ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2023 року
м. Київ
справа № 446/2311/21
провадження № 51-3165км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
с. Ямне Кам`янка-Бузького району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , такого,
що судимості не мав,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 липня 2022 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 13 червня
2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначено покарання
у виді арешту на строк 3 місяці.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності,
а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» 25 жовтня 2020 року о 16:00, 30 липня 2021 року о 17:40, 31 липня 2021 року о 03:00, 3 жовтня 2021 року приблизно о 20:10, 21 вересня
2021 року о 12:00, 29 вересня 2021 року о 22:30, 31 жовтня 2021 року о 17:40, перебуваючи за місцем проживання у квартирі
АДРЕСА_2 , умисно систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї дружини ОСОБА_7 , яке виражалося
у безпричинних конфліктах на ґрунті ревнощів, словесних образах останньої, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки, погрозах фізичною розправою, шарпанні за верхній одяг, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої, яке виразилося у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, виникнення негативних переживань та втрати позитивних емоцій.
Крім того, ОСОБА_6 03 грудня 2021 року близько 23:00, перебуваючи
за вищевказаним місцем свого проживання, вчинив щодо своєї дружини
ОСОБА_7 домашнє насильство, яке виразилося у діях фізичного та психологічного насильства, а саме: у словесних образах потерпілої, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки, шарпанні за верхній одяг, а також в той час, коли ОСОБА_7 лежалана ліжку, умисно завдав їй кулаком правої руки два удари в обличчя, один удар в ліве плече та один удар в груди, чим спричинив потерпілій легких тілесних ушкоджень.
Крім цього, ОСОБА_6 03 січня 2022 року о 22:56, 26 квітня 2022 року о 19:41,
27 квітня 2022 року о 17:51 з використанням умов воєнного стану, перебуваючи
за місцем свого проживання, умисно систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство щодо своєї дружини ОСОБА_7 , яке виражалося у конфліктах на ґрунті ревнощів, словесних образах останньої, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки, погрозах фізичною розправою, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої, яке виразилося у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, виникнення негативних переживань, втрати позитивних емоцій та погіршення якості життя потерпілої особи.
Крім того, ОСОБА_6 , розуміючи, що відповідно до Указу Президента України
від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення в Україні воєнного стану», Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення в Україні воєнного стану» на території України введено воєнний стан, 15 травня 2022 року о 19:30 за місцем свого проживання вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_7 домашнє насильство, а саме дії психологічного насильства, що виразилися у словесних образах її в нецензурній формі, погрожував фізичною розправою, пошкодив мобільний телефон, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої та погіршено її якість життя.
Ухвалою від 25 липня 2022 року Львівський апеляційний суд, керуючись
ч. 4 ст. 399 КПК України, відмовив у відкритті апеляційного провадження
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на вказаний вирок.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування цього зазначає, що апеляційний суд залишив поза увагою наведені в його апеляційній скарзі доводи щодо тяжкості призначеного йому покарання та незгоди із обтяжуючими покарання обставинами і незаконно всупереч вимогам ст. 394, ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив у відкритті провадження.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважала, що подана касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви Суду:
Згідно з вимогами ст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами,
які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Разом з тим, ч. 4 ст. 399 КПК України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє
у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно
з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції
не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього ж Кодексу.
Як убачається з матеріалів провадження, у поданій апеляційній скарзі на вирок районного суду щодо ОСОБА_6 останній наполягав на незаконності вказаного судового рішення, у тому числі через тяжкість призначеного йому покарання, зазначаючи, що ніколи не вчиняв кримінальних правопорушень та не притягувався до кримінальної відповідальності. Крім того, засуджений не погоджувався
з обтяжуючими покарання обставинами, встановленими судом.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за вказаною скаргою, суддя апеляційного суду мотивував своє рішення тим, що судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 було проведено в порядку ч. 3
ст. 349 КПК України, а тому ОСОБА_6 , який в апеляційній скарзі послався
на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, оскаржив вирок суду на підставах, на яких його не може бути оскаржено згідно
з положеннями ч. 2 ст. 394 КПК України.
Однак, з указаним висновком апеляційного суду погодитися не можна, адже
він суперечить точному змісту законодавчих приписів.
Зокрема, застосувавши положення КПК України, які регламентують особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень (ч. 2 ст. 394 цього Кодексу), апеляційний суд не врахував, що такі особливості не стосуються можливості оскарження в апеляційному порядку вироку з інших підстав, не вказаних у цій статті, у тому числі з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого.
Зазначена позиція узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2018 року (справа № 756/5578/15-к, провадження № 13-3зво18).
Таким чином, з огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на вирок районного суду щодо нього, порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Наведені порушення КПК України є істотними, унаслідок чого оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції необхідно скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно урахувати наведене і на стадії прийняття апеляційної скарги діяти відповідно до вимог ст. 398 КПК України.
Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 липня 2022 року про відмову
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на вирок Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області
від 13 червня 2022 року щодо ньогоскасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3