ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2024 року
м. Київ
справа № 440/12071/21
адміністративне провадження № К/990/36702/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 440/12071/21
за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за касаційною скаргою Державної інспекції архітектури та містобудування України
на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року, постановлену суддею Костенко Г.В.
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Бартош Н.С., суддів Подобайло З.Г., Присяжнюк О.В.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач, ДАБІ), в якій просила про:
1.1. визнання протиправним та скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.09.2021 № 414 "ОС" "Про звільнення ОСОБА_1 ";
1.2. поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту ДАБІ у Полтавській області з 03.09.2021;
1.3. стягнення з ДАБІ України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 03.09.2021 по день поновлення на роботі;
1.4. стягнення з ДАБІ на користь ОСОБА_1 20000,00 грн моральної шкоди.
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02 вересня 2021 року за № 414 "ОС" "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено з 03 вересня 2021 року ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області. Допущено негайне виконання рішення суду в частини поновлення ОСОБА_1 на займані до звільнення посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області.
3. Полтавським окружним адміністративним судом 07.07.2022 видано виконавчий лист № 440/12071/21, на виконання якого державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 07.09.2022 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з його примусового виконання.
4. 07 червня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, а саме Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (код ЄДРПОУ 37471912) на її правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування (код ЄДРПОУ44245840) (далі - ДІАМ) на обґрунтування якої позивачкою зазначено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДАБІ 06.03.2023 ліквідована, а правонаступником у порядку публічного правонаступництва є ДІАМ.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
5. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2023, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023, заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому документі у справі № 440/12071/21 задоволено та замінено боржника у виконавчому листі у справі № 440/12071/21 від 07.07.2022 щодо поновлення з 03.09.2021 ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту ДАБІ у Полтавській області - з ДАБІ (код ЄДРПОУ 37471912) на її правонаступника - ДІАМ (код ЄДРПОУ44245840).
5.1. Задовольняючи заяву в порядку статті 379 КАС України суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 06.03.2023 внесено запис про прининення юридичної особи - ДАБІ України (код ЄДРПОУ 37471912).
5.2. Своєю чергою, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова № 218) утворено Державну сервісну службу містобудування України, забезпечення діяльності якої у 2023 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно-будівельній інспекції.
5.3. Надалі постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» (далі - Постанова № 1340) утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного нагляду. Пунктами 3, 4 цієї постанови передбачено ліквідувати Державну інспекцію містобудування та Державну сервісну службу містобудування та встановлено, що забезпечення діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування та заходи, пов`язані з ліквідацією Державної архітектурно-будівельної інспекції, у 2021 році здійснюються в межах видатків, передбачених Державній інспекції містобудування та Державній сервісній службі містобудування.
5.4. Із посиланням на позицію Верховного Суду, висловлену в ухвалі від 01.06.2022 у справі № 808/782/18 та постанові від 02.08.2022 у справі № 924/159/14, суди обох інстанцій зазначили, що новостворений центральний орган - ДІАМ України, на теперішній час, фактично забезпечує реалізацію повноважень ДАБІ України у взаємовідносинах із суб`єктами, які мають правовідносини з ліквідованим органом та є правонаступником прав, обов`язків та майна ліквідованої юридичної особи публічного права ДАБІ України.
5.5. За таких обставин суди попередніх інстанції дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивачки та заміну боржника у виконавчому документі (виконавчому листі по справі № 440/12071/21 від 07.07.2022, виданого Полтавський окружним адміністративним судом).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
6. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, ДІАМ звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 у справі № 440/12071/21, та, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви позивачки від 07.06.2023 про заміну сторони у виконавчому провадженні.
6.1. Так, касатор зазначає, що ДІАМ є новоутвореним центральним органом виконавчої влади та не є правонаступником ДАБІ, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» від 23.12.2020 № 1340, та Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України не визначають правонаступництва ДІАМ прав та обов`язків ДАБІ.
6.2. ДІАМ зауважує на тому, що під час ухвалення рішення від 23.06.2022 у справі № 440/12071/21, яким позивачку поновлено з 03.09.2021 на займаній до звільнення посаді в Департаменті ДАБІ, суд досліджував питання наявності правонаступництва у спірних правовідносинах, за висновком якого боржником у цій справі є саме - ДАБІ і саме на останню повинен бути покладений обов`язок поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
6.3. Скаржник стверджує, що у ДІАМ відсутні повноваження та можливість поновити ОСОБА_1 на посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту ДАБІ у Полтавській області, як-то постановлено у рішенні суду у справі № 440/12071/21, оскільки остання є іншою юридичною особою.
6.4. Посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 07.07.2021 у справі № 9901/226/19, де зазначено, що суд першої інстанції формально розглянув подання та замінив сторону виконавчого провадження, позаяк не перевірив, чи дійсно МОН буде належною стороною виконавчого справдження і чи дійсно до сфери його повноважень входить призначення керівника Національної академії. На думку Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції не забезпечив відновлення захищених судом прав і свобод позивача.
6.5. Касатор також вказує, що судами попередніх інстанцій при розгляді заяви позивачки щодо заміни боржника у виконавчому провадженні порушено приписи статті 379 КАС України, якою врегульовано питання стосовно заміни як сторони виконавчого провадження її правонаступником (частина перша) так і заміни боржника або стягувача у виконавчому листі (частина четверта).
6.6. У цьому аспекті ДІАМ зазначає, що судом першої інстанції всупереч частини четвертої статті 379 КАС України, якою передбачено заміну боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, було задоволено заяву позивачки, а саме замінено боржника у виконавчому листі вже після того як за виконавчим листом по справі № 440/12071/21 від 07.07.2022, виданого Полтавський окружним адміністративним судом відкрито виконавче провадження від 07.09.2022 № НОМЕР_1.
6.7. Скаржник доводить, що у цьому випадку застосуванню підлягають приписи частини першої статті 379 КАС України відповідно до яких можливо здійснити заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником, тобто на стадії виконання судового рішення. При цьому, як зазначає касатор, істотне значення для прийняття правомірного рішення за результатами розгляду заяви про заміну боржника має з`ясування питання на якій стадії знаходиться виконавче провадження, оскільки заміна сторони можлива з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
6.8. Касатор акцентує увагу на тому, що відповідно до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавче провадження за № НОМЕР_1, що було відкрите 07.09.2022 - має статус «завершене». Проте, ця обставина не була з`ясована судом першої інстанції, а судом апеляційної інстанції не надано оцінку доводам наведеним у апеляційній скарзі ДІАМ від 06.07.2023, у зв`язку з чим, на думку касатора, суди прийшли до хибного висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивачки.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.12.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.
8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 13.03.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
9. Від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Остапенко Ірина Олександрівна, надійшов відзив на касаційну скаргу ДІАМ, у якій сторона позивачки, заперечуючи проти вимог касаційної скарги з огляду на їх необґрунтованість, просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
9.1. Серед іншого сторона позивачки вказує, що жодної іншої постанови, окрім постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.09.2022, від органу ДВС на її адресу не надходило і про фактичне закінчення виконавчого провадження позивачці стало відомо з апеляційної скарги ДІАМ. Окрім того 11.08.2023 позивачка направила до органу ДВС копію ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року про заміну сторони у виконавчому провадженні разом із супровідним листом, у відповідь на яку і отримала повідомлення про закінчення виконавчого провадження.
9.2. Водночас рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі № 440/17077/23 позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.04.2023, видану Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 440/12071/21 від 07.07.2022, виданого Полтавським окружним адміністративним судом.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
11. Статтею 372 КАС України встановлено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
12. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
13. За приписами частин першої та третьої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
14. Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
15. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
16. З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідного процесуального статусу, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені таким статусом сторони. Заміна сторони виконавчого провадження є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.
17. Статтею 52 КАС України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
18. У постанові від 22.01.2020 у справі № 2а-15057/09/2670 Верховний Суд указав, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
19. Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (постанова Верховного Суду у від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270).
20. Вирішуючи питання публічного правонаступництва, Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі № 826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.
20.1. У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.
20.2. Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).
21. У випадку повного правонаступництва до правонаступника переходять права та обов`язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби, зокрема, в частині продовження дії трудового договору з працівниками.
22. Такий підхід ґрунтується на конституційних принципах безперервності процесу державного управління та відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.
23. Щодо доводів касаційної скарги в частині того, що ДІАМ України є новоутвореним центральним органом виконавчої влади та не є правонаступником юридичних осіб публічного або приватного права, у тому числі ДАБІ України, і відповідно відсутні підстави для заміни боржника ДІАМ на правонаступника ДІАМ, колегія суддів враховує, що це питання було предметом дослідження Верховним Судом у постановах від 30.11.2022 у справі № 640/15797/21, від 20.09.2023 у справі №420/24500/21, від 21.12.2023 у справі № 620/2085/19 та в ухвалі від 05.10.2023 у справі № 640/12442/21, висновки якого підлягають врахуванню при вирішенні цієї справи.
24. За встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» вирішено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) та утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.
25. За пунктом 4 Постанови № 218 ДАБІ продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення Державної сервісної служби містобудування, а забезпечення діяльності Державної сервісної служби містобудування у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених ДАБІ.
26. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» передбачено утворити Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Установити, що забезпечення діяльності Державної інспекції містобудування у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно-будівельній інспекції.
27. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» постановлено утворити Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
28. 20.05.2021 проведено державну реєстрацію створення Державної інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 1000701020000092252.
29. Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 960 вирішено погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій України про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
30. За інформацією із офіційного веб-ресурсу Міністерства розвитку громад та територій України з 16.09.2021 розпочала роботу Державна інспекція архітектури та містобудування.
31. У постанові від 30.11.2022 у справі № 640/15797/21 Верховний Суд дійшов до висновків, що ДІАМ і є тим самим «центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, яким раніше була ДАБІ. У цій справі колегія суддів не мала підстав вважати, що після Постанови № 218 держава остаточно відмовилася від завдань і функцій, які виконувала ДАБІ, а тому констатував, що відбулася не «повна ліквідація» ДАБІ, як написано у спірному наказі, а її реорганізація в ДІАМ.
32. Спір у цій справі виник у відносинах публічної служби і стосується, зокрема, поновлення позивачки на займаній посаді з якої її було незаконно звільнено, а отже не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації ДІАМ функцій державного архітектурно-будівельного контролю, що були передані до нього ДАБІ.
33. У розглядуваному випадку предметом оцінки є питання встановлення повного правонаступництва, тобто переходу прав та обов`язків юридичної особи (ДАБІ), які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби.
34. З огляду на вказане, заміна ДАБІ як боржника може мати місце виключно у випадку фактичного його вибуття унаслідок припинення.
35. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справах № 640/15797/21, №420/24500/21, № 620/2085/19.
36. За правилами частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
37. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
38. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 06.03.2023 внесено запис про припинення юридичної особи - Державної архітектурно-будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912).
39. Отже, ДАБІ як юридична особа, ліквідована, а її функціональні обов`язки передані до ДІАМ, що свідчить про обґрунтованість вимог щодо заміни боржника.
40. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом в постанові від 21.12.2023 у справі № 620/2085/19 та ухвалі від 05.10.2023 у справі № 640/12442/21 при вирішення питання заміни відповідача у справі- ДАБІ на правонаступника - ДІАМ.
41. Таким чином доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій згідно яких ДІАМ є правонаступником прав, обов`язків та майна ліквідованої юридичної особи публічного права ДАБІ, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
42. Водночас Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі № 805/13/16-а акцентував увагу на тому, що стаття 379 КАС України розмежовує заміну сторони виконавчого провадження після відкриття виконавчого провадження та заміну боржника у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, оскільки це відбувається на різних стадіях виконання рішення.
43. Так, після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 379 КАС України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 КАС України. У цьому випадку приписи статті 379 КАС України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 КАС України.
44. Натомість до відкриття виконавчого провадження, заміна сторони (боржника або стягувача) правонаступником здійснюється виключно на підставі 379 КАС України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині четвертій статті 379 КАС України.
45. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що Полтавським окружним адміністративним судом 07.07.2022 видано виконавчий лист № 440/12071/21, на виконання якого державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 07.09.2022 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з його примусового виконання, докази чого наявні в матеріалах справи.
46. Зі змісту заяви ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 слідує, що позивачка просила саме про заміну сторони виконавчого провадження № НОМЕР_1, зокрема ДАБІ на її правонаступника - ДІАМ.
48. Відтак, оскільки ця заява подана позивачкою на стадії виконавчого провадження, в силу приписів частини першої статті 379 КАС України, суд мав вирішити питання саме щодо заміни боржника у виконавчому провадженні від 07.09.2022, натомість як слідує із змісту оскаржуваної ухвали від 20.06.2023 суд першої інстанцій дійшов висновку про наявність підстав для заміни боржника у виконавчому листі, виданому 07.07.2022.
49. Суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув і процесуальних порушень суду першої інстанції не виправив.
50. Разом із тим, за доводами апеляційної та касаційної скарг ДІАМ, виконавче провадження за № НОМЕР_1 на момент постановлення оскаржуваних судових рішень у цій справі відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру має статус «завершене».
51. Водночас відсутність виконавчого провадження (закінчення), а, отже, відсутність і його сторін (стягувач і боржник), виключає можливість вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
52. Варто також зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 за схожих правовідносин висновувала, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження немає й підстав для процесуального правонаступництва.
53. Проте, у розглядуваному випадку ця обставина не була з`ясована ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції, який не надав оцінку вказаним доводам ДІАМ наведеним у апеляційній скарзі та залишив в силі ухвалу суду першої інстанції про заміну боржника у виконавчому листі.
54. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного її вирішення справи. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
55. Своєю чергою в силу приписів статті 341 КАС України до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка. Об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
56. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справ.
57. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
58. За таких обставин судове рішення суду апеляційної інстанцій підлягає скасуванню, а справа направленню до суду цієї інстанції для продовження розгляду.
59. З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України задовольнити частково.
2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року скасувати, а справу № 440/12071/21 направити на продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк