09.06.2024

№ 440/512/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року

м. Київ

справа № 440/512/23

адміністративне провадження № К/990/2691/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 440/512/23

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним і скасування наказу та поновлення на посаді, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року (головуючий суддя Костенко Г.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді: Любчич Л.В., Присяжнюк О.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУ НП в Полтавській області, відповідач), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Полтавській області № 1588 від 02 грудня 2022 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідальність заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Полтавській області № 1649 від 13 грудня 2022 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області.

В обґрунтування позову зазначено про порушення порядку проведення службового розслідування у частині, зокрема, повідомлення позивача про його початок, що позбавило ОСОБА_1 можливості надавати пояснення, документи і матеріали щодо обставин, які досліджувалися, подавати клопотання та знайомитися із матеріалами службового розслідування, подавати скарги на дії осіб, що проводили службове розслідування та користуватися правничою допомогою. Також позивач зазначив про відсутність у матеріалах службового розслідування наказу про створення дисциплінарної комісії. Крім того наполягав на відсутності доказів, які підтверджують вчинення ним дисциплінарного проступку.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення про відмову в задоволенні позову ухвалене судом першої інстанції з тих підстав, що судовим розглядом установлено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, за які його притягнуто до дисциплінарної відповідальності спірними наказами від 02 грудня 2022 року №1588 та від 13 грудня 2022 року № 1649; проведення службових розслідувань здійснювалося з дотриманням Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі також - Порядок № 893); застосовані до позивача види дисциплінарних стягнень відповідають ступеню тяжкості та наслідкам, до яких вони призвели, з урахуванням усіх обставин.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Апеляційний суд погодився з позицією окружного суду та в повному обсязі підтримав мотиви ухвалення судового рішення.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

19 січня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 440/512/23. Скаржник просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху.

01 березня 2024 року на адресу Верховного Суду від скаржника надійшла уточнена касаційна скарга.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

В обґрунтування підстави касаційного оскарження позивач зазначив, що відповідачем проводилась перевірка, за результатами якої складено Довідку про результати перевірки службової діяльності слідчого відділення відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області, в резолютивній частині якої запропоновано усунути виявлені недоліки, про що доповісти у строк до 05 грудня 2022 року. Жодних заходів дисциплінарного впливу, зокрема до позивача, відповідно до статті 23 Закону України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (по тексту - Дисциплінарний статут НПУ) за результатами перевірки не передбачалось. Натомість, 28 листопада 2022 року відповідно до наказу № 1007 відповідач розпочав службове розслідування саме на підставі Довідки про результати перевірки службової діяльності слідчого відділення відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області та видав ще один наказ № 1005 про призначення та проведення службового розслідування, але вже по іншому факту порушення.

На думку скаржника, вказані дії відповідача не відповідають вимогами частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ, оскільки цією нормою визначено, що у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. З огляду на це позивач уважає, що з метою звільнення його з посади відповідачем в один день призначено два різних службових розслідування, за результатами яких його притягнуто до різних видів відповідальності.

У цьому зв`язку, позивач у касаційній скарзі посилається на постанови Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 560/1803/19 та від 29 січня 2020 року у справі № 560/1555/19, у яких міститься правовий висновок щодо правильності застосування частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ в подібних правовідносинах, однак які не враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень.

Від ГУ НП в Полтавської області надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якій відповідач, просить скаргу залишити без задоволення, а судові рішення у справі № 440/512/23 без змін. Наведена у відзиві позиція ґрунтується на твердженнях відповідача про правомірність спірних наказів.

Ухвалою від 04 червня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження.

ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року проходить службу в органах Національної поліції.

Наказом ГУ НП в Полтавській області № 53 о/с від 29 січня 2021 року позивач призначений заступником начальника відділу поліції - начальником слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області.

14 листопада 2022 року заступником начальника організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУ НП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_3 у складі комісії з управління головної інспекції та відділу дізнання ГУ НП в Полтавській області здійснено виїзд до відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП (м. Глобине) та перевірено стан організації діяльності слідчого підрозділу вказаного відділу поліції, у тому числі роботи з розкриття та розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів, а також інших кримінальних правопорушень, учинених у період воєнного стану.

За результатами перевірки складено Довідку про результати перевірки службової діяльності слідчого відділення відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області (від 22 листопада 2022 року № 8220/115/24/02-2022) та заступника начальника ГУ НП в Полтавській області - начальника слідчого управління поінформовано про виявлені недоліки та прорахунки. Крім того, вказану довідку для усунення недоліків направлено до відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області.

З метою уточнення фактів порушень виявлених за результатами перевірки (за обставинами, викладеними у довідці) наказом ГУ НП в Полтавській області від 28 листопада 2022 року № 1007 призначено службове розслідування та визначено склад дисциплінарної комісії.

01 грудня 2022 року дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування за фактом неналежного виконання посадових інструкцій окремими працівниками відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, який затверджений начальником ГУНП в Полтавській області Є. Рогачовим.

У висновку зазначено, що факти, викладені у Довідці про результати перевірки службової діяльності слідчого відділення відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області (від 22 листопада 2022 року № 8220/115/24/02-2022), є такими, що знайшли своє підтвердження. Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що за неналежне здійснення контролю за станом досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими підпорядкованого відділу, що призвело до порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (у тексті - Закон № 580-VIII), пунктів 1, 7, 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту НПУ, порушення вимог статей 9 39 Кримінального процесуального кодексу України (далі також - КПК України), підпунктів 1, 11, 13, 16 пункту 4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України та підпункту 23 пункту 5 розділу IV Інструкції з організації діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року № 570, ігнорування вимог пункту 16 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104, пункту 2 розділу IV наказу Міністерства внутрішніх справ України від 14 квітня 2016 року № 296 «Про затвердження Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України» заступник начальника відділу - начальник слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Наказом ГУНП в Полтавській області від 02 грудня 2022 року № 1588 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність.

Листом т.в.о. заступника начальника відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_7 від 05 грудня 2022 року № 6329/115/115/12/04-2022 повідомлено заступника начальника ГУ НП в Полтавській області - начальника слідчого управління ОСОБА_6 про вжиття заходів для усунення виявлених перевіркою недоліків.

Також установлено, що 28 листопада 2022 року до відділу дізнання ГУ НП надійшла доповідна записка заступника начальника ГУ НП в Полтавській області - начальника слідчого управління ОСОБА_6 від 27 листопада 2022 року щодо перевірки дій працівників поліції відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області з організації виїзду слідчо-оперативної групи та здійснення документування на повідомлення про правопорушення на місці його вчинення.

З метою з`ясування обставин, викладених у доповідній записці, наказом ГУ НП в Полтавській області від 28 листопада 2022 року № 1005 відповідно до вимог пункту 2 розділу II Порядку №893 призначено службове розслідування, проведення якого доручено дисциплінарній комісії у складі, визначеному цим наказом.

Наказом ГУ НП в Полтавській області від 30 листопада 2022 року № 1023, у зв`язку із необхідністю внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії, призначеної наказом від 28 листопада 2022 року № 1005, відповідно до вимог пункту 12 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, змінено персональний склад дисциплінарної комісії, а саме включений до складу дисциплінарної комісії як член дисциплінарної комісії старший оперуповноважений в ОВС відділу Полтавського управління ДВБ НПУ майор поліції ОСОБА_4 (за згодою).

За результатами проведення службового розслідування дисциплінарною комісією складений висновок службового розслідування за фактом неправомірних дій окремих працівників ГУ НП в Полтавській області та порушень вимог КПК України, затверджений начальником ГУ НП в Полтавській області генералом поліції третього рангу ОСОБА_8 12 грудня 2022 року.

Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження. Комісія вирішила: за порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, пунктів 7, 8 частини першої статті 3 розділу І Дисциплінарного статуту НПУ, пункту 5 розділу III Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100 (далі - Порядок № 100), підпункту 8 пункту 4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України та підпункту 23 пункту 5 розділу IV Інструкції з організації діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року № 570 (далі - Положення № 570 та Інструкція відповідно), що виразилось у неналежному контролі за діями підлеглих у частині фіксації та документування повідомлення про правопорушення, керуючись пунктом 12 статті 19 Дисциплінарного статуту НПУ, відносно заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Наказом ГУ НП в Полтавській області від 13 грудня 2022 року № 1649 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_1 звільнено з посади.

Вважаючи накази відповідача від 02 грудня 2022 року № 1588 та від 13 грудня 2022 року № 1649 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580-VIII (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (стаття 19 Закону № 580-VIII).

Стаття 1 Дисциплінарного статуту НПУ визначає, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

За змістом пунктів 7, 8 статті 3 Дисциплінарного статуту НПУ, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний, серед іншого, контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту НПУ за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Статуту).

Статтею 13 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (стаття 19 Статуту).

Приписами статті 26 Дисциплінарного статуту НПУ визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

За правилами статті 27 Дисциплінарного статуту НПУ під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Згідно зі статтею 29 цього Статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно з пунктами 1, 2, 6 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення (пункт 1 розділу VII Порядку № 893).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

VІ. Позиція Верховного Суду

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2024 року касаційне провадження у справі відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: неправильне застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 560/1803/19 та від 29 січня 2020 року у справі № 560/1555/19.

Основним доводом касаційної скарги ОСОБА_1 є те, що відповідач усупереч вимогам частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ призначив два службові розслідування в один день, а саме наказами від 28 листопада 2022 року № 1005 і № 1007.

Перевіряючи обґрунтованість таких доводів колегія суддів виходить з наступного.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом НПУ.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту НПУ).

Дисциплінарним проступком у силу положень статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (частини друга статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ).

Водночас, частина сьома статті 14 Статуту визначає, що у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

На думку колегії суддів, основною ціллю законодавця в ухваленні цієї норми Дисциплінарного статуту НПУ було те, щоб дисциплінарне провадження за фактами та обставинами, які стосуються одного й того ж поліцейського і сталися до початку призначення службового розслідування, проводилося цілісно та взаємопов`язано з особою самого поліцейського, а також з метою запобігання перевантаженню дисциплінарних комісій надмірною кількістю службових розслідувань, окрім випадку, передбаченого в другому реченні частини сьомої статті 14 Статуту.

У цьому зв`язку колегія суддів принагідно звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 сформулював загальні підходи до оцінки та значення правової процедури у процесі притягнення до відповідальності посадових осіб. Так, у цій постанові Суд визначив, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Суд наголосив, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. Принципи правової процедури вже стали універсальними через рішення Європейського суду з прав людини і поширюються як на процесуальне судочинство, так і на правові процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень під час прийняття відповідних актів стосовно прав, свобод та законних інтересів людини.

У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 1640/3394/18 Верховний Суд указав, що суттєве (фундаментальне) порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Також Суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, запровадив критерій виміру суттєвості порушень правової процедури ухвалення рішення та дійшов висновку, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення, адже в іншому випадку не буде забезпечено дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Повертаючись до обставин цієї справи нагадаємо, що 14 листопада 2022 року здійснено перевірку діяльності слідчого підрозділу відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області, за результатами якої виявлено численні недоліки та прорахунки в роботі вказаного підрозділу, про що зазначено у Довідці про результати перевірки службової діяльності слідчого відділення відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області (від 22 листопада 2022 року № 8220/115/24/02-2022).

Поряд з цим, 28 листопада 2022 року до відділу дізнання ГУ НП в Полтавській області надійшла доповідна записка заступника начальника ГУ НП в Полтавській області - начальника слідчого управління ОСОБА_6 від 27 листопада 2022 року щодо перевірки дій працівників поліції відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області з організації виїзду слідчо-оперативної групи та здійснення документування на повідомлення про правопорушення на місці його вчинення 26 листопада 2022 року.

Таким чином, 28 листопада 2022 року відповідач видав два накази № 1005 і № 1007 про призначення службових розслідувань з метою перевірки та з`ясування обставин подій, які сталися 14 та 26 листопада 2022 року, перша з яких - це порушення виявлені в ході перевірки слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області, друга - організація виїзду слідчо-оперативної групи та здійснення документування на повідомлення про правопорушення на місці його вчинення.

Тобто, відповідач в один день призначив два службових розслідування, які стосувалися діяльності слідчого підрозділу відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, керівником якого був ОСОБА_1 . При цьому, як у Довідці від 22 листопада 2022 року № 8220/115/24/02-2022, так і в доповідній записці від 27 листопада 2022 року йшлося про неналежне виконання обов`язків саме керівником слідчого підрозділу.

Своєю чергою, внаслідок проведення двох службових розслідувань дисциплінарними комісіями складено два висновки від 01 та 12 грудня 2022 року, на підставі яких відповідачем відповідно видано два спірні накази про притягнення ОСОБА_1 до різних дисциплінарних стягнень - попередження про неповну службову відповідність (від 02 грудня 2022 року № 1588) і звільнення з посади (від 13 грудня 2022 року № 1649).

Разом із тим, з оскаржуваних судових рішень слідує, що суди не перевіряли дотримання ГУНП в Полтавській області вимог частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ і не оцінювали фактичні обставини крізь призму цієї норми, в рішеннях судів узагалі відсутні посилання на цю норму.

Однак, з точки зору Суду, необхідність перевірки судами першої та апеляційної інстанцій оспорюваних рішень суб`єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ з наданням відповідної правової оцінки, а також з`ясування позиції відповідача щодо призначення двох службових розслідувань, є доцільним і важливим, оскільки це сприятиме з`ясуванню дійсних намірів відповідача в площині даних правовідносин і може вплинути на результат вирішення справи.

Зауважимо, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому колегія суддів уважає, що висновок судів попередніх інстанцій про відповідність наказів ГУ НП в Полтавській області від 02 грудня 2022 року № 1588 та від 13 грудня 2022 року № 1649 критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, наразі є передчасним, оскільки суди належним чином не перевірили чи прийняті вказані рішення суб`єкта владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, і з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

В аспекті зазначеного слід надати відповідь на доводи автора касаційної скарги щодо неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду, викладеного у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 560/1803/19 та від 29 січня 2020 року у справі №560/1555/19.

Колегія суддів ураховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)).

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

Кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Так, у справі № 560/1555/19 предметом оскарження був наказ Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді догани за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні заходів особистої безпеки, неповідомленні про отримання травми та про місце перебування на лікуванні, порушенні порядку проходження щорічних профілактичних оглядів, ігноруванні та невиконанні наказу керівництва, проявлення нещирості в ході службового розслідування.

У постанові від 29 січня 2020 року Верховний Суд погодився з описаними вище висновками судів першої та апеляційної інстанцій і зазначив, що інформацію про перебування позивача на лікарняному відповідач фактично оцінив як невихід на службу після призначення на посаду. Верховний Суд погодився із висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо безпідставного призначення службового розслідування, оскільки вказана відповідачем у наказі ГУНП в Хмельницькій області від 14 березня 2019 року № 364 підстава для призначення службового розслідування, а саме - інформація зазначена у рапорті (та досліджений судами попередніх інстанцій зміст цього рапорту) не має ознак дисциплінарного проступку, а отже не відповідає вимогам пунктів 1-2 розділу II Порядку. Також Верховний Суд зазначив, що оскільки відповідачем безпідставно призначено службове розслідування відносно позивача, і, відповідно, протиправно видано наказ ГУНП в Хмельницькій області від 14 березня 2019 № 364, то проведення службового розслідування, обставини встановлені під час його проведення та висновки службового розслідування є такими, що суперечать приписам пункту 1 частини другої статті 2 КАС України.

Колегія суддів зауважує, що в межах описаних у вказаній постанові правовідносин було призначено одне службове розслідування на підставі рапорту про перебування поліцейського на лікарняному. Жодні висновки з питань, які є спірними у справі, що розглядається, Верховний Суд у постанові від 29 січня 2020 року не формував.

Відтак, підстави для врахування постанови Верховного Суду у справі № 560/1555/19 у суду апеляційної інстанції були відсутні.

У справі № 560/1803/19 предметом судового контролю був наказ Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за вчинення дій, які підривають авторитет поліції і набули значного суспільного резонансу та неналежне виконання службової дисципліни.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року зазначив, що положеннями частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ визначено, що у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. У вимірі правовідносин, що склалися у цій справі, Верховний Суд зазначив, що події, які відбулись 23 квітня 2019 року, не могли бути предметом вже розпочатого службового розслідування, оскільки на той момент (23 квітня 2019 року) вже тривало службове розслідування, призначене 22 квітня 2019 року. Тому розслідування обставин вчинення поліцейським можливого дисциплінарного проступку 23 квітня 2019 року могло відбутись тільки шляхом видання відповідного наказу про проведення службового розслідування цих подій.

Отже, Верховний Суд у справі № 560/1803/19 висловився щодо застосування норми другого речення частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ.

Таким чином правовідносини, які були предметом аналізу у справах № 560/1555/19 і №560/1803/19, не є подібними з тими, що розглядаються у даній справі.

В контексті висновків судів попередніх інстанцій по суті позовних вимог ОСОБА_1 колегія суддів звертає увагу, що касаційна скарга не містить жодних доводів та аргументів у відношенні наказу ГУ НП в Полтавській області № 1588 від 02 грудня 2022 року в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідальність.

З огляду на це колегія суддів, ураховуючи межі касаційного перегляду, не переглядає оскаржувані судові рішення у частині висновків про правомірність наказу ГУ НП в Полтавській області № 1588 від 02 грудня 2022 року.

Між тим, скарга ОСОБА_1 містить доводи про те, що підставою для проведення другого службового розслідування, за наслідками якого прийнято спірний наказ від 13 грудня 2022 року № 1649, слугувала доповідна записка від 27 листопада 2022 року заступника начальника ГУ НП в Полтавській області - начальника слідчого управління ОСОБА_6 щодо перевірки дій працівників відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції з організації виїзду слідчо-оперативної групи та здійснення документування на повідомлення про правопорушення на місці його вчинення. Проте позивач стверджує, що вказана категорія справ відноситься до злочинів невеликої тяжкості та, відповідно, являється підслідністю органу дізнання, керівником якого він не був, а відтак, не міг утручатися у процесуальну діяльність дізнавача. Це, на його думку, свідчить про те, що його притягнуто до відповідальності за невчинення дій, які не входять до кола його посадових обов`язків.

В аспекті зазначеного нагадаємо, що наказом ГУ НП в Полтавській області №1649 від 13 грудня 2022 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади за неналежний контроль за діями підлеглих у частині фіксації та документування повідомлення про правопорушення на місці його вчинення.

Надаючи в оскаржуваних судових рішеннях оцінку обставинам, які слугували підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади, суди попередніх інстанцій посилались на норми пункту 5 розділу Порядку № 100, підпункту 8 пункту 4 розділу V Положення № 570 та статті 214 КПК України, а також урахували пояснення співробітників поліції, надані в рамках службового розслідування та викладені у висновку від 12 грудня 2022 року.

У підсумку суди попередніх інстанцій резюмували, що підставою для висновку про порушення позивачем указаних норм стали обставини виявлення 26 листопада 2022 року ознак складу злочину, передбаченого статтею 249 КК України, і невжиття позивачем заходів для належного документування можливого кримінального правопорушення. Крім того, дисциплінарною комісією встановлено, що поліцейськими проведено огляд місця події, що зафіксовано на доданих до матеріалів службового розслідування відеозаписах. Проте ОСОБА_1 у своїх поясненнях вказав, що проводилась лише поверхнева перевірка, що підтверджує той факт, що він узагалі не контролював ситуацію на місці події.

Поряд із цим, заперечуючи вчинення дисциплінарного проступку, позивач наполягав, що виявлене 26 листопада 2022 року правопорушення підпадало під ознаки складу кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 249 КК України, а отже, відносилось до підслідності органу дізнання, керівником якого він не являвся.

Так, за змістом пункту 5 розділу Порядку № 100 керівник органу досудового розслідування або органу дізнання центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів поліції невідкладно, але не пізніше 24 годин із часу передання слідчому або дізнавачу для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення інформує чергову службу про номер кримінального провадження, дату і час унесення відомостей до ЄРДР, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України, прізвища, імені, по батькові (за наявності) слідчого (слідчих) чи дізнавача (дізнавачів), а також інформує відповідний структурний підрозділ органу поліції за напрямом діяльності упродовж 24 годин (за винятком вихідних та святкових днів) з моменту внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, особу, яка підозрюється в його вчиненні (у разі встановлення), рух кримінального провадження.

Відповідно до підпункту 8 пункту 4 розділу V Положення № 570 начальник слідчого відділу територіального (відокремленого) підрозділу Національної поліції України, крім повноважень, передбачених КПК України розглядає заяви і повідомлення про злочини, що надходять до територіального (відокремленого) органу поліції, а також інші матеріали про злочини, виявлені поліцією, і забезпечує невідкладне, але не пізніше 24 годин після надходження, внесення слідчими відповідних відомостей до ЄРДР та повідомлення прокурора про початок досудового розслідування; при внесенні слідчими відомостей до ЄРДР контролює правильність попередньої правової кваліфікації вчинених протиправних дій, а також об`єктивність та своєчасність внесення слідчими відомостей до ЄРДР про рух кримінальних проваджень.

Згідно з частиною першою статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Отже, як бачимо, наведені норми регулюють питання початку досудового розслідування, зокрема у частині внесення відповідних відомостей до ЄРДР слідчим, дізнавачем або прокурором - залежно від підслідності кримінального правопорушення.

Між тим, суди залишили поза увагою те, що ці норми є загальними та не визначають чітке коло посадових обов`язків і повноважень ОСОБА_1 , як начальника слідчого відділення відділу поліції, що в аспекті встановлення наявності або відсутності у діях останнього складу дисциплінарного проступку має ключове значення.

Судові акти не містять мотивів відхилення аргументів позивача про те, що дії, за невчинення яких його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не відносяться до його повноважень як керівника слідчого підрозділу, а є компетенцією органу дізнання.

До того ж, роблячи висновок про те, що ОСОБА_1 узагалі не контролював ситуацію на місці події, суди в оскаржуваних судових рішеннях не надали оцінку поясненням поліцейських, опитаних дисциплінарною комісією у рамках службового розслідування, з метою з`ясування, чи надавав їм позивач будь-які вказівки, чи доповідали вони йому про хід обставин, які відбувалися. У свою чергу, вибіркове цитування судами пояснень деяких поліцейських, опитаних дисциплінарною комісією, не є належним з`ясуванням усіх обставин справи.

Так само, не дослідженим судами попередніх інстанцій залишилося питання, чи отримував позивач прямий наказ керівництва прибути на місце події, ураховуючи що про це у своїх поясненнях вказував начальник відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_5 , однак позивач у поясненнях вказував лише про вказівки начальника слідчого управління ГУ НП ОСОБА_6 у телефонному режимі.

Суд наголошує, що правова оцінка правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на такому: (1) чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; (2) чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; (3) чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; (4) чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

У вимірі спірних правовідносин вирішення питання про правомірність притягнення працівника органу поліції до дисциплінарної відповідальності насамперед передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.

Проте рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються виключно на тому, що зазначено у висновку службового розслідування.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суть якого розкрита в частині четвертій статті 9 КАС України.

Судове рішення є результатом повного і всебічного з`ясування обставин адміністративної справи (стаття 244 КАС України) та ретельної оцінки наданих сторонами й витребуваних судом доказів на тлі правильного застосування норм матеріального і процесуального права (стаття 242 КАС України). Від зміни цих елементів, відповідно, може змінюватися й кінцевий результат судового рішення в адміністративній справі.

На переконання колегії суддів, суди не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку із чим дійшли передчасних висновків по суті справи. Своєю чергою, в силу положень статті 341 КАС України їх встановлення судом касаційної інстанції не допускається.

Беручи до уваги положення статті 353 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої та апеляційної інстанцій слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також необхідно врахувати наведене у цій постанові та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та взаємному зв?язку.

VІІ. Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду справи витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 440/512/23 скасувати.

Справу № 440/512/23 направити на новий судовий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько