2020 року визначено колегію суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи у складі: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Сердюк В. В., Сімоненко В. М., Фаловська І. М.

Відповідно до положень частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з висновку про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що при вирішенні справи Верховний Суд в постанові від 06 листопада 2019 року не вирішив питання про розподіл судових витрат. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що заяву необхідно задовольнити.

З урахуванням того, що у відповідності до пункту 30 частини першої статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», діючого на момент звернення прокурора Золочівського району Львівської області в інтересах ОСОБА_8 із цим позовом до суду, органи Генеральної прокуратури були звільнені від сплати державного мита, сплачений заявником судовий збір має бути компенсований за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 141 270 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_5 , який діє від імені ОСОБА_3 ,про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Компенсувати ОСОБА_3 сплачений нею судовий збір у розмірі 7 604,63 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Головуючий Судді:В. С. Висоцька А. І. Грушицький В. В. Сердюк В. М. Сімоненко І. М. Фаловська