ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 440/18222/23
адміністративне провадження № К/990/21965/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
на ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 та 24.05.2024
у справі №440/18222/23
за позовом ОСОБА_1
до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач, Міжрегіональне управління), в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 22.02.2022 №ПЛ2876/1329/АВ/П/ТД-ФС.
2. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 19.03.2024 позов задовольнив.
3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Міжрегіональне управління у квітні 2024 року звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
4. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.05.2024 повернув відповідачу вказану апеляційну скаргу відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України.
5. 20.05.2024 Міжрегіональне управління подало повторну апеляційну скаргу, яка ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2024 була повернута заявнику з тих самих підстав.
ІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
6. 06.06.2024 від Міжрегіонального управління до Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний суд" надійшла касаційна скарга, в якій останнє просило скасувати ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 та 24.05.2024, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень є порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права; неврахування судом долучених до апеляційних скарг документів, поданих на підтвердження повноважень особи, яка підписала такі скарги.
8. Ухвалою від 27.06.2024 Верховний Суд відкрив провадження у справі. Підставами для відкриття касаційного провадження є доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема: ст. ст. 55 72 73 293 294 296 300 КАС України, неправильне застосування ст. 298 КАС України.
9. Скаржник просив про розгляд справи за його участі, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
10. Відзив від позивача не надходив, однак відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали про відкриття касаційного провадження від 27.06.2024 позивач отримав 16.07.2024. Крім того, відповідно до довідки про доставку електронного листа копію ухвали від 27.06.2024 було доставлено представнику позивача Замулі І.А. до електронного кабінету 27.05.2024 о 17:12.
ІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та відзиву на неї, дійшов такого висновку.
12. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
13. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ст.129 Конституції України).
14. Частиною 1 ст. 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
15. Згідно з п. 1 ч.4 ст. 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
16. Відповідно до ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
17. Отже, з аналізу статті 55 КАС України висновується таке:
1) учасники справи та особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, можуть брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника;
2) юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу (прим. тільки для юридичних осіб, в яких створений такий орган), іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту);
3) юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада можуть брати участь у справі також через представника.
Повноваження представника підтверджуються документами, визначеними статтею 59 КАС України, а саме: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
У тих випадках, коли законом для деякої категорії справ передбачено участь лише адвоката як представника, то його повноваження підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
18. Таким чином КАС України надано можливість учасникам справи брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника та чітко визначено перелік документів, які необхідно подати для підтвердження такої участі.
19. З огляду на імперативні вимоги ст.ст. 1 3 КАС України про те, що процесуальні повноваження суду та порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі №440/14831/23 дійшла висновку, що адміністративний суд, для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника). Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.
20. Водночас п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон №755-IV) передбачає, що в ЄДР містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
21. При цьому згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
22. Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга від імені Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці підписана її представником - Марченком І.Ю., який на підтвердження своїх повноважень надав до апеляційної скарги витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
23. Відповідно до зазначеного витягу Марченко І.Ю. має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (представляти інтереси Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці в судах України без окремого доручення керівника, з правами та обов`язками, які надані учасникам справи, передбаченими процесуальним законодавством, крім права відмови від позову та підписання заяв про примирення сторін) - представник.
24. Суд апеляційної інстанції зазначив, що Марченко І.Ю. , діяв в інтересах Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не в порядку самопредставництва, оскільки в наданій копії Витягу його повноваження обмеженні в частині права відмови від позову та підписання заяв про примирення сторін. Отже, право підписанта апеляційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, не підтверджено.
25. Колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі №440/14831/23 виснувала:
«Отже, з аналізу наведеного вбачається, що наявність певних обмежень щодо обсягу дій під час самопредставництва юридичної особи (наприклад, права на укладення мирової угоди, яке може бути зарезервоване виключно за керівником юридичної особи) не позбавляє можливості здійснювати самопредставництво юридичної особи належно уповноваженою особою [членом керівного органу чи працівником, якому статутом, положенням чи іншим нормативним (не разовим) документом надано постійне повноваження представляти юридичну особу у зовнішніх відносинах]
…
Отже, беручи до уваги викладене, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду уважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.12.2023 у справі № 200/658/21-а та у інших справах, у яких Верховний Суд дійшов висновків, що за умови обмеження в ЄДР певних повноважень особа (працівник), яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не може уважатися такою, що діє в порядку самопредставництва юридичної особи, та висновує, що обмеження повноважень в ЄДР (зокрема, щодо права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг тощо) особи (працівника), яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не спростовує можливості діяти такій особі в порядку самопредставництва від імені юридичної особи (суб`єкта владних повноважень).».
26. Отже, з урахуванням позиції Верховного Суду Суд не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що апеляційну скаргу підписано особою, якою до апеляційної скарги не надано документів, що підтверджують її право на вчинення таких дій. Суд вважає, що апелянт належним чином підтвердив наявність повноважень діяти в порядку самопредставництва.
27. Пунктом 2 ч. 1 ст. 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
28. Згідно з ч. 1 ст.353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
29. З огляду на зазначене Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції із направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 341 345 349 350 356 359 375 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнити.
Ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 та 24.05.2024 у справі №440/18222/23 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб