ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024 року
м. Київ
справа №440/7967/22
адміністративне провадження № К/990/37299/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Антіховича Володимира Володимировича
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2023 року (головуючий суддя - Бершов Г.Є., судді: Ральченко І.М., Чалий І.С.)
у справі №440/7967/22
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Лубенського міськрайонного відділу УДМС України щодо відмови у видачі йому паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;
- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Лубенського міськрайонного відділу УДМС України видати йому паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
4. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків.
5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
6. Не погодившись із вказаною ухвалою представник ОСОБА_1 - адвокат Антіхович В. В. подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
7. Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не зазначено причин пропуску тридцятиденного строку з моменту отримання копії рішення. Обґрунтувань та доказів які б підтверджували відсутність у позивача об`єктивної можливості звернутись із апеляційною скаргою з моменту отримання рішення у зазначеному клопотанні не наведено.
9. Враховуючи те, що скаржником не виконано вимоги ухвали про усунення недоліків, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції, на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, відмовив у відкритті апеляційного провадження.
10. У касаційній скарзі скаржник вказує на протиправність відмови суду апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження з мотивів неповажності причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки всупереч законодавству суд здійснив ототожнення адвоката з клієнтом та належним чином не направив рішення суду ОСОБА_1 .
11. Відповідно до своїх релігійних переконань ОСОБА_1 не користується засобами електронного поштового зв`язку, не користується телефоном, відмовився від присвоєння собі реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Має бажання отримати паспорт у формі книжечки (зразка 1994 року), адже видача йому паспорта у формі ГО-карти передбачатиме обробку персональних даних без його згоди, що є втручанням держави в його особисте життя.
12. Зазначає, що відповідно до довідки Чернігівського Духовного училища псаломщиків-регентів від 13 вересня 2023 року №78 - ОСОБА_1 з 2021 року навчається на денній формі навчання в Чернігівському Духовному училищі на пастирсько-богословському регентському відділенні. В зв`язку з тим, що він не користується засобами електронного поштового зв`язку і телефоном, постійно знаходиться в іншій області від місця свого проживання, єдиний спосіб бути ознайомленим з судовим рішенням - отримання такого рішення поштою особисто позивачем.
13. Суд не вчинив дій щодо належного, встановленого процесуальним законодавством способу направлення або вручення копії повного тексту рішення, що є поважною причиною для поновлення строку.
14. Зазначає, що вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09 лютого 2023 року в справі №521/12560/21 та 28 квітня 2022 року в справі №207/1711/19.
15. Крім того, в позовній заяві вказано необхідні відомості та контактні дані щодо позивача та його представника, зокрема поштову адресу, номер телефону, з метою вчасного отримання поштової кореспонденції у справі.
16. Посилаючись на положення статті 251 КАС України та пункт 16 частини першої статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» скаржник вважає, що отримання копії рішення представником адвокатом Антіховичем В.В., не може свідчити про отримання вказаного рішення стороною провадження - касатором (позивачем) ОСОБА_1 , та забезпечення його права на оскарження судового рішення.
17. На думку скаржника, позиція суду про відсутність різниці, кому саме направити остаточне судове рішення - ґрунтується на припущенні можливості комунікації між позивачем та представником. В вказаній справі - представник не мав будь-якого зв`язку з позивачем, який до принципової відмови від користування мобільним телефоном, також був відсутній за місцем проживання, виїхав до іншої області.
18. Разом з цим, вказує, що перекладання на касатора (апеллянта, позивача) відповідальності за невиконання судом свого обов`язку, встановленого законом, своєчасно направляти оскаржуване рішення рекомендованим листом, у вигляді можливого повернення апеляційної скарги, тільки з підстав, що апелянт не робив те, що не повинен робити - самостійно контролювати надходження рішення до електронного кабінету представника - може вважатись свідомим, протиправним порушенням права на апеляційний перегляд, гарантованого Конституцією України та частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав та основних свобод, обмеження доступу до правосуддя за захистом порушених прав.
19. Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 17 квітня 2019 року у справі №212/2354/18, 27 лютого 2020 року у справі №160/4972/19, від 25 лютого 2021 року у справі №489/301/20.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
21. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
22. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.
23. За правилами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
24. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
25. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
26. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
27. За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
28. Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки скаржником не доведено обставин, які обумовили неможливість подання ним апеляційної скарги у встановлений законом строк.
29. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
30. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
31. Статтею 44 КАС України закріплено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
32. Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому останній повинен вчиняти усі необхідні дії для своєчасного звернення з належним чином оформленою апеляційною скаргою.
33. При цьому, за змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
34. Водночас, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
35. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень в кожній конкретній справі залежить від вказаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами.
36. Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин. При цьому суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.
37. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції розглянув справу 18 листопада 2022 року в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до довідки секретаря судового засідання згідно з розпорядженням керівника апарату від 02 травня 2022 року №2/19 надсилання поштових відправлень тимчасово призупинено.
38. Водночас, копію вказаного рішення доставлено до електронного кабінету представника позивача в підсистемі «Електронний суд» 18 листопада 2022 року о 14:30 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, сформованою 18 листопада 2022 року.
39. Отже, у розумінні частини сьомої статті 251 КАС України ОСОБА_1 отримав копію судового рішення, оскільки його було вручено його представнику Антіховичу В.В .
40. Апеляційна скарга подана до суду 27 січня 2023 року, тобто після закінчення процесуального строку на апеляційне оскарження.
41. Позивач обґрунтовував поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження виключно тим, що не отримував рішення суду першої інстанції.
42. Суд апеляційної інстанції відмовив позивачу в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та надав час повідомити інші поважні причини пропуску строку.
43. У зв`язку з чим, представник позивача Антіхович В.В. подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначив, що судом першої інстанції не вчинено дії щодо належного, встановленого процесуальним законодавством способу направлення або вручення копії повного тексту рішення. Щодо отримання копії повного тексту рішення суду представником позивача через підсистему "Електронного суду", то пункт 16 частини першої статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" містить пряму заборону ототожнення адвоката та клієнта. В межах цієї справи розглядається обмеження прав особи, яка в силу релігійних переконань відмовилась від ідентифікаційного коду та не користується мобільним телефоном.
44. Суд апеляційної інстанції відмовив в поновленні строку на апеляційне оскарження вказуючи, що початок перебіг процесуального строку пов`язаний з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі та починається з наступного дня після доставляння документів до Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС Електронний суд. Тому, суд першої інстанції направив рішення у спосіб передбачений законом, а саме уповноваженому представнику у його електронний кабінет за допомогою підсистеми "Електронний суд".
45. Отже, позивачем не зазначено причин пропуску тридцятиденного строку з моменту отримання копії рішення його представником. Обґрунтувань та доказів які б підтверджували відсутність у позивача об`єктивної можливості звернутись із апеляційною скаргою з моменту отримання рішення у зазначеному клопотанні також не наведено.
46. У зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що недоліки апеляційної скарги не усунуто, а тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
47. За змістом доводи касаційної скарги є аналогічними доводам апеляційної скарги, які зводиться виключно до того, що позивач не отримував рішення суду першої інстанції, відповідно, суд першої інстанції не вчинив дій щодо належного, встановленого процесуальним законодавством способу направлення або вручення копії повного тексту рішення.
48. Покликання скаржника на те, що копію рішення суду першої інстанції позивач не отримував, є безпідставним, оскільки, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, така направлена на адресу його представника - адвоката Антіховича В.В. 18 листопада 2022 року о 14:30 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, сформованою 18 листопада 2022 року, тому в силу приписів частини сьомої статті 251 КАС України вважається врученою позивачу.
49. Таким чином, під час касаційного перегляду не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження під час звернення з апеляційною скаргою був спричинений неналежним виконанням судом першої інстанції обов`язку щодо вручення позивачу судового рішення.
50. При цьому, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що в силу частини сьомої статті 251 КАС України вручення копії судового рішення представникові, в даному випадку представнику - адвокату Антіховичу В.В., вважається врученням його особі, яку вона представляє - позивачу ОСОБА_1 .
51. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
52. Посилання позивача на висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09 лютого 2023 року в справі №521/12560/21 та 28 квітня 2022 року в справі №207/1711/19 є необґрунтованими, оскільки в цих справах не підлягало застосуванню положення частини сьомої статті 251 КАС України.
53. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
54. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законну і обґрунтовану ухвалу, постановлену з дотриманням норм процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
55. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Антіховича Володимира Володимировича залишити без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2023 року у справі №440/7967/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
В.Е. Мацедонська,
Судді Верховного Суду