ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 440/18176/23
адміністративне провадження № К/990/10448/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Фірма Світлана" на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 (колегія суддів: Бегунц А.О., Рєзнікова С.С., Мельнікова Л.В.) у справі за позовом ТОВ "Фірма Світлана" до Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради, третя особа Акціонерне товариство (далі-АТ) "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
У грудні 2023 року ТОВ "Фірма Світлана" (далі- позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради (далі-відповідач, Департамент), третя особа: АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", у якому позивач просив:
скасувати рішення Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради № 68865732 від 14.08.2023, ухвалене державним реєстратором Дмитренко Тетяною Іванівною;
зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ТОВ «Фірма Світлана» від 09.08.2023 № 56564237 та зареєструвати заявлені речові права власності на нерухоме приміщення площею 23,8 кв.м. за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 33.
Полтавський окружний адміністративний суд ухвалою від 18.12.2023 повернув позовну заяву ТОВ «Фірма Світлана» з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України.
ТОВ "Фірма Світлана" звернулося до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2023. Одночасно до апеляційної скарги заявник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 01.02.2024 відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та апеляційну скаргу ТОВ "Фірма Світлана" залишив без руху.
Судом заявнику встановлений строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 2684 грн протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху. Роз`яснено ТОВ "Фірма Світлана", що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини п`ятої статті 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
У строк, встановлений судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, ТОВ «Фірма Світлана» звернулося до суду із заявою про відстрочення сплати судового збору, зазначаючи, що у підприємства позивача з моменту подання апеляційної скарги незадовільний майновий стан не змінився.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.02.2024 відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Фірма Світлана" про відстрочення сплати судового збору та повернув апеляційну скаргу заявнику.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повертаючи апеляційну скаргу заявнику, суд апеляційної інстанції виходив з того, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що Другий апеляційний адміністративний суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, не врахував правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18 та від 22.02.2024 у справі № 990/263/23, у яких Судом сформовано правовий висновок про можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору судом для юридичної особи.
Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Фірма Світлана» на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024.
Враховуючи предмет касаційного перегляду, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте вказане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Статтею 296 КАС України встановлено вимоги до апеляційної скарги.
Приписами пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Частиною другою статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і скаржнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, яка в силу положень частини другої статті 298 КАС України, підлягає застосуванню до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, апеляційна скарга повертається з підстав, передбачених частиною другою статті 298 КАС України, при настанні двох взаємопов`язаних умов: 1) неусунення недоліків, на які вказав суд; 2) закінчення установленого судом строку.
З матеріалів справи Судом встановлено, що Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 01.02.2024 відмовив позивачу у задоволенні його клопотання про відстрочення сплати судового збору та залишив апеляційну скаргу без руху, встановивши ТОВ «Фірма Світлана» десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги від дати отримання копії ухвали. Недоліки апеляційної скарги запропоновано усунути шляхом надання доказів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
Згідно довідки про доставку електронного листа ТОВ "Фірма Світлана" отримано копії ухвал за результатом розгляду клопотання 01.02.2024 о 15:39 та про залишення апеляційної скарги без руху 01.02.2024 о 15:06 год. (в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").
Отже останнім днем, встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги було 12.02.2024.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги ТОВ «Фірма Світлана», суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги ухвали від 01.02.2024 про залишення апеляційної скарги без руху позивачем не виконані, документа про сплату судового збору суду не надано, а подане ТОВ «Фірма Світлана» на виконання вимог ухвали клопотання про відстрочення сплати судового збору, задоволенню не підлягає.
Колегія суддів вважає висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги передчасним через те, що положеннями частини п`ятої статті 298 КАС України передбачено, що питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як було зазначено вище, враховуючи дату вручення позивачу копії ухвали (02.02.2024), останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги було 12.02.2024.
При цьому, ухвала про повернення апеляційної скарги постановлена судом 06.02.2024, тобто до спливу строку, встановленого позивачу для усунення недоліків.
Перевіряючи обґрунтованість доводів Товариства, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у його клопотанні про відстрочення сплати судового збору, Суд виходить з такого.
Як на підставу для відмови у задоволенні цього клопотання суд апеляційної інстанції послався на те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон № 3674-VI.
Згідно із частиною першою статті 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Закон № 3674-VI визначає сплату судового збору як передумову звернення до суду, а тому й судовий збір повинен бути сплачений до подачі процесуальної заяви до суду, зокрема позовної заяви, як однієї з передбачених законом підстав для відкриття судового провадження.
Установлюючи сплату судового збору передумовою звернення до суду, законодавець як гарантію права на звернення до суду встановив пільги зі сплати судового збору (стаття 5 Закону № 3674-VI), а також можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати судом (стаття 8 Закону № 3674-VI).
Відповідно до частини першої статті 8 зазначеного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (частина перша цієї статті).
Нормою частини першої статті 132 КАС України судовий збір віднесено до судових витрат, а частина друга цієї статті визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно ж до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 сформувала правовий висновок щодо застосування наведених норм. Так, аналізуючи норми частини першої статті 8 Закону № 3674-VI, Велика Палата зазначила, що, суд, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору особам, які не зазначені в статті 5 Закону № 3674-VI [цією статтею визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх судових інстанціях у силу закону відповідно до їх статусу або виходячи із чітко визначеного предмета спору], або у справах із предметом спору, не охопленим цією статтею, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов [передбачених статтею 8] для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Велика Палата Верховного Суду також вказала, що в нормі частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону № 3674-VI передбачене лише щодо звільнення від сплати судового збору. Це означає, що відповідно до частини першої статті 133 КАС юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
Норми частини першої статті 133 КАС та норми частини першої статті 8 Закону № 3674-VI щодо відстрочення (розстрочення) сплати судового збору є самостійними і не конкурують між собою. Суд за клопотанням позивача, враховуючи його майновий стан, може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору за подання адміністративного позову на визначений строк. Нормами КАС максимальний строк, на який суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, не встановлено. Застосувавши на підставі частини шостої статті 7 КАС аналогію закону, а саме частину першу статті 8 Закону № 3674-VI, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору не повинно бути довше ніж до ухвалення судового рішення.
Такий правовий підхід підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі № 990/263/23.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції при вирішенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не враховані правові висновки, викладені у вказаних постановах Великої Палати Верховного Суду, через що висновки про відсутність підстав для задоволення цього клопотання також є передчасними.
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення судового збору та повернення позовної заяви позивача з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим це рішення підлягає скасуванню із передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024- скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" - задовольнити.
Ухвалу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 - скасувати, а справу № 440/18176/23 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя- доповідач Л.В. Тацій
Судді: С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець