21.09.2024

№ 440/16664/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року

м. Київ

справа №440/16664/23

адміністративне провадження № К/990/22184/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Прокопенка О. Б.,

суддів: Кашпур О. В., Соколова В. М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Бегунца А. О., суддів: Курило Л. В., Мельнікової Л. В.,

Обставини справи

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01 лютого 2008 року по 01 вересня 2023 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, бездіяльності та відмови у листі від 03 жовтня 2023 року № 1740 у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01 лютого 2008 року по 01 вересня 2023 року з застосуванням базового місяця - січеня 2008 року; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2008 року по 28 лютого 2018 року включно з урахуванням проведених виплат із застосуванням базового місяця - січня 2008 року; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 вересня 2023 року включно з урахуванням проведених виплат із застосуванням базового місяця - січня 2008 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця - січня 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця - січня 2008 року та з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2024 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням висновків суду. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року залишено без змін.

Поряд із цим, 01 квітня 2024 року до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга від військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року. Суд апеляційної інстанції зареєстрував апеляційну скаргу 04 квітня 2024 року. Разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року залишено без руху та надано військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення і документів на підтвердження цих обставин та сплати судового збору в розмірі 3220,80 грн протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

06 травня 2024 року від військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та докази сплати судового збору.

Військова частина НОМЕР_1 починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року і по цей час, здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Незважаючи на велике навантаження, поряд із виконанням бойових завдань, посадовими особами військової частини НОМЕР_1 докладається максимум зусиль з метою забезпечення якісного та належного представництва військової частини НОМЕР_1 в судах різної юрисдикції.

Обов`язки стосовно належного представництва військової частини НОМЕР_1 в судах різної юрисдикції покладено на юридичну групу військової частини НОМЕР_1 . З жовтня 2022 року посада офіцера юридичної групи військової частини НОМЕР_1 вакантна, обов`язки стосовно належного представництва військової частини НОМЕР_1 в судах різної юрисдикції виконує одна посадова особа юридичної групи військової частини НОМЕР_1 , а саме - помічник командира з правової групи- начальник юридичної групи військової частини НОМЕР_1 .

Також, в клопотанні зазначено, що починаючи з 23 січня 2024 року і до моменту отримання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року по справі № 440/16664/23 (23 березня 2024 року), оскаржуване судове рішення в повідомленнях в підсистемі «Електронний суд» в «Електронному судовому кабінеті» не надходило, тому командування військової частини НОМЕР_1 не мало змоги отримати та ознайомитися з цим рішенням раніше.

Відповідач стверджує, що в підсистемі «Електронний суд» в «Електронному судовому кабінеті» судової справи № 440/16664/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 взагалі немає.

Текст рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року по справі № 440/16664/23 отримано в підсистемі «Електронний суд» в «Електронному судовому кабінеті» 23 березня 2024 року, що підтверджується відміткою реєстрації на рішенні (вх. № 395 від 23 березня 2024 року).

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 травня 2024 року заяву військової частини НОМЕР_1 про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року залишив без задоволення та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року.

Цей суд виснував, що запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Стосовно посилання відповідача на те, що військова частина НОМЕР_1 до 23 березня 2024 року не отримувала копії повного тексту рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив таке.

Копію оскаржуваного рішення доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 в підсистемі «Електронний суд» 16 лютого 2024 року о 13:26 год.

Враховуючи положення пункту 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), датою вручення відповідачу копії оскаржуваного судового рішення від 23 січня 2024 року є 16 лютого 2024 року.

Обґрунтувань та доказів які б підтверджували відсутність у відповідача об`єктивної можливості звернутись із апеляційною скаргою з моменту отримання рішення в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», скаржник не навів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із указаним судовим рішенням, військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі № 440/16664/23 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відповідач наводить доводи, аналогічні доводам клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та наполягає, що копію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року отримав лише 23 березня 2024 року, що підтверджується записом у журналі обліку позовних заяв та інших документів до військової частини НОМЕР_1 від 23 березня 2024 року № 395.

Зазначені обставини, на переконання скаржника, свідчать про наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом та може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що в силу частини 4 статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

Касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 до Верховного Суду надійшла 10 червня 2024 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Прокопенко О. Б., судді: Кашпур О. В., Соколов В. М.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, а ухвалою від 02 липня 2024 року - відкрито провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі № 440/16664/23.

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Приписами частини першої статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Згідно з частинами першою та четвертою статті 18 КАС України (далі - у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІТС), яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до частини п`ятої статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За правилами частини сьомої статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Питання щодо вручення судового рішення врегульовано статтею 251 КАС України, у частині п`ятій якої визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Приписами частини одинадцятої статті 251 КАС України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 251 КАС України).

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС; із змінами, внесеними згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 12 жовтня 2023 року №977/0/15-23), відповідно до пункту 2 розділу І якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).

З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про ЄСІТС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 5.3, 5.4-1, 5.6 та 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, електронне повідомлення (повідомлення) - автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом; Електронний кабінет - персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу; користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України.

Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС визначено розділом ІІІ Положення про ЄСІТС, згідно з пунктом 10 глави 1 якого адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Згідно з пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства. До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

За правилами пункту 42 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Позиція Верховного Суду

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 440/16664/23 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Як убачається із матеріалів справи № 440/16664/23, військова частина НОМЕР_1 була обізнана про наявність судового провадження у цій справі, нею був поданий відзив на позовну заяву ОСОБА_1 .

Справу Полтавський окружний адміністративний суд розглянув 23 січня 2024 року за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

Копію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року військовій частині НОМЕР_1 було надіслано в її електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 16 лютого 2024 року о 13 годині 26 хвилин, що підтверджується матеріалами електронної справи Полтавського окружного адміністративного суду.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року в справі № 440/16664/23 надіслано для оприлюднення 24 січня 2024 року, зареєстровано 25 січня 2024 року, забезпечено надання загального доступу 26 січня 2024 року.

07 лютого 2024 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про видачу копії рішення від 23 січня 2024 року в справі № 440/16664/23.

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Другого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року (скарга надійшла до суду апеляційної інстанції 01 квітня 2024 року). Скарга містить клопотанням про поновлення строку на його апеляційне оскарження, мотивоване тим, що до командування військової частини НОМЕР_1 повний текст рішення суду першої інстанції від 23 січня 2024 року не надходив, тому воно не мало змоги ознайомитися із цим судовим рішенням. Текст рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року відповідач отримав у електронному кабінеті 23 березня 2024 року, що підтверджується відміткою реєстрації на копії рішення суду (вх. № 395 від 23 березня 2024 року), тому перебіг строку на його апеляційне оскарження розпочався саме з 23 березня 2024 року. Скаржник також просив урахувати, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 23 січня 2024 року припав на час дії в Україні воєнного стану, а військова частина НОМЕР_1 здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Військова частина НОМЕР_1 посилалась на велике навантаження на одну особу, яка здійснює представництво відповідача в судах, тому практично немає можливості постійно перевіряти відомості по кожній судовій справі на предмет надходження процесуальних документів.

Відмовляючи військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року та залишаючи апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 без руху (ухвали від 26 квітня 2024 року), суд апеляційної інстанції виходив із того, що військова частина НОМЕР_1 має електронний кабінет і оскаржуване рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року скаржник отримав 16 лютого 2024 року в електронному кабінеті. Апеляційна скарга надійшла до Другого апеляційного адміністративного суду 01 квітня 2024 року, тобто після закінчення установленого процесуальним законом строку на її подання. Як на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження військова частина НОМЕР_1 послалася на те, що наразі в країні оголошено воєнний стан і що текст рішення суду першої інстанції відповідач отримав у підсистемі «Електронний кабінет» 23 березня 2024 року.

Суд апеляційної інстанції, відхилив доводи скаржника та відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, надав військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та документів на підтвердження цих обставин, а також для сплати судового збору в розмірі 3220,80 грн.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху військова частина НОМЕР_1 06 травня 2024 року подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та докази сплати судового збору.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідач зазначив, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, військова частина НОМЕР_1 , починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року і до цього часу, здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Незважаючи на велике навантаження, поряд із виконанням бойових завдань, посадові особи військової частини НОМЕР_1 докладаються максимум зусиль з метою забезпечення якісного та належного представництва в судах різної юрисдикції. Обов`язки щодо належного представництва військової частини НОМЕР_1 в судах різної юрисдикції покладено на юридичну групу, до якої входить одна посадова особа, а саме помічник командира з правової групи - начальник юридичної групи військової частини НОМЕР_1 .

Також, в клопотанні зазначено, що текст рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року по справі № 440/16664/23 відповідач отримав в підсистемі «Електронного суду» в «Електронному судовому кабінеті» 23 березня 2024 року, що підтверджується відміткою реєстрації на рішенні суду (вх. № 395 від 23 березня 2024 року).

Відмовляючи оскаржуваною ухвалою від 09 травня 2024 року у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, суд апеляційної інстанції встановив, що військова частина НОМЕР_1 має електронний кабінет і оскаржуване рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року скаржник отримала 16 лютого 2024 року в електронному кабінеті. Враховуючи положення пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України, датою влучення військовій частині НОМЕР_1 копії оскаржуваного судового рішення від 23 січня 2024 року є 16 лютого 2024 року. Відповідач не надав обґрунтувань та доказів які б підтверджували відсутність у відповідача об`єктивної можливості звернутись із апеляційною скаргою після отримання копії рішення суду в електронний кабінет. Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами. Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, у випадку пропущення строку на апеляційне оскарження судового рішення, підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин пропущення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій та підтверджені належними і допустимими доказами.

Таким чином, поновлення встановленого процесуальним законом строку на подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Ураховуючи наведене у сукупності, Верховний Суд уважає, що, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції правомірно виходив із того, що військовою частиною НОМЕР_1 не було доведено таких обставин, які б давали підстави для поновлення їй строку звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року в справі № 440/16664/23.

Військова частина НОМЕР_1 була обізнана про наявність судового провадження у цій справі й суд першої інстанції виконав процесуальний обов`язок щодо надсилання судового рішення учаснику справи (відповідачу).

З огляду на запровадження підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи КАС України щодо надсилання судового рішення в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення мають імперативний характер лише у випадку відсутності в учасника справи Електронного кабінету.

Отже, надіслання судового рішення в електронній формі до Електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 є належним, визначеним процесуальним законодавством способом надсилання судового рішення учаснику справи. Копія рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року в справі № 440/16664/23 доставлена до Електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 16 лютого 2024 року (13:26), що підтверджується матеріалами електронної справи Полтавського окружного адміністративного суду.

Текст рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року в справі № 440/16664/23, як зазначає військова частина НОМЕР_1 , отримано у Електронному кабінеті 23 березня 2024 року, що підтверджується відміткою реєстрації на рішенні суду (вх. № 395 від 23 березня 2024 року). Між тим проставлена відповідачем дата реєстрації вхідної кореспонденції свідчить лише про внутрішню реєстрацію документа й не є належним доказом на підтвердження доставлення копії судового рішення від 23 січня 2024 року до Електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 саме 23 березня 2024 року. Копія витягу із журналу обліку позовних заяв та інших документів, пред`явлених до військової частини НОМЕР_1 , не може вважатися беззаперечним доказом дати отримання скаржником судового рішення. Як вже зазначалось, із матеріалів електронної справи Полтавського окружного адміністративного суду убачається, що копія рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року в справі № 440/16664/23 доставлена до Електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 16 лютого 2024 року (13:26), що вважається врученням судового рішення відповідачу в розумінні приписів статей 251 295 КАС України. При цьому необхідно урахувати, що 07 лютого 2024 року військова частина НОМЕР_1 подавала до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про видачу копії рішення від 23 січня 2024 року, тому відповідачу станом на 07 лютого 2024 року було відомо про ухвалене судом першої інстанції 23 січня 2024 року рішення у справі.

До того ж, інші наведені військовою частиною НОМЕР_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, не можна розцінювати як обставини, які об`єктивно унеможливили звернення відповідача з апеляційною скаргою аж до 01 квітня 2024 року.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Введений в Україні воєнний стан, звичайно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при оцінці поважності причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання/місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.

Таким чином, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках. Указані військовою частиною НОМЕР_1 обставини, пов`язані з воєнним станом в Україні, ураховуючи її завдання та функції, могли утруднити дотримання установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, водночас у цьому питанні необхідно ураховувати й інші обставини, а також тривалість пропущеного строку. Така зазначена відповідачем обставина як велика навантаженість, що обов`язки стосовно належного виконання представництва військової частини НОМЕР_1 у судах виконує лише одна посадова особа, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у межах цієї справи. Суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження. Наведені відповідачем аргументи є проблемою внутрішньої організації роботи військової частини НОМЕР_1 та не можуть слугувати свідченням наявності об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному оскарженню рішення суду першої інстанції.

Приписи статті 44 КАС України передбачають обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив військовій частині НОМЕР_1 у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року в справі № 440/16664/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки відповідач не навів достатніх обґрунтувань та не надав допустимих і переконливих доказів, які б доводили підстави для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, що призвело до необґрунтованої відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 без задоволення, а оскаржуваної ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року - без змін.

Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року в справі № 440/16664/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. Б. Прокопенко

Судді: О. В. Кашпур

В. М. Соколов