ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2024 року
м. Київ
справа №440/18290/23
адміністративне провадження № К/990/29780/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Мартинюк Н.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року, постановлену у складі колегії суддів: Жигілія С.П. (доповідач), Перцової Т.С., Русанової В.Б.,
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року у належному розмірі.
2.2. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням проведених виплат.
3. Не погодившись із прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
3.1. Також апелянтом було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року.
4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 по справі №440/18290/23 відмовлено, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року по справі № 440/18290/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та встановлено відповідачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів та документа про сплату судового збору в розмірі 1610,40 грн.
5. На виконання вимог ухвали суду від апелянта надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої посилається на введення воєнного стану на території України та на велику навантаженість юридичної групи військової частини НОМЕР_1 . Зазначає, що інформація в системі "Електронного суду" по цій справі відсутня.
6. Ухвалою від 14 травня 2024 року Другий апеляційний адміністративний суд відмовив в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 року у справі № 440/18290/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
7. Суд апеляційної інстанції в ухвалі зазначив, що, як убачається з матеріалів справи, рішення Полтавського окружного адміністративного суду прийнято 16 лютого 2024 року в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, отримано відповідачем 16 лютого 2024 року о 19 годині 58 хвилини. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги є 18 березня 2024 року. Апеляційну скаргу подано 16 квітня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
7.1. При цьому суд відхилив доводи відповідача, викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, та дійшов висновку, що сам факт запровадження в Україні воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку. За висновками Другого апеляційного адміністративного суду не є поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження й організаційні складнощі щодо підготовки та направлення відповідної скарги.
7.2. Також суд апеляційної інстанції вказав, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
7.3. Крім того цей суд спростував посилання скаржника на те, що в системі "Електронного суду" відсутня справа №440/18290/23, оскільки відповідно до наявної в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа, 16.02.2024 о 19:58 відповідачем отримано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2024.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Військова частина НОМЕР_1 , вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням норм процесуального права, подала касаційну скаргу.
9. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до Другого апеляційного адміністративного для продовження розгляду.
10. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що на час ухвалення рішення у цій справі й дотепер в Україні триває воєнний стан, військова частина НОМЕР_1 та її особовий склад здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Військова частина НОМЕР_1 та особовий склад постійно перебувають під ракетними обстрілами та ураженням безпілотними літальними апаратами (БПЛА). Ці обставини негативно впливають на якісний рівень виконання службових обов`язків за посадою. Також звертає увагу на те, що обов`язки щодо належного представництва відповідача у судах виконує лише одна особа, яка має надмірне навантаження через велику кількість справ у судах різних інстанцій, у який відповідач є стороною.
10.1. Відповідач стверджує, що копія рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року надійшла в «Електронний кабінет» лише 28 березня 2024 року.
11. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалася, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ІІІ. Джерела права й акти їх застосування
12. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
13. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
14. Право на апеляційне оскарження визначено положеннями статті 293 КАС України.
15. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
16. За загальним правилом строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
- на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
- на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
17. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
18. Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
19. Приписи частини третьої статті 298 КАС України встановлюють обов`язок особи, яка звертається до суду із апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження подати клопотання про його поновлення із зазначенням поважності причин такого пропуску.
20. Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).
21. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
22. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).
23. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
ІV. Оцінка Верховного Суду
24. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 09.08.2024 касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 299 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною третьою статті 328 КАС України.
25. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить із такого.
26. Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним та за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
27. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
28. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
29. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
30. Процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
31. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
32. Отже, пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлює, що апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за двох обставин:
- скаржник не подав заяву про поновлення строку.
- суд визнав підстави для поновлення строку неповажними.
33. Колегія суддів зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
34. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
35. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
36. Суд зауважує, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. У зв`язку з цим обмеження права на звернення до суду певним строком не є порушенням права на доступ до суду, яке не є абсолютним та потребує регулювання з боку держави.
37. З матеріалів справи встановлено, що 16 лютого 2024 року Полтавським окружним адміністративним судом у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження ухвалено рішення у цій справі.
38. Згідно довідки Полтавського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа документ в електронному вигляді «Рішення повне (задоволення позову) ОДНООСОБОВЕ» від 16 лютого 2024 року у справі №440/18290/23 було надіслано одержувачу військова частина НОМЕР_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 16 лютого 2024 року 19:58.
39. Проте, з апеляційною скаргою відповідач звернувся 16 квітня 2024 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
40. При поданні апеляційної скарги та в подальшому на виконання ухвали суду від 29 квітня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідач просив поновити строк на апеляційне оскарження.
41. Другий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки апелянтом не доведено обставин, які обумовили неможливість подання ним апеляційної скарги у встановлений законом строк.
42. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
43. Так, щодо посилань скаржника на введення в Україні воєнного стану, колегія суддів зазначає таке.
44. Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
45. Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася та діє і дотепер.
46. Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до Кодексу адміністративного судочинства України не вносилось. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду.
47. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
48. Введений в Україні воєнний стан, звичайно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Однак сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
49. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при оцінці поважності причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання/місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.
50. Таким чином, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках. Указані військовою частиною НОМЕР_1 обставини, пов`язані з воєнним станом в Україні, ураховуючи її завдання та функції, могли утруднити дотримання установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, водночас у цьому питанні необхідно ураховувати й інші обставини, а також тривалість пропущеного строку.
51. Також безпідставним є посилання скаржника на те, що на теперішній час обов`язки стосовно належного виконання представництва Військової частини НОМЕР_1 в судах різної юрисдикції виконує одна посадова особа юридичної групи Військової частини НОМЕР_1 , а саме помічник командира з правової роботи - начальник юридичної групи Військової частини НОМЕР_1 . Ці обставини не є непереборними для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою. При цьому такі обставини є внутрішніми питаннями організації роботи відповідача та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
52. У статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
53. Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
54. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливають на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань.
55. Крім того, Суд зазначає, що військова частина НОМЕР_1 була обізнана про наявність судового провадження у справі №440/18290/23 й суд першої інстанції виконав процесуальний обов`язок щодо надсилання судового рішення учаснику справи (відповідачу).
56. З огляду на запровадження підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи КАС України щодо надсилання судового рішення в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення мають імперативний характер лише у випадку відсутності в учасника справи Електронного кабінету.
57. 18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України від 29 червня 2023 року №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким змінено редакцію, зокрема, частини шостої статті 18 КАС України.
58. Так, за змістом вказаної процесуальної норми адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
59. Отже, надіслання судового рішення в електронній формі до Електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 є належним, визначеним процесуальним законодавством способом надсилання судового рішення учаснику справи. Копія рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року доставлена до Електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 16 лютого 2024 року (19:58), що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою відповідального працівника Полтавського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
60. Щодо посилання скаржника на те, що текст рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року отримано ним у Електронному кабінеті 28 березня 2024 року, що підтверджується відміткою реєстрації на рішенні суду (вх. № 431 від 28 березня 2024 року), Суд зазначає, що проставлена відповідачем дата реєстрації вхідної кореспонденції свідчить лише про внутрішню реєстрацію документа й не є належним доказом на підтвердження доставлення копії судового рішення від 16 лютого 2024 року до Електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 саме 28 березня 2024 року.
61. Копія витягу із журналу обліку позовних заяв та інших документів, пред`явлених до військової частини НОМЕР_1 , не може вважатися беззаперечним доказом дати отримання скаржником судового рішення.
62. При цьому, як убачається із довідки відповідального працівника Полтавського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа, копія рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі № 440/18290/23 доставлена до Електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 16 лютого 2024 року (19:58), що вважається врученням судового рішення відповідачу, у розумінні приписів статей 251 295 КАС України.
63. Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного Кодексом адміністративного судочинства України строку, скаржник не зазначає та не надає.
64. Зважаючи на те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку, колегія суддів Верховного Суду уважає, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених частиною першою статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
65. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
66. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
67. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
VІ. Судові витрати
68. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №440/18290/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді М.В. Білак
Н.М. Мартинюк