ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
24 березня 2020 року
справа №440/3063/19
адміністративне провадження №К/9901/4528/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра"
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року у складі судді Кукоби О. О.
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у складі суддів Калиновського В. А., Сіренко О. І., Кононенко З. О.
у справі № 440/3063/19
за позовом Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2019 року Приватне підприємство "Дніпровська Рив`єра" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.08.2019 №0010121403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 886 160,11 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
2. Позов обґрунтовано посиланням на безпідставність висновків документальної позапланової невиїзної перевірки щодо порушення Підприємством вимог податкового законодавства, наслідком чого визначено заниження позивачем зобов`язань зі сплати орендної плати за землю за 2017 - 2018 роки у розмірі 708928,09 грн. За твердженням позивача у спірний період орендна плата ним вносилась у розмірі, що визначений умовами договору оренди землі, укладеного з Кременчуцькою міською радою Полтавської області. Крім того, позивач зазначає про відсутність визначених законом підстав для проведення податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки.
3. 01 листопада 2019 року Полтавський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, відмовив у задоволенні позову.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що контролюючий орган належним чином проаналізував повідомлені платником податків обставини та надані у їх підтвердження докази. У спірних відносинах контролюючим органом забезпечено право платника податків на участь у проведенні перевірки шляхом отримання від нього пояснень разом з їх документальними підтвердженнями. Враховуючи доведеність відповідачем податкового правопорушення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на незастосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі № 440/3063/19, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції
6. 24 лютого 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства та витребував справу №440/3063/19 з Полтавського окружного адміністративного суду.
7. 10 березня 2020 року справа №440/3063/19 надійшла до Верховного Суду.
8. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
9. Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
10. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
11. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 40646006.
02.09.2016 Між Кременчуцькою міською радою Полтавської області (орендодавець) та ПП "Дніпровська Рив`єра" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав у строкове платне користування орендарю земельну ділянку з кадастровим номером 5310436100:08:001:0108 для експлуатації та обслуговування будівель та споруд по вул. Богдана Хмельницького, 3, у м. Кременчуці Полтавської області. У оренду строком на три роки передано земельну ділянку загальною площею 68133 кв.м. (код КВЗУ 007.00 - Землі під житловою забудовою). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 02.09.2016 становила 64 618 018,53 грн (948,41 грн за 1 кв.м.). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно та складає 1 938 540,56 грн.
30.08.2016 Кременчуцька міська рада Полтавської області прийняла рішення «Про зміну цільового призначення земельних ділянок в м. Кременчуці», яким змінено цільове призначення земельної ділянки площею 68133 кв.м. (кадастровий номер 5310436100:08:001:0108) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств на цільове призначення - для іншої житлової забудови для експлуатації та обслуговування будівель та споруд по вул. Богдана Хмельницького , 3.
27.09.2016 рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області внесено зміни до пункту 7 рішення цієї ради від 30.08.2016 «Про зміну цільового призначення земельних ділянок в м. Кременчуці» щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та передачі ПП "Дніпровська Рив`єра" в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель та споруд по вул. Богдана Хмельницького, 3 в м . Кременчуці , відповідно до якого «по всьому тексту рішення» замість слів «для експлуатації та обслуговування будівель та споруд» читати «для будівництва житлового комплексу».
18.10.2016 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 02.09.2016, за змістом якої погоджено внесення змін шляхом заміни слів "для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" на "для будівництва житлового комплексу". Крім того, сторонами погоджено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 68133 кв.м. станом на 11.10.2016 складає 32 308 668,60 грн (474,20 грн за 1 кв.м.), а орендна плата - 969 260,06 грн на рік.
16.02.2017 позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), у якій визначено розмір орендної плати на 2017 рік - 1082013,54 грн.
02.02.2018 Підприємством подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), у якій визначено розмір орендної плати на 2018 рік - 616 446,94 грн.
Відтак, позивач у спірний період розрахував орендну плату за землю виходячи з нормативної грошової оцінки у розмірі 32 308 668,60 грн, що зазначена у витязі від 11.10.2016 вих.№15/86-16, у якому Коефіцієнт Кф визначено для Земель, що зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво (0,5).
14.12.2018 Кременчуцька місцева прокуратура Полтавської області листом №120-12552-17 повідомила Головне управління ДФС у Полтавській області про те, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017171090000054 від 24.05.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 Кримінального кодексу України, встановлено, що у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул . Богдана Хмельницького, 3 у м. Кременчуці Полтавської області помилково застосовано коефіцієнт Кф 0.5 замість 1.0, що призвело до заниження нормативної грошової оцінки земельної ділянки вдвічі. Також зазначено, що згідно з актом планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Кременчуцької міської ради за період з 01.03.2014 по 30.06.2017 №08-21/49 від 22.09.2017 Інформація міськрайонного управління Держгеокадастру від 18.08.2017 №1223/22-17 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Богдана Хмельницького , 3 з кадастровим номером 5310436100:08:001:0108 оформлена з порушенням Закону України «Про оцінку земель» (відсутні витяги з нормативно грошової оцінки земельної ділянки); без урахування чинного до 01.01.2017 Порядку нормативної грошової оцінки земель с/г призначення та населених пунктів, затвердженого Наказом Держкомзему України від 27.01.2006 №18/15/21/11 (застосований новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», який не діяв у 2016 році) та є неповною, без урахування виданого витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 11.10.2016 №15/86-16.
08.02.2019 Міськрайонне управління у Кременчуцькому районі та м. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області листом №124/122-19 повідомило відповідача про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:08:001:0108 у 2017 - 2018 роках становила 68 494 768,23 грн. До листа додано копії витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2017 та від 07.02.2019.
26.03.2019 за результатами опрацювання отриманої податкової інформації відповідач листом вих.№12875/10/16-31-14-03-21 надіслав запит позивачу про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) щодо нарахування орендної плати за землю за 2017 та 2018 роки.
17.04.2019 листом вих.№17/04-01 позивач повідомив, що нарахування орендної плати у 2017-2018 роках Підприємством здійснено відповідно до умов договору оренди землі від 02.09.2016 (з урахуванням додаткової угоди від 18.10.2016) та на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.10.2016 вих.№15/86-16, виданого Міськрайонним управлінням у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.
25.06.2019 начальником податкового органу прийнято наказ №1714 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Дніпровська Рив`єра" з питань правильності та повноти нарахування і сплати плати за землю за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
25.06.2019 листом вих.№28194/10-16-31-14-03-21 відповідач повідомив платника податків про призначення податкової перевірки та надіслав копію наказу від 25.06.2019 №1714 і повідомлення про проведення перевірки від 25.06.2019. Поштове відправлення отримане позивачем 04.07.2019, що підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3600006049379.
05.07.2019 позивач листом вих.№24 надав контролюючому органу запитувані документи для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки згідно з додатком.
У період з 03.07.2019 по 09.07.2019 фахівцем податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 16.07.2019 №886/16-31-14-03-14/40646006 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлені порушення платником податків вимог, зокрема підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269, пунктів 288.2, 288.3 статті 288, пунктів 285.1, 285.2 статті 285, пункту 286.2 статті 286, пункту 288.7 статті 288, пункту 289.1 статті 289, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за землю за 2017 рік на 92 468,88 грн та за 2018 рік на 616 459,21 грн.
05.08.2019 на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України керівником податкового органу прийнято податкове повідомлення-рішення №0010121403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі 886 160,11 грн, з яких 708 928,09 грн - основний платіж та 177232,02 грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Підставою для збільшення грошового зобов`язання з орендної плати став висновок податкового органу про те, що позивач у спірний період розрахував орендну плату за землю виходячи з нормативної грошової оцінки у розмірі 32 308 668,60 грн, що зазначена у витязі від 11.10.2016 вих.№15/86-16, у якому Коефіцієнт Кф визначено для Земель, що зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво - 0,5, виходячи з цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:08:001:0108 по вул. Богдана Хмельницького, 3, у м. Кременчуці Полтавської області загальною площею 68133 кв.м. - Землі житлової забудови (код КВЗУ 007.00 - Землі під житловою забудовою).
Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком податкового зобов`язання, податковим органом здійснено позивачу перерахунок орендної плати з юридичних осіб, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 68 494 786,23 грн, починаючи з 07.11.2017 згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2017 № 666/0/212-17, у якому Коефіцієнт Кф визначено для Земель житлової забудови - 1,0.
Крім того, згідно з наявною в матеріалах справи інформацією Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки за адресою м. Кременчук, вул. Б.Хмельницького , 3 з кадастровим номером 5310436100:08:001:0108 становить: 2016 рік до 02.09.2016 - 77541456,93 грн, 2016 рік після 02.09.2016 - 64618018,53 грн, 2017 рік - 68494786,23 грн, 2018 рік - 68494786,23 грн (а. с. 223).
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. У доводах касаційної скарги позивач посилається на відсутність у податкового органу підстав для проведення перевірки, визначених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, що не враховано судами попередніх інстанцій.
Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували пункт 286.2 статті 286, пункти 288.1, 288.4 статті 288, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, статті 13, 21 Закону України «Про оренду землі», внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку про законність нарахування відповідачем позивачу орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Вказує, що на момент укладання Додаткової угоди від 18.10.2016 до Договору оренди від 02.09.2016 року, коефіцієнт Кф для земель, які зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво, становив 0,5. Кременчуцька міська рада Полтавської області в порушення Закону України «Про оренду земель» не прийняла рішення про проведення нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука, тому починаючи з 2017 року в м. Кременчуці відсутня така оцінка. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україні 19.12.2016 за № 1647/29777, змінений коефіцієнт Кф з 0,5 на 1,0. Зазначений коефіцієнт є одним із факторів, який в сукупності з іншими, враховується при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Але у зв`язку з відсутністю затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в м. Кременчуці, на думку позивача, зазначений коефіцієнт застосовуватися не може. Позивач доводить, що сплачував орендну плату з дотриманням підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Підприємство посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували пункт 288.5 статті 288 Податкового кодексу України без врахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 813/3819/17, згідно з яким «…Розмір та умови внесення орендної плати відповідно до пункту 288.4 тієї самої статті встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем», «…Податковий кодекс України у пункті 288.5 статті 288 визначає тільки обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати за землю. За цим виключенням, питання щодо розміру орендної плати регулюються виключно договором оренди», «…зміна індексації нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати, а відтак і відповідного донарахування податковим органом суми податкового зобов`язання з орендної плати.». Відтак, відповідач не є стороною договору оренди землі, прийнявши спірне податкове повідомлення-рішення фактично змінив умови договору в частині визначення збільшення розміру орендної плати, що в свою чергу є порушенням норм матеріального права та умов договору.
14. 16.03.2020 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому податковий орган просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
15. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).
Підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14.
Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Стаття 269.
Платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271.
Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Пункт 271.2 статті 271.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Пункт 286.1 статті 286.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пункт 286.2 статті 286.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пункт 288.1 статті 288.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
Пункт 288.2 статті 288.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Пункт 288.3 статті 288.
Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Пункт 288.5 статті 288.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Пункт 289.1 статті 289.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Пунктом 289.3 статті 289.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
16. Закон України від 11.12.2003 № 1378-IV "Про оцінку земель" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Стаття 1.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Частина п`ята статті 5.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема земельного податку.
Частина друга статті 20.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Частина перша статті 23.
Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Частина третя статті 23.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Частина четверта статті 23.
Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
17. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», зареєстрований в Міністерстві юстиції Україні 19.12.2016 за № 1647/29777 (діє з 01.01.2017).
Пункт 1 Розділу І.
Цей Порядок визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
Пункт 5 Розділу ІІ.
Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року N 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1).
Додаток 1.
Землі житлової та громадської забудови - Кф 1.0
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації.
19. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
20. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
21. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 січня поточного року забезпечує інформування про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
22. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
23. Річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
24. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
25. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.
26. Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанції надали оцінку кожному окремому специфічному доводу позивача, який має значення для правильного вирішення адміністративної справи.
27. Скаржник касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірних правовідносин, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
28. Надаючи оцінку правомірності проведення перевірки Підприємства, суди попередніх інстанцій здійснили аналіз норм підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73, статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 78.4 статті 78 та пунктів 79.1 - 79.3 статті 79 Податкового кодексу України та дійшли висновку, що доводи позивача про незаконність призначення документальної позапланової перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є необґрунтованими. Натомість контролюючим органом забезпечено право платника податків на участь у проведенні перевірки шляхом отримання від нього пояснень разом з їх документальними підтвердженнями.
29. Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що надісланий позивачу запит містив підстави для його надіслання із зазначенням інформації на підтвердження таких підстав з посиланням на витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, отримані від Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, а також дані податкової звітності платника податків, що входить до поняття податкової інформації. Крім того, запит містив нормативне обґрунтування вимог контролюючого органу та скріплений печаткою Головного управління ДФС у Полтавській області, у ньому контролюючий орган посилався на заниження платником податків зобов`язань з плати за землю, на що позивач надав пояснення щодо сплати податку за умовами, визначеними договором оренди землі. Відтак, у ході опрацювання податкової інформації відповідачем виявлено та підтверджено отриманою податковою інформацією факт можливого заниження платником податків зобов`язань з орендної плати за землю, а оскільки платник такі факти заперечив, перевірка відповідних обставин, зокрема в частині своєчасності та повноти нарахування Підприємством орендної плати за землю могла бути здійснена виключно у ході проведення документальної позапланової перевірки платника.
30. Доводи позивача про те, що він сплачував орендну плату з дотриманням підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України не знайшли підтвердження у ході розгляду справи судами попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
31. За висновком судів попередніх інстанцій річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
32. Відтак, до моменту внесення до договору оренди земельної ділянки відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
33. При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
34. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №816/2828/17, від 25 квітня 2019 року у справі №804/985/15, від 14 травня 2019 року у справі №826/12046/14, що враховані відповідачем під час прийняття спірного рішення та судами попередніх інстанцій при розгляді справи.
35. Враховуючи встановлені обставини справи, суди попередніх інстанцій правильно висновувалися з того, що при розрахунку орендної плати необхідно керуватися діючою на час розрахунку нормативно грошовою оцінкою земельної ділянки.
36. Відтак, позивач неправомірно розраховував орендну плату за землю виходячи з нормативної грошової оцінки у розмірі 32 308 668,60 грн, що зазначена у витязі від 11.10.2016 вих.№15/86-16, у якому Коефіцієнт Кф визначено для Земель, що зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво 0,5 як складової Земель під житловою забудовою згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ).
37. Виходячи з положень договору оренди землі від 02.09.2016 та додаткової угоди від 18.10.2016, позивач мав нараховувати орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:08:001:0108, яка згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2017 №666/0/212-17 становить 68 494 786,23 грн, з урахуванням Коефіцієнта Кф Земель житлової забудови - 1,0.
38. У Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого Наказом Держкомзему України від 27.01.2006 №18/15/21/11, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за № 388/12262, чинному до 01.01.2017, та Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україні 19.12.2016 за № 1647/29777, який діє з 01.01.2017, коефіцієнт Кф - Землі житлової та громадської забудови дорівнює 1.0.
39. Посилання позивача в касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 813/3819/17 є безпідставними, оскільки обставини даної справи не є подібними обставинам в цій справі, в межах якої не відбулося зміни індексації нормативної грошової оцінки в частині підвищення коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), а як встановлено судами попередніх інстанцій, помилково застосовано коефіцієнт Кф 0.5 замість 1.0, внаслідок невірного його визначення, що призвело до заниження нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.
40. Суд визнає необґрунтованим твердження платника податків, що відсутність затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в м. Кременчуці на 2017 рік унеможливлює застосування правдивого коефіцієнту індексації. Визначення бази оподаткування земельним податком здійснено податковим органом відповідно до пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України та Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.
41. Суд вважає прийнятним висновок судів попередніх інстанцій про правомірність прийнятого податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05.08.2019 №0010121403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 886 160,11 грн.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
42. Суди попередніх інстанцій в повній мірі встановили фактичні обставини справи, детально дослідили докази наявні в матеріалах справи, надали об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з посиланнями на норми матеріального права, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.
43. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення.
44. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
45. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Дніпровська Рів`єра" залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі № 440/3063/19 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: І. А. Гончарова
І. Я. Олендер