Постанова
Іменем України
07 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 450/4232/18
провадження № 61-6990св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Реєстраційна служба Пустомитівського районного управління юстиції,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Годовицько-Басівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, правонаступником якої є Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області на постанову Львівського апеляційного суду від 23 березня 2021 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру), Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції (далі - Реєстраційна служба Пустомитівського РУЮ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Годовицько-Басівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області (далі - Годовицько-Басівська сільська рада), правонаступником якої є Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області (далі - Сокільницька сільська рада), про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації права власності.
На обґрунтування позову посилається на таке.
Вона з 1996 року користується і продовжує користуватися на момент розгляду справи судом земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, площею 0,15 га на території Годовицько-Басівської сільської ради, що не заперечується сільською радою та місцевими мешканцями, яку, як їй стало відомо, незаконно передано Головним управлінням Держземагентства у Львівській області (далі - ГУ Держземагентства) відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2
09 серпня 2013 року вона звернулася до ГУ Держземагентства з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно з класифікації видів цільового призначення (далі - КВЦП), землі сільськогосподарського призначення (рілля), яка розташована за адресою: Годовицько-Басівська сільська рада, за межами населеного пункту, яку остання тривалий час зі своєю сім`єю використовувала для сільськогосподарських потреб.
04 вересня 2013 року ГУ Держземагентства України у Львівській області листом № 01-16/4-5547 надало відповідь, згідно з якою їй відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою про надання у власність земельної ділянки на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту у зв`язку з тим, що розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області (далі - Пустомитівської РДА) від 02 березня 2010 року № 124 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту» надано дозвіл громадянам на розробку проєкту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту.
На час розгляду клопотання позивачки, розпорядження голови Пустомитівської РДА від 02 березня 2010 року № 124 було чинним та стосувалося тієї самої ділянки, про яку йдеться в клопотанні.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у справі № 813/1374/14 за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держземагентства про визнання протиправними дій і скасування рішення, яка набрала законної сили, скасовано рішення ГУ Держземагентства України у Львівській області щодо відмови їй у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради, викладене у листі від 04 вересня 2013 року № 01-16/4-5547 та зобов`язано ГУ Держземагентства у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.
Як стало відомо, на ділянку, якою користується позивачка та про надання якої вона клопотала перед ГУ Держземагентства, відповідач видав накази про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою та затвердження таких, надання у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а надалі проведено реєстрацію земельних ділянок, що призвело до отримання останніми свідоцтва про право власності від 24 лютого 2014 року № 18186775 та проведення реєстрації права власності, індексний номер 11153261 від 24 лютого 2014 року, свідоцтва про право власності від 19 лютого 2014 року № 18020606 та проведення реєстрації права власності, індексний номер 11056043 від 19 лютого 2014 року.
Приймаючи оскаржувані наказ, відповідач не врахував, що земельні ділянки, які передавалися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не була вільними, оскільки знаходились у користуванні позивачки та використовувались останньою для сільськогосподарських потреб.
На розпорядження голови Пустомитівської РДА від 02 березня 2010 року № 124 прокурор Пустомитівського району вніс протест від 16 березня 2010 року № 627. Надалі розпорядженням голови Пустомитівської РДА від 16 березня 2010 року № 172 «Про розгляд протесту прокурора Пустомитівського району № 627 від 16.03.2010 року на розпорядження голови Пустомитівської РДА № 124 від 02.03.2010 року» розпорядження голови Пустомитівської РДА від 02 березня 2010 року № 124 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради та межами населеного пункту» скасовано.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 травня 2010 року у справі № 2-1015/10 розпорядження голови Пустомитівської РДА від 16 березня 2010 року № 172 «Про розгляд протесту прокурора Пустомитівського району від 16.03.2010 року № 627 на розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації № 124 від 02.03.2010 року» визнано недійсним.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 21 жовтня 2010 року у справі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 травня 2010 року у справі № 2-1015/10 скасовано із закриттям провадження у справі.
На час звернення позивачки з клопотанням до відповідача розпорядження голови Пустомитівської РДА від 02 березня 2010 року № 124 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту» не було чинним, що підтверджує протиправність відмови та незаконність передачі землі відповідно до оспорюваних наказів іншим особам, оскільки порушує інтереси позивачки як фактичного користувача та органу місцевого самоврядування, оскільки ці ділянки не були розмежовані із сільською радою.
На час проведення державної реєстрації права власності та видачі свідоцтва про право власності ОСОБА_2 у Реєстрі обтяжень були записи про арешт нерухомого майна, земельної ділянки з кадастровим номером № 4623682000:04:000:0241, згідно з ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 14 лютого 2014 року у справі № 1461/4487/14-К, обтяжувач - Прокуратура Львівської області, що не заперечується відповідачем та було відомо безпосередньо державному реєстратору на момент вчинення реєстраційної дії та видачі відповідного свідоцтва.
Водночас вказаний арешт був перешкодою для здійснення реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде знято, а отже, є підстави для визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування відповідної державної реєстрації.
З урахуванням наведеного позивачка просила визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держземагентства від 22 листопада 2013 року № ЛВ/4623682000:04:000/00000508 «Про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського р-ну»; визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держземагентства «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 , для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського р-ну, кадастровий номер 4623682000:04:000:0241»; визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держземагентства від 22 листопада 2013 року № ЛВ/4623682000:05:000/00000498 «Про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистою селянського господарства, пл. 2,0 га на території Годовицько-Басівськсії сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району»; визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держземагентства «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність, земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0 га на території Годовипько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського р-ну, кадастровий номер 4623682000:04:000:0240»; визнати недійсним свідоцтво про право власності серія та номер 18186775 від 24 лютого 2014 року, видане Реєстраційною службою Пустомитівського РУЮ ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0241, площею 2,0 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Годовицько-Басівська сільська рада, Пустомитівський район, Львівська область, та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0241, площею 2,0 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Годовицько-Басівська сільська рада, Пустомитівський район, Львівська області; визнати недійсним свідоцтво про право власності серія та номер 18020606 від 19 лютого 2014 року, видане Реєстраційною службою Пустомитівського РУЮ ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0240, площею 2,0 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Годовицько-Басівська сільська рада, Пустомитівський район, Львівська область, та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0240, площею 2,0 га цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства за адресою: Годовицько-Басівська сільська рада, Пустомитівський район, Львівська область.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 листопада 2019 року позов задоволено.
Визнано недійсними та скасовано:
наказ ГУ Держземагентства від 22 листопада 2013 року №ЛВ/4623682000:04:000/00000508 «Про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району»;
наказ ГУ Держземагентства від 31 грудня 2013 року №ЛВ/4623682000:04:000/00001302 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 , для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району, кадастровий номер 4623682000:04:000:0241»;
наказ ГУ Держземагентства від 22 листопада 2013 року № ЛВ/4623682000:05:000/00000498 року «Про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району»;
наказ ГУ Держземагентства від 31 грудня 2013 року № ЛВ/4623682000:04:000/00001283 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району, кадастровий номер 4623682000:04:000:0204».
Визнано недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер 18186775 , від 24 лютого 2014 року, видане Реєстраційною службою Пустомитівського РУЮ ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0241, площею 2,0 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Годовицько-Басівська сільська рада, Пустомитівський район, Львівська область, та скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0241, площею 2,0 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Годовицько-Басівська сільська рада, Пустомитівський район, Львівська область.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності серія та номер 18020606 від 19 лютого 2014 року, видане Реєстраційною службою Пустомитівського РУЮ ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0240, площею 2,0 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Годовицько-Басівська сільська рада, Пустомитівський район, Львівська область, та скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0240, площею 2,0 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Годовицько-Басівська сільська рада, Пустомитівський район, Львівська область.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 є мешканкою села Басівка Пустомитівського району Львівської області, безперервно з 1996 року використовує для сільськогосподарських потреб земельну ділянку загальною площею 0,15 га, що є складовою частиною земельної ділянки кадастровий номер 4623682000:04:000:0241, площею 2,0 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Годовицько-Басівська сільська рада, Пустомитівський район, Львівська область, що належить ОСОБА_2 та земельної ділянки кадастровий номер 4623682000:04:000:0240, площею 2,0 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Годовицько-Басівська сільська рада, Пустомитівський район, Львівська область, що належить ОСОБА_3 .
На час видання оспорюваних наказів не були вирішені клопотання Годовицько-Басівської сільської ради щодо надання спірної земельної ділянки мешканцям сіл Басівка та Годовиця та звернення безпосередньо ОСОБА_1 , а також наявні судові спори між мешканцями сіл Годовиця й Басівка та ГУ Держземагентства у Львівській області щодо оскарження дій останнього, прийняття оспорюваних наказів щодо виділення земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було передчасним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули у власність спірні земельні ділянки, не будучи мешканцями Годовицько-Басівської сільської ради. Водночас постановою Президії Української академії аграрних науквід 22 червня 2006 року, протоколом № 10, постановою Президії української академії аграрних наук від 28 грудня 2006 року, протоколом № 19 земельні ділянки вилучалися із землекористування Державного підприємства дослідного господарства «Оброшино» (далі - ДП ДГ «Оброшино») та були передані Годовицько-Басівській сільській раді для надання мешканцям сіл Годовиця та Басівка.
З урахуванням наявного запису про обтяження земельної ділянки, кадастровий номер 4623682000:04:000:0241, проведення державної реєстрації прав власності на неї було вчинено з порушенням чинного законодавства.
Постановою Львівського апеляційного суду від 23 березня 2021 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 листопада 2019 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що члени територіальної громади сіл Годовиця й Басівка Годовицько-Басівської сільської ради мають переважне право на отримання спірної земельної ділянки у власність, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є мешканцями сіл Басівка та Годовиця Пустомитівського району Львівської області, оскільки суд першої інстанції не врахував, що одержання у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, що розташовані поза межами населених пунктів, в межах норм безоплатної приватизації здійснюється незалежно від місця проживання особи, яка звернулася із відповідним клопотанням.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових права на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та обмежень.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали свідоцтва про право власності, серія та номер 18186775 і 18186775 , відповідно, на земельні ділянки, кадастрові номери 4623682000:04:000:0241та 4623682000:04:000:0240, площею по 2,0 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Годовицько-Басівська сільська рада, Пустомитівський район, Львівська область, та здійснили державну реєстрацію права власності.
Водночас позивачка не надала належних доказів про право користування земельною ділянкою, зокрема документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У квітні 2021 року Сокільницька сільська радазвернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що на час розгляду справи спірна земельна ділянка знаходилась у межах території Сокільницької сільської ради, як правонаступника Годовицько-Басівської сільської ради, тому Сокільницька сільська рада після складення та підписання передавального акта і завершення реорганізації та державної реєстрації правонаступництва мала брати участь під час розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою докази про те, що земельні ділянки в урочищі «Липа» на території Годовицько-Басівської сільської ради передані в запас Годовицько-Басівській сільській раді у 2008 році для надання саме мешканцям сіл Годовиця та Басівка, які користувалися ними з 90-х років XX століття, а тому ГУ Держкомзему не мало законних підстав без повідомлення органу місцевого самоврядування - Годовицько-Басівської сільської ради розпоряджатися ними.
Суд апеляційної інстанції не перевірив, що на час вчинення оспорюваних правочинів, спірна земельна ділянка була під арештом. Не врахував, що позивачка є мешканкою села Басівка Пустомитівського району Львівської області та безперервно з 1996 року використовує для сільськогосподарських потреб спірну земельну ділянку.
На час видання оспорюваних наказів скасоване, як незаконне, заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 травня 2010 року та розпорядження голови Пустомитівської РДА від 06 травня 2011 року № 455.
Як на підставу касаційного оскарження посилається на: прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України); недослідження зібраних у справі доказів (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
У липні 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_2 просить касаційну скаргу Сокільницької сільської ради залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
У відзиві зазначає, що посилання ОСОБА_1 на те, що вона користується земельною ділянкою з 1996 року не свідчить про виникнення у неї будь-яких прав на спірну земельну ділянку, оскільки спірна земля до 11 лютого 2010 року перебувала у постійному користуванні ДП ДГ «Оброщино», а потім у розпорядження Пустомитівської РДА.
Зазначає, що він є законним власником спірної земельної ділянки, оскільки оформив право власності на неї у встановленому законом порядку.
У липні 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Т. М., просить касаційну скаргу Сокільницької сільської ради задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування відзиву посилається на те, що наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт спірного майна було перешкодою для здійснення реєстратором реєстраційних дій.
Суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц.
У липні 2021 року надійшло клопотання, в якому ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Т. М., просить справу передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
На обґрунтування клопотання посилається на те, що необхідно відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 450/2646/16 (провадження № 61-5853св21), від 09 жовтня 2019 року у справі № 450/2738/16 (провадження № 61-6044св19), на які послався суд апеляційної інстанції.
Також зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16.
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Т. М. повторно надіслала клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та про розгляд справи за участю сторін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Сокільницької сільської ради на підставі пункту4 частини другої статті 389, пунктів 5, 8 частини першої, пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї та відповіді на відзив, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди встановили, що 09 серпня 2013 року ОСОБА_1 , як жителька села Басівка Пустомитівського району Львівської області, звернулася до ГУ Держземагентства з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно з КВЦП із земель сільськогосподарського призначення (рілля), яка розташована за адресою Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту, яку остання тривалий час зі своєю сім`єю використовувала для сільськогосподарських потреб.
04 вересня 2013 року ГУ Держземагентства листом № 01-16/4-5547 відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, оскільки розпорядженням голови Пустомитівської РДА від 02 березня 2010 року № 124 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту» надано дозвіл громадянам на розробку проєкту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту.
Зазначену відмову ОСОБА_1 оскаржувала до суду та постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у справі № 813/1374/14 за її позовом до ГУ Держземагентства про визнання протиправними дій, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії, рішення та скасовано рішення ГУ Держземагентства про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради, викладене у листі від 04 вересня 2013 року № 01-16/4-5547 та зобов`язано ГУ Держземагентства у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради.
Також встановлено та визнано сторонами, що спірні земельні ділянки є землями колишнього Державного підприємства дослідного господарства«Оброшино» інституту землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук (далі - ДП ДГ «Оброшино» інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН).
Відповідно до витягу із протоколу № 10 засідання Президії Української академії аграрних наук від 22 червня 2006 року «Про вилучення землі із землекористування Державного підприємства дослідного господарства «Оброшино» Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН» Президією надано згоду на вилучення із землекористування вказаного дослідного господарства земельні ділянки площею 35 га і передачу її Годовицько-Басівській сільській раді для надання мешканцям під ведення особистого селянського господарства.
Постановою Президії української академії аграрних наук (протокол № 19) від 28 грудня 2006 року надано згоду на вилучення із землекористування ДП ДГ «Оброшино» інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН земельних ділянок загальною площею 130,0 га (рілля) і передачу їх Годовицько-Басівській сільській раді для ведення особистих селянських господарств.
Рішенням сесії Годовицько-Басівської сільської ради від 19 червня 2009 року № 920 погоджено місце розташування земельних ділянок для ведення особистих селянських господарств згідно з додатком (списком) загальною площею 35,0000 га на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту за рахунок земель запасу. Вирішено звернутися до райдержадміністрації з клопотанням про погодження місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту відведення земель для ведення особистого селянського господарства згідно додатку (списку).
Розпорядженням голови Пустомитівської РДА від 11 лютого 2010 року № 74 вирішено припинити права постійного користування переданих земельних ділянок та про передачу їх до земель запасу Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту.
02 березня 2010 року Пустомитівська РДА прийняла розпорядження № 124 «Про надання дозволу на розробку проєкту відведення земельних ділянок у власність для ведення ОСГ на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту».
Відповідно до списку осіб, яким надавалися земельні ділянки (у тому числі спірні), у такому були і особи, які не були мешканцями сіл Басівка і Годовиця.
Зокрема, розпорядженням надано дозвіл на розробку проєкту відведення земельних ділянок по 2 га 53 громадянам України, в той час, як територіальна громада у власність якої передані ці землі, просила сільську раду сприяти їм у виділенні земельних ділянок по 0,10-0,15 га.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у Народному домі села Басівки Пустомитівського району відбулися збори, на яких мешканці села прийняли рішення звернутися до Президента України, голови Львівської ОДА, Голови Пустомитівської РДА, прокурора Пустомитівського району з вимогою скасувати розпорядження від 02 березня 2010 року № 124 в частині надання дозволу невідомим 53 особам, які не були включені в список виконкому Годовицько-Басівської сільської ради від 22 лютого 2010 року № 20 і не є мешканцями сіл Годовиці та Басівки.
Прокурор Пустомитівського району вніс протест на розпорядження Пустомитівської РДА від 02 березня 2010 року № 124, після чого голова РДА скасував зазначене розпорядження, та прийняв нове розпорядження від 16 березня 2010 року № 172 «Про розгляд протесту прокурора Пустомитівського району від 16 березня 2010 року № 627».
Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 05травня 2010 року у справі №2-1015/10 задоволено позов ОСОБА_4 до Пустомитівської РДА, скасовано розпорядження голови РДА від 16 березня 2010 року № 172 і фактично відновлено дію розпорядження № 124.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 21 жовтня 2010 року скасовано заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 травня 2010 року, провадження по справі закрито з підстав віднесення цього спору до юрисдикції адміністративного суду.
У період з квітня до грудня 2010 року мешканці Годовицько-Басівської сільської ради разом із сільським головою неодноразово зверталися до Пустомитівської РДА із заявами стосовно документального оформлення ділянок за мешканцями зазначених сіл, які за фактом вже перебували в їх користуванні, пікетували адміністрацію, однак остання, як розпорядник цих земель, листом відмовляла заявникам у вирішенні їхнього питання, посилаючись на відсутність затвердженого генерального плану населених пунктів, схем планування та використання територій на місцевому рівні, іншої містобудівної документацію, а також на те, що існують невирішені судові процеси стосовно використання землі).
Рішенням 2 сесії 6 демократичного скликання Годовицько-Басівської сільської ради від 10 грудня 2010 року № 7 вирішено звернутися до депутата Пустомитівської районної ради ОСОБА_5 про звернення з депутатським запитом до голови Пустомитівської районної ради, голови Пустомитівської районної адміністрації стосовно заяв мешканців села Басівка та Годовиця щодо виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту та створити депутатську комісію; просити голову Пустомитівської РДА розглянути раніше подані заяви мешканців сіл Басівка та Годовиця щодо виділення земельних ділянок.
06 травня 2011 року голова Пустомитівської РДА прийняв розпорядження № 455 «Про внесення змін у додаток до розпорядження Голови РДА від 02 березня 2010 року № 124», за яким у список громадян, яким надавалися ділянки в тому числі і в межах спірної, були включені нові особи.
Приймаючи це розпорядження, голова адміністрації виходив з того, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 грудня 2010 року у справі № 2-1015, ухваленим у порядку адміністративного судочинства, скасовано розпорядження голови Пустомитівської РДА від 16 березня 2010 року № 172, тобто фактично відновлено дію розпорядження від 02 березня 2010 року № 124. Проте суди встановили, що справа № 2-1015 у порядку адміністративного судочинства Пустомитівським районним судом Львівської області не розглядалася і рішення від 08 грудня 2010 року судом не ухвалювалося.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року у справі № 2а-7817/11/137 за позовом прокурора Пустомитівського району Львівської області в інтересах держави в особі Головного управління держкомзему у Львівській області та Годовицько-Басівської сільської ради до Пустомитівської РДА про визнання нечинним та скасування розпорядження, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2013 року, визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Пустомитівської РДА від 06 травня 2011 року № 455.
Скасовуючи це розпорядження, суди виходили з того, що Пустомитівська РДА порушила вимоги статті 35 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» щодо погодження із сільською радою питання про надання громадянам земельних ділянок із земель, що відносяться до земель запасу сільської ради за межами населеного пункту. Районна державна адміністрація розпоряджаючись земельними ділянками на території сільської ради з тих підстав, що ці ділянки не були розмежовані із сільською радою, повинна була виходити із того, чи не зачіпає це інтереси місцевого самоврядування, як це зазначено у статті 35 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», і при розгляді таких питань повідомити орган місцевого самоврядування. Пустомитівська РДА, розпоряджаючись земельними ділянками, які межують з населеним пунктом, повинна була врахувати й інтереси мешканців цього населеного пункту.
У серпні 2013 року Годовицько-Басівська сільська рада зверталася із клопотаннями до ГУ Держземагентства щодо надання земельних ділянок мешканцям сіл Басівка та Годовиця, які не були вирішені Пустомитівською РДА, однак отримали відповідь про неможливість вирішення цього питання.
19 листопада 2013 року ОСОБА_3 звернувся до ГУ Держгеокадастру області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га на території Годовицько-Басівської сільської ради, яке було розглянуто Головним управлінням у встановленні законодавством терміни та за результатами розгляду видано наказ від 22 листопада 2013 року № ЛВ/4623682000:05:000/00000498 «Про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району».
31 грудня 2013 року видано наказ ГУ Держземагентства від 31 грудня 2013 року № ЛВ/4623682000:04:000/00001283 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району, кадастровий номер 4623682000:04:000:0204».
19 листопада 2013 року ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га на території Годовицько-Басівської сільської ради, яке було розглянуте Головним управлінням у встановленні законодавством терміни та за результатами розгляду якого видано наказ від 22 листопада 2013 року № ЛВ/4623682000:04:000/00000508 «Про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району».
31 грудня 2013 року ГУ Держземагентства видало наказ від 31 грудня 2013 року № ЛВ/4623682000:04:000/00001302 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 , для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського району, кадастровий номер 4623682000:04:000:0241».
24 лютого 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видано свідоцтва про право власності серія та номер 18186775 і 18186775 , відповідно, на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0241 та 4623682000:04:000:0240, площею по 2,0 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Годовицько-Басівська сільська рада, Пустомитівський район, Львівська область, та здійснено державну реєстрацію права власності.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини
Відповідно до частини першою статті 4, частини другої статті 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (частина перша статті 5 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частинами першою-третьою статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, шляхом одержання громадянами земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектар (стаття 121 ЗК України).
Відповідно до частини четвертої статті 122 ЗК України земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб передають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.
Згідно зі статтею 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Цей орган розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Не можуть передаватися у власність земельні ділянки, які уже перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб. Такі земельні ділянки можуть бути передані у власність лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до статті 22 ЗК України у редакції 1992 року, який був чинний на стверджуваний час набуття позивачкою спірної земельної ділянки у користування, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, у тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, заборонялось.
Вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що з 01 січня 2002 року відповідно до статті 125 ЗК України право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 02 травня 2009 року відповідно до Закону України від 05 березня 2009 року № 1066-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об`єднання земельних ділянок» право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями статті 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Постанова суду апеляційної інстанції переглядається за касаційною скаргою Сокільницької сільської ради, а тому Верховний Суд переглядає оскаржуване судове рішення лише в межах доводів щодо порушення прав та інтересів саме Сокільницької сільської ради, а відповідно не дає оцінки доводам щодо можливого порушення прав та інтересів позивачки ОСОБА_1 (див. постанову Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 463/680/19 (провадження № 61-6597св21)).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що питання передачі земельних ділянок, розташованих в урочищі «Липа» ГУ Держземагентства, не мало узгоджуватися із Годовицько-Басівською сільською радою, оскільки відповідно до статей 118 122 ЗК України, які визначають порядок приватизації земельних ділянок громадянами і повноваження органів щодо передачі земельних ділянок у власність, такого погодження не вимагається.
З таким висновком погоджується Верховний Суд, оскільки він ґрунтується на правильному застосуванні вказаних норм матеріального права, у зв`язку з чим відхиляє відповідні доводи касаційної скарги, які зводяться до власного помилкового тлумачення норм права.
Суд апеляційної інстанції врахував, що пункт 4.32 чинного на час передачі відповідачам спірної земельної ділянки Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 травня 2012 року № 258, також визначав, що Головне управління Держземагентства в області передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.
Вимог щодо узгодження таких рішень із органом місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки вказане положення не містить.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 450/2738/16, від 22 січня 2020 року у справі № 450/2646/16, від 22 липня 2021 року у справі № 450/2666/16.
Щодо доводів заявника про те, що наявність обтяження на спірні земельні ділянки під час проведення державної реєстрації права власності на них за відповідачами, то указане не є самостійною підставою для скасування такої державної реєстрації без установлення факту порушення прав та інтересів позивачки (див. постанову Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 450/3517/18).
У постанові Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі № 903/563/14 зроблено висновок про те, що у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника. Крім того, в разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються. У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків.
Як на підставу касаційного оскарження Сокільницька сільська рада посилається на те, що суд апеляційної інстанції не повідомив сільську раду про розгляд справи та не врахував, що на час розгляду справи, спірні земельні ділянки знаходились у межах території Сокільницької сільської ради, як правонаступника Годовицько-Басівської сільської ради, тому Сокільницька сільська рада мала після складення та підписання передавального акта і завершення реорганізації та державної реєстрації правонаступництва, брати участь у розгляді справи.
Верховний Суд відхиляє зазначені доводи з огляду на таке.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року Сокільницьку сільську раду залучено до участі у справі як правонаступника третьої особи Годовицько-Басівської сільської ради (т. 4, а. с. 245-247).
Вирішуючи клопотання про залучення Сокільницької сільської ради як правноступника Годовицько-Басівської сільської ради, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до частин 1, 8 статті 45 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачають, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року
№ 795-IX «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» на 25 жовтня 2020 року було призначено чергові місцеві вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які проводились, серед іншого, на території Сокільницької сільської ради.
12 листопада та 24 листопада 2020року відбулись, відповідно, перша та друга сесія Сокільницької сільської ради.
Рішенням № 10 від 24 листопада 2020 року другої сесії Сокільницької сільської ради вирішено реорганізувати Сокільницьку сільську раду шляхом приєднання Годовицько-Басівської сільської ради. Визначено, що Сокільницька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Годовицько-Басівської сільської ради, затверджено порядок здійснення заходів, пов`язаних із реорганізацією.
Виходячи із норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій», суд апеляційної інстанції зазначив, що правонаступником прав та обов`язків Годовицько-Басівської сільської ради стала Сокільницька сільська рада.
Сокільницька сільська рада отримала зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції 05 березня 2021 року, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 4, а. с. 259).
24 березня 2021 року, після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції від 23 березня 2021 року, до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Сокільницької сільської ради про відкладення розгляду справи у зв`язку із захворюванням юриста Сокільницької сільської ради (т. 4, а. с. 265).
Отже, на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, Сокільницька сільська рада була залучена до участі у справі як правонаступник третьої особи Годовицько-Басівської сільської ради, про що була належним чином повідомлена.
Крім того, Сокільницька сільська рада надіслала на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 23 березня 2021 року, яке суд апеляційної інстанції отримав 24 березня 2021 року.
Тому немає підстав вважати, що Сокільницька сільська рада не була повідомлена про розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного Верховний Суд також відхиляє посилання заявника про те, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про права, свободи та інтереси заявника, який не був залучений до участі у справі.
Постановою суду апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації, а тому суд апеляційної інстанції не ухвалював рішення, яке впливає на права та обов`язки Сокільницької сільської ради.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Тобто обов`язковою умовою застосування положень пункту 1 частини третьої
статті 411 ЦПК України є визначення та наведення заявником підстав касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України.
Оскільки заявник не зазначив підстави касаційного оскарження,передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, відповідно, суд касаційної інстанції не враховує доводи заявника щодо недослідження (неналежного дослідження) доказів, як підставу касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Верховний Суд також зауважує, що твердження заявника про недослідження судом апеляційної інстанції певних доказів є загальним та спростовується змістом оскаржуваного судового рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.
Щодо розгляду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
Позивачка ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Т. М., звернулася до суду з клопотанням про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
На обґрунтування клопотання посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16 (провадження № 14-28цс20), а також, що необхідно відступити від висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 450/2738/16, від 22 січня 2020 року у справі № 450/2646/16.
Відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 404 ЦПК України).
Системний аналіз постанов Верховного Суду, прийнятих у справах: від 09 жовтня 2019 року у справі № 450/2738/16, від 22 січня 2020 року у справі № 450/2646/16 дає підстави дійти висновку про єдність правозастосовної практики при вирішенні подібних спорів.
Наведені позивачкою аргументи для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України, з огляду на підстави та межі касаційного оскарження постанови апеляційного суду, не є тими обставинами, що зумовлюють необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду.
Тому в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Т. М., про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідно відмовити.
Не заслуговують на увагу і посилання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Т. М., на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16 (провадження № 14-28цс20), оскільки вони зводяться до непогодження позивачки із застосуванням судом норм матеріального права, проте перегляд справи у касаційному порядку здійснюється не за скаргою ОСОБА_1 , а за скаргою Сокільницької сільської ради.
Щодо розгляду клопотання про розгляд касаційної скарги за участю учасників справи
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Відповідно до частин першої, другої, третьої та п`ятої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Водночас згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Т. М., про розгляд справи за участю учасників справи задоволенню не підлягає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З огляду на те, що оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Тарас Миколайович, про передачу справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Годовицько-Басівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, правонаступником якої є Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області, про визнання недійсними та скасування наказів, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації права власності, на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Тарас Миколайович, про розгляд касаційної скарги за участю учасників справи відмовити.
Касаційну скаргу Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного суду від 23 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
А. С. Олійник
Г. І. Усик