25.08.2023

№ 445/972/17

Постанова

Іменем України

30 серпня 2021року

м. Київ

справа № 445/972/17

провадження № 61-478св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2019 року в складі судді Пилип`яка П. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Бойко С. М., Мікуш Ю. Р.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив здійснити реальний поділ житлового будинку на АДРЕСА_1 : виділити йому підвал, коридор 1-1 площею 1, 1 кв. м, кухню 1-2 площею 7, 3 кв. м, житлову кімнату 1-3 площею 15, 3 кв. м, стягнути з нього на користь ОСОБА_2 38 642 грн за перевищення ідеальної частки у праві власності на житловий будинок; виділити ОСОБА_2 сходи, веранду III, житлову кімнату 1-4 площею 21, 2 кв. м, кухню 1-5 площею 9, 9 кв. м. Також просив надати кожному зі співвласників горище над приміщенням, виділеним їм на першому поверсі, влаштувати на горищі перегородку з неспалимих будівельних матеріалів.

В обґрунтування позову зазначав, що він є власником 2/5 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , а власником 3/5 частин вказаного будинку є ОСОБА_2 . Фактично він користується приміщеннями, позначеними на плані літерами 1-1, 1-2, 1-3, а відповідач користується приміщення 1-5, 1-4 та ІІІ, підвалом та горищем вони користуються спільно. Між ними існують конфлікти та непорозуміння щодо користування житловим будинком. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Виділено у приватну власність ОСОБА_1 приміщення у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які позначені на плані літерами: 1-1 - коридор площею 6,4 кв. м; 1-2 - кухня площею 7,3 кв. м; 1-3 - житлова кімната площею 15,3 кв. м, підвал площею 14,2 кв. м та частину горища над приміщеннями, виділеними йому на першому поверсі, зі збереженням існуючого входу на горище.

Виділено у приватну власність ОСОБА_2 приміщення у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які позначені на плані літерами: ІІІ - веранда площею 4,5 кв. м, вартістю 34141,0 грн; 1-4 - житлова кімната площею 21,2 кв. м; 1-5 - кухня площею 9,9 кв. м та частину горища над приміщеннями, виділеними йому на першому поверсі, з влаштуванням окремого входу на горище; влаштувати приставну драбину по стіні бокового фасаду до слухового вікна на горищі на фронтовій стіні будинку, при цьому розширивши його (вказані роботи здійснити за рахунок коштів позивача ОСОБА_1 ).

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_1 влаштувати звукоізолюючу перегородку по межі поділу приміщень в будинку; замурувати дверний проріз між приміщеннями коридору під літ. 1-1 та кухні під літ.1-5; влаштувати на горищі перегородку із легких неспалимих будівельних матеріалів.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за зменшення його частки власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 41 884 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що між сторонами періодично виникають спори з приводу спільного володіння майном, відповідно до висновку експерта поділ житлового будинку є технічно можливим в межах приміщень, якими фактично користуються сторони, такий поділ не порушує права відповідача, оскільки частини будинку є відокремленими та самодостатніми, обладнані окремими виходами та протягом тривалого часу використовуються кожним з них, тому вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Золочівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що в основу судових рішень був покладений висновок судової будівельно-оціночної експертизи від 20 серпня 2018 року № 4292/4309, яким був запропонований один технічно можливий, на думку суду, варіант поділу будинку між сторонами. Він заперечував проти цього, оскільки проведена експертиза є поверхневою, у висновку не міститься посилання на відповідні ДБН, норми та правила, при проведенні експертизи експерт не надав відповіді на всі поставлені судом питання.

Встановивши під час розгляду справи ту обставину, що експерт не надав вичерпну відповідь на всі поставлені йому запитання, суд повинен був призначити додаткову або повторну експертизу.

В матеріалах справи відсутні погодження з компетентними органами щодо можливості здійснення запланованих експертом перепланувань та переобладнань при поділі спірного будинку, тому оскаржувані рішення є незаконними і необґрунтованими.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення апеляційного суду вбачається, що його ухвалено 18 листопада 2019 року, однак в порушення статті 366 ЦПК України апеляційний суд учасників справи в судове засідання, призначене на 18 листопада 2019 року, не викликав. Про вказане судове засідання сторони обізнані не були.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Золочівського районного суду Львівської області.

21 лютого 2020 року справа № 445/972/17 надійшла до Верховного Суду.

ОСОБА_1 направив відзив на касаційну скаргу, в якій просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 належить 2/5 частин будинку, а ОСОБА_2 - 3/5 відповідно.

З копії технічного паспорта вбачається, що вищевказаний житловий будинок складається із підвалу площею 14,2 кв. м, веранди - 4,5 кв. м, коридору - 6,4 кв. м, кухні - 7,3 кв. м, двох житлових кімнат площею 15,3 кв. м та 21, 2 кв. м відповідно, кухні - 9,9 кв. м. Тамбур площею 3 кв. м демонтований.

Суди встановили, що фактично позивач користується коридором площею 6, 4 кв. м, кухнею - 7,3 кв. м та житловою кімнатою - 15,3 кв. м, які позначені на плані літерами 1-1, 1-2 та 1-3, а відповідач користується верандою площею 4,5 кв. м, кухнею - 9,9 кв. м та житловою кімнатою - 21,2 кв. м, які позначені на плані літерами ІІІ, 1-4 та 1-5. Підвалом та горищем сторони користуються спільно.

Відповідно до висновку судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи від 20 серпня 2018 року № 4292/4309 запропоновано один технічно можливий варіант поділу між співвласниками житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який частково відповідає порядку користування приміщеннями будинку, що склався між співласниками, в частках близьких до ідеальних, а саме:

- співвласнику 2/5 ідеальної частки ОСОБА_1 надати приміщення в житловому будинку: 1-1 - коридор площею 6,4 кв. м; 1-2 - кухня площею 7,3 кв. м; 1-3 - житлова кімната площею 15,3 кв. м. Всього 29,0 кв. м вартістю 117 602 грн, що більше ідеальної частки на 3, 2 кв. м. Також цьому співвласнику пропонується надати підвал площею 14.2 кв. м вартістю 59 494 грн. Всього вартість частки цього співвласника складає 177 096 грн, що більше від ідеальної частки на 41 884 грн;

- співвласнику 3/5 ідеальної частки ОСОБА_2 надати приміщення у житловому будинку: ІІІ - веранда площею 4,5 кв. м, вартістю 34 141 грн.; 1-4 - житлова кімната площею 21,2 кв. м; 1-5 - кухня площею 9,9 кв. м. Всього 35,6 кв. м, вартістю 160 259 грн, що менше ідеальної частки на 3,2 кв. м. Також цьому співвласнику пропонується надати сходи вартістю 676 грн. Всього вартість частки цього співвласника складає 160 935 грн, що менше ідеальної частки на 41 884 грн.

Грошова компенсація за відхилення від ідеальної частки складатиме 41 884 грн, яку співвласник 2/5 ідеальної частки ( ОСОБА_1 ) повинен сплатити співвласнику 3/5 ідеальної частки ( ОСОБА_2 ). При запропонованому варіанті поділу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для досягнення максимально допустимої ізоляції належних їм часток житлового будинку необхідно виконати наступні переобладнання: влаштувати звукоізолюючу перегородку по межі поділу приміщень в будинку; замурувати дверний проріз між приміщеннями коридору під літ. 1-1 та кухні під літ 1-5; кожному зі співвласників надати горище над приміщеннями виділеними їм на першому поверсі, влаштувавши на горищі перегородку із легких неспалимих будівельних матеріалів.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується висновком експерта № 4292/4309, що частини будинку, якими користується кожен зі співвласників, забезпечені автономними інженерними мережами, мають автономні лічильники обліку води, газу, електроенергії.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до статті 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За приписами частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Установлено, що ухвалою Львівського апеляційного суду від 26 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2019 року, а ухвалою Львівського апеляційного суду від 26 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду з повідомлення учасників справи на 16:00 год 31 жовтня 2019 року.

31 жовтня 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до Львівського апеляційного суду з клопотанням про відкладення розгляду справи. Зазначене клопотання не було вирішене судом в установленому законом порядку, окрім того, в матеріалах справи відсутній протокол судового засідання від 31 жовтня 2019 року та судові повістки про виклик учасників справи в судове засідання, призначене на 18 листопада 2019 року.

Оскаржувана постанова Львівського апеляційного суду була прийнята 18 листопада 2019 року, однак в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про належне повідомлення учасників справи, в тому числі ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 , про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 18 листопада 2019 року.

Отже, апеляційний суд розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 , належним чином не повідомленого про дату та час судового засідання.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої, частини четвертої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки ОСОБА_2 обґрунтовує свою касаційну скаргу тим, що апеляційний суд належним чином не повідомив його про розгляд справи, і ця обставина підтверджується матеріалами справи, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 401 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 18 листопада 2019 рокускасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков